Кримськотатарські активісти не домоглися зустрічі з підконтрольним Кремлю главою Криму Сергієм Аксеновим. Вранці 6-го листопада під будівлею російського уряду Криму зібралися десятки людей, серед яких були ветерани кримськотатарського національного руху, а також родичі заарештованих та ув'язнених у «справах Хізб ут-Тахрір».
Учасники акції повідомили, що Аксенов «дозволив собі некоректні висловлювання» щодо їх близьких, зокрема, звинуватив в участі в «терористичній секті». У Росії організація «Хізб ут-Тахрір» з 2003 року вважається забороненою, проте в Україні та більшості інших країн світу продовжує працювати легально. Правозахисний центр «Меморіал» вважає тих, кого російські силовики переслідують за причетність до «Хізб ут-Тахрір», політичними ув'язненими. Про те, чому кримські татари закликали до відповіді Аксенова та які паралелі вони бачать з радянським часом, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», утримувалися співробітниками російської ДПС на Керченському мосту. Після десятигодинного очікування люди повернулися до Криму. Тим часом Південний окружний військовий суд 3 листопада засудив трьох кримських татар до термінів у 12, 13 і 17 років за участь у «Хізб ут-Тахрір». Пізніше у своєму пості в Facebook російський глава Криму Сергій Аксенов подякував співробітникам правоохоронних органів за роботу з «протидії тероризму»:
«Зазначу, що сам факт належності до «Хізб-ут-Тахрір», мета якої полягає у розбудові «всесвітнього халіфату», вже є порушенням російського законодавства. Так само як і підтримка тероризму. Упевнений, що наші правоохоронці з'ясують ситуацію та ухвалять необхідні рішення в межах закону. А кримським прихильникам «Хізб-ут-Тахрір» настійно раджу відмовитися від ідей, які проповідує ця терористична секта, що прикривається релігією, і звернутися до істинних духовних і моральних цінностей. Таких випадків чимало, і, як показує досвід, це завжди приносить користь як самій людині, її рідним і близьким, так і суспільству загалом. Системна робота з протидії екстремізму й тероризму ведеться постійно, і вона буде продовжена. Дякую співробітникам ФСБ, МВС, Національної гвардії, всім, хто стоїть на сторожі закону та порядку, хто захищає кримчан від наявних загроз».
Вже 6 листопада один з учасників акції під російським урядом Криму пояснив, чому вважає слова Аксенова образливими:
«У мене забрали двох племінників, їх дядька взяли й звинуватили в тероризмі. Моя мати була «дочкою ворога народу» і все життя жила з цим клеймом. Її, 16-річну, звинуватили у зраді. Доки це триватиме? Це що, повернення радянського часу? На виступ Аксенова йдуть коментарі, де явно виявляються шовінізм і ненависть до кримських татар: мовляв, треба їх садити, робити ось так і ось так. Розпалюють ненависть! Але це ж негідне глави республіки! Нехай вийде і пояснить: значить, ми другосортні, значить, нас можна обзивати різними прізвиськами, як і наших предків. Ми хочемо все це від нього почути».
Кримськотатарський активіст, батько заарештованих у «справі Хізб ут-Тахрір» Шукрі Сейдаметов розповів Крим.Реалії, які у нього були вимоги до Сергія Аксенова.
‒ Мої діти і їх дядько з березня цього року заарештовані. Почувши про те, що сталося на мосту, я подумав, якщо завтра моїх дітей етапують до Ростова, то мене чекає така ж доля: ні я сам, ні мої рідні та близькі не зможуть поїхати до суду і хоча б надати моральну підтримку. По-друге, те, що Аксенов говорив про підтримку тероризму, я сприйняв як погрозу. Згадалися розповіді моїх предків про те, як за радянських часів дітей забирали у батьків, дружин ‒ у чоловіків, щоб вони відмовлялися від «ворогів народу». Тому я прийшов до Радміну, але не з тим, щоб побачити Аксенова ‒ у мене не було бажання розмовляти з ним про щось. У мене була вимога, щоб він вийшов і сказав все, що він написав у Facebook, в обличчя людям. Якщо він є представником влади в Криму, нехай скаже це відверто, а не сховавшись за високими стінами та за автоматами.
При цьому Шукрі Сейдаметов вважає, що кримськотатарським активістам не варто серйозно розраховувати на зустріч з російським главою Криму.
‒ Я не вірю, що він вийде, тому що він несамостійна фігура і виконує те, що йому вказує начальство. Тому вийти і сказати щось народу буде не в його компетенції. Але в будь-якому випадку Аксенов має розуміти, що будь-яке сказане ним слово сприймається не як особиста думка, а як представника влади. Він має відчувати свою відповідальність за висловлювання на адресу цілого народу. Адже те, що Аксенов сказав на адресу друзів і родичів, які хотіли відвідати судове засідання в Ростові ‒ це не про 200 осіб, а про весь народ. Досвід минулого показує, що навіть за радянських часів керівники такого рівня не могли вийти і сказати щось зрозуміле ‒ тільки спущене зверху. Так чи інакше, ми хотіли виявити солідарність народу.
Я не вірю, що він вийде, тому що він несамостійна фігура і виконує те, що йому вказує начальствоШукрі Сейдаметов
Врешті-решт замість Сергія Аксенова до присутніх вийшов голова російського Державного комітету у справах міжнаціональних відносин Криму Альберт Кангієв і запропонував визначити групу людей з трьох-п'яти осіб ‒ і тоді він організує зустріч у понеділок 9 листопада. При цьому він повідомив, що збори кримських татар під російським урядом Криму розглядає як незаконні. Активісти у відповідь зажадали надати їм зал, який вмістив би всіх охочих поспілкуватися з Аксеновим. Кангієв на такий варіант не погодився. Журналісти Крим.Реалії також надіслали запит російському главі Криму, однак він, як і всі інші, залишився без відповіді.
Наприкінці 1980-х ініціативні групи кримських татар регулярно вимагали зустрічей з керівниками комуністичної партії СРСР. Зокрема, з приводу повідомлення ТАРС у липні 1987 року, в якому влада частково виправдовувала депортацію кримських татар у 1944-му й відмовляла їм у праві повернутися до Криму. Втім, ветеран кримськотатарського національного руху Бекір Умеров вказує на те, що радянська влада у 70-80-ті роки не призначала активістам великі тюремні терміни.
‒ Кримські татари завжди домагаються своїх цілей і висловлюють своє невдоволення наявним станом справ тільки мирними способами ‒ мітингами, пікетами. З іншого боку, будь-який антилюдський режим використовує брехню та наклеп. Якщо порівнювати нинішню ситуацію з радянською, то я можу сказати, що в період застою правила гри були м'якші, ніж зараз. Активним учасникам національного руху тоді давали терміни від двох до п'яти років, але таких страшних вироків ‒ більше ніж десять років в'язниці ‒ просто не було. Окрім того, у чиновників була якась ідеологія, а зараз її немає, правил гри немає. Я припускаю, що є суха арифметика, щоб хтось завдяки цим вирокам отримав зірочки та звання. Людей переслідують просто за те, що вони дотримуються канонів ісламу.
Тим часом кримськотатарський активіст Наріман Джелял вважає, що російська влада Криму готова спілкуватися тільки з тими кримськими татарами, яких сама призначила представниками народу.
‒ Влада Криму не бажає чути кримських татар, за винятком тих, кого сама визначила для себе як формальний бік. Я кажу про представників Духовного управління мусульман Криму, про членів низки громадських організацій, які виникли після 2014 року. Когось із кримських татар росіяни призначили у владу, а з тими, кого вони вважають нелояльними, неугодними тощо, ніякого діалогу не відбувається. Іноді, коли родичі політв'язнів приходять до Радміну, для демонстрації уваги до них посилають на переговори чиновників рангом нижче. Цього разу й такого діалогу не склалося, і я не бачу ефективності таких спроб. Поведінка влади в цьому випадку не спонтанна, вона має систематичний характер. Аксенов говорить, що він за міжнаціональну злагоду і тому подібне, але насправді дбає тільки про «русскій мір». Це новий Радянський Союз.
Аксенов говорить, що він за міжнаціональну злагоду і тому подібне, але насправді дбає тільки про «русскій мір». Це новий Радянський СоюзНаріман Джелял
Наріман Джелял переконаний в тому, що хоча самі висловлювання Сергія Аксенова формально не містять якихось незаконних закликів, з точки зору російського законодавства ‒ проте спонукають до шовіністичної риторики інших. При цьому кримськотатарський активіст зазначає, що російська влада вкрай вибірково притягує громадян до відповідальності за слова, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу: за його спостереженнями, в анексованому Криму різкі висловлювання російських чиновників на адресу кримських татар або українців, як правило, залишаються безкарними.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
