Доступність посилання

ТОП новини

Батони, кримінал, майно з молотка: вісім кримських скандалів 2020 року


Колаж
Колаж

Багатьом 2020 рік міг запам'ятатися боротьбою з пандемією коронавірусу. Однак у Криму й без неї виникали гучні та скандальні історії. Крим.Реалії вирішили нагадати найважливіші з них. Практично кожен місяць на півострові відбувалися події зі скандальним шлейфом. Вони пов'язані з перестановками у владі, продажем кримського майна або новими ініціативами російської влади, а деякі мають кримінальний відтінок.​

1. Скандальний продаж «Масандри»

Продаж виробничого об'єднання «Масандра» у Криму став однією з найгучніших і скандальних подій 2020 року. Проти відчуження заводу з унікальною історією, енотекою та виноградниками, закладеними на Південному березі Криму ще князем Голіциним в XIX столітті, виступали багато кримських активістів і депутатів. Їх протест зумовлений як загрозою втрати частини історії Криму, так і вартістю, яку багато хто вважає заниженою ‒ трохи більше ніж п'ять мільярдів рублів.

Адміністративна будівля виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»
Адміністративна будівля виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»

У результаті завод був проданий на аукціоні у грудні російській компанії «Південний проєкт», яка входить у бізнес-структуру Юрія Ковальчука ‒ російського мільярдера з оточення президента Росії Володимира Путіна.

Раніше структурам Юрія Ковальчука відійшов кримський завод шампанських вин «Новий світ».

У Кабінеті міністрів України, якому в українському правовому полі продовжує належати «Масандра», оголосили про намір судитися за неї в міжнародних судах. Тому у цієї історії може бути продовження.

2. Боротьба медиків за доплати, а кримчан ‒ за прибутки

Під час пандемії коронавірусу на медиків припав основний удар ‒ вони більше ризикують своїм здоров'ям, рятуючи тисячі хворих. Щоб оцінити їх внесок у боротьбу з епідемією, російська влада ще навесні передбачила для них додаткові виплати за роботу з хворими на ковід-19.

Медичні працівники у санаторії «Прибій», переобладнаному в госпіталь для пацієнтів з коронавірусом. Євпаторія, жовтень 2020 року
Медичні працівники у санаторії «Прибій», переобладнаному в госпіталь для пацієнтів з коронавірусом. Євпаторія, жовтень 2020 року

Однак багатьом кримським медикам протягом року доводилося докласти чимало зусиль, щоб отримати ці доплати. Цей процес раз у раз спричиняв скандали. Ситуація з виплатами залишається непростою й тепер, оскільки через специфіку роботи багато медичних фахівців не можуть довести, що працюють з хворими на коронавірус.

Скандалом у Криму обернулося і розпорядження російської влади про збереження зарплат за людьми під час вимушеного весняного карантину. Виявилося, що багатьом роботодавці відмовили в цьому й люди залишилися без засобів до існування, через що їм доводилося скаржитися владі та порушувати карантинні заборони.

3. Кримські чиновники не довіряють місцевим лікарям

Цей факт з'ясувався, коли коронавірус почав масово косити лави кримської влади. Багато інфікованих топчиновників опинилися на лікарняних ліжках у сусідній Росії, а не на півострові, де організовували лікарняні місця для місцевих жителів.

У євпаторійському госпіталі для хворих на коронавірус
У євпаторійському госпіталі для хворих на коронавірус

Серед тих, хто віддав перевагу російській медицині, а не кримській ‒ віцепрем'єрка російського уряду Криму Олена Романовська, російська сенаторка від Криму Ольга Ковітіді та покійний мер Ялти Іван Імгрунт, якого не змогли врятувати.

У зв'язку з цим на півострові почалася хвиля обурення щодо чиновників, які не бажають лікуватися разом з іншими кримчанами, змушеними чекати черги на госпіталізацію. Нещодавно в Судаку після відмови від госпіталізації до лікарні померла дворічна Аміна Османова. У профільних відомствах розслідують подію.

У листопаді глава російського уряду Севастополя Михайло Развожаєв розпорядився, щоб чиновники лікувалися «в медичних установах своїх регіонів» і «повністю відчули умови, які створили».

4. Кримський депутат ‒ у прокурорських зведеннях Азербайджану

У жовтні в центрі скандалу опинився депутат російського парламенту Криму, колишній командир роти «кримської самооборони» Армен Мартоян.

Армен Мартоян (Самвел)
Армен Мартоян (Самвел)

Генпрокуратура Азербайджану звинувачує його за кількома статтями Кримінального кодексу, серед яких «ведення агресивної війни» в Нагірному Карабасі, «умисне вбивство, вчинене злочинною організацією» та «незаконний перетин державного кордону Азербайджану».

За версією відомства, Армен Мартоян, перебуваючи на посаді голови «Союзу добровольців Криму», разом з соратниками брав участь у бойових діях у Нагірному Карабасі на стороні Вірменії і там нібито скоїв всі ці злочини.

Сам депутат, який також відомий участю в російській анексії Криму, ці звинувачення заперечує. Ми надіслали інформзапит владі Вірменії, але відповіді поки не отримали. Тому поки ця історія залишається до кінця не з'ясованою.

5. Відставка за підтримку протестів у Білорусі

Скандал цього року спіткав ще одного представника кримської влади ‒ віцемера Ялти Михайла Загорцева. Щоправда, він протримався на своїй посаді всього чотири дні й змушений був піти у відставку після того, як місцеві активісти та чиновники піддали його критиці через політичні погляди.

Михайло Загорцев. Колаж
Михайло Загорцев. Колаж

Виявилося, що Михайло Загорцев підтримував протести проти Олександра Лукашенка в Білорусі, і потім у відкритому доступі з'явилося його відеозвернення до земляків, в якому він просить вибачення у своїх дітей, які вийшли на протести і передбачає, що акції в Білорусі розганяли серед інших і силовики з Росії.

Так, у Криму чиновник втратив посаду через резонанс своєї думки, яка не збіглася з позицією місцевої влади, представники якої підтримують режим Олександра Лукашенка.

6. Скандальні батони

Ще один гучний скандал у 2020 році відбувся з групою чиновників і депутатом у Керчі, коли вони вирішили відвідати ветеранів блокадного Ленінграда, які живуть у місті. Резонанс отримали фотозвіти цієї акції, на яких чиновниці й депутат позують у дорогих шубах на тлі скромних ветеранських інтер'єрів із «блокадним хлібом».

Представники керченської влади вручили жінці похилого віку, яка пережила блокаду Ленінграда, батон і медаль
Представники керченської влади вручили жінці похилого віку, яка пережила блокаду Ленінграда, батон і медаль

Критиці піддали тоді не тільки їх зовнішній вигляд, а й ідею дарувати хліб блокадникам.

Звільнення учасниць акції вимагав тоді російський глава Криму Сергій Аксенов.

У підсумку у відставку відправили голову російської міськради Керчі Маю Хужину та її заступницю Ларису Щербулу.

Депутатка кримського парламенту Ірина Черненко публічно вибачилася за акцію з хлібом після того, як її участь у ній розглянула парламентська комісія з етики.

7. Знеземелення в Криму

Навесні президент Росії Володимир Путін підписав указ, яким визначив, що земельні ділянки на прикордонних територіях цієї країни не можуть належати іноземним громадянам. Цей документ викликав резонанс далеко за межами Криму, оскільки на його підставі під заборону потрапляють більше ніж десять тисяч ділянок уздовж усіх кордонів півострова, який російська влада вважає своїм.

Скеля Червоний Камінь і село Краснокам'янка (внизу) на Південному березі Криму
Скеля Червоний Камінь і село Краснокам'янка (внизу) на Південному березі Криму

Втратити землю ризикують багато громадян України, які володіють ділянками на узбережжі та на півночі Криму. Серед них ‒ українські топчиновники та політики.

Українська влада вже висловилася проти цієї ініціативи. У Представництві Президента України в АРК називають указ Путіна військовим злочином, а в посольстві США в Україні його вважають «основою для посилення міжнародних санкцій».

8. Розпродаж Криму на дистанційці

Скандальною виявилася практика закритих голосувань у кримському парламенті. Її ввели навесні через пандемію коронавірусу.

Сесійна зала російського парламенту Криму
Сесійна зала російського парламенту Криму

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов обіцяв, що практикувати ухвалення рішень поза залою засідань через електронну пошту будуть тільки у «виключно нагальних питаннях, які вимагають негайного ухвалення». Але з'ясувалося, що на цих голосуваннях регулярно ухвалюють рішення про розпродаж кримського майна. У розпродаж потрапили навіть дитячі протитуберкульозні оздоровниці ‒ «Піонер» та «Юність» у Сімеїзі.

Проти такої системи голосувань публічно виступили депутати фракції комуністів, які стверджують, що таким чином, їх позбавляють можливості брати участь в обговоренні ухвалюваних питань, а жителів Криму ‒ впливати на цей процес.

У російському парламенті Криму, своєю чергою, вважають таку міру необхідною і продиктованою реаліями пандемії. Згідно з рішеннями депутатів, багато знакових для Криму об'єкти мають намір продати у 2021 році.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG