Вакцина від COVID-19 для України: хто купує, хто заробить і чи є корупція?

Україна ще не розпочала вакцинацію від коронавірусу та навіть не отримала жодної партії вакцини. Але корупційний скандал, пов'язаний із її закупівлею, вже набирає обертів. НАБУ розслідує зловживання, які, ймовірно, призвели до збільшення вартості китайської вакцини для України. МОЗ та компанія-посередник стверджують, що діють в межах закону, тоді як ДП «Медичні закупівлі», громадські організації та частина експертів звинувачують особисто міністра охорони здоров'я Максима Степанова.

Радіо Свобода зібрало основні факти про скандальну закупівлю і запропонувало висловитися всім сторонам конфлікту.

Український уряд законтрактував китайську вакцину Sinovac, виробник якої вже подав заявку на її екстрену реєстрацію в Україні. Ефективність цього препарату – близько 50,4%, значно менша, ніж у західних вакцин від коронавірусу. Наразі її використання дозволено лише у Туреччині, Бразилії, в Китаї та Індонезії. В українському уряді наголошують, що це перша, але не єдина вакцина від COVID-19, яка постачатиметься до України.

Втім, експерти, антикорупційні органи та представники опозиції вже говорять про завищення її ціни та про корупційні схеми під час її закупівлі.

Так, депутатка від «Голосу», член Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Ольга Стефанишина та її колега по фракції, член «правоохоронного» комітету парламенту Олександра Устінова стверджують, що міністр охорони здоров'я Максим Степанов, на їхню думку, спричинився до подорожчання вакцини для українців (17,85 долара за дозу китайського препарату Sinovac), до зменшення її кількості та до появи у процесі закупівлі компанії-«прокладки».

Вакцини ще немає, а корупційна схема - є?

Днями Національне антикорупційне бюро порушило за цими фактами справу проти деяких чиновників МОЗ. Ідеться про можливу закупівлю вакцин проти коронавірусу за завищеною вартістю. Про це 10 лютого повідомила Рада громадського контролю НАБУ, за заявою якої справа й була порушена.

У Раді громадського контролю (РГК) НАБУ запитали в Національного антикорупційного бюро про законність закупівлі вакцини за 17,85 долара за дозу від виробника Sinovac Biotech, яку здійснюватимуть через приватну фірму-посередника «Лекхім».

У НАБУ на звернення РГК відповіли, що інформація розслідується в межах справи, яка була відкрита 3 лютого 2021 року – за статтею 364 Кримінального кодексу «Зловживання владою або службовим становищем».

За даними РГК НАБУ, а також за повідомленнями низки медіа, державне підприємство «Медичні закупівлі» розпочинало переговори з виробниками однієї з вакцин із орієнтовною ціною 3 долари за дозу, і ці переговори були вже на фінальній стадії. У Раді громадського контролю стверджують, нібито міністр охорони здоров’я Максим Степанов «у ручному режимі зупинив цей процес та доручив розпочати перемовини щодо закупівлі китайської вакцини у компанії Sinovac Biotech».

Компанія «Лекхім»: що про неї відомо

• Група компаній «Лекхім» – один із великих українських виробників медикаментів, який також спеціалізується на оптовій та роздрібній торгівлі ними.
• «130 мільйонів ампул та 2 мільярди таблеток на рік», – так «Лекхім» характеризує власні виробничі потужності на своєму сайті.
• У січні громадське об'єднання «Пацієнти України» заявило, що міністр охорони здоров'я Максим Степанов «самостійно призначив» цю компанію-посередника для закупівлі вакцини.
• Власник компанії «Лекхім» Валерій Печаєв паралельно з фармацевтичним бізнесом був помічником народного депутата Верховної Ради шостого та сьомого скликань Олександра Буряка. Буряк входив до низки провладних фракцій, а потім до фракції «Батьківщини». До обрання він був головою правління та співвласником «Брокбізнесбанку», основним власником якого був бізнесмен з орбіти впливу експрезидента Віктора Януковича Сергій Курченко.
• За даними «Пацієнтів України», власник «Лекхіму» є соратником міністра охорони здоров'я часів Януковича Раїси Богатирьової.
• Ще в часи Януковича зв'язки між Печаєвим та Богатирьовою зацікавили представників опозиції. Так, у 2013 році тодішній депутат від «Батьківщини», член тимчасової слідчої комісії з розслідування діяльності МОЗ Павло Петренко стверджував, що Валерій Печаєв та Раїса Богатирьова мають дружні стосунки, а на доказ наводить той факт, що МОЗ реєструвало препарати з недоведеною клінічною ефективністю, які виробляв «Лекхім», а компанії цього об'єднання «реєструються за неіснуючими показаннями і перемагають у мільйонних тендерах».

Як у самій групі компаній «Лекхім» коментують її ймовірні зв'язки з нинішніми та з минулими урядовцями і кримінальне провадження, в якому вона фігурує?

В офісі «Лекхіму» відмовилися відповідати на ці запитання.

«Позиція керівництва компанії наразі є такою, що ми не коментуємо цієї справи», – відповіли Радіо Свобода в АТ «Лекхім».

Раніше, в січні, у фармацевтичній групі «Лекхім» оцінювали власний прибуток від закупівлі вакцин від COVID-19 китайського виробника Sinovac Biotech у 3-4% від вартості угоди. Про це генеральний директор групи Валерій Печаєв заявив на пресконференції, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

Як пояснюють ситуацію у МОЗ

10 лютого міністр охорони здоров’я України Максим Степанов, за повідомленням Reuters, заявив, що «абсолютно спокійний» у ситуації, що склалася.

«Ми здійснюємо свою діяльність якомога відкритіше і якомога відкритіше висловлюємося щодо кожного виробника. Ціни на вакцини різняться», – сказав Степанов, додавши, що не може коментувати саме розслідування.

За словами міністра, ціни на вакцини проти COVID-19, вказані різними виробниками, становлять від 7 до 34 доларів, а ціна на дозу виробництва Sinovac, стверджує він, була запропонована самим держпідприємством «Медичні закупівлі».

Ще до порушення кримінальної справи, у січні, міністр охорони здоров’я в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время» заявив, що МОЗ обирало компанію «Лекхім» посередником для закупівлі вакцини від COVID-19, тому що це була вимога китайської компанії-виробника.

«Ми про це відразу заявили, це була умова, що компанія Sinovac Biotech хотіла здійснювати постачання в Україну через це фармпідприємство.., яке давно співпрацює з компанією Sinovac Biotech. Тому з ними уклали договір», – зауважив Степанов.

Зв'язок компанії-посередника з оточенням Віктора Януковича Степанов спростовує.

Як у МОЗ відреагували на кримінальну справу про можливі зловживання його посадовців під час закупівлі вакцини? Радіо Свобода звернулося до міністерства за коментарем, але відповіді наразі не отримало.

Що думають про «корупцію з вакциною» в ДП «Медичні закупівлі»

Пошук постачальників вакцини від коронавірусу для України відбувається на тлі конфлікту між МОЗ та ДП «Медичні закупівлі», яке відповідає за державні закупівлі вакцин, ліків і медичного обладнання в Україні

У січні керівник підприємства Арсен Жумаділов стверджував, що міністр охорони здоров'я вимагає погоджувати з МОЗ всі кроки щодо закупівлі вакцин. Він вважає, що це «неправомірне втручання» заважає вчасному замовленню вакцин для України.

Арсен Жумаділов звинуватив Степанова в тому, що він в останні дні 2020 року запровадив додаткову процедуру погодження закупівель вакцин у міністерстві, й погодження врешті надійшло лише за одним контрактом: з китайською компанією Sinovac.

При цьому, за словами керівника «Медзакупівель», через втручання міністерства Україна купуватиме одну дозу Sinovac за вищою ціною, ніж було здатне домовитися саме підприємство, а ще один виробник вакцини може взагалі відмовитися від контракту з Україною.

В оприлюдненому звіті «Медичних закупівель» вказано, що це держпідприємство брало участь у закупках вакцини від COVID-19. Згідно з документом, саме це підприємство оплатило дистриб’ютору «Лекхім» партію вакцини від китайського виробника Sinovac Biotech. До 31 березня Україна має отримати перші 700 тисяч доз, до 31 травня – другу партію в понад 1,213 мільйона доз.

Втім, всередині січня МОЗ вирішило змінити закупівельну організацію, «оскільки за результатами 2020 року робота ДП «Медичні закупівлі України» була вкрай неефективною», пояснив міністр охорони здоров'я Максим Степанов.

За його словами, відтепер, за рішенням уряду, вакцини від COVID-19 для України купуватиме британське закупівельне агентство Crown Agents.

Як оцінюють зміну закупівельної компанії та кримінальне провадження щодо китайської вакцини у ДП «Медичні закупівлі»?

У держпідприємстві відповіли Радіо Свобода, що зацікавлені в об’єктивному розгляді цієї справи, але додали, що НАБУ до них не зверталося.

«Нам стало відомо про початок розслідування з відкритих джерел. Від НАБУ ми ще не отримали жодного офіційного запиту. ДП «Медзакупівлі України» в межах проведення слідчих дій готове надати правоохоронним органам всю наявну у нас інформацію про проведення закупівлі та умови договору, в тому числі й у межах формування цінових пропозицій контрагентами», – повідомила пресслужба компанії.

Чи дійсно втручання МОЗ призвело до того, що в закупівлі вакцини з'явився посередник («Лекхім») та вартість однієї дози суттєво виросла?

«Поки що не можемо це коментувати, бо це дуже чутлива тема», – відповіли в компанії.

«Потрібна кримінальна справа про неготовність держави до вакцинації» – експерти

Верховна Рада дозволила проводити закупівлі, потрібні для протидії коронавірусу, без дозволу, і це багатократно збільшило корупційні ризики. Так пояснив ситуацію Радіо Свобода директор програми інноваційних проєктів «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Іван Лахтіонов.

«Сьогодні фактично дозволено закуповувати ліки і вакцину без жодного тендеру, якщо це стосується боротьби з коронавірусом. Це і стало підставою для контракту, який укладало ДП «Медичні закупівлі». Як виглядає, в МОЗ їм довели, через кого потрібно купувати, – наголошує експерт. – Тому розслідування має дати відповідь, чому саме «Лекхім» визначили контрагентом, який здійснюватиме поставку».

Іван Лахтіонов уточнює: з юридичної точки зору така процедура передбачена «пандемійними» змінами до законодавства. Але це не знімає питань про те, чому законтрактували саме цю (китайську) вакцину, чому саме ця компанія є посередником і чому ціна є досить високою.

«Все це виглядає не дуже добре», – вважає експерт. Він прогнозує, що після цього скандалу Україні доведеться змінювати підходи до закупівель.

Головним злочином є не корупція під час закупівлі вакцин, а те, що їх просто немає, і Україна не голова до вакцинації, наголошує імунолог Борис Донськой. Провину за це він покладає на всіх профільних посадовців, передовсім на керівництво МОЗ.

«Я сподіваюся дожити до того часу, коли кримінальну справу починатимуть не через корупцію під час закупівель, а через неготовність держави до вакцинації. Можливо є якісь зловживання із законтрактованою вакциною. Але, на мою думку, найбільший злочинець – той, хто відповідає за закупівлю вакцини, але не організував її вчасно. Це масове вбивство внаслідок професійної бездіяльності. Кожен день цей злочинець вбиває сто українців!» – обурюється лікар-імунолог.

У цій ситуації ціна вакцини є вторинним питанням, оскільки одна доза у будь-якому разі значно дешевша для держави, ніж лікування від коронавірусу одного пацієнта.

Найважливіше, щоб вакцина була в Україні, та щоб вона мала достатню ефективність, підсумовує Борис Донськой.

Європейський союз та європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я співпрацюватимуть для забезпечення масштабної підтримки запровадження вакцини проти COVID-19 та проведення вакцинації в Україні, повідомила 11 лютого пресслужба бюро ВООЗ в Україні.

30 грудня 2020 року Офіс президента повідомив, що Україна отримає 1,9 мільйона доз вакцини проти COVID-19 від китайського виробника вакцин Sinovac Biotech.

29 січня заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко заявляв, що вакцинація від COVID-19 почнеться в Україні «в районі 15 лютого». За його словами, у лютому Україна отримає 117 тисяч доз вакцини Pfizer-BioNTech у межах співпраці з COVAX.

8 лютого очільник МОЗ Максим Степанов повідомив, що наразі Україна вже отримала підтвердження на постачання 22 мільйонів доз вакцин проти COVID-19.

Президент Володимир Зеленський заявляв, що в Україні мають намір охопити вакцинацією від COVID-19 щонайменше половину населення протягом цього і на початку 2022 року. Україна домовилась про постачання вакцин від компаній Pfizer, Sinovac, AstraZeneсa і Novavах.