Доступність посилання

ТОП новини

«Севастополь вариться в соку «русского міра»: чи стане місто Меккою для російського патріотичного туризму?


День Росії в Севастополі, 12 червня 2019 року
День Росії в Севастополі, 12 червня 2019 року

Севастополь очолив неофіційний російський рейтинг міст для патріотичного туризму, ‒ це випливає з підсумків опитування, яке провів у соціальній мережі «ВКонтакте» російський сервіс бронювання житла для відпочинку tvil.ru. На другому місці опинився Санкт-Петербург, на третьому ‒ Новоросійськ.

Наприкінці жовтня Севастополь відвідали з візитом фахівці Федерального агентства туризму на чолі з керівником відомства Заріною Догузовою. За підсумками візиту російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв оголосив про плани збільшити туристичний сезон і зустрічати туристів із травня до жовтня, якраз через патріотичний туризм та розвиток Балаклави. Про те, що це за різновид відпочинку, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримське туристичне агентство «Сіріус Тур» уже організовує історичні тури для росіян ‒ один із них називається «Легендарний Севастополь». Представниця агентства Наталія, яка не побажала назвати своє прізвище, розповіла Крим.Реалії, що входить до популярної серед російських туристів програми.

Екскурсія дуже популярна у сімей із маленькими дітьми: їм розповідають про історію міста та про героїзм
Представниця турагентства Наталія

– Насамперед ‒ відвідування музею «Діорама» з масштабним полотном «Штурм Сапун-гори». Це битва 7 травня 1944 року, після якої Севастополь був звільнений. Також оглядаємо меморіал на Сапун-горі, потім вирушаємо на оглядову екскурсію центром міста: Приморський бульвар, набережна Корнілова, Графська пристань. Далі морська прогулянка на катері з оглядом бухт Севастополя ‒ з моря місто відкривається зовсім по-іншому. Все це викликає у наших гостей масу позитивних емоцій, усі в захваті ‒ можете почитати відгуки. Екскурсія дуже популярна у сімей із маленькими дітьми: їм розповідають про історію міста та про героїзм. Треба саме ходити цими місцями та дивитися, слухати, тому що інакше місто по-справжньому не відчути. Купують квитки абсолютно усі ‒ наприклад, ми працюємо зі спінальним інститутом імені Бурденка з Москви.

За словами Наталії, влітку попит на екскурсії Севастополем особливо великий, однак він зберігається і в зимові місяці. Співробітниця турфірми наполягає на тому, що для повного огляду визначних пам'яток міста необхідно мінімум три дні.

Активіст із Севастополя, колишній співробітник музею-заповідника «Херсонес Таврійський» Анатолій Туманов, навпаки, переконаний, що в місті з різних причин практично не залишилося цікавих для туристів об'єктів.

Херсонес понівечений всілякими новотворами ‒ тепер туди навіть соромно посилати гостей
Анатолій Туманов

– Севастополь, звісно, унікальне місто: тут величезна кількість пам'яток різних епох, культур, навіть цивілізацій. Але з приводу туризму нічого хорошого сказати не можу: Історичний бульвар стоїть розгромлений після невдалої реконструкції, Херсонес понівечений всілякими новотворами ‒ тепер туди навіть соромно посилати гостей. Художній музей імені Крошицького теж на ремонті декілька років ‒ і там скандал ‒ тому картини виставляються в кінотеатрі. Я навіть не знаю, чим у Севастополі можна привабити туристів. Дійсно, реконструювали вулицю Велика Морська ‒ акуратно, красиво, але навіть московський блогер Ілля Варламов сказав, що це схоже, власне, на Москву. Тобто Севастополь втратив свою самобутність ‒ а все тому, що керівництво у нас абсолютно нерозумне. Сюди присилають людей, які не знайомі з історією міста.

Анатолій Туманов вказує на те, що до реставраційних робіт та реконструкцій у Севастополі залучають фахівців не з міста, а з сусідньої Росії.

‒ Це якісь самозванці-реставратори: вони не знають місцевих матеріалів, архітектурних особливостей тощо. Ось на території Херсонеса понаставили безліч сучасних конструкцій, городище вже понівечене. Народ обурений. При цьому поставили великий банер і написали на ньому: «Скоро тут буде красиво». Але невже Херсонес не мав своєї, первозданної краси, завдяки якій він і був внесений до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО?

Утім, віцепрезидент російського Союзу туріндустрії Юрій Барзикін вважає, що розвиток туризму, зокрема й патріотичного, йде в Криму своєю чергою, а будь-які непорозуміння цілком можна вирішити.

Севастополь може запропонувати універсальні механізми для патріотичного туризму
Юрій Барзикін

– Туристична дестинація повинна мати свій продукт. Добре, що є Херсонес, його відвідують із задоволенням, але при цьому всі зміни треба узгоджувати не тільки з федеральними органами, а й з місцевою громадою. Бувають такі конфлікти, але є й механізми для їхнього вирішення. Патріотичний туризм у Росії розвивається, Міністерство культури субсидує поїздки десятків тисяч підлітків усією країною, і Крим ‒ хороший майданчик для цього. Чим більше видів туризму вміщуватиме продукт ‒ будь то у Севастополя, Новоросійська, Москви чи Сочі ‒ тим більше буде споживачів за різними інтересами. Прекрасно, коли відпочинок, окрім вражень, має ще й виховні, й освітні цілі. Саме Севастополь може запропонувати універсальні механізми для патріотичного туризму, які можна застосовувати й у інших містах.

Наприкінці вересня російський незалежний «Левада-Центр» провів опитування на тему ідентичності росіян. Як виявилося, перемогою СРСР у над нацистською Німеччиною пишаються 89% опитаних, провідною роллю цієї країни в освоєнні космосу ‒ 43%, і нарешті, «приєднанням Криму до Росії» ‒ 30% опитаних. У 2018 році останній показник був на рівні 45%, і на Радіо Крим.Реалії вже обговорювали причини такого спаду.

Керівник відділу соціально-культурних досліджень «Левада-Центру» Олексій Левінсон вважає, що росіяни досить поверхово знають історію, і більшість із них навряд чи їдуть до Севастополя саме з бажанням дізнатися більше про це місто.

Севастополь як символічний об'єкт не має такої важливої ролі, як сам Крим
Олексій Левінсон

– Дата 9 травня 1945 року стоїть на найвиднішому місці серед усіх історичних подій у масовій свідомості. Приєднання Криму у перші пару років мало величезне символічне значення, порівнянне з перемогою над Німеччиною у 1945 році: в очах росіян це був крок до відновлення статусу великої держави. Багато хто після розвалу СРСР відчував комплекс втрати країною статусу одного зі світових лідерів, які протистоять Заходу. Найчастіше ці почуття називають саме патріотичними. Саме місто Севастополь як символічний об'єкт не має такої важливої ролі, як сам Крим. На жаль, у нас немає точних відомостей, щоб сказати, скільки людей і з якою метою відвідували Крим і Севастополь, але за непрямими ознаками можу сказати, що рішення поїхати туди саме як у «місто російської слави» ухвалює меншість росіян ‒ ті, у кого є якась особиста, сімейна прив'язка до цих місць.

Тим часом співробітник Інституту національної пам'яті України з Севастополя Максим Майоров нагадує, що до 2014 року історичний інтерес туристів до міста був інтернаціональним.

Зараз до Севастополя їдуть любителі «русского міра». У міжнародній ізоляції місто ніби вариться у власному соку
Максим Майоров

– Я пам'ятаю інший Севастополь: він був відкритим, готовим співпрацювати з усім світом і зустрічати гостей. Військово-історичний туризм у місті процвітав і раніше, але сам характер таких заходів суттєво відрізнявся. Севастополь міг претендувати на роль простору спільної історії, об'єднувати різні народи та країни навколо пам'яті про історичні події. Так, багатьох любителів історії, переважно з Франції та Великої Британії, приваблювала тема Кримської війни. Було безліч реконструкцій тих подій, проходив фестиваль військових оркестрів із різних країн тощо. А зараз до Севастополя їдуть любителі «русского міра». У міжнародній ізоляції місто ніби вариться у власному соку й харчується російськими імперськими ресентиментами. Зараз міф про Севастополь як про «бастіон русского міра» всіляко підтримується та експлуатується.

Максим Майоров висловлює надію, що після деокупації Україні вдасться відновити колишній туристичний потенціал Севастополя, і місто знову стане міжнародним центром історичного туризму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG