Першому заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріману Джелялу (за документами – Джелялову), а також троюрідним братам Асану та Азізу Ахтемовим висунуто остаточне звинувачення у справі про «диверсію на газопроводі» у Сімферопольському районі. Розслідування завершено, захист вивчає матеріали справи, повідомив адвокат Джеляла Микола Полозов.
Чи з'явилися нові обставини у справі Нарімана Джеляла? З чим пов'язані обшук і допит у цій справі жителя Феодосії Куртумера Чалгозова? Як Україна захищає своїх громадян, які зазнали політичних переслідувань у Криму? Ці теми в студії Радіо Крим.Реалії, у ток-шоу «Крим.Важливе», обговорили ведучий Сергій Мокрушин та його співрозмовники: адвокат Нарімана Джеляла Микола Полозов, кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва, народний депутат України та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.
Нагадаємо, у вересні 2021 року в Криму російські силовики провели обшуки та затримали «за підозрою у скоєнні диверсії на газопроводі в Криму» п'ятьох осіб, зокрема кримськотатарського політика та активіста Нарімана Джеляла. Наріману Джелялу загрожує від 12 до 20 років ув'язнення. Російська влада звинувачує його у скоєнні диверсії у складі організованої групи за п. «а», ч. 2 ст. 281 КК Росії, а також за ч. 4 ст. 222.1 КК Росії – незаконне придбання, передача, зберігання, перевезення, пересилання чи носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв у складі організованої групи.
За інформацією адвоката Миколи Полозова, до основного звинувачення у скоєнні диверсії та контрабанді вибухових пристроїв російські силовики додали завдання «значної майнової шкоди ДУП «Кримгазмережі» на суму в 105 тисяч рублів, а також підрив обороноздатності Росії, що виражається у відключенні від газу військової частини підрозділу Берегової оборони Чорноморського флоту.
Велика ймовірність того, що обвинувальний висновок піде до прокуратури ще до нового рокуМикола Полозов
Вину за жодним із пунктів звинувачення Наріман Джелял не визнав. Його захист розпочав ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
«Обсяг (матеріалів справи – КР) не дуже значний, тому є велика ймовірність того, що обвинувальний висновок піде до прокуратури ще до нового року. А далі – суд», – зазначив адвокат.
Раніше повідомлялося, що в рамках справи про вибух на газопроводі кримські силовики провели обшук у будинку жителя Феодосії Куртумера Чалгозова. Його також допитували, після чого відпустили.
Нарімана Джеляла було затримано вранці 4 вересня 2021 року. Цього ж дня російські силовики затримали ще чотирьох кримських татар – Азіза та Асана Ахтемових, Едьдара Одаманова і Шевкета Усеїнова. Останні відсиділи 14 та 15 діб адміністративного арешту за статтею про непокору законному розпорядженню російських правоохоронців.
Наріману Джелялу та братам Ахтемовим ставлять у провину кримінальні статті. Усі троє перебувають у СІЗО.
Питання у адвокатів викликає епізод із газопроводом під Перевальним, що фігурує у цій кримінальній справі. У ФСБ заявили про «механічне пошкодження газової труби», пред'явивши фото начебто з місця події. Незрозуміло, що саме і коли сталося з газопроводом. Знайти підтвердження цієї «пригоди» неможливо, оскільки газопровід розташований на території військового містечка, яке контролюють російські військові.
Підозрюваний у справі Азіз Ахтемов зазначив що силовики били й катували його струмом.
Адвокат Микола Полозов в ефірі Радіо Крим.Реалії повідомив, що лише за статтею про диверсію Наріману Джелялу загрожує до 15 років позбавлення волі, а за статтею про незаконний обіг вибухових пристроїв – до 12 років. У сукупності це може обернутися 20 роками ув'язнення.
