Доступність посилання

ТОП новини

Літературний чаїр: третя антологія конкурсу «Кримський інжир»


Вийшла третя антологія в серії «Кримський інжир»

Третій «Кримський інжир» відроджує нетривіальний зміст і вишукану форму літератури українців і кримських татар

Вийшла третя антологія «Кримський інжир. Чаїр». Це кращі твори учасників уже третього традиційного українсько-кримськотатарського літературного конкурсу. В ньому беруть участь 250 авторів фактично з усіх регіонів України, а також Туреччини, Фінляндії, Німеччини та Грузії. З Криму в ньому брали участь жителі Сімферополя, Бахчисарая, Керчі, Сак, Євпаторії, Судака, Ічки і Білогірська. Крім прози сучасних авторів, створених на стику української і кримськотатарської літератур, книга містить розділи з перекладами творів класиків Олександра Довженка і Тараса Шевченка.

Збірник продовжує традицію публікації Інжирової промови, ексклюзивної думки відомих публіцистів про головне в нашому житті, що за значенням наближається десь практично до традиції Нобелівській лекції. Ця традиція починалася в другій збірці інжир промовою Нарімана Джеляла, нині арештованого російськими спецслужбами за фальсифікованою справою. Третя антологія українсько-кримськотатарської літератури містить інжирну промову відомої актриси театру і кіно Ади Роговцевої, яка переконує в силі, незамінності й цінності мови для народу від часів – Лесі Українки, Ліни Костенко до сучасної ситуації.

Як пише в передмові до антології один із засновників інжирного конкурсу і фестивалю Алім Алієв, третя збірка кращих творів українських і кримськотатарських авторів після дворічної роз'єднаності через локдаун і пандемію ставить завдання відновити, інтенсифікувати українсько-кримськотатарський діалог, щоб бути на одній ментальної хвилі і за формою, і за змістом. Уже прийшов час, щоб цей діалог вийшов з наративів стереотипних чебуреків і пахлави, гір і моря і перейшов до більш складних тем, як взаємопроникнення культур, спільні історичні перемоги, право на суб'єктність кримськотатарського народу і цінності, що нас об'єднують.

Водночас, на думку Аліма Алієва, є й інший трек – це кримськотатарсько-кримськотатарський діалог, відверта розмова тих киримли, які живуть у Криму, з тими, які знайшли дім у Києві, Львові чи в Анкарі, Стамбулі. Між тими, хто здійснює намаз п'ять разів на день, і тими, які ходять у мечеть два рази на рік, тих, які читають самвидавні газети, і тих, хто знімає відео для тік-ток. У такому діалозі, на його думку, формується новий суспільний договір, який дозволить вирвати кримськотатарську мову з прірви, побудувати нову культуру без надмірної віктимізації, посилити й оновити національні інституції, почати вголос говорити про раніше табуйовані проблеми і будувати загальну стратегію на майбутнє.

Насправді, такого діалогу гостро потребує і народ України, в якому на тлі непорушних історичних цінностей та роботи зі зміцнення державності, все ще бродять підкинуті ворогом наративи про «непереписування історії» та «один народ».

Не можна не згадати і свіжіший факт, відображений у книзі ніби за замовчуванням. Тексти й переклади кримськотатарською мовою в книзі публікуються частково кирилицею, частково латиницею. Тією латиницею, яка була властива кримськотатарській мові після відходу від арабської графіки в 1928 році й до насильницького переведення її на кирилицю в 1939 році, і яка найбільш органічно відображає його фонетичні особливості. Рішення про це було ухвалене в 1991 році другим курултаєм кримськотатарського народу і було підтверджене й розвинене в рішеннях органів народного самоврядування в 1991-93 роках. Зараз Кабінет міністрів України ухвалив рішення про переведення алфавіту кримськотатарської мови на латинську графіку. Як зазначив міністр реінтеграції окупованих територій України Олексій Резніков, «кримськотатарська мова розвиватиметься в більшій гармонії з іншими тюркськими мовами, які після 1991 року перейшли або зараз переходять на латинський алфавіт».

«Я думаю, що ми закладаємо той фундамент, який не дасть зникнути кримськотатарській мові, – сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. – Чи буду я сам вчитися? Нам усім доведеться вчитися в більшій чи меншій мірі, оскільки тут мова йде не тільки про знання, а про якість знання мови. У нас одиниці людей, які можуть не тільки розмовляти, але й писати грамотно кримськотатарською мовою. Коли кримські татари перейдуть на латиницю, тоді вони розумітимуть і читатимуть однією мовою з іншими кримськими татарами, які в основному живуть у Туреччині й Румунії... Без відновлення мовлення ми можемо просто зникнути як нація».

Конкурс і фестиваль «Кримський інжир», а також видання вже трьох антологій за його підсумками грають велику роль у створенні й налагодженні кримської літературної інфраструктури, яка органічно вплітається в загальноукраїнський інтелектуальний простір разом із півостровом, його жителями.

Виникає питання – чому чаїр? Так називається фруктовий сад у кримських лісах. Чаїри створювалися в гірських ущелинах, біля води шляхом щеплення садових дерев на дикі підщепи. Їхні плоди в такому випадку були більшими, соковитішими, ароматнішими. Це була аграрна традиція киримли, що перервалася через геноцид 1944 року, коли їхня культура любові до землі була депортована разом із корінним народом. І тепер ця культура потроху відроджується на півострові, приблизно так, як відроджується літературна традиція співдружності двох мов, прикладом якої і служить цей конкурс, фестиваль і антологія.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Як і попередні збірники, третя книга містить розділи прози й віршів про Крим українською і кримськотатарською мовами, розділ перекладів і розділ дитячої літератури про Крим.

У книгу включені також спеціальні розділи «Свобода слова», в яких публікуються проза і вірші кримчан, незаконно засуджених російською владою. У третьому випуску антології публікується проза Сервера Мустафаєва «Земаневий юсуф медресеси», і вірші Вадима Сірука «Палаючі серця». У книзі представлені вірші кримськотатарських поетів Аліє Кендже-Алі, Зульбіє Саттарової, Сейрана Ібрагіма, Василє Менусмана.

Мухтар Мухтаров виконав переклад кримськотатарською мовою поеми Тараса Шевченка «Тополя», який, до речі, набраний латиницею.

А Тимур Куртумеров і Мамуре Чабанова переклали уривок з повісті Олександра Довженка «Україна в огні».

Третя книга «Кримський інжир. Чаїр» буде корисна тим читачам, які цікавляться історичними зв'язками України з Кримом, які вивчають кримськотатарську й українську мови, та й взагалі поціновувачам сучасної літератури незалежно від мови, оскільки у ній дуже зручно користуватися перекладами, а самі твори мають цікаві сюжети й написані вишуканою як українською, так і кримськотатарською мовами.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Ігоря Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG