Доступність посилання

ТОП новини

Білорусь охопила політична криза. Далі буде економічна?


Протести у Мінську, 24 серпня 2020 року

Білорусь охопили політичні акції протесту після того, як опозиція назвала результати президентських виборів сфабрикованими. Але громадяни цієї країни не лише вишукуються у черги на вулицях, щоб продемонструвати солідарність з опонентами Олександра Лукашенка.

Протягом трьох тижнів напруги білоруси також вишукуються у черги перед банкоматами – знімають або купують іноземну валюту через занепокоєння потенційними економічними наслідками чинної політичної ситуації.

Протести, які охоплюють вулиці булоруських міст, є найбільшими за 26 років правління Лукашенка. Щонайменше шестеро людей загинули, тисячі були затримані. Протести також спричинили нову хвилю напруги між Росією та Європою, ще більше посилюючи економічну невизначеність.

Протягом останніх днів у соціальних мережах та Telegram-каналах з'являється все більше повідомлень про нестачу американських доларів та євро у банкоматах різних міст.

Крім того, білоруський рубль втратив приблизно 11 відсотків своєї вартості з середини червня, коли з'явилися перші ознаки того, що вибори 9 серпня можуть виявитися неспокійними. Станом на 31 серпня валюта трималася на рівні 2,67 за долар, що є історичним мінімумом.

Тижнем раніше, 20 серпня, популярний білоруський опозиційний до влади Telegram-канал Nexta заявив, що уряд розглядає можливість заморозити депозити в державних банках, щоб зупинити виведення іноземної валюти.

Незалежного підтвердження цієї інформації не було, однак налякало деяких білорусів, і згодом почали з’являтися повідомлення про нестачу готівки у банкоматах.

Перший віцепрем'єр-міністр Микола Снопков спробував вгамувати ці занепокоєння, заявивши наступного дня, що жодних обмежень щодо зняття коштів не запроваджуватимуть.

Сам Лукашенко через тиждень повторив це повідомлення, коли білоруський рубль досяг чергового історичного мінімуму щодо долара та євро.

Ми, вчепившись руками, не стримуємо курс рубля
Олександр Лукашенко

«Ми не допустимо обвалу національної валюти. Якщо народ хоче купити долар – будь ласка, він сьогодні скільки коштує. У нас плаваючий курс: попит великий – значить, дорожче буде цей долар або євро, попит менший – значить, буде дешевше коштувати. Ми, вчепившись руками, не стримуємо курс рубля», – сказав Лукашенко.

Криза? Яка криза?

ІТ-спеціаліст у Мінську Дмитро, який продовжує конвертувати свою зарплату з білоруських рублів в іноземну валюту, сказав, що люди «давно» перестали серйозно сприймати заяви Лукашенка. Чоловік попросив не називати його прізвище на тлі занепокоєнь із приводу державних репресій проти людей, які критикують президента.

Перед кожною економічною кризою Лукашенко каже, що кризи не буде, і тоді [після її появи] він робить вигляд, що її немає
Дмитро, ІТ-спеціаліст

«Перед кожною економічною кризою Лукашенко каже, що кризи не буде, і тоді [після її появи] він робить вигляд, що її немає», – сказав Дмитро в коментарі Радіо Свобода.

Кореспондент білоруської служби Радіо Свобода 26 серпня відвідав приблизно 10 відділень банків у Мінську, і заявив, що деякі з них встановлюють обмеження на конвертацію валют.

У відділенні «Технобанку» у мінському торговельному центрі клієнти могли використати свої рублі, щоб придбати максимум 300 доларів та зняти максимум 300 доларів зі своїх валютних рахунків.

Клієнтам, які хочуть зняти більше коштів, потрібно замовити валюту заздалегідь і почекати від одного до п’яти робочих днів. Інші відділення банків у Мінську продавали лише ту іноземну валюту, яку їм продали інші клієнти раніше того дня.

Тим часом попит на долари в деяких білоруських банкоматах підскочив у п’ять разів, що значно перевершило типову пропозицію. Про це 24 серпня повідомив керівник білоруського банку, як пише російська газета «Коммерсант».

«Таким чином, усі гроші знімають щодня» з банкоматів, цитувало видання слова керівника.

За межами Мінська банки, як повідомляється, продають американські долари за курсами, значно вищими за офіційні. Люди, які бажають придбати долари у відділеннях «Технобанку» та «Франсабанку» в Бресті, що на західному кордоні з Польщею, повинні заплатити на три білоруських рублі – або ж на 10 відсотків – вище офіційного курсу.

Заводи і валюта

Після того як протести спалахнули після голосування 9 серпня, багато робітників у найбільших національних компаніях, включаючи державні підприємства, пішли з роботи на знак солідарності з протестувальниками. Це зупинило операції та поставило під загрозу доходи з бюджету для уряду.

«Беларуськалій», найбільший у світі виробник поташу та головне джерело заробітку в іноземній валюті, у серпні виробить лише приблизно 70 відсотків запланованої продукції, повідомило інформагентство Naviny.by 27 серпня.

Робітники «Гродно Азот», виробника добрив, і «Нафтан», нафтопереробного заводу, також пішли з роботи.

Андерс Ослунд, економіст вашингтонського аналітичного центру «Атлантична рада» заявив, що такі перерви в роботі подібних підприємств призведуть до сильного тиску на уряд Лукашенка.

«Тривалий страйк на будь-якій із цих чотирьох державних компаній призведе до краху білоруських прибутків від експорту та білоруського рубля, що поставить Лукашенка на коліна», – написав він у своєму блозі 27 серпня.

Еліна Рибакова, економіст Міжнародного інституту фінансів, що базується у Вашингтоні, заявила, що білоруський центральний банк не має резервів для захисту валюти.

За даними інституту, центральний банк має приблизно 4,3 мільярда в іноземних резервах, що еквівалентно менш ніж двом місяцям імпорту.

Економісти відстежують цей коефіцієнт як одну з можливих ознак валютної кризи, яка насувається, і кажуть, що менш ніж три місяці «покриття» центральним банком є недостатнім.

Рибакова заявила, що до кінця року на тлі політичних потрясінь рубль може ослабнути на 20 відсотків.

Однак якщо Лукашенко прагне задобрити страйкуючих працівників агресивно вищими заробітними платами, це призведе до більшої кризи, сказала вона.

Пересічні білоруси – не єдині, хто, ймовірно, чинить тиск на національну валюту. Понад 50 відсотків корпоративних кредитів номіновані в іноземній валюті, повідомляє інститут.

Білоруські фірми, які отримують дохід у місцевій валюті, але мають кредити в іноземній валюті, можуть намагатися швидко конвертувати рублі, щоб уникнути різкого зростання рівня боргу.

Важкий рік

Напередодні виборів економіка Білорусі вже й так перебувала у скрутному становищі. Історично країна залежала від дешевої енергії з боку Росії, щоб підкріпити свою застарілу радянську економіку.

Але Росія поступово підвищує ціни на нафту, яку продає Білорусі, обмежуючи доходи бюджету та зростання, і використовує ці важелі впливу для того, щоб наполягати на створенні союзної держави з Білоруссю.

Пандемія коронавірусу завдала ще більшого удару по економіці, внаслідок чого попит на експорт знизився. Білорусь повідомила про щонайменше 71 165 випадків інфікування та 662 випадки смерті від нового вірусу, хоча правдивість державних даних ставиться під сумнів.

Валютна криза – лише останній приклад за всі роки влади Лукашенка з 1994 року. Країна постраждала від значної девальвації у 2011 році.

Кремль допомагав врятувати країну у минулому. Згідно з червневим документом, станом на березень Росія володіла майже половиною білоруського зовнішнього боргу розміром у 16,6 мільярда доларів.

27 серпня Лукашенко заявив, що президент Росії Володимир Путін погодився рефінансувати позику у мільярд доларів, щоб допомогти економіці.

Якщо Захід не придумає вирішення проблеми у Білорусі, «альтернативою може стати економічне захоплення ослабленої Білорусі Кремлем», – сказав Ослунд.

XS
SM
MD
LG