Доступність посилання

ТОП новини

«Дельта» в Україні: смертність, вакцини проти COVID, локдаун – інтерв’ю санлікаря Кузіна


Ігор Кузін: ефективність вакцини відносно «Дельти» знижується приблизно на 10%

Штам коронавірусу «Дельта» все активніше поширюється Україною, визнав у Суботньому інтерв’ю Радіо Свобода головний санітарний лікар Ігор Кузін. Але він запевнив: при всій небезпеці «Дельти» застосовані в Україні вакцини рятують від госпіталізацій і смертей. Pfizer, Moderna, AstraZeneca, Coronavac – не «шмурдяки», а якісні медпрепарати, що довели свою ефективність у державах, які вже накрила «Дельта». Коли в Україні можуть вакцинувати достатню кількість людей для набуття колективного імунітету? Навіщо щепитися перехворілим? Чи можна змішувати вакцини? Є сенс колоти третю дозу? Чи примушуватимуть українців вакцинуватися? Навіщо маски, якщо нові штами «корони» все заразніші? Коли можуть оголосити в Україні новий локдаун? Це – лише частина запитань, на які відповів Ігор Кузін.

Олександр Лащенко: Пане Кузін, я не хочу ніяких, так би мовити, панікерських настроїв. Але вже щодоби понад тисячу захворілих на COVID по Україні. Все, «Дельта» прийшла в Україну?

Штам «Дельта» буде поширюватися, і він вже перебуває на території України

– Перетнули вже таку психологічну межу в одну тисячу випадків. І дійсно штам «Дельта» циркулює не лише Європою. Він уже з’явився на території України. 2-3 тижні тому ми мали лише 17 випадків. Зараз ми їх маємо вже 147. Тому штам «Дельта» буде поширюватися, і він вже перебуває на території України. Але є і гарні новини. Гарні новини полягають в тому, що штам «Дельта» не відрізняється від інших штамів. Тобто на нього діють такі ж самі профілактичні або протиепідеміологічні заходи. Це носіння масок, це фізичне дистанціювання, це обробка рук антисептиком. І до того ж вакцинація так само діє на штам «Дельта».

Знову локдаун?

– Усе ж таки піднімається кількість, хай немає такого спалаху, який у Британії був (він позаду вже). В Індонезії, в Португалії спалах COVID. Що, на Україну чекає черговий локдаун? Якщо так, то коли?

– По відношенню до чергового локдауну ми використовуємо і будемо продовжувати використовувати адаптивний карантин. Адаптивний карантин – це складний механізм. Але він полягає в тому, що на рівні кожної області ми можемо відслідковувати надчутливі показники, відповідно до них впроваджувати протиепідеміологічні заходи. Ми зараз хочемо відтягнути такий локдаун на максимально віддалений термін. Але за світовим досвідом ми бачимо, що наприкінці осені і на початку зими більшість країн входить все ж таки у жорсткі протиепідеміологічні умови, і вони впроваджують карантинні обмеження.

– Деякі непідтверджені дані надходять із деяких ЗМІ, що нібито з 4 вересня в Україні буде локдаун.

Що з 4-го або з 5-го вересня буде погіршення епідеміологічної ситуації або буде запроваджений локдаун, такої інформації зараз немає

– Ні, це неправда. Тому що зараз немає підстав говорити про погіршення ситуації. Є регіони, в яких ми дійсно спостерігаємо погіршення епідеміологічної ситуації, або ті, по відношенню до яких ми маємо більш ретельніше відстежувати контактні або слідкувати за тією або іншою ситуацією. Однак казати про те, що з 4-го або з 5-го вересня буде погіршення епідеміологічної ситуації або буде запроваджений локдаун, такої інформації зараз немає.

– На сьогодні ніяких рішень щодо дат можливих локдаунів, взагалі – чи буде він в Україні, не ухвалено?

– Звичайно.

Хитра «Дельта»

– Говорять експерти, що фактично «Дельта» підтверджує, що це летючий вірус нібито. Цей штам, як вітрянка, який передається дуже, на жаль, легко. То навіщо маски, респіратори, пане Кузін?

– Ми завжди маємо користуватися доказовою медициною, доказовими даними. І дійсно маска захищає людей від вірусів і від інфікування. І вона так само ефективна як по відношенню до штаму «Дельта», і вона точно також має ефективність до вірусів респіраторної групи, які восени до нас приходять звичайно. І ми вже звикли до них. Це звичайні віруси грипу, респіраторні віруси або інші. Тому маска захищає навіть від «Дельта»-вірусу. І багато країн вже довели під час впровадження своїх протиепідеміологічних заходів, вони радили використовувати маски. І це спрацьовує.

– Різні дані надходять. Хоча ніби позиція ВООЗ на сьогодні одностайна, чітка. «Дельта» заразніший, ніж попередні штами – південноафриканський, бразильський, класичний, – але не більш летальний, не смертоносніший. Правильно?

Дюдина, яка інфікована штамом «Дельта», вона набагато заразніша і в неї більша кількість вірусних часточок знаходиться у верхніх дихальних шляхах

– Поки офіційно так. І дійсно зараз ще збирається інформація по багатьох країнах. Що ми зараз бачимо в статистиці і у цифрах? Що вірус «Дельта» майже в 2,6 раза швидше передається. Тобто людина інфікує більше людей, ніж класичний штам.

Дійсно людина, яка інфікована штамом «Дельта», вона набагато заразніша і в неї більша кількість вірусних часточок знаходиться у верхніх дихальних шляхах. І в той же ж самий час вона дійсно частіше призводить до госпіталізації людини, тобто вона важче протікає у людини, яка інфікована штамом «Дельта».

Однак по відношенню до летальності різні країни дають різну інформацію. Найчастіше високі рівні смертності при інфікуванні «Дельтою» спостерігалися саме серед невакцинованого населення. У тих країнах, де переважна більшість населення була вакцинована, цифри смертності не відрізнялися від, наприклад, штаму «Альфа».

– Український МОЗ пише, що вакциновані переносять «Дельту» безсимптомно. Тоді, виходить, людина навіть не здогадується, що вона є носієм такої зарази, і все рівно заражатиме інших оточуючих?

– «Дельта» дійсно може протікати у безсимптомній або стертій формі й точно також, як і звичайна коронавірусна хвороба, яка викликана іншими штамами. Відсоток такого безсимптомного носійства – це близько 30%, за даними світової літератури. Таке дійсно є. І в такому випадку ми знаходимо контактних людей, які мають певні симптоми, і починаємо епідеміологічне розслідування, шукаємо, дійсно хто був тим безсимптомним, хто інфікував вже інших.

– Ну, і симптоми. Деякі інфекціоністи пишуть, що горло болить саме при «Дельті». Це правда? Значно відрізняється від класичних? Втрата нюху є?

Лікування «Дельта»-інфікування не відрізняється від лікування звичайної коронавірусної хвороби

По відношенню до симптомів хочу сказати наступне, що є повідомлення про те, що нюх може залишатися, тобто він зникає набагато рідше, аніж при інфікуванні звичайним штамом. Також фахівці з інфекційних хвороб кажуть про те, що більш важчий перебіг хвороби. Але по симптомах він не дуже відрізняється від звичайного штаму.

До того ж лікування «Дельта»-інфікування не відрізняється від лікування звичайної коронавірусної хвороби. Тобто симптоматика – є несуттєві відмінності, але по цій симптоматиці неможливо встановити діагноз. Це лише лабораторна діагностика.

– А правда, що інкубаційний період «Дельта» – ледь не 1-2 дні?

– Він коротший. І він коротший, аніж «Альфа». Те, що бачимо у статистиці, те, що бачимо у повідомленнях, то інкубаційний період зараз скорочений майже від 7-ми до 4-ох діб. І це переважно пов’язано з тим, що у людини набагато більше саме процес генерації вірусу в організмі. Тобто людина, яка інфікувалася «Дельтою», набагато більше саме процесує цей вірус, більше часточок його генерується. Тому за рахунок цього скорочується інкубаційний період в середньому до 4-ох діб.

– Правда, що як і з попередніми штамами, у «Дельті» людина-носій вірусу найбільш заразна для оточуючих за два, за день до появи в неї симптомів?

– Так, це залишається. І це класична частина цих коронавірусних хвороб.

Чужі «граблі» для України

– Саме Індія – перша, ще у жовтні 2020 року там з’явився штам «Дельта». Ми знаємо, Британія. Хоча різко опустилося в Британії. Та ж Росія. Ну там можна сумніватися, яка там достовірна статистика? Індонезія, інші. Досвід цих країн, які вже проходять через «Дельту». Чого Україні варто уникнути – яких помилок?

