Потужний циклон, що налетів на Крим наприкінці минулого тижня, призвів до затоплення частини міст на півострові. Спочатку затопило Керч, потім зливи дісталися до Ялти, викликавши вихід річок із берегів та затоплення вулиць і будинків. У Ялті є загиблий і понад 40 постраждалих.
Олександр Лієв, який працював міністром курортів і туризму Криму до анексії 2014 року, а до цього очолював комітет із водного господарства Автономної республіки Крим, розповів журналістам телеканалу «Настоящее время», спільного проєкту Радіо Свобода та Голосу Америки, наскільки такі зливи та потопи характерні для півострова і як вони вплинуть на проблеми з водою на півострові.
– Про Ялту писали, що востаннє така повінь була 100 років тому. Ви розумієте, які можуть бути причини, що практично одночасно виникла повінь і в Керчі, і в Ялті?
Така ситуація відбувається не раз на сто років, а подібні опади випадають приблизно кожні 10 років – це очевидний факт
– Перш за все хочу висловити співчуття і підтримку кримчанам, які постраждали від повені, бажаю якнайшвидшого відновлення житла і бізнесів. Нагадую, що у вас, дорогі кримчани, є всі підстави вимагати від влади Росії компенсації збитку в повному обсязі, і для цього дійсно є всі підстави.
Чому це сталось? У принципі така ситуація відбувається не раз на сто років, а подібні опади випадають приблизно кожні 10 років – це очевидний факт, тут не треба нічого пророкувати, можна подивитися багаторічні спостереження. Уже у лютому цьогоріч було очевидно, ми прогнозували, що цей рік буде дуже дощовий, буде багато води та наші водосховища природного набору наповняться. Як і торік абсолютно впевнено можна було прогнозувати ще в лютому, що рік буде посушливий і води, в тому числі питної, буде недостатньо. Це не тому, що ми володіємо якоюсь магією, а просто ці дані – я їх забрав із собою з Криму, але вони залишилися і в Криму.
– Тобто якісь є природні цикли?
– Звісно. Що стосується – чи повториться таке? Однозначно повториться, і в цілому рішення іригаційної проблеми в Криму – це два мільярди доларів, це те, що Російській Федерації треба вкладати вже негайно для того, щоб приводити до ладу інфраструктуру водного господарства, чого не дали зробити українській владі. І при вкладенні цих двох мільярдів доларів проблема з водою без Дніпра все ж залишатиметься актуальною, тому що сталий економічний розвиток Криму без дніпровської води – досить проблематичний.
Ще в 2009-2010 роках я очолював «Держкомводгосп», за рішенням уряду Криму ми вивчали ситуацію. Якраз у 2009 році було підтоплення на півночі Криму, в Красноперекопському районі, і тоді велика кількість вчених [займалися цим питанням], були кинуті всі сили, щоб вирішити цю проблему. Ми майже три роки готували величезну державну програму українську, яка була ухвалена, і ця програма мала назву «Вода Криму», вона була схвалена на державному рівні в Україні, на неї було спрямовано більше ніж пів мільярда доларів. І на той момент у тому стані цих грошей вистачило б.
Крим розташований у п'яти кліматичних зонах – це складний регіон, і управління іригаційною системою в зв'язку з подіями кліматичними змінами у світі вимагає певних зусиль і вкладень
Чому це було необхідно? По-перше, високий знос мереж, які в Криму були побудовані понад 50 років тому. Це іригаційні мережі – це як меліоративні мережі, так і житлово-комунальні мережі. Кліматичні зміни, що тривають. Крим розташований у п'яти кліматичних зонах – це складний регіон, і управління іригаційною системою в зв'язку з подіями кліматичними змінами у світі вимагає певних зусиль і вкладень. А також безсистемна забудова, яка відбувалася в Криму в 90-х роках, вона теж позначалася і позначається на стані справ.
Дійсно шкідливу дію води в зв'язку з безсистемною забудовою, в зв'язку з тим, що річки нечищені – це постійна проблема Криму, практично щорічно Крим із нею зіштовхується. Кожні 10 років ця проблема стає доволі такою надзвичайною. І ми розробили програму, що набула чинності у 2013 році, і держава Україна надала, як я сказав, пів мільярда доларів, які з 2013 року стали надходити до Криму. Ця програма охоплювала семирічний план роботи, що передбачав чистку 52 річок, у тому числі річку Водоспадна, яка протікає в Ялті, – її чистка повинна була відбутися вже у 2013 році. Вона почалася, ми повинні були її закінчити в 2014 році, але, на жаль, сталася анексія, і Російська Федерація, ясна річ, цим навіть не займалася. Сьогодні ми б уже завершили цю роботу повністю і спокійно приймали б туристів, займалися б вирощуванням рису, розвивали б наші міжнародні морські порти.
– Зараз уже трапився потоп у Ялті та в Керчі. Ваш прогноз – як це вплине на ситуацію з питною водою надалі?
– У мене є дві новини – хороша і погана. Погана новина – в тому, що підтоплення, звісно ж, дуже сильно загострять санітарний стан води та найближчі кілька тижнів ця проблема з очищенням цієї води, з підготовкою цієї води постане досить гостро. Це стосується як питної води, так і акваторії Чорного моря, в якому купатися буде не рекомендовано в найближчий місяць, як мінімум, тому що екологічний стан акваторії Чорного моря після такого потоку, звісно ж, дуже погіршився.
Штучні водосховища, які наповнювалися дніпровської водичкою, залишатимуться порожніми
Також є хороша новина – вона в принципі очікувана, ми ще в лютому про це говорили, по-моєму, навіть в ефірі вашого каналу, – цьогоріч водосховища природного набору, а це половина водосховищ Криму, наповняться в зв'язку з тим, що вологи досить багато і зима була сніжна, і зараз дощі будуть – це очевидно, і це вже відбувається. Але штучні водосховища, які наповнювалися дніпровською водичкою, вони залишатимуться порожніми. Звісно ж, ніхто не помре від спраги – це однозначно, – але води для стабільного водопостачання Криму як і раніше буде недостатньо в зв'язку з тим, що без дніпровської води вирішити водну проблему в Криму практично неможливо.
Також є проблема з тим, що якість питної води з кожним роком погіршується, і цьогоріч це погіршення також триватиме.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
