Російський глава Криму Сергій Аксенов не вийшов до ветеранів кримськотатарського національного руху, родичів заарештованих і засуджених кримських татар, які зібралися під будівлею Ради міністрів у Сімферополі, вимагаючи від нього вибачень за звинувачення в тероризмі.
До присутніх вийшов голова російського Державного комітету у справах міжнаціональних відносин Криму Альберт Кангієв і запропонував визначити групу людей з трьох-п'яти осіб. Він пообіцяв у понеділок влаштувати для них зустріч з Аксеновим.
«Сьогодні з цією пандемією це зібрання вже поза законом... Сьогодні глава Криму не може прийняти групу. У понеділок гарантую, що заведу на прийом до глави республіки. По-іншому не буде», – сказав Кангієв.
Правоохоронні органи просять присутніх розійтися.
Кримські татари вимагають пояснити, чому Сергій Аксенов «допустив некоректні висловлювання на адресу їхніх дітей».
Мова йде про публікацію глави Криму у Facebook, де він повідомив, що напередодні винесення вироку в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону російські правоохоронці зупинили на Керченському мосту групу громадян, які хотіли «підтримати» фігурантів справи. Далі він зазначив, що «сам факт приналежності до «Хізб-ут-Тахрір» є порушенням російського законодавства, так само, як і підтримка тероризму».
Дружина засудженого Сейрана Салієва – Муміне Салієва – вважає, що глава Криму має пояснити, чому він вважає людей, які хочуть підтримати своїх родичів на суді, «терористами».
З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з Криму до Ростова-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», блокували співробітники російської ДПС на Керченському мосту. Після десятигодинного очікування люди повернулися до Криму. Адвокат Микола Полозов зазначив, що російські силовики «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів.
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону 3 листопада виніс вирок у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір». Так, Рустему Емірусеїнову дали 17 років з відбуванням перших двох років у в'язниці, решту – на суворому режимі. Арсену Абхаїтову – 13 років з відбуванням перших двох років у в'язниці. Ескендер Абдулганієву – 12 років, також з відбуванням у в'язниці перших двох років.
Влітку цього року ветерани кримськотатарського національного руху також приходили до будівлі Радміну Криму і вимагали від Аксенова вибачень. Вони стверджували, що глава Криму звинуватив кримськотатарський народ у тероризмі. Мова йде про публікацію Аксенова у Facebook. Там він прокоментував затримання мусульман у новій «справі Хізб ут-Тахрір». Дії ФСБ він назвав «боротьбою з тероризмом і екстремізмом». Сергій Аксенов так і не вийшов до кримських татар.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