Багато людей інфікується «Дельта»-штамом під час подорожей, виїжджаючи закордон під час роботи або на відпочинок

– Ми дійсно дивилися по цій статистиці, багато країн фіксують спалахи саме в закладах освіти і не серед учнів, а серед персоналу, який обслуговує або вчить, тобто саме працівників освіти. Тому зараз відповідними змінами ми будемо забороняти відкриття шкіл у «жовтій», в «помаранчевій» і в «червоній» зонах, якщо там буде вакциновано менше, аніж 80% саме педагогічного складу.

Також ми бачимо, що багато людей інфікується «Дельта»-штамом під час подорожей, виїжджаючи закордон під час роботи або на відпочинок. Тому зараз також змінені правила по перетину державного кордону. І ми намагаємося не допустити потрапляння цього вірусу у великій кількості на територію України.

Ми також знаємо, що певна частина припадала саме на спалах на місцях роботи. Тобто це організовані колективи, закриті приміщення, погана вентиляція. Тому зараз пріоритезували вакцинацію організованих колективів.

Тому ми вивчаємо ці уроки, імплементуємо їх в Україні. І маємо надію, що все ж таки така хвиля буде не значна для України.

Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода
Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода

Вакцини vs «Дельта»

– Нарешті ми переходимо до вакцинування. Але передовсім Британія – одна з лідерів із вакцинування. І такий спалах «Дельта»! То навіщо вакцинуватися тоді? І в Америці зараз. І в Ізраїлі трохи, не сильно, але йде підняття.

– Але трохи. Але що ми бачимо? Якщо ми подивимося по кількості випадків і по кількості госпіталізації, то вакцинація досить ефективно захищає людину від госпіталізації і від важкого перебігу самої хвороби, і від ризику померти. Тому навіть ті країни, які навіть на фоні вакцинації реєстрували відносно великі кількості по тих, хто захворів, навантаження на систему охорони здоров’я, або кількість померлих людей, в цих країнах була мінімальна. Тому саме для цього треба вакцинуватися, щоб захистити себе від важкого перебігу, від ризику госпіталізуватися і від ризику померти внаслідок коронавірусної хвороби.

– Пане Кузін, правильно сказати, що вакцина запобігає не тому, що людина захворіє або ні на COVID, а важкому перебігу хвороби, госпіталізації, смерті, не дай Боже?

– Так. Абсолютно точно.

– Ці вакцини, які в Україні – CoronaVac, Pfizer вже більше, AstraZeneca… Як оціните? Дійсно вже розгортається вакцинація. Хоча доволі повільно, можливо. А, може, й швидко. По-різному можна оцінювати. Але все рівно цього буде мало проти «Дельти».

Ми зараз намагаємося максимально швидко вакцинувати більшу кількість населення країни

– Ми зараз фокусуємося на вакцинації груп ризику. Це працівники критичної інфраструктури, освітяни, медичні працівники. Зараз вже відкритий п’ятий етап. І ми зараз намагаємося максимально швидко вакцинувати більшу кількість населення країни. Зараз МОЗ вже рекомендовано скорочення термінів між введенням доз вакцини.

– А це нормально? Кажуть, що чим далі, тим ліпше. Перша і друга дози.

– Не зовсім так. Якщо ми подивимося за результатами наукових досліджень. Візьмемо вакцину CoronaVac, то останні класичні дослідження по багатьох країнах проводилися з інтервалом у 14 діб. Зараз в Україні використовується 28 днів. І, звичайно, для того, щоб охопити більшу кількість людей, рекомендовано зараз використовувати 14-денний інтервал. І це нормально.

– Це нормально для CoronaVac? Не буде погіршення ефекту?

– Для CoronaVac, за останніми даними досліджень, ефективність складає 83%. Це саме при 14-денному інтервалі.

«CoronaVac – не «шмурдяк»

– Переходимо конкретно до кожної вакцини. З CoronaVac. Чесно зізнаюся, я нею вакцинувався. Це не в плані реклами. CoronaVac – китайська вакцина. До Китаю чимало запитань. Не так вона досліджена, як Pfizer або Moderna. То що, може, вона і погана? «Шмурдяк», як один український політик казав (він ужив ще грубіше слово)? Чи так неправильно казати?

Вакцина, яка зараз використовується в Україні, є дозволеною ВООЗ

– Неправильно. Тому що кожна вакцина, яка зараз використовