«Не бійтеся НАТО. Воно не окуповує інші країни». Аналітик Давид Стулік ‒ про «плюси» Альянсу та ЄС для кримчан

«Україна та Грузія стануть членами НАТО» ‒ сказав заступник генерального секретаря Альянсу Мірча Джоане під час виступу на саміті «Кримської платформи» 23 серпня. Україна не зможе вступити в НАТО, поки не звільнить свої окуповані території ‒ таку думку висловила президентка Естонії Керсті Кальюлайд під час візиту в Україну, який проходив із 22 до 24 серпня. Естонський політик вважає, що для вступу в ЄС Україні взагалі знадобиться приблизно 20 років.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим.Реалії запустили оновлений новинний додаток

Про те, чи потрібно кримчанам боятися вступу України в НАТО й чого чекати в разі приєднання до Європейського Союзу, Крим.Реалії говорили зі старшим аналітиком празького Центру «Європейські цінності», експертом «Кримської платформи» Давідом Стуліком.

З 2007 до 2019 року Стулік працював пресаташе представництва ЄС в Україні. Він розповів про те, які переваги можуть отримати жителі анексованого Криму від можливого приєднання України до Євросоюзу.

– Можна подивитися, на якому рівні була Україна та Польща у 2004 році або раніше ‒ перед тим, як Польща вступила в ЄС. Можна порівняти економічний рівень, рівні розвитку інфраструктури та медичної системи в Польщі та в Україні тепер. Переваги очевидні. Рівень ВВП набагато вищий у Польщі. Особисті прибутки людей там також набагато вищі. Охорона здоров'я, освіта та місцеве самоврядування в Польщі працюють краще, ніж в Україні. Там враховуються інтереси громадян і більшою мірою обмежена корупція. Це все дуже конкретні матеріальні переваги, які жителі Криму мають узяти до уваги. Найкраще побачити їх на власні очі.

Щоб уже зараз оцінити переваги життя в Євросоюзі, аналітик із Праги рекомендує кримчанам скористатися безвізом.

– Порада: беріть українські біометричні паспорти для того, щоб їздити в країни ЄС за безвізовим режимом. Незабаром має бути підписана угода про відкрите небо (Угода про спільний авіапростір з ЄС ‒ КР), завдяки якому з'явиться ще більше авіарейсів між Україною та ЄС, з півдня України ‒ з Одеси та Херсона. Можна буде дуже дешево полетіти в європейські країни, подивитися, як там живуть люди. І цей особистий досвід є найбільш переконливим, щоб зрозуміти, який варіант кращий ‒ з ЄС чи без ЄС.

Під час робочої поїздки в Україну в серпні президентка Естонії Керсті Кальюлайд сказала «Європейській правді», що українцям «знадобиться 20 років роботи» для підготовки до вступу в ЄС. Однак в інтерв'ю Крим.Реалії вона зазначила, що Україна має бути готовою до того, що вікно можливостей для вступу в ЄС і НАТО відкриється в будь-який момент.

– Я знаю одне: якщо це вікно можливостей відкриється о 9 ранку, то закриється воно об 11:30 того ж ранку. І ви маєте бути готові скористатися цим шансом. Ви не повинні припиняти готуватися. У нас (в Естонії ‒ КР) було точно так само.

Кальюлайд висловила думку, що Україна «має прагнути до верховенства права в усіх аспектах, чіткого розмежування інститутів, сильних і незалежних судів, прокуратури, національних аудиторів і тому подібного».

Що стосується НАТО, то президентка Естонії сумнівається, що Україні вдасться стати членом Альянсу до повного звільнення своїх окупованих територій.

‒ Естонія підтримує надання Україні ПДЧ, але поки з цього приводу відсутній консенсус (серед усіх 30 членів НАТО ‒ КР). ПДЧ немає, бо поки немає консенсусу з цього приводу.

Президент в Естонії ‒ безпартійний представник країни, якого обирає парламент (Рійгікогу). Президент не є керівником виконавчої влади.

Старший аналітик празького Центру «Європейські цінності» Давид Стулік пояснив, чому кримчанам не варто боятися прагнення України в НАТО.

– Чехія ‒ член НАТО, Туреччина ‒ член НАТО. Чи погіршило це безпеку в сусідніх країнах? Я так не думаю. НАТО ‒ це оборонна організація, це організація колективного захисту, а не колективної агресії. І це не НАТО порушує міжнародне право, це не НАТО окупує інші країни. Тобто НАТО ‒ це група демократичних країн, де верховенство права є головним принципом ухвалення рішень. Тому такої організації не варто боятися. Я не думаю, що кримчанам потрібно боятися розширення НАТО.

Водночас Стулік сумнівається, що зараз Альянс готовий до приєднання нових членів, зокрема й України.

– Знову діє фактор спротиву Росії. Багато представників західних країн не хочуть зайвий раз провокувати її на негативні реакції. Росія позначила «червоні лінії»: Україна та Грузія не можуть вступити в НАТО. На жаль, для деяких країн це дуже принципова позиція. НАТО має ухвалити рішення про розширення й надання Плану дій щодо членства (ПДЧ) консенсуально, тобто всі країни-члени мають бути «за». Нещодавно я спілкувався з представниками міністерства закордонних справ і міністерства оборони Чехії. Вони кажуть, що цього консенсусу, на жаль, зараз немає. Звісно, якби США змінили свою позицію, то багато країн, які на них орієнтуються, взяли б це до уваги.

Виступаючи 23 серпня на саміті «Кримської платформи», заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане оголосив, що Україна та Грузія стануть членами НАТО, але не уточнив, коли це станеться.

– Український народ обрав шлях до свободи, демократії та євроатлантичної інтеграції. Ми підтверджуємо рішення Бухарестського саміту (2008 року ‒ КР) про те, що Україна та Грузія стануть членами НАТО. Ми хотіли б привітати готовність України вирішувати конфлікт на сході країни мирним шляхом. І також ми захищаємо ваш суверенітет, включаючи (невизнання ‒ КР) нелегітимної анексії Криму. Ця «Кримська платформа» ‒ важливий приклад нашого ставлення.

На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році країни-члени Альянсу відмовили Україні та Грузії в наданні Плану дій щодо членства. Переважно через позицію Німеччини та Франції.

«НАТО вітає євроатлантичні прагнення України та Грузії щодо членства в НАТО. Ми досягли згоди, що ці країни будуть членами НАТО», ‒ сказав тодішній генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер.

Напередодні «Кримської платформи» Крим.Реалії розмовляли з колишнім спеціальним представником Державного департаменту США з питань України Куртом Волкером. Ми запитали американського дипломата, чи може найближчим часом бути ухвалене рішення про надання Україні ПДЧ. Волкер відповів негативно.

– Я думаю, що усі союзники, включаючи США й саму Україну, погодяться, що сьогодні Україна не готова бути членом НАТО. Чого я дійсно хотів би, так це того, щоб США відклали у бік ПДЧ. Завдяки Комісії НАТО-Україна є всі інструменти, які може надати ПДЧ: є річний національний план, Україна проводить навчання з НАТО, вона присутня у штаб-квартирі Альянсу, бере участь у регулярному політичному діалозі в НАТО, отримує поради від членів НАТО з питань оборони, реформ і збройних сил. Тому в ПДЧ немає нічого, до чого Україна ще не мала б доступу. Ми маємо припинити використовувати ПДЧ як засіб для блокування України й замість цього почати говорити про те, що Україні потрібно зробити, щоб бути повністю готовою (до членства в Альянсі ‒ КР). І мені подобається бачити, що США ‒ лідери в цьому процесі.

2 серпня голова комітету Сенату США з міжнародних відносин Роберт Менендес та десять його колег з Естонії, Чехії, Ірландії, Латвії, Польщі, Великої Британії, Литви та України підписали спільну заяву, яка засуджує угоду між США та Німеччиною про газогін «Північний потік-2». У ньому представники 11 країн засудили російську агресію й закликали НАТО та ЄС надати Україні план для отримання членства.

У червні, перед самітом НАТО, президент України Володимир Зеленський наголосив, що країна готова до отримання ПДЧ.

«Ми зробили все, що потрібно для отримання Плану дій щодо членства. Настав час, щоб наші партнери й союзники підтримали Україну конкретними діями та рішеннями», ‒ сказав глава держави.

Тоді ж президент США Джо Байден повідомив, що для вступу в НАТО Україна має викорінити корупцію й виконати інші критерії. При цьому він спростував те, що російська окупація частини української території виключає вступ країни до Альянсу.

7 лютого 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт про закріплення в Конституції стратегічного курсу України на членство в Європейському союзі та НАТО.