«Це небезпечно для десятків тисяч людей»: чим загрожує Криму осіння посуха

Через недостатню кількість опадів у Криму розпочалася посуха: пересохли головні річки та живильні водосховища природного стоку півострова. Про це повідомляє «РИА Новости» з посиланням на завідувачку відділу гідрологічного прогнозування російського Гідрометцентру Криму Наталю Охрименко.

Пересохла річка Чорна, яка живить Чорноріченське водосховище Севастополя, та річка Альма, яка живить Партизанське водоймище Сімферополя, а річки Кача, Бельбек та Коккозка дуже виснажені. Окрім того, дуже знижений рівень води в Сімферопольському та в Аянському водосховищах. За словами Охрименко, «аналогічна ситуація була в 1994 та 2012 роках», але нинішня набагато гірша, оскільки, «за прогнозом синоптиків, як мінімум до 20 листопада жодних істотних опадів не передбачається».

Кримський еколог Маргарита Литвиненко вважає, що ситуацію з водою в Криму посилила вирубка дерев під час російського облаштування.

– Буквально днями ми були в Любимівці під Севастополем ‒ там, де Бельбек впадає в море. Ми навіть цього місця практично не знайшли, там якась напівзаболочена місцевість. Води стало не те, щоб дуже помітно менше, але все-таки менше. І якщо не помітно відсутності води у кранах жителів, то, коли виходиш на природу, ця відсутність помітна. Це спричиняється не тільки невеликою кількістю опадів: із 2014 року російська влада почала упорядковувати береги річок і вирубувати дерева, замість них встановлюючи ось ці бетонні стінки вздовж річок. Раніше фахівці висаджували дерева, тому що це сприяє утриманню води, наповненню. Окрім того, нераціональне використання підземних джерел дає про себе знати. Підземні шари виснажуються ‒ не критично, але все-таки виснажуються.

Тим часом автор відеоблогу «НОВОСТИ КРЫМА LIVE» провів дослідження води з колодязя в долині річки Кача й поділився результатами на YouTube:

«Це місце називається Качи-Кальон. Тут викопаний колодязь глибиною 4,5 метра... Вода з колодязя показує 817 міліграмів на літр. У принципі, досить мінералізована. Як ми знаємо, те, що вище 500 міліграмів, небажане для вживання. Тобто її потрібно проганяти через фільтр зі зворотним осмосом. Вимірюємо окислювально-відновний потенціал ‒ у межах 145-147. Нормальна водичка, буває й гірша».

Маргарита Литвиненко зазначає, що підвищена мінералізація води з підземних джерел негативно впливає на здоров'я місцевих жителів.

‒ Взагалі, у Криму мінералізація води завжди була підвищеною, тому що це посушлива місцевість, тут спостерігається посуха практично щороку або через рік. Але зараз, за інформацією вчених, у воді стало міститися в чотири рази більше заліза, у два рази більше хрому та міді. Це не враховуючи нафтопродукти, які там містяться дуже часто. Все це впливає на нирки, на серце, на шлунково-кишковий тракт, на кров. Природа з цим не впорається за допомогою людини. Вона перетворить Крим на засолену територію, і місцева влада навряд чи знайде адекватне й дешеве рішення. Або ж потрібно пускати воду через Північно-Кримський канал, але це зараз неможливо.

Український фахівець із геоінформаційних систем Світового центру інформації з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон вважає, що осіння посуха може спричинити серйозні перебої в постачанні прісної води для кримчан.

– У Криму річки мають невелику протяжність: якщо річка більша за 100 кілометрів, то для півострова вона вже величезна. Отже, після випадання опадів річки моментально стають повноводними. Якщо на них розташовані водосховища, то досить швидко, навіть упродовж декількох діб вони можуть бути заповнені до необхідного обсягу. Але для цього дощі мають рясно пройти на усій території Криму ‒ особливо в гірському та передгірному Криму. Нинішню ситуацію не можна назвати такою вже аномальною, подібне траплялося й раніше, але водосховища можна було наповнювати реверсом із Північно-Кримського каналу. Без цього ситуація досить загрозлива, люди можуть перестати отримувати прісну воду в достатній кількості, якщо це триватиме місяць, якщо 20 листопада опади не підуть. Це може бути небезпечне для десятків тисяч людей.

Сергій Гапон переконаний, що єдиний спосіб убезпечити кримчан ‒ це раціональне використання прісної води.

– І перекидання води, і локальне опріснення вирішують проблему на частки відсотка, але кардинально розв'язати цю проблему не зможуть, тому що це все дуже дорого. Якщо ви збудуєте дорогі станції з опріснення води у величезних кількостях, це вирішить проблему на узбережжях, але звідти перекидати воду в інші райони Криму ще дорожче. Тому треба просто раціоналізувати використання води, яка вже є на півострові.

Директор Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда пояснює, як зміни клімату в цілому впливають на ситуацію з водою в Криму.

– По-перше, це дуже стрімке зростання температурного режиму що влітку, що взимку. Тенденція до зниження кількості опадів не дуже виражена, але коли щороку в теплий період температура значно вища за норму, ефективність опадів істотно зменшується. Дуже багато води випаровується, дуже мало потрапляє в річкові системи та водосховища. Думаю, що з кожним наступним десятиліттям кількість таких випадків збільшуватиметься. Ситуація може погіршуватися не тільки в Криму, але і в усіх південних регіонах України. Підготовка до цього вимагає кардинальних заходів.

Треба розробити державну програму адаптації до тих змін, які вже відбулися і продовжують накопичуватися в бік погіршення, в першу чергу, для сільськогосподарського виробництва і комунального господарства. Ніяка галузь не зможе адаптувати свою роботу без чітких рекомендацій вчених і практичних заходів від адміністраторів і керівників.

(Текст підготував Владислав Ленцев)