Доступність посилання

ТОП новини

Перші підсумки «Кримської платформи»: «Консолідація навколо українського Криму»


Навколо Криму накопичилося безліч питань, які досі не обговорювали на експертному рівні

У Києві 43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» 23 серпня підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і оголосили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Президент України Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки саміту «Кримської платформи», заявив, що «сьогоднішній день є, без перебільшення, історичним для України» і що «питання Криму не закрите». У Росії, яка де-факто контролює Крим і не прислала своїх представників на саміт, розцінили його як «надзвичайно недружній». У Кремлі послідовно наполягають на тому, що питання приналежності Криму закрите і не підлягає обговоренню. Про те, чи вдалося «Кримській платформі» досягти своїх цілей, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Президент України Володимир Зеленський за підсумками заходів 23 серпня дав оптимістичну оцінку «Кримській платформі»:

«Ми провели саміт, на якому була створена потужна міжнародна коаліція для звільнення українського Криму з-під окупації Російської Федерації. Це доказ того, що в нелегкій боротьбі за відновлення територіальної цілісності нашої держави наша Україна має міцну підтримку міжнародної спільноти. Попри всі труднощі та виклики, «Кримська платформа», я вважаю, дуже успішно стартувала і її кінцевою метою є деокупація суверенної української території – Кримського півострова. Ця ініціатива нарешті повернула Крим у міжнародний порядок денний. Питання, який понад сім років – у такій критичній площині – взагалі не обговорювалося в будь-якому міжнародному форматі, сьогодні є пріоритетним для наших друзів і партнерів, для міжнародної спільноти, країн Європейського союзу, країн НАТО».

Народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз висловив Крим.Реалії думку, що саміт досяг своїх цілей.

– Ми зібралися разом з партнерами та ще раз підтвердили їхню прихильність підтримці України в питанні деокупації Криму та невизнання спроби анексії з боку Росії. Дуже багато промовців говорили про кримських татар, про репресії проти них у Криму. Однак треба усвідомлювати, що необхідні реальні кроки в реалізації озвучених задумів. З завтрашнього дня має розпочатися серйозна робота. Наскільки я розумію, кожна країна делегуватиме представників для експертної робочої групи за різними напрямками. Мені здається, Україна продемонструвала домінування регіонального характеру. Заява країн-учасниць – це не тільки декларації, а їхня принципова позиція в питанні Криму, але не можна забувати, що все залежить від нас. Україна повинна демонструвати послідовність.

Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу
Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу

У зв'язку з цим Ахтем Чийгоз вітає проєкт постанови Верховної Ради про звернення до міжнародних партнерів України із закликом до Євросоюзу, НАТО, ПАРЄ та ОБСЄ об'єднати зусилля у протидії російській агресії та для спільного напрацювання механізмів для деокупації Криму.

Журналіст телепроєкту Крим.Реалії Дмитро Євчин вважає, що головним підсумком саміту «Кримської платформи» стало міжнародне об'єднання навколо українського бачення кримської проблеми.

Дмитро Євчин
Дмитро Євчин

– Послухавши всіх доповідачів, я можу констатувати консолідацію навколо ідеї, що Крим – український, що світ не визнає його анексію. Я думаю, це найважливіше. Дійсно, склався єдиний фронт, який готовий не на словах, а на ділі домагатися деокупації Криму. Питання в тому, що треба зробити, щоб це стало реальністю – напевно, тільки час покаже. У цілому я можу сказати, що я вперше був в Україні на настільки репрезентативному заході, це вражає. Те, що в останній момент США надіслали замість свого заявленого представника, міністра транспорту – міністра енергетики Дженніфер Ґранголм, стало якісною для України заміною. Адже саме ця чиновниця критикувала «Північний потік-2», плюс на саміті вже відбулися переговори міністрів енергетики трьох країн.

Дмитро Євчин також зазначає, що ще за тиждень до початку саміту Росія розпочала інформаційну кампанію проти «Кримської платформи», до якої залучила політиків і підконтрольні Росії ЗМІ. Так, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше назвав саміт «шабашем» і звинуватив його учасників у намірах «плекати неонацистські, расистські настрої» української влади.

Російський політолог, доктор політичних наук, голова правління Експертної групи «Сова» Михайло Савва переконаний, що в питанні Криму зараз важливіша реакція не Росії, а світової спільноти.

– Режим Путіна не братиме до уваги рішення «Кримської платформи», як і всі наступні кроки в цьому напрямку. Але справа не в цьому: головне, щоб увесь інший світ пам'ятав про проблему Криму і робив конкретні дії для захисту світового порядку. Основну ідею «Кримської платформи» – повернути питання окупації півострова у світовий інформаційний порядок денний – реалізувати вдалося. Про все інше можна сперечатися. Наскільки міцно Крим закріпиться в цьому порядку денному, залежить від подальшої роботи офісу «Кримської платформи», від того, наскільки сильним аналітичним центром він стане. Досі такої аналітики не було. Безумовно, Крим – не єдина світова проблема, тому його час від часу перекриватимуть інші питання, однак «Кримська платформа» повинна стати постійним майданчиком для дискусій.

Михайло Савва, російський політолог, голова правління Експертної групи «Сова»
Михайло Савва, російський політолог, голова правління Експертної групи «Сова»

На думку Михайла Савви, навколо проблеми Криму накопичилося безліч проблем, які дотепер не обговорювали на експертному рівні.

– Наприклад, а чи цікава нам думка кримчан про те, де вони хочуть бути? Поки все виглядає так, що вона абсолютно нікому не цікаво. Якщо ж нас вона цікавить, то як зробити так, щоб ці люди ставали прихильниками України як держави? Чи буде вона привабливішою країною для кримчан, ніж Росія? Є безліч серйозних питань, які необхідно обговорювати, пропонувати варіанти рішення і діяти.

Михайло Савва також вважає, що в питанні деокупації не варто розраховувати економічний тягар Росії, що посилюється, від утримання Криму, оскільки Кремль отримує набагато серйозніші внутрішньополітичні дивіденди від утримання півострова під контролем. Тим часом підписанти декларації за підсумками «Кримської платформи» зобов'язалися розглянути подальше посилення санкцій проти Росії, «якщо подальші дії Росії того вимагатимуть».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.

Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.

43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».

Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.

На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.

Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».

Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG