Доступність посилання

ТОП новини

Пожити в Чорнобилі: що відомо про «ринок оренди житла» в зоні відчуження


Містечко Чорнобиль – єдине місце в зоні відчуження, де можна офіційно орендувати помешкання

До Чорнобильської зони повертається життя: раніше там мешкали лише близько до 200 місцевих жителів-самоселів та тимчасово фахівці зони відчуження, які працюють «вахтовим» методом. Нині легальні чорнобильські туристи можуть пожити в зоні кілька днів, якщо забронюють багатоденний екскурсійний тур. Потік таких мандрівників до зони вже кілька років зростає, визнають туроператори. Водночас «тіньовий сегмент» ринку житла в зоні відчуження стосується переважно помешкань самоселів, і це радше поодинокі випадки «угод» з нерухомістю, ніж тенденція, з’ясувало Радіо Свобода.

«Пожити в Чорнобилі»: така екстравагантна розвага кілька років тому була доступна лише нелегальним відвідувачам зони – «сталкерам», які незаконно перетинали периметр зони відчуження, ночували в покинутих будинках, знімали свої пригоди для ютубу та час від часу попадалися нацгвардійцям, що охороняють зону, та платили штрафи.

Втім, в останні роки опція пожити кілька днів у Чорнобильській зоні стала доступна фактично всім охочим: для цього достатньо забронювати тур в одного з чорнобильських туроператорів – на два чи більше днів.

Чорнобильський туризм: готель, хостели, багатоденні екскурсії

Всі офіційні місця розміщення для чорнобильських туристів – або у Чорнобилі, найменш забрудненому та найбільш «живому» містечку в зоні відчуження, або ж у селі Дитятки, чи інших селах, які межують з зоною.

Втім, як виявилося, у Чорнобилі можна легально взяти в довготривалу оренду (кажуть, безоплатно) цілий багатоквартирний будинок і облаштувати його під офіс чи приватний готель. Пропонують такі об’єкти державні підприємства, розташовані в зоні відчуження, або ж Фонд держмайна.

Де і як поселять:

  • Готель «Десятка» – Чорнобиль, вулиця Богдана Хмельницького, 1А;
  • Готель «Полісся» – Чорнобиль, вулиця Кірова, 34-V;
  • Готель (гуртожиток) «Прип’ять» – Чорнобиль, вулиця Полупанова, 1;
  • Stalker Hotel & Hostel – село Дитятки, вулиця Чорнобильська, 1A.

Ці заклади, а також готелі й апартаменти у селах, прилеглих до зони, пропонують і популярні сервіси оренди житла та ресурси онлайн-оголошень.

Приватних помешкань у категорії «Чорнобиль» вони не пропонують.

Вартість проживання – від 339 і до приблизно тисячі гривень з людини за добу. В усіх варіантах розміщення є тепло, гаряча вода та інші необхідні зручності, однак у приватних готелях – кращий ремонт і, відповідно, вища ціна. Це з’ясувало Радіо Свобода, декілька разів поселяючись у готелях Чорнобиля під час підготовки репортажів.

У зоні відчуження є й інші хостели та гуртожитки, в яких мешкає переважно персонал зони та ті, хто відвідує зону по роботі – науковці, спеціалісти, представники медіа.

Турист має змогу пожити в зоні відчуження до п’яти днів, розповідає радіо Свобода експертка з питань Чорнобиля, колишня речниця Державної агенції з управління зоною відчуження, а нині туроператор Олена Ковальчук.

До зони можливі тури тривалістю до п’яти днів
Олена Ковальчук

«В зоні можуть зупинитися відвідувачі, які приїхали з пізнавальною метою, іншими словами – туристи. Якщо їхній візит триває більше одного дня, то вони можуть зупинитися тільки в одному з готелів міста Чорнобиль. Забезпечує поселення туристична компанія, яка організовує поїздку. До зони можливі тури тривалістю до п’яти днів», – пояснює Олена Ковальчук.

За її словами, просто так не можна потрапити до зони, не будучи офіційним туристом чи запрошеним фахівцем. Відтак і легального приватного ринку оренди житла в Чорнобилі не існує, підсумовує вона.

«Є готель і хостели, все інше – нелегально», – зауважує у розмові з Радіо Свобода провідний «чорнобильський» туроператор, директор компанії «Чорнобиль Тур» Ярослав Ємельяненко.

Як виглядає «тіньовий» ринок нерухомості в зоні відчуження та чи існує він взагалі?

«Сіра» нерухомість Чорнобиля: самосели та працівники зони, що поселилися в ній

«Як захочете – приїжджайте, поживіть у нас. Продукти натуральні, радіація менша, ніж у Києві», – каже знімальній групі Радіо Свобода Іван Семенюк, один із самоселів у селі Паришів на заході Чорнобильської зони. Ця розмова відбулася ще до початку пандемії, на піку туристичного сезону.

Радіаційний фон у цьому районі – дійсно у півтора раза менший, ніж у Києві. Офіційні мандрівники та відвідувачі зони охоче відвідують самоселів у рамках екскурсій та спілкуються з ними. Але зупинятися в них на ночівлю не мають права: це заборонено правилами зони відчуження.

Один зі співрозмовників Радіо Свобода – ветеран-ліквідатор, колишній оператор четвертого енергоблоку ЧАЕС, а нині художник Олексій Бреус.

Його колишня квартира розташована в одній із багатоповерхівок покинутого міста Прип’ять. Олексій неодноразово відвідував її після аварії та навіть перетворив її на своєрідний арт-об’єкт, скопіювавши на стіни свої концептуальні роботи, присвячені Чорнобильській аварії.

Прип'ять: місто-апокаліпсис – очима його жителя
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:10:48 0:00
Завантажити на комп'ютер

Втім, Олексій Бреус запевняє, що з орендою чи продажем приватного житла в зоні відчуження ніколи не стикався.

«Ніколи не чув, щоб приватні будинки в зоні відчуження продавали чи здавали в оренду», – визнає ліквідатор.

Втім, є певна категорія людей в зоні відчуження, яка знає про це найбільше.

Степан (ім’я змінене з міркувань безпеки) – працівник одного з підприємств зони відчуження і водночас місцевий мешканець-самосел. Він оселився у місті Чорнобиль у будинку своїх предків, відремонтував його і довів до ладу.

За його словами, він – не єдиний, хто веде такий спосіб життя. Низка працівників зони відчуження залишаються жити у Чорнобилі й між своїми виробничими «вахтами», а то й після виходу на пенсію.

Цих людей небагато, вони жартома називають себе «здичавілими ліквідаторами», іронізує Степан.

Найчастіше селяться у вільному будинку, який приглянувся
Степан, житель Чорнобиля

«Найчастіше селяться у вільному будинку, який приглянувся, або у будинку батьків – як я. Трапляється, що ці люди можуть «продати» чи «здати» одне одному таке житло – але за символічну суму. Законної сили такі угоди не мають, бо правила зони не передбачають приватної власності на житло у ній. І статус приватних будинків, у яких вже мешкають люди, невизначений. Але, зрештою, комфортніше жити у своїй хаті, ніж у гуртожитку», – пояснює Степан Радіо Свобода.

До того ж, за його словами, Чорнобиль – єдине місце в зоні, де є вся потрібна інфраструктура: електрика, відремонтовані дороги, магазини та навіть кафе.

Слова Степана частково підтверджують українські медіа. Будинок з ділянкою в Чорнобилі можна купити за 500 доларів, повідомляють ТСН і видання «Фокус». Однак незрозуміло, як покупець може оформити право власності в зоні або ж легально в'їхати в неї та заселитися.

Степан також розповідає, що іноді він бачив, як до зони приїжджають відпочивати нелегальні відвідувачі. Втім, вони не орендують житло: за словами жителя Чорнобиля, такі відпочивальники приїжджають з Дніпра річкою Прип’ять на моторних човнах і зупиняються на природі.

Нещодавно українські яхтсмени спільно з туроператорами та адміністрацією Чорнобиля протестували перший (після катастрофи) легальний водний туристичний маршрут річкою Прип'ять.

На яхті – у Чорнобиль
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:07 0:00

Самосели з числа працівників зони відчуження, з якими говорило Радіо Свобода, наголошують: сторонні люди не купують та не орендують приватне житло в Чорнобильській зоні та не селяться в ній.

Однак є винятки.

Найвідоміший з них – художник Ігор Руденя. 15 років тому він пішки прийшов звірячими стежками у зону відчуження і зайняв одну з покинутих хат у селі Ладижичі, де на той час було 11 місцевих мешканців – самоселів. Ігор живе у зоні досі: вирощує собі продовольство чи добуває його в лісі, на дозвіллі малює чорнобильську природу та проводить виставки своїх робіт.

Що далі: вимирання самоселів чи чорнобильські «скансени»?

Самосели є носіями унікальної культури українського Полісся, способів господарювання та ремесел, і саме вони є природною «ревіталізацією» зони відчуження, наголошує в розмові з Радіо Свобода засновник «Чорнобильського університету», ліквідатор та автор книг про Чорнобиль Сергій Мирний. Оскільки «ця унікальна спільнота поступово вимирає», експерт пропонує створювати альтернативу за прикладом збережених історичних поселень 18-го століття у США.

«У Сполучених Штатах збереглися поселення з унікальною архітектурою 18-го сторіччя. І влітку, в туристичний сезон, з усієї Америки туди приїздять добровольці. Поселяються там, вдягаються, як люди тієї епохи, відтворюють ремесла, які тоді існували. Це значно більше, ніж скансен – це реальне живе поселення. Моя думка – треба стимулювати аналогічний процес в Чорнобильській зоні, – закликає Сергій Мирний. – Адже помруть останні самосели, і хто після них збереже і покаже людям традиційні українські ремесла і культуру?»

За даними Державної агенції з управління зоною відчуження, наразі в ній мешкає близько 130 самоселів, приблизно половина з них – у місті Чорнобиль.

Найчастіше це літні люди, які повернулися до своїх домівок в перші роки після Чорнобильської катастрофи, бо не захотіли жити на новому місті. Популяція самоселів вимирає: ще півтора десятиліття тому їх нараховували близько 300.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG