Доступність посилання

ТОП новини

«Не бійтеся НАТО. Воно не окуповує інші країни». Аналітик Давид Стулік ‒ про «плюси» Альянсу та ЄС для кримчан


Прапори країн-членів НАТО в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, 26 червня 2019 року

«Україна та Грузія стануть членами НАТО» ‒ сказав заступник генерального секретаря Альянсу Мірча Джоане під час виступу на саміті «Кримської платформи» 23 серпня. Україна не зможе вступити в НАТО, поки не звільнить свої окуповані території ‒ таку думку висловила президентка Естонії Керсті Кальюлайд під час візиту в Україну, який проходив із 22 до 24 серпня. Естонський політик вважає, що для вступу в ЄС Україні взагалі знадобиться приблизно 20 років.

Про те, чи потрібно кримчанам боятися вступу України в НАТО й чого чекати в разі приєднання до Європейського Союзу, Крим.Реалії говорили зі старшим аналітиком празького Центру «Європейські цінності», експертом «Кримської платформи» Давідом Стуліком.

Cтарший аналітик Центру «Європейські цінності» (Прага), експерт «Кримської платформи» Давід Стулік
Cтарший аналітик Центру «Європейські цінності» (Прага), експерт «Кримської платформи» Давід Стулік

З 2007 до 2019 року Стулік працював пресаташе представництва ЄС в Україні. Він розповів про те, які переваги можуть отримати жителі анексованого Криму від можливого приєднання України до Євросоюзу.

Це все дуже конкретні матеріальні переваги, які жителі Криму мають узяти до уваги
Давід Стулік

– Можна подивитися, на якому рівні була Україна та Польща у 2004 році або раніше ‒ перед тим, як Польща вступила в ЄС. Можна порівняти економічний рівень, рівні розвитку інфраструктури та медичної системи в Польщі та в Україні тепер. Переваги очевидні. Рівень ВВП набагато вищий у Польщі. Особисті прибутки людей там також набагато вищі. Охорона здоров'я, освіта та місцеве самоврядування в Польщі працюють краще, ніж в Україні. Там враховуються інтереси громадян і більшою мірою обмежена корупція. Це все дуже конкретні матеріальні переваги, які жителі Криму мають узяти до уваги. Найкраще побачити їх на власні очі.

Щоб уже зараз оцінити переваги життя в Євросоюзі, аналітик із Праги рекомендує кримчанам скористатися безвізом.

Можна буде дуже дешево полетіти в європейські країни, подивитися, як там живуть люди
Давід Стулік

– Порада: беріть українські біометричні паспорти для того, щоб їздити в країни ЄС за безвізовим режимом. Незабаром має бути підписана угода про відкрите небо (Угода про спільний авіапростір з ЄС ‒ КР), завдяки якому з'явиться ще більше авіарейсів між Україною та ЄС, з півдня України ‒ з Одеси та Херсона. Можна буде дуже дешево полетіти в європейські країни, подивитися, як там живуть люди. І цей особистий досвід є найбільш переконливим, щоб зрозуміти, який варіант кращий ‒ з ЄС чи без ЄС.

Під час робочої поїздки в Україну в серпні президентка Естонії Керсті Кальюлайд сказала «Європейській правді», що українцям «знадобиться 20 років роботи» для підготовки до вступу в ЄС. Однак в інтерв'ю Крим.Реалії вона зазначила, що Україна має бути готовою до того, що вікно можливостей для вступу в ЄС і НАТО відкриється в будь-який момент.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд і президент України Володимир Зеленський на відкритті «Кримської платформи», 23 серпня 2021 року
Президент Естонії Керсті Кальюлайд і президент України Володимир Зеленський на відкритті «Кримської платформи», 23 серпня 2021 року

– Я знаю одне: якщо це вікно можливостей відкриється о 9 ранку, то закриється воно об 11:30 того ж ранку. І ви маєте бути готові скористатися цим шансом. Ви не повинні припиняти готуватися. У нас (в Естонії ‒ КР) було точно так само.

Кальюлайд висловила думку, що Україна «має прагнути до верховенства права в усіх аспектах, чіткого розмежування інститутів, сильних і незалежних судів, прокуратури, національних аудиторів і тому подібного».

Що стосується НАТО, то президентка Естонії сумнівається, що Україні вдасться стати членом Альянсу до повного звільнення своїх окупованих територій.

‒ Естонія підтримує надання Україні ПДЧ, але поки з цього приводу відсутній консенсус (серед усіх 30 членів НАТО ‒ КР). ПДЧ немає, бо поки немає консенсусу з цього приводу.

Президент в Естонії ‒ безпартійний представник країни, якого обирає парламент (Рійгікогу). Президент не є керівником виконавчої влади.

Військові навчання України з країнами НАТО «Об'єднані зусилля-2020», Херсонська область
Військові навчання України з країнами НАТО «Об'єднані зусилля-2020», Херсонська область

Старший аналітик празького Центру «Європейські цінності» Давид Стулік пояснив, чому кримчанам не варто боятися прагнення України в НАТО.

Це не НАТО порушує міжнародне право, це не НАТО окупує інші країни
Давід Стулік

– Чехія ‒ член НАТО, Туреччина ‒ член НАТО. Чи погіршило це безпеку в сусідніх країнах? Я так не думаю. НАТО ‒ це оборонна організація, це організація колективного захисту, а не колективної агресії. І це не НАТО порушує міжнародне право, це не НАТО окупує інші країни. Тобто НАТО ‒ це група демократичних країн, де верховенство права є головним принципом ухвалення рішень. Тому такої організації не варто боятися. Я не думаю, що кримчанам потрібно боятися розширення НАТО.

Водночас Стулік сумнівається, що зараз Альянс готовий до приєднання нових членів, зокрема й України.

Росія позначила «червоні лінії»: Україна та Грузія не можуть вступити в НАТО. На жаль, для деяких країн це дуже принципова позиція
Давід Стулік

– Знову діє фактор спротиву Росії. Багато представників західних країн не хочуть зайвий раз провокувати її на негативні реакції. Росія позначила «червоні лінії»: Україна та Грузія не можуть вступити в НАТО. На жаль, для деяких країн це дуже принципова позиція. НАТО має ухвалити рішення про розширення й надання Плану дій щодо членства (ПДЧ) консенсуально, тобто всі країни-члени мають бути «за». Нещодавно я спілкувався з представниками міністерства закордонних справ і міністерства оборони Чехії. Вони кажуть, що цього консенсусу, на жаль, зараз немає. Звісно, якби США змінили свою позицію, то багато країн, які на них орієнтуються, взяли б це до уваги.

Виступаючи 23 серпня на саміті «Кримської платформи», заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане оголосив, що Україна та Грузія стануть членами НАТО, але не уточнив, коли це станеться.

Український народ обрав шлях до свободи, демократії та євроатлантичної інтеграції
Мірча Джоане

– Український народ обрав шлях до свободи, демократії та євроатлантичної інтеграції. Ми підтверджуємо рішення Бухарестського саміту (2008 року ‒ КР) про те, що Україна та Грузія стануть членами НАТО. Ми хотіли б привітати готовність України вирішувати конфлікт на сході країни мирним шляхом. І також ми захищаємо ваш суверенітет, включаючи (невизнання ‒ КР) нелегітимної анексії Криму. Ця «Кримська платформа» ‒ важливий приклад нашого ставлення.

На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році країни-члени Альянсу відмовили Україні та Грузії в наданні Плану дій щодо членства. Переважно через позицію Німеччини та Франції.

НАТО вітає євроатлантичні прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО
Яап де Хооп Схеффер

«НАТО вітає євроатлантичні прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО. Ми досягли згоди, що ці країни будуть членами НАТО», ‒ сказав тодішній генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер.

Напередодні «Кримської платформи» Крим.Реалії розмовляли з колишнім спеціальним представником Державного департаменту США з питань України Куртом Волкером. Ми запитали американського дипломата, чи може найближчим часом бути ухвалене рішення про надання Україні ПДЧ. Волкер відповів негативно.

Президент України Володимир Зеленський і спеціальний представник США Курт Волкер (2017-2019 роки). Київ, 20 травня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський і спеціальний представник США Курт Волкер (2017-2019 роки). Київ, 20 травня 2019 року
Я думаю, що усі союзники, включаючи США й саму Україну, погодяться, що сьогодні Україна не готова бути членом НАТО
Курт Волкер

– Я думаю, що усі союзники, включаючи США й саму Україну, погодяться, що сьогодні Україна не готова бути членом НАТО. Чого я дійсно хотів би, так це того, щоб США відклали у бік ПДЧ. Завдяки Комісії НАТО-Україна є всі інструменти, які може надати ПДЧ: є річний національний план, Україна проводить навчання з НАТО, вона присутня у штаб-квартирі Альянсу, бере участь у регулярному політичному діалозі в НАТО, отримує поради від членів НАТО з питань оборони, реформ і збройних сил. Тому в ПДЧ немає нічого, до чого Україна ще не мала б доступу. Ми маємо припинити використовувати ПДЧ як засіб для блокування України й замість цього почати говорити про те, що Україні потрібно зробити, щоб бути повністю готовою (до членства в Альянсі ‒ КР). І мені подобається бачити, що США ‒ лідери в цьому процесі.

2 серпня голова комітету Сенату США з міжнародних відносин Роберт Менендес та десять його колег з Естонії, Чехії, Ірландії, Латвії, Польщі, Великої Британії, Литви та України підписали спільну заяву, яка засуджує угоду між США та Німеччиною про газогін «Північний потік-2». У ньому представники 11 країн засудили російську агресію й закликали НАТО та ЄС надати Україні план для отримання членства.

Настав час, щоб наші партнери й союзники підтримали Україну конкретними діями та рішеннями
Володимир Зеленський

У червні, перед самітом НАТО, президент України Володимир Зеленський наголосив, що країна готова до отримання ПДЧ.

«Ми зробили все, що потрібно для отримання Плану дій щодо членства. Настав час, щоб наші партнери й союзники підтримали Україну конкретними діями та рішеннями», ‒ сказав глава держави.

Тоді ж президент США Джо Байден повідомив, що для вступу в НАТО Україна має викорінити корупцію й виконати інші критерії. При цьому він спростував те, що російська окупація частини української території виключає вступ країни до Альянсу.

7 лютого 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі та НАТО.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG