СІМФЕРОПОЛЬ – Рада Громадської палати Криму ухвалила рішення ініціювати перейменування Кримської республіканської бібліотеки ім. І. Франка у Сімферополі на Кримську республіканську бібліотеку ім. Н. Данилевського. Про це повідомив голова Громадської палати Олександр Форманчук. Крим.Реалії вирішили з’ясувати, чому питання про перейменування головної бібліотеки анексованого півострова знову вийшло на порядок денний у Криму.
Дискусія про перейменування бібліотеки активно розгорнулася на початку літа цього року. Тоді спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов підтримав ідею перейменування Кримської бібліотеки імені І. Франка.
За інформацією Форманчука, «на адресу Громадської палати Криму надійшли численні звернення з проханням про таке перейменування».
«Особа Данилевського справді заслуговує на ширше визнання нащадками, ніж це було досі. І ювілейний захід з нагоди 200-річчя від дня його народження – гарна нагода заповнити цю громадську прогалину», – зазначив Форманчук.
Про те, що російська влада в Криму нарощує градус неприйняття всього українського, свідчить заява кримського проросійського політолога, кандидата історичних наук Михайла Смоліна, який в ефірі телеканалу «Крым 24» здивувався, що бібліотеку досі не перейменували. «Я думав, що з 2014 року немає таких назв, і жодних бібліотек не названо ім'ям Івана Франка. Думав, що це вже давно зроблено», – висловився політолог.
У такий час треба бути з цим акуратними, є такі теми, які можуть провести вододіл між намиСергій Аксьонов
Водночас, російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) стримано оцінив ініціативу прихильників перейменування бібліотеки.
«Я всі питання, пов'язані з перейменуванням, адресую до Громадської палати – експерти висловлюються, громадські діячі висловлюються – я підтримаю думку громадськості завжди. Особливо в такий час треба бути з цим акуратними, є такі теми, які можуть провести вододіл між нами. Все має бути своєчасно», – наголосив Аксьонов.
Не всі, навіть проросійськи налаштовані кримчани, підтримують ініціативу Громадської палати. Наприклад, голова проросійської «Української національно-культурної автономії» у Криму, член Громадської палати Криму Анастасія Гридчина виступила проти, зазначивши, що «питання перейменувань має об'єднувати народи Криму». На думку Гридчиної, ім'ям Данилевського можна назвати одну з нових установ культури у Криму.
Категорично проти перейменування висловився кримський проросійський блогер і політик Степан Кіскін, заявивши, що «вистачить протиставляти історичні особи» у кримському суспільстві.
Кримський активіст Олексій Єфремов упевнений, що ініціативу Громадської палати з перейменування бібліотеки зроблено для російської влади.
Вони можуть перейменувати все в Криму… Але від цього кримчани місцевих «царьків» більше не поважатимуть і не цінуватимутьОлексій Єфремов
«З раннього дитинства люблю і часто відвідую цю бібліотеку. Прочитана там література та відвідані заходи навчили мене критично і з іронією ставитися до будь-яких перейменувань на користь того чи іншого політичного режиму. Особливо, якщо такі ініціативи виходять не від тих, за ким реально стоїть громадськість, а від ставлеників влади, які й близько не запитали думку читачів і співробітників бібліотеки. Вони можуть перейменувати все в Криму, що носить ім'я Шевченка, Лесі Українки, Коцюбинського… Але від цього кримчани місцевих «царьків» більше не поважатимуть і не цінуватимуть. І не будуть менше нудьгувати за теплими часами юності, де вони в цих стінах бібліотеки пізнавали світ, навчалися та закохувалися. Для мене це завжди буде бібліотека Франка», – поділився своїм баченням ситуації з Крим.Реалії активіст.
Кримська активістка Еміне Ібраїмова вважає, що Громадська палата демонструє вибірковий підхід у темі перейменувань.
Нехай Громадська палата розгляне питання про повернення історичних назв населеним пунктам, вулицям, іншим об'єктамЕміне Ібраїмова
«Думаю, що не було жодних «численних звернень», хіба що ці листи сам Форманчук і від імені анонімних громадян писав. Але якщо знову заговорили про ініціативи з перейменуванням, то нехай Громадська палата розгляне питання про повернення історичних назв населеним пунктам, вулицям, іншим об'єктам, які були перейменовані радянською владою після злочинної депортації кримськотатарського народу. Але Форманчук та його соратники по Громадській палаті цієї теми бояться, як вогню. Тож це не об'єктивний підхід, а вибірковий – до теми перейменувань», – прокоментувала ситуацію Крим.Реалії активістка.
Кримський громадський діяч, засновник громадського руху «Кримський народний фронт» Сергій Акімов упевнений, що «без відмашки з високих кабінетів Громадська палата ніякої ініціативи не виявляла б».
Без відмашки з високих кабінетів Громадська палата жодної ініціативи висувати не стала бСергій Акімов
«У такий непростий час – це, м'яко кажучи, – Громадській палаті Криму більше зайнятися нічим, як бібліотеки перейменовувати. Всі ці «громадські поради» разом із Громадською палатою, яких зараз багато при кожному органі російської влади в Криму, до суспільства та мешканців Криму жодного стосунку не мають. Ці організації створені владою, щоб від імені «громадськості» підтримувати рішення влади. Тому без відмашки з високих кабінетів Громадська палата жодної ініціативи висувати не стала б. Те, що ми бачимо в Криму останні вісім років, можна охарактеризувати як «маразм триває». Але якщо раніше кримчани здебільшого мирилися з цим, то зараз градус невдоволення зростає, поки що тільки на кухнях, але це поки що», – розповів Крим.Реалії громадський активіст.
Ім'я українського письменника та поета Івана Франка було надане Кримській бібліотеці 1956 року.
У Криму місцева російська влада має позбутися всіх українських символів у населених пунктах. Про це у квітні цього року заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