Плекати ілюзії щодо того, що суд може бути справедливим і об'єктивним, було б лукавствомМикола Полозов
– Стилістика складання обвинувальних документів слідством ФСБ не дуже відрізняється від їхніх попередників – НКВС – і нагадує матеріали репресій 30-х років (XX століття, ці репресії історики назвали «Великим терором» – КР). Щодо судів у Криму, то на восьмому році окупації через сотні процесів стосовно політв'язнів-кримських татар, на мою думку, все очевидно, які вони виносять рішення. І плекати ілюзії щодо того, що суд може бути справедливим і об'єктивним, було б лукавством.
За словами адвоката, Наріман Джелял також «прекрасно розуміє, яким буде суд», але «готовий відстоювати свою позицію», бо вважає справу сфабрикованою.
Полозов каже, що зустрічався зі своїм підзахисним у СІЗО Сімферополя 15 грудня. Заарештованого утримують у камері без опалення, але стан здоров'я у нього «задовільний, настрій дуже добрий», стверджує захисник.
15 грудня у Феодосії співробітники ФСБ затримали місцевого жителя Куртумера Чалгозова. Його відвезли з дому в наручниках та із зав'язаними очима. Цілий день рідні та адвокати не могли дізнатися, де він перебуває. Його повернули додому лише надвечір.
Кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва розповідає, що під час затримання Чалгозову не повідомили, у чому його звинувачують і не дали змоги зателефонувати адвокату.
Чалгозова везли в машині в кайданках і чомусь зав'язали йому очі. Тому він навіть не знав, куди його везутьЛутфіє Зудієва
– Куртумера Чалгозова везли в машині в кайданках і чомусь зав'язали йому очі. Тому він навіть не знав, куди його везуть. Він провів кілька годин віч-на-віч із силовиками без будь-якого захисту. Його допитували у справі Нарімана Джеляла та братів Ахтемових. За його словами, він не знає обвинувачених у справі, тому йому й не було що сказати. У Куртумера Чалгозова вилучили мобільний телефон, і він залишається без зв'язку. Він не розуміє, як пов'язали його особу з цією кримінальною справою.
За інформацією правозахисниці, у Криму «були й інші затримання» у справі Нарімана Джеляла, але «не всі хочуть говорити про це публічно». За її словами, наявність у кримінальній справі «про підрив газопроводу» невстановлених осіб залишає «вікно можливостей» для спецслужб. У результаті вони можуть «затримувати і переслідувати будь-яку людину, яка будь-коли перетиналася з Наріманом Джелялом і братами Ахтемовими».
У листопаді у Верховній Раді України зареєстрували проєкт ухвали, в якій пропонується застосувати персональні санкції до тих, хто причетний до порушення прав і свобод Нарімана Джеляла. Пропонується застосувати обмежувальні заходи до чотирьох громадян Росії: керівника управління ФСБ Росії в Криму та Севастополі Леоніда Михайлюка, старшого слідчого ФСБ Росії в Криму та Севастополі Віталія Власова, судді підконтрольного Росії Верховного суду Криму Володимира Агіна та російського прокурора Сімферопольського району Криму Сергія Зайцева.
Один зі співавторів цієї ініціативи, народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз каже, що постанова має стати аналогом «списку Магнітського» (переліку російських слідчих, прокурорів, податківців, суддів і співробітників СІЗО, які потрапили під західні санкції; США визнають їх причетними до смерті аудитора Сергія Магнітського – КР).
У цьому списку мають бути всі, хто бере участь у злочинних діяннях щодо наших політв'язнівАхтем Чийгоз
– У цьому списку мають бути всі, хто бере участь у злочинних діяннях щодо наших політв'язнів. Він поповнюватиметься. Ми акцентуємо увагу на Нарімані Джелялі, тому що він є яскравим прикладом боротьби з окупантами. Зрештою, у цей список увійдуть сотні злочинців різного рангу, які всі ці роки є співучасниками злочинів окупантів.
Ахтем Чийгоз висловив сподівання, що Верховна Рада встигне ухвалити постанову про ці санкції до кінця року. Він вважає, що їх має підтримати не лише влада України, а й представники міжнародної спільноти.
Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне
3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.
7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».
При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».
Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».
Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.
Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.
Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.
