Доступність посилання

ТОП новини

Дискримінація кримських татар закінчиться тільки з деокупацією Криму ‒ експерти


18 травня проголошена чергова річниця депортації кримськотатарського народу 1944 року. У цей день з півострова відправили перший ешелон з кримськими татарами. Всього було депортовано близько 200 тисяч осіб. 15 травня Кримськотатарський ресурсний центр провів у формі вебінару ХІІІ сесію Кримського дискусійного клубу «Визнання геноциду та протидія дискримінації кримськотатарського народу», учасники якого обговорили розслідування злочинів радянського періоду, особливості визнання депортації геноцидом і протидію дискримінації кримських татар сьогодні.

«76 років тому комуністичним режимом був вчинений злочин проти людяності, метою якого було знищення кримських татар ‒ корінного народу Криму. Він є досі незавершеним (продовжуваним) міжнародним злочином, який не має терміну давності. При цьому сьогодні Україна має належну матеріальну та процесуальну юрисдикцію для його розслідування та остаточної кваліфікації», ‒ підкреслив голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в інтерв'ю Крим.Реалії.

Ескендер Барієв
Ескендер Барієв

Експерт підкреслив, що під час депортації та нелюдських умов життя у вигнанні кримськотатарський народ втратив близько 46% своєї кількості.

Завдання, яке ставиться російськими окупантами в Криму, ‒ це тотально вичистити з півострова його корінний народ
Рефат Чубаров

«Для нас визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом ніколи не було самоціллю, але при цьому залишалося актуальною потребою, такою ж, як визнання геноцидом Голокосту чи Голодомору. Сюргюн ‒ так кримськотатарською мовою звучить депортація ‒ в нашому розумінні має бути визнана геноцидом для того, щоб цим визнанням задіяти запобіжні заходи, які дали б можливість уникнути повторення подібних катастроф як щодо нашого, так і щодо інших народів на інших територіях. Це особливо актуально в наші дні, оскільки сьогодні завдання, яке ставиться російськими окупантами в Криму, ‒ це тотально вичистити з півострова його корінний народ», ‒ зазначив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на засіданні дискусійного клубу.

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

За словами кримськотатарського історика Гульнари Бекірової, сьогодні у вчених вже немає сумнівів у тому, що відносно кримських татар здійснювався геноцид. З цим згодні й парламенти деяких європейських країн.

Гульнара Бекірова
Гульнара Бекірова

За словами Ескендера Барієва, ще у 2015 році Верховна Рада ухвалила постанову, якою визнала депортацію 1944 року геноцидом кримських татар. 9 травня 2019 року Сейм Латвії також визнав депортацію кримськотатарського народу 1944 року актом геноциду. 6 червня 2019 року таке ж рішення було ухвалене Сеймом Литовської Республіки.

«Наша діяльність у цьому напрямку триває, і сьогодні ведеться робота ще з 36 державами. Для досягнення цієї мети підготовлений пакет документів, зокрема, звернення Меджлісу кримськотатарського народу, а також юридична кваліфікація депортації, підготовлена експертами Кримськотатарського ресурсного центру. Ми працюємо з посольствами, міністерствами закордонних справ, політиками, громадськими організаціями, українськими та кримськотатарськими діаспорами інших країн», ‒ розповідає активіст.

За словами Ескендера Барієва, визнання депортації кримськотатарського народу геноцидом парламентами різних держав стане локомотивом засудження злочинів радянського комуністичного режиму.

Важливо пам'ятати і про сьогоднішні злочини в Криму
Ескендер Барієв

«Не варто забувати, що десятки і сотні тисяч представників народів Східної і Центральної Європи також були депортовані комуністами. Важливо пам'ятати і про сьогоднішні злочини в Криму, які здійснюються російськими окупантами. Ну і, звичайно ж, таке визнання демонструватиме солідарність з кримськотатарським народом», ‒ підкреслив експерт.

Ескендер Барієв нагадав, що з боку української влади офіційно розслідуванням злочинів проти кримських татар займається прокуратура Автономної Республіки Крим, і юридичне визнання депортації геноцидом стане остаточним після набуття чинності відповідного рішення компетентного суду.

«Наразі на стадії досудового слідства вже дали свідчення близько 200 осіб, з них 150 ‒ літні люди, які спеціально для цього приїхали з Криму. П'ять років здається невеликим терміном для розслідування такого роду справ, але ті, хто пережив депортацію, вже старі, ідуть з кожним роком. Навіть серед тих людей, хто встигнув дати свідчення, осіб з десять вже немає в живих», ‒ попередив Барієв.

За словами адвоката Олександра Позняка, окрім розповідей свідків, слідством зібрано безліч документальних, історичних та архівних матеріалів. Однак в останній рік темпи розслідування дещо знизилися, що може бути викликане серед іншого труднощами ознайомлення з величезною кількістю матеріалів справи, яка становить уже майже сотню томів.

Ця справа має важливе значення для розвитку української державності, її необхідно доводити до кінця
Олександр Позняк

«Проте ця справа має важливе значення для розвитку української державності, її необхідно доводити до кінця», ‒ підкреслив він.

Доктор юридичних наук, професор Борис Бабін нагадав про існування складу «підбурювання до геноциду», і зауважив, що політика виправдання дій Сталіна щодо кримських татар, яку проводить сьогоднішня російська влада Криму, цілком потрапляє під це визначення.

«Згідно з міжнародним правом, будь-яка країна, що ратифікувала Конвенцію про геноцид, має можливість порушити питання в Міжнародному суді ООН про дотримання Росією норм цієї Конвенції як щодо кримських татар у Криму, так і щодо будь-якої етнічної групи в самій Росії. Україна б теж могла скористатися цим правом за наявності політичної волі», ‒ зазначив юрист.

Борис Бабін
Борис Бабін

Що стосується захисту прав кримських татар у наші дні, за словами естонського правозахисника, члена Постійного форуму ООН з питань корінних народів у 2014-2016 роках Олівера Лооде, найефективніші методи протидії дискримінації кримських татар ‒ це прискорення процесів деокупації Криму, оскільки в умовах російської анексії дискримінація неминуче триватиме.

Українському суспільству бракує розуміння важливості кримськотатарського чинника на початку спротиву окупації Криму, в лютому 2014 року
Олівер Лооде

«Згадаймо, що санкції щодо режиму апартеїду в Південній Африці стали результатом потужного тиску міжнародного громадянського суспільства. Схожі процеси відбулися при відновленні незалежності Балтійських держав. Сьогодні найслабша ланка в роботі з деокупації Криму ‒ це не стільки недостатня підтримка міжнародного товариства і західних країн, скільки позиція громадянського суспільства України. Українському суспільству бракує розуміння важливості кримськотатарського чинника на початку спротиву окупації Криму, в лютому 2014 року, а також у майбутньому, у процесі деокупації півострова», ‒ сказав він.

Олівер Лооде
Олівер Лооде

Що стосується захисту прав корінних народів на міжнародному рівні, Олівер Лооде нагадав про такі механізми ООН, як Постійний форум, Експертний механізм ООН з прав корінних народів і спецдоповідач з прав корінних народів.

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.

У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.

Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

XS
SM
MD
LG