Доступність посилання

ТОП новини

Бюджет Криму: звичка розпоряджатися чужими грошима


Спеціально для Крим.Реалії​

Останнє засідання підлеглого Росії уряду Криму було присвячене розгляду проєкту бюджету Криму на 2021-й та два наступні роки. Спікер російського парламенту Володимир Константинов назвав бюджет на 2021 рік «амбітним, кількість об'єктів, які реалізуються, зашкалює. Ніколи в історії нашої республіки не було такого». Чи так насправді?

Вперше за багато років бюджет Криму затверджується дефіцитним. Офіційно зменшення прибутків пояснюється уповільненням розвитку економіки не стільки через пандемію коронавірусу, скільки, як сказав російський глава Криму Сергій Аксенов, через «завершення будівництва таких великих об'єктів, як траса «Таврида». Але це пояснення неповне й невтішне. Хоча, як повідомила російська віцепрем'єрка та міністр фінансів Криму Ірина Ківіко, темпи зростання власних податкових та неподаткових прибутків за майбутні три роки мають збільшитися більше ніж на 27%, все одно у структурі прибутків республіки на 2021-й рік домінують безоплатні надходження (102,4 млрд рублів), податкові прибутки складуть 45,8 мільярда рублів, а неподаткові ‒ 2,6 млрд.

Кримський бюджет майбутнього року, як і всі попередні, практично на дві третини складатиметься з федеральних грошей

Тобто обсяги податкових і неподаткових прибутків власне Криму у 2021 році очікуються на рівні 48,4 мільярда рублів. Це 32,1% від загальних прибутків скарбниці. А ось безоплатні надходження в бюджет республіки з федерального бюджету у 2021 році складуть 102,4 мільярда рублів, що становить 67,9% від загального обсягу прибутків. Таким чином, кримський бюджет майбутнього року, як і всі попередні, практично на дві третини складатиметься з федеральних грошей.

Здається, кримські чиновники звикли вже жити невідповідно до своїх статків, хоча й намагаються «стискатися» ‒ обсяг видатків кримського бюджету у 2021 році буде на 28,3%, або на 59,6 млрд рублів меншим, ніж нинішнього року. Але таке управління бюджетом більше нагадує не вміння заробляти, а мистецтво розпоряджатися грошима дотацій, субсидій та субвенцій.

У майбутньому році Москва знову збільшує субсидії Криму загалом на 340 млрд рублів на дороги та водопостачання

Загалом на 2021 рік прибутки плануються в сумі 150,8 мільярда рублів, витрати ‒ 152,2 млрд, дефіцит, як бачимо, складе 1,4 млрд рублів. На відміну від Севастополя, в якому бюджети на всі три роки плануються дефіцитними, у Криму в 2022 і 2023 роках прибутки зростуть відповідно до 166,4 і 227,1 мільярда рублів при відсутності дефіциту, але знову ж таки завдяки зовнішнім надходженням. У майбутньому році Москва знову збільшує субсидії Криму загалом на 340 млрд рублів на дороги та водопостачання.

Російська міністр фінансів Криму Ірина Ківіко сказала, що уряд планує покривати дефіцит бюджету шляхом продажу майна. Однак серед об'єктів, які дійсно матимуть попит на ринку, можна назвати лише декілька, наприклад, винзавод «Масандра». І немає сумніву, що економічна криза в майбутньому році продовжиться, і знайти покупця на що-небудь далеко не в ідеальному стані буде складно.

Кримські чиновники розповідають, що бюджет зберігає соціальну спрямованість і на соціальні цілі спрямовується 52,8% коштів. У майбутньому році буде фінансуватися будівництво 447 об'єктів: розпочате будівництво Центру олімпійської підготовки з водних видів спорту, меморіального комплексу жертвам депортації в селищі Сирень, відкритого спортивного комплексу на вулиці Декабристів у Сімферополі, реконструкція Художнього училища імені М. Самокиша тощо. На 2022 рік у цю програму внесені 205 об'єктів, на 2023-й ‒ 231.

На фінансування кримської освіти в майбутньому році заплановано 33,5 млрд рублів (22% бюджетних витрат), на житлово-комунальне господарство ‒ 17 млрд рублів (11,2%), на охорону здоров'я ‒ 11,4 млрд рублів (7,5%), на культуру ‒ 4 млрд рублів (2,6%).

Очікується, що теоретично в майбутньому році середньомісячна заробітна плата в Криму зросте до 36,4 тис. рублів. У 2022 році за планами кримського бюджету середньомісячна номінальна заробітна плата зросте до 38,7 тис. рублів, у 2023-му ‒ до 41,7 тис., оголосив російський міністр економічного розвитку Криму Дмитро Шеряко.

Приховується той факт, що фактична прибавка прибутків громадян, як правило, з'їдається інфляцією та зростанням цін

Тут знову позначається давня звичка чиновників оголошувати зростання заробітної плати, не зв'язуючи його зі зростанням цін. Цим нехитрим прийомом приховується той факт, що фактична прибавка прибутків громадян, як правило, з'їдається інфляцією та зростанням цін. А тим часом, товари, а особливо продукти, дорожчають так швидко, що покупці не встигають стежити за зміною цінників. При цьому, звичайно, офіційна статистика має звичай занижувати показники. Так, у Криму за даними регулятора тільки у жовтні продовольча інфляція зросла до 5,3% з 4,1% у вересні. Непродовольча інфляція за місяць зросла з 3% до 3,4%, говориться в коментарі Банку Росії. Загалом, вважають фахівці банку, річна інфляція в Криму прискорилася і після 3,3% у вересні в жовтні склала 4,1%. Таким чином, тепер рівень інфляції в регіоні можна порівняти з показниками Південного федерального округу (4,2%) та з загальноросійськими (4%).

Бог його знає, як банкіри рахують інфляцію, але їх цифри зовсім не відображують зростання цін у Криму. Насправді інфляція, тобто зниження купівельної спроможності, знецінення грошей, є не єдиним фактором динаміки цін. Окрім того, що згідно з фінансовими законами, купівельна спроможність грошей має бути однаковою в усій країні, і тому звичка рахувати інфляцію за регіонами є недійсною й не науковою. Гроші зобов'язані мати однакову силу в Росії, що в Південному федеральному окрузі, що на Далекому Сході. І так, вони весь час дешевшають.

І це здешевлення грошей на конкретному ринку зустрічається з законом зростання цін. А ось зростання цін у кожному регіоні може бути абсолютно різним і буде відрізнятися в рази. Тому реально, щоб вирахувати рівень життя населення в регіоні, потрібно до загального в країні відсотку інфляції грошей додати відсоток зростання цін у регіоні, і тільки тоді ми отримаємо більш-менш реальний результат. Жоден кримський завсідник, скажімо, продовольчого ринку не погодиться, що там ціни зросли на 4-5%. Насправді він бачить зростання цін у два-три-чотири-п'ять і більше разів.

Така ж картина на непродовольчому ринку. Наприклад, постійно високими темпами дорожчають будматеріали, одяг, взуття, меблі, комп'ютери та інші товари. Перед новим роком в Криму відбувся новий ціновий стрибок, і зовсім не на 4-5%, а це значить, що в майбутньому році ціни будуть незрівнянно вищими, і ті громадяни, які не належать до привілейованих у Росії верств, тобто до чиновників, силовиків, муніципальних службовців і т.д., як і раніше, і при новому бюджеті будуть страждати від безгрошів'я і ледве зводити кінці з кінцями, незважаючи на те, що середня цифра зарплати буде дуже вагомою. Обман зору...

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG