Доступність посилання

ТОП новини

Звірити годинники: Україна хоче відмовитися від літнього часу – разом з ЄС


Україні варто відмовитися від літнього часу задля економіки та здоров'я людей – експерти

Законопроєкт про припинення щорічного переходу на літній та на зимовий час пройшов перше читання в Верховній Раді України. І економісти, і лікарі визнають, що від переведення годинників більше шкоди, ніж користі, й підтримують відмову від цієї практики. Втім, частина фахівців закликає обирати часовий режим для України виважено, а також синхронізувати «часову реформу» з ЄС, щоб уникнути логістичного колапсу.

Верховна Рада України в першому читанні підтримала відмову від переходу на літній та зимовий час. 3 березня цей документ підтримали 277 народних депутатів із 226 необхідних.

Також Верховна Рада проголосувала за скорочення терміну підготовки законопроєкту до другого читання.

Україна переходить на зимовий час в останню неділю жовтня, а на літній – в останню неділю березня. У 2021 році цей момент припадає на 28 березня. Тож частина депутатів сподівається, що в разі ухвалення закону до цієї дати переходити на літній час вже не доведеться.

Зокрема, про це говорить віцеспікер Руслан Стефанчук. Він посилається на медичні дослідження про те, що переведення годинників двічі на рік погано впливає на здоров'я людей.

Про що йдеться в законопроєкті

  • В усіх регіонах України діятиме єдиний київський час, відмінний від московського, і це додатково сприятиме національній безпеці та територіальній цілісності України, вважають автори законопроєкту.
  • Переведення годинників на зимовий час у ніч на 25 жовтня 2021 року має стати останнім, відтоді час не змінюватиметься.
  • Відмова від сезонної зміни часу, яка відбувалася двічі на рік, зменшить ризики для здоров'я українців.
  • Україна проводить «часову реформу», орієнтуючись на аналогічну ініціативу Європейського союзу, тож це відповідає логіці євроінтеграції.
  • Відмова від сезонних змін часу не потребує додаткових фінансових витрат, водночас вона має позитивно вплинути на економіку.

Для центральної України, зокрема Києва, найбільш природнім часом є зимовий, «поясний» час, або UTC+2 за міжнародною шкалою. Він є на дві години більшим, ніж в Гринвіцькій обсерваторії (у Великій Британії). Відповідно до цього часу, в Києві сонце щодня опиняється в зеніті близько 12:00. Літній час (переведення стрілок на годину вперед) на території України запроваджували у 1916 році, в період Австро-Угорщини, а потім – у радянський період. Це мотивували більш раціональним використанням світлового дня: у помірних широтах сонце влітку сходить значно раніше, ніж узимку. Зі здобуттям Незалежності Україна відмовилася від літнього часу, залишившись на поясному (зимовому) київському часі. Однак, згідно з рішенням Кабміну від 1996 року, літній час повернули.

Чи є сенс у переведенні стрілок годинників двічі на рік і як це впливає на здоров'я громадян, на економіку та енергетику, зокрема? Переважна більшість експертів з різних галузей у розмові з Радіо Свобода наголошують: літній час наразі не потрібен, він створює значно більше труднощів, ніж користі. Однак вони закликають уряд адекватно підготуватися до відмови від літнього часу і робити це синхронно з Європейським союзом.

Україна не переводитиме годинники? Що кажуть люди – опитування
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:36 0:00

Лікарі про переведення часу: «Треба навчити українців спати!»

Низка досліджень свідчить: переведення часу навесні та восени призводить до порушень сну та інших проблем зі здоров'ям. Зокрема, про це говорить кардіолог-сомнолог, президент Української асоціації медицини сну Юрій Погорецький.

«Як фахівець я однозначно проти зміни часу двічі на рік. Економічний ефект від цього виявився хибним: його неправильно підраховували. Адже не враховані масові випадки погіршення здоров'я населення», – зауважив фахівець із медицини сну в розмові з Радіо Свобода.

За його словами, групами ризику, які найбільше потерпають через переведення часу, є українці, які мають гіпертонію, цукровий діабет та зайву вагу.

А серед типових проблем, спричинених переведенням часу, він згадує порушення добового ритму, психоневрологічні розлади, проблеми з засинанням та порушення сну загалом.

Люди тижнями і місяцями перелаштовуються, щоб пристосуватися до літнього часу
Юрій Погорецький

«Люди тижнями і місяцями перелаштовуються, щоб пристосуватися до літнього часу, а деякі не можуть адаптуватися пів року, аж до повернення на зимовий час. У періоди після переведення часу – багато інсультів та інфарктів: це вже доведений факт», – аргументує Юрій Погорецький.

Фахівець пропонує подивитися на проблему ширше, оскільки літній та зимовий час – серйозний, але не єдиний фактор, який порушує сон українців. Він закликає український уряд взяти приклад зі США, де запровадили державну програму здорового сну:

Треба навчити українців спати!
Юрій Погорецький

«Треба навчити українців спати! І справа не лише у переведенні годинників. Треба навчити людей спати правильно щодня».

Юрій Погорецький вважає, що така урядова програма здорового сну має звернути першочергову увагу на розлади сну, до яких призвів коронавірус, а також на представників тих професій, які сплять нерегулярно: це далекобійники, авіадиспетчери та екіпажі літаків, персонал електростанцій та інші фахівці, які працюють позмінно. Фахівець посилається на американські дослідження про те, що розлади сну працівників транспорту призводять до щорічних багатомільярдних збитків для економіки США. Подібних збитків, але у меншому масштабі, зазнає і Україна, підсумовує Юрій Погорецький.

Енергетика: «Переведення годинників майже не впливає на генерацію»

Нині витрати електроенергії на освітлення впливають на роботу енергосистеми значно менше, ніж тоді, коли вся промисловість працювала в три зміни
Ольга Кошарна

Раніше потребу в літньому та зимовому часі аргументували особливостями роботи промисловості та енергетики. Однак, починаючи з 1990-х років, ситуація змінилася: витрати на освітлення менше впливають на роботу енергосистеми, відтак помітного позитивного ефекту від переведення годинників вже немає, наголошує експертка з енергетичних питань Ольга Кошарна.

«Нині витрати електроенергії на освітлення впливають на роботу енергосистеми значно менше, ніж тоді, коли вся промисловість працювала в три зміни. До того ж, раніше використовувалися не економні, енерговитратні освітлювальні прилади», – пояснює експертка.

Зрештою, чи помітні зміни в енергетичному балансі України у дні, коли вся країна переходить на літній або на зимовий час?

За словами Ольги Кошарної, «базова» генерація, яку забезпечують атомні електростанції, не змінюється взагалі. Що ж до теплової та гідроенергетики – то її робота не надто відрізняється від графіка в інші дні: ТЕС та ГЕС компенсують добові коливання споживання. І нині головний пік споживання припадає не на ранковий, а на вечірній час: енергетика більше реагує на те, коли українці приходять додому, а не коли вони прокидаються, зауважує експертка. До того ж, на її думку, зараз українська енергетика переживає значно більші проблеми, ніж зміна сезонів та перехід на літній час, підсумовує Ольга Кошарна.

Політика та економіка: «реформувати час» треба синхронно з ЄС – експерти

У 2021 році Європейський союз планує перевести годинники востаннє: з літнього часу на постійний «зимовий». У більшості країн ЄС це UTC+1, тобто на одну годину менше, ніж показують українські годинники в період зимового часу. До квітня 2021 року країни ЄС мають визначитися, залишаться вони на зимовому чи на літньому часі, чи продовжать переводити годинники двічі на рік.

Втім, заплановану «часову реформу», яку підтримав Європарламент навесні 2019 року, можуть відкласти через те, що низка європейських країн ще не погодила свої позиції. Про це повідомляють провідні європейські медіа.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода Рікард Юзвяк, питання відмови від літнього часу практично не обговорювалися в Раді Європи у час головування там Німеччини, і з початком 2021 року, коли головування перебрала Португалія, ситуація особливо не змінилася.

«Між країнами-членами є занадто великі розбіжності щодо того, якого часу дотримуватися», пояснює Рікард Юзвяк.

У вересні 2020 року, під час останнього переходу України на зимовий час, українське Мінекономіки заявило, що відстежує ініціативи щодо зміни порядку обчислення часу в ЄС. І в разі європейського рішення про скасування переведення годинників «з метою гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС буде запропоновано Кабінету міністрів України розглянути можливість відповідних змін у законодавстві України», наголосили в Мінекономіки.

Якщо Україна ухвалить закон про скасування літнього часу і змінить час без координації з ЄС, то це призведе до економічних збитків, логістичних проблем та зсувів у графіках пасажирського транспорту, пояснює в коментарі Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук.

Якщо Україна зробить це самостійно, не синхронізуючи з ЄС, то створить проблеми для бізнесу
Борис Кушнірук

«Україна ще не ухвалила остаточного рішення. І головне – незрозуміло, з якого моменту припиняється переведення годинників: цієї весни, восени чи вже наступного року. Якщо Україна зробить це самостійно, не синхронізуючи це рішення з ЄС, то виникне велика проблема: кожні пів року буде потрібне узгодження всієї логістики з усіма країнами-сусідами. Відмінність часу призводитиме до змін у графіках літаків, потягів, автотранспорту тощо. Це створить проблеми для бізнесу і для транспортної галузі зокрема», – попереджає експерт.

Водночас Борис Кушнірук упевнений в тому, що економіка докорінно змінилася за останні кілька десятиліть, і вона вже не потребує переведення годинників двічі на рік.

«Зараз економічного ефекту від літнього часу майже немає. Зокрема, змінилася структура споживання електроенергії: з'явилася ціла низка побутових приладів, значно потужніших, ніж освітлення. Тому можна говорити про повернення України до її природного часу», – вважає експерт.

Але, додає Борис Кушнірук, Україна простягається з заходу на схід на понад 1200 кілометрів – і час, зручний для Львова і Закарпаття, може бути незручним для Харкова та Луганщини. Тому потрібна фахова дискусія на рівні уряду і експертів про те, який саме час буде найкращим для України в цілому.

Втім, хоч Україна за своєю протяжністю охоплює більше двох географічних часових поясів, потрібен один спільний час для всієї країни: із цим погоджуються всі експерти, з якими говорило Радіо Свобода.

Відмова від переведення годинників синхронно з Євросоюзом зробить Україну ближчою до ЄС, визнають і урядовці, й експерти. Втім, рішення Верховної Ради про відмову від літнього часу навряд чи продиктоване такими мотивами, як зближення з ЄС і віддалення від Росії, припускає політолог Євген Магда.

Це швидше імітація бурхливої діяльності, аби тільки не голосувати за дійсно важливі речі
Євген Магда

«Навряд чи у цьому рішенні є політична складова, скільки б не казали, що це наближає нас до Європи. Це швидше імітація бурхливої діяльності: депутати голосують за що завгодно, щоб показати, що парламент дієздатний, аби тільки не голосувати за дійсно важливі речі. До прикладу, Верховній Раді забракло голосів на значно важливіше рішення – легалізацію короткоствольної зброї», – каже політолог, згадуючи про провалений законопроєкт №4335 щодо врегулювання цивільного обігу зброї та боєприпасів.

На початку 1990-х років Україна експериментувала з відмовою від сезонного переходу на літній час, але потім відновила його 1992 року «з урахуванням порядку обчислення часу, що діє в країнах Європи», і «згідно з рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН».

2011 року Верховна Рада України намагалася скасувати переведення годинників на «зимовий» час, щоб повторити схожий крок Росії, але ця постанова була під тиском громадськості скасована, і Україна зберегла в цьому плані єдність із ЄС.

Ті, хто підтримує літній час, стверджують, що триваліше денне світло влітку допомагає не тільки економити енергію, а й підвищити продуктивність праці. Супротивники кажуть, що це має короткостроковий негативний вплив на здоров’я людей.

Тим часом Єврокомісія заявляє, що за сучасної структури виробництва і споживання електроенергії часові зміни дають лише мінімальну економію енергії.

Практика щорічної сезонної зміни часу застосовується зараз приблизно в 60 країнах, у першу чергу в Європі, а також у Північній Америці, на всій їхній території чи частково, при цьому дати переходу бувають різними. Тим часом близько 135 країн або ніколи не користувалися сезонним часом, або відмовилися від такої практики.

XS
SM
MD
LG