Доступність посилання

ТОП новини

«Міст так і залишиться бажанням»: чому відклали проєкт переходу через Севастопольську бухту


Вид на Північну сторону Севастополя, жовтень 2019 року
Вид на Північну сторону Севастополя, жовтень 2019 року

Зведення мосту через Севастопольську бухту буде відкладене мінімум на два роки, а будівництво Гераклейської рокади, яка мала перенаправити транспортні потоки Севастополя ‒ зупинене. Про це розповів тимчасовий виконувач обов'язків російського губернатора Севастополя Михайло Развожаєв.

Развожаєв зазначив, що проєкт мосту дійсно важливий для сполучення двох частин міста, але «це питання не найближчого майбутнього». За його словами, поки в Севастополі достатньо інших проблем, які потребують вирішення. Проєкт з'явився ще в 2017 році, при російському губернаторі Дмитрові Овсянникову, який стверджував, що узгодив його особисто з президентом Росії Володимиром Путіним.

Журналіст з Севастополя Андрій Васильєв пояснює, наскільки місту необхідний міст і чому його не збудували раніше.

‒ Севастопольська бухта ділить місто на дві частини: Південну, де є центр і основні житлові мікрорайони, і Північну, яка набагато менша за кількістю населення ‒ там живе близько 40 тисяч осіб. Саме для них це дуже важлива річ: коли перекривають рейд через погоду чи військові заходи, вони не можуть нікуди дістатися. Окрім того, міст дав би стимул для розвитку Північної сторони. Цю проблему розглядали ще в 70-ті-80-ті, але тоді проти будівництва мосту виступили військові, і проєкт постійно буксував. Потім не було грошей, а вже в 2017 році Володимир Путін особисто поставив це питання: він говорив про можливість будівництва транспортного переходу або у вигляді тунелю, або у вигляді мосту. У підсумку вирішили будувати міст, причому досягли компромісу з військовими ‒ з'єднати середню частину бухти, Корабельну сторону з Північною, щоб не перекривати вхід у бухту.

Вартість самого мосту оцінюється в 40 мільярдів рублів, транспортні підходи до нього ‒ в 35 мільярдів
Андрій Васильєв

Андрій Васильєв зазначає, що севастопольці вірили в реальність проєкту саме тому, що про нього говорив російський президент.

‒ Однак виникла низка проблем, на які звернув увагу Развожаєв. Вартість самого мосту оцінюється в 40 мільярдів рублів, транспортні підходи до нього ‒ в 35 мільярдів. Ці гроші можна знайти тільки в федеральній цільовій програмі розвитку Криму та Севастополя, а вона діє до 2022 року. Тому на початку року Дмитро Овсянников запропонував створити комплексну програму розвитку Севастополя, яка діяла б і після цього терміну. За нею збирали пропозиції, там фігурував і міст, однак у зв'язку зі зміною керівника міста робота над цією програмою припинилася. У мене є така інформація, що вона не буде затверджена й ухвалена. Питання концесії, яке поставив Развожаєв, абсолютно нереальне, тому що Крим перебуває під санкціями, і знайти інвесторів у межах такого проєкту, навіть під вигідні умови, неможливо.

Колишній голова Севастопольської міської державної адміністрації Іван Єрмаков підтримує ідею будівництва мосту через Севастопольську бухту.

‒ У 90-ті роки було кілька спроб підійти до будівництва мосту, але все залишалося мріями, не більше. Причина була банальна: відсутність необхідних коштів для зведення такої грандіозної споруди. На мій погляд, міст необхідний: це дало б поштовх розвитку Північної сторони. Залишилися в Севастополі неосвоєні землі ‒ це захід Північної сторони. Мені здається, якби збудували міст, який з'єднує частини міста, це дало б поштовх також економічному розвитку Севастополя. Те, що сам президент країни (Росії ‒ КР) сказав, що цей міст необхідний, і схвалив цю ідею, вже багато про що говорить. Звичайно, Михайло Развожаєв більше знає, але, на мій погляд, це якийсь дисонанс, виходячи з раніше ухваленого рішення. Я можу погодитися з тим, що міст ‒ не першочерговий об'єкт, але не можу погодитися з тим, що це не найважливіший і непотрібний об'єкт.

Український експерт з транспорту Дмитро Беспалов вказує на те, що такі об'єкти в Україні та Росії часто подаються як політичні, а не економічні досягнення.

‒ Чи окупиться такий міст чи ні, дуже сильно залежить від планів розвитку міста. Якщо він планує ефективно розвивати ці території або підштовхувати їх до розвитку, то це може бути економічно ефективно. Тобто це можуть бути плани на 20-30 років вперед, багато мостів будуються на 100 років вперед. Але я бачу, що в Криму, та й у нас досі, мости ‒ це більше символ, можливість показати міць держави, яка здатна збудувати такі об'єкти. Можу навести приклад Подільського мосту в Києві: його конструктивна схема, скажімо так, дорожча, ніж могла б бути. Якби це був простий утилітарний міст, він би коштував набагато дешевше. Можливо, точно так само і з севастопольським мостом. Боюся, що там приблизно так само, як у нас зазвичай буває: більше символ, ніж міст. У таких величезних інфраструктурних проєктах, на жаль, дуже багато політики.

Дмитро Беспалов визнає, що в умовах фінансування Севастополя Росією звести такий міст можливо.

‒ Але я боюся, що це так і залишиться бажанням, це буде недобудовано. В нас багато таких прикладів, коли намагалися реалізувати якусь концепцію, але вона виявилася непосильною. Це можна порахувати й не допустити таких помилок на етапі техніко-економічного обґрунтування: що на це не вистачить ресурсів, а ефект може бути навіть різко негативним.

У квітні 2019 року прес-служба російської федеральної держустанови

«Головдержекспертиза» повідомила про закінчення «державної експертизи» проєкту мосту через Севастопольську бухту. За словами представників організації, у місті буде збудований вантовий, тобто висячий, міст довжиною в один кілометр, під який буде обладнана наземна дорожня інфраструктура: з Південної та з Північної сторони має бути обладнана система під'їздів до мосту довжиною в 4 кілометри кожна. Згідно з проєктом, проїжджа частина складатиметься з чотирьох смуг руху: по дві в кожну сторону. Можливо, будуть обладнані пішохідні та велосипедні доріжки.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG