Без адвокатів і під «жорстким впливом»: як у Криму шукають «диверсантів» на газогонах

Російські спецслужби підозрюють активіста Кримськотатарського національного руху Нарімана Джеляла в пособництві диверсії. Двох його найближчих соратників, двоюрідних братів Азіза та Асана Ахтемова звинувачують у скоєнні диверсії. Всі вони були затримані в Криму 4 вересня. Диверсією російські силовики називають «пошкодження газогону» в Сімферопольському районі, наявність його не доведена. Крим.Реалії з'ясували, що кримські газогони не вперше фігурують у подібних звинуваченнях російських спецслужб.

У будинку Нарімана Джеляла в селі Первомайське Сімферопольського району 4 вересня силовики ФСБ Росії провели обшук.

Він та ще четверо кримських татар ‒ Азіз Ахтемов, Асан Ахтемов, Ельдар Одаманов та Шевкет Усеїнов ‒ були затримані.

У результаті Ельдара Одаманова та Шевкета Усеїнова заарештували на 14 та 15 діб відповідно за адміністративною статтею 19.3 КоАП Росії (непокора законному розпорядженню співробітника поліції, військовослужбовця, співробітника органів ФСБ).

Наріману Джелялу та братам Ахтемовим ставлять у провину кримінальні статті, що передбачають покарання до 15 років позбавлення волі через «пошкодження газогону» біля села Перевальне під Сімферополем, про який повідомляють силовики. Чи було воно насправді, наразі напевно невідомо.

Без адвокатів та «під тиском»

Кримська адвокатка Еміне Авамілєва, якій вдалося побачитися з Наріманом Джелялом, повідомила, що його після затримання піддавали «жорсткому психологічному впливу» і «тримали в наручниках з мішком на голові» у підвальному приміщенні. Розповісти про це активіст зміг лише через добу після затримання, коли до нього допустили незалежних адвокатів.

До братів Азіза та Асана Ахтемових, підозрюваних у диверсії, незалежних адвокатів досі не пустили. Адвокатці, найнятій рідними Ахтемових, Сафіє Шабановій, вдалося пробитися до них, але вони відмовилися від співпраці, як вона вважає, «під тиском».

Нарімана Джеляла підозрюють за частиною 5 статті 33 та частиною 1 статті 281 Кримінального кодексу Росії (пособництво у вчиненні диверсії). Стаття передбачає покарання до 15 років позбавлення волі. Він провину не визнає, стверджує адвокат затриманого Микола Полозов.

«Я вже встиг побачитися з ним (з Наріманом Джелялом ‒ КР) і взяти участь у слідчих діях. Стан Нарімана задовільний. Наразі він перебуває у статусі підозрюваного. Провину він не визнає», ‒ повідомив адвокат.

Російські силові відомства офіційно ситуацію із затриманнями в Криму минулими вихідними досі не коментували. Крим.Реалії отримати коментарі російських слідчих органів на цей момент не вдалося.

6 вересня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував Нарімана Джеляла та братів Ахтемових на два місяці.

Адвокат Нарімана Джеляла повідомив, що оскаржив це рішення суду.

Газогін: а чи була аварія?

Питання в цій історії викликає епізод з газогоном під Перевальним. Про аварію на ньому повідомили 23 серпня у кримському главку МВС Росії. Силовики заявили про «механічне пошкодження газової труби» і припустили, що це, можливо, сталося в результаті «протиправних дій невстановлених осіб».

Того дня Наріман Джелял був у Києві на інавгураційному саміті «Кримська платформа», тому звинуватити його самого в пошкодженні газогону було б складно.

Чи було пошкодження на газогоні насправді, напевно на цей момент не відомо. Ми не змогли знайти підтверджень цієї «події» 23 серпня ні на сайті кримських главків МВС та МНС Росії, ні на інших ресурсах.

Також не відомо, на чому базується версія про «протиправні дії невстановлених осіб», враховуючи, що 23 серпня на півострові були складні погодні умови. Через грозу місцеві рятувальники попереджали про прогнозоване «ураження об'єктів електроенергетики, сховищ газомастильних матеріалів та інших об'єктів».

Імовірність надзвичайних ситуацій, «пов'язаних з виходом з ладу об'єктів життєзабезпечення і найбільшу ймовірність аварій на електроенергетичних системах» прогнозували тоді, зокрема, і в Сімферопольському районі, де розташований газогін, що фігурує у справі Нарімана Джеляла та братів Ахтемових.

Після негоди кримські ЗМІ повідомляли про пошкодження газогонів у різних регіонах Криму.

А торік спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов публічно визнавав, що на півострові «практично все, що було створене за радянської влади ‒ школи, дитячі садки, дорожні та електричні мережі, інфраструктура ЖКГ, газогони ‒ стало непридатним і потребує ремонту».

«Легше списати все на диверсантів, аніж визнати свої помилки»

Раніше російські силовики та влада вже звинувачували в аваріях на кримських газогонах невідомих «диверсантів». У 2017 році приводом для цього стали несправності на газогоні середнього тиску поблизу села Запрудне у Великій Алушті.

Керівник компанії «Кримгазмережі» Сергій Тарасов говорив, що «це може бути диверсія».

Згодом у кримському главку ФСБ порушили три кримінальні справи за фактами пошкодження двох газогонів та ліній електропередач «Перевальне ‒ Алушта» та «Алушта ‒ Лучисте».

У пошуках «диверсантів» російські силовики проводили в Криму рейди й допитували кримських татар.

Жителька Сімферополя Асене Місіратова розповідала, що через пошкодження газогону під Алуштою силовики обшукували її будинок, розпитували про брата та колишнього чоловіка. Нічого не знайшовши в будинку, оперативники, за її словами, пішли.

Про диверсії тоді говорив і російський глава Криму Сергій Аксенов, який стверджував, що винні ‒ серед «приїжджих з материкової частини України».

Цю версію брали під сумнів кримські ЗМІ, які цитували коментарі кримчан про те, що аварії на газогонах ‒ «наслідки злочинної службової недбалості» відповідальних осіб і «легше списати все на диверсантів і ворогів, ніж визнати свої страшні помилки».

У підсумку ФСБ оголосила, що «підозрювані у справі про диверсії на об'єктах паливно-енергетичного комплексу в Криму встановлені», але «переховуються поза межами Росії». До відповідальності тоді нікого не притягли.

«Обшуки й затримання можуть бути й в інших»

Кримський адвокат Еміль Курбедінов ще в день затримання Нарімана Джеляла та братів Ахтемових припускав, що їх можуть звинуватити за статтею про диверсію і вибиватимуть зізнання.

«Коли не пускають адвокатів, це свідчить про те, що людей змушують різними методами підписати потрібні документи. Звичайно ж, ми не відступимо, ми будемо захищати цих людей. Ми не дамо їм (російським спецслужбам ‒ КР) діяти таким чином», ‒ наголосив він «Кримській солідарності».

На думку керівника «Кримськотатарського ресурсного центру» Ескендера Барієва, Нарімана Джеляла російські спецслужби спробують вивезти з території Криму.

«Швидше за все, Нарімана Джеляла вивезуть за межі Криму в «Лефортово» (СІЗО в Москві ‒ КР), а з інших затриманих вибиватимуть свідчення проти Нарімана Джеляла. Не виключаю, що обшуки та затримання проводитимуть і щодо інших колег з Меджлісу кримськотатарського народу», ‒ сказав він Крим.Реалії.

Багато представників правозахисного та міжнародного товариств засудили обшуки й арешти у Нарімана Джеляла та інших кримськотатарських активістів, зазначивши, що їх переслідування має політичний характер.

У прокуратурі АРК після затримання Нарімана Джеляла та ще чотирьох фігурантів «справи про пошкодження газогону» спочатку відкрили кримінальне провадження за фактами незаконного позбавлення їх волі. Згодом його перекваліфікували за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України (порушення законів і звичаїв війни). Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років.