Повернення анексованого Криму під контроль України це «не дипломатична фантазія, а цілком прагматичний розрахунок» ‒ таку заяву зробив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю «Новому времени». Голова українського МЗС також назвав три кроки, які має зробити Київ для деокупації півострова.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив думку, що необхідно утримувати питання окупованого Криму на стратегічному порядку денному. Також потрібно забезпечувати ефективність режиму санкцій щодо Росії та використовувати додаткові міжнародні інструменти, щоб чинити тиск на цю країну. Міністр закордонних справ України також повідомив, що влада розробляє концепцію деокупації півострова. Про те, як це відбувається та яку реакцію Росії можна очікувати, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Народний депутат України від партії «Слуга народу» Ірина Верещук в ексклюзивному коментарі Крим.Реалії сказала, що ця політична сила орієнтується на президентські ініціативи в плані деокупації півострова:
«Я не бачила такого цілісного документа ні у партії, ні у фракції в парламенті, як це зробив «Голос». Проте я впевнена, що у президента України такий план є: він розробляє стратегію з п'ятьма моделями розвитку. Партія «Голос» ‒ маленька, опозиційна, вона має право на свій мирний план. Володимир Зеленський не має права на свій мирний план ‒ у нього має бути всеукраїнський мирний план. Так що, я думаю, що стратегія партії буде спільною з президентською».
Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич стверджує, що його відомство також залучене до цієї роботи.
Ми розробляємо концепцію перехідного правосуддя для переходу зі стадії окупації до стадії мируАнтон Кориневич
‒ Питання деокупації та реінтеграції Криму і Севастополя посідає важливе місце в діяльності нашого представництва. Наша команда працює менше ніж рік, але вже має напрацювання, що повинні увійти до відповідної стратегії. На мій погляд, зараз немає сенсу говорити про деталі, тому що це пропозиції саме нашого органу. Коли вже буде складений цілісний документ, який міститиме у собі напрацювання різних відомств, тоді й буде сенс про нього говорити. До того ж, ми розробляємо концепцію перехідного правосуддя для переходу зі стадії окупації до стадії миру. Ми вже отримали фідбек від Офісу президента і зараз працюємо над коментарями та зауваженнями. Думаю, найближчим часом ми завершимо цей процес, і ця концепція так чи інакше буде супроводжувати стратегію деокупації та реінтеграції Криму і Севастополя.
Антон Кориневич підкреслює, що концепцію перехідного правосуддя має доповнити комунікаційна кампанія пояснення для громадян України, як на материковій частині країни, так і на окупованих територіях.
Ми вважаємо, що дуже важливо демонструвати результат, щоб кримчани бачили: Україна про них не забулаАнтон Кориневич
‒ З того, що вже зроблене для кримчан за останній рік ‒ наприклад, оновлення контрольно-пропускних пунктів в'їзду-виїзду «Чонгар» і «Каланчак» на адміністративному кордоні. Це не робилося п'ять років, а нам вдалося досягти результату досить швидко. Зараз йдеться про те, що на «Чонгарі» буде збудований великий хаб, який вмістить дуже серйозну інфраструктуру для зручності українських громадян. Окрім того, цілих шість років після початку окупації Україна не могла офіційно визнати 26 травня Днем спротиву Криму російській окупації ‒ а ми запровадили його з 2020 року. Думаю, це показує, що ніхто не забуває про півострів. Ми вважаємо, що дуже важливо демонструвати результат, щоб кримчани бачили: Україна про них не забула.
Тим часом на початку травня ексканцлер ФРН Герхард Шредер в інтерв'ю німецькій газеті Tagesspiegel сказав, що анексований Росією півострів нібито ніколи не повернеться до складу України і що антиросійські санкції треба скасувати, оскільки «жоден російський президент не віддасть Крим назад Україні». У відповідь посол України в ФРН Андрій Мельник назвав заяви Шредера «криком відчаю топлобіста Кремля» ‒ очевидно, мається на увазі, що німецький політик довгий час співпрацював із «Газпромом» при будівництві «Північного потоку-2».
