Доступність посилання

ТОП новини

Рефат Чубаров: Чому розлютився Путін і сказилися депутати Державної Думи Росії?


Рефат Чубаров на святі на честь кримськотатарського прапора в Києві, 26 червня 2017 року

18 травня 2021 року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроєкт «Про корінні народи України» (№ 5506), визначивши його як невідкладний для позачергового розгляду парламентом країни.

Доповідати законопроєкт на пленарному засіданні Верховної Ради України доручено віцепрем'єр-міністру України – міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексію Рєзнікову.

Москва уважно відстежує всі процеси в Україні, які об'єктивно наближають час деокупації Криму

Ми не сумнівалися в тому, що внесення в парламент України довгоочікуваного законопроєкту, спрямованого на врегулювання правового статусу корінних народів України, приверне увагу російських політиків, бо відомо, що Москва уважно відстежує всі процеси в Україні, які об'єктивно наближають час деокупації Криму.

Однак ми не могли припустити, що законопроєкт, покликаний розтлумачити термін «корінні народи», що входить у кілька статей Конституції України і який використовується в інших правових актах, а також закріпити в законодавстві країни права корінних народів, що випливають із міжнародних зобов'язань України, викличе настільки шалену істерику в Росії.

Безпрецедентна атака Москви на законопроєкт «Про корінні народи України», закамуфльована нібито турботою про російську та інші національні меншини, насправді викликана панікою очільників Кремля, які усвідомлюють неминучість відновлення Україною свого суверенітету над тимчасово окупованим Кримським півостровом і прилеглими до нього акваторіями Чорного та Азовського морів.

Політичне оточення Путіна не може не розуміти, що Україна посилює власні безперечні права на Крим, залучаючи до багатьох наявних аргументів широкий пласт міжнародного права в частині прав корінних народів.

Зрозуміло, що з ухваленням Верховною Радою України ініційованого президентом України Володимиром Зеленським законопроєкту «Про корінні народи України» вщент розноситься один із часто використовуваних Путіним і його оточенням симулякрів, який вони називають «народ Криму».

Вщент розноситься один із часто використовуваних Путіним і його оточенням симулякрів, який вони називають «народ Криму»

Власне цим пояснюється небувалий антиукраїнський шабаш, що розгорнувся в ці дні в Росії та очолений безпосередньо депутатами Державної Думи Росії і самим Путіним.

Отже, президент Володимир Зеленський показав приклад політичної відповідальності у врегулюванні важливої сфери міжнаціональних відносин в Україні, ініціювавши розгляд законопроєкту «Про корінні народи України».

Сподіваємося, найближчим часом народні депутати України ухваленням цього закону зроблять також важливий крок на шляху до створення української політичної нації та укріплення Української держави.

Рефат Чубаров, народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Текст уперше опубліковано в Facebook

Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

«Справа 26 лютого»

26 лютого 2014 року перед будинком кримського парламенту відбувся масштабний мітинг прихильників і противників територіальної цілісності України. Серед перших були кримськотатарські та проукраїнські активісти, їм протистояли проросійські активісти.

У січні 2015 року кримське управління Слідкому Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого.

Серед затриманих виявилися прихильники територіальної цілісності України: заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, а також активісти Алі Асанов, Мустафа Дегерменджи, Ескендер Кантеміров, Талят Юнусов, Ескендер Емірвалієв, Арсен Юнусов і Ескендер Небієв.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: відокремивши в окремий процес головного підозрюваного – Ахтема Чийгоза, який на той момент фактично виконував роль лідера Меджлісу в Криму.

За ініціативи адвоката Джеміля Темішева активіст Талят Юнусов і оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв пішли на угоду зі слідством і визнали провину з умовою, що їхні свідчення не служитимуть доказом у справах інших фігурантів «справи 26 лютого». У грудні 2015 року Талята Юнусова засудили до 3,5 років умовно, а Ескендера Небієва до двох років, також умовного терміну.

11 вересня 2017 року російський суд засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», під якими малися на увазі протести, пов'язані з анексією півострова Росією. 25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засудженого в Криму Ахтема Чийгоза і передала його Туреччині, пізніше він приїхав до Києва.

19 червня 2018 року підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі отримали по 4 роки і 6 місяців умовно, Арсен Юнусов і Ескендер Кантеміров – 4 роки умовно, Ескендер Емірвалієв – 3 роки і 6 місяців умовно з випробувальним терміном 3 роки кожному.

4 лютого 2020 року стало відомо про скасування умовного засудження до закінчення випробувального терміну відносно фігуранта «справи 26 лютого» Мустафи Дегерменджи.

XS
SM
MD
LG