Голова представництва німецького фонду Генріха Белля в Україні Сергій Сумленний не бачить нічого нового або незвичайного в заявах ексканцлера.
Зацікавленість Шредера в тому, щоб бути рупором російської точки зору, очевиднаСергій Сумленний
‒ В останні кілька років не зовсім зрозуміло: Шредер німецький політик чи російський менеджер? Мені здається, швидше друге. Його заяви типові з року в рік. Якщо взяти його інтерв'ю від 2002 року, там він теж говорить, що Росія для Німеччини дуже важлива, що потрібно з нею співпрацювати незважаючи ні на що і все їй пробачати. Зацікавленість Шредера в тому, щоб бути рупором російської точки зору, очевидна. Той факт, що його продовжують запрошувати на партійні з'їзди Соціал-демократичної партії Німеччини, на мій особистий погляд, просто ганьба. Взагалі, вся російська риторика на цю тему: «Нам тільки краще від санкцій, але їх потрібно скасувати» ‒ трохи шизофренічна. Зрозуміло, Росії погано через санкції: згадати хоча б те, що вона не змогла збудувати в Криму електростанцію без турбін Siemens, які кілька років намагалися завезти туди обхідними шляхами.
За оцінкою Сергія Сумленного, санкції діють на Росію і прямо, і побічно: зокрема, на можливість отримання країною кредитів, на роботу російських банків і нафтових компаній.
Німецька економіка в цілому далеко не так багато втратила від санкцій, як РосіяСергій Сумленний
‒ Усі ці розмови про те, що Європі нібито ще більше болить ‒ спроба робити хорошу міну при дуже поганій грі. Звичайно, деякі сектори і компанії, які мали необережність занадто активно вкластися в російський ринок, страждають від санкцій. Але, по-перше, це було їхнє приватне рішення ‒ працювати з російськими активами, а по-друге, німецька економіка в цілому далеко не так багато втратила від санкцій, як Росія.
Російський військово-політичний експерт Юрій Федоров вважає, що на тлі внутрішніх проблем Кремлю зараз не до зовнішньополітичних питань.
Незрозуміло, з якими втратами країна вийде з епідемії, а другий невідомий фактор ‒ ціни на нафтуЮрій Федоров
‒ Найближчим часом позиція Росії з усіх актуальних питань навряд чи зміниться. Мені здається, що Путіну та його оточенню не до того, щоб займатися зовнішньополітичними проблемами. Ситуація у країні дійсно дуже складна, кожен день коронавірусною інфекцією заражаються приблизно десять тисяч осіб. При цьому багато експертів вважають ці цифри применшеними, оскільки регіональна влада боїться повідомляти в федеральний центр погані новини про те, що відбувається. Незрозуміло, з якими втратами країна вийде з епідемії, а другий невідомий фактор ‒ ціни на нафту. Я не бачив жодного прогнозу, який давав би російському керівництву підстави для оптимізму: у світі зараз у наявності перевиробництво нафти, її накопичена дуже значна кількість, і немає підстав сподіватися на серйозний стрибок цін навіть восени.
Незважаючи на запевнення російського керівництва про те, що «кримське питання закрите раз і назавжди», Юрій Федоров переконаний, що це не так.
‒ Україна, звичайно, не може сьогодні силою повернути собі Крим, але їй достатньо чітко обстоювати свою позицію в дипломатичному плані. На мій погляд, в жодному разі не можна погоджуватися на формулу «Крим в обмін на Донбас». Це дає підстави Москві сподіватися, що кримське питання закрите, а це не так.
На думку Юрія Федорова, вже новому російському керівництву рано чи пізно доведеться переглядати проблему анексованого Криму ‒ і саме тому так важлива стабільність позиції України щодо необхідності деокупації.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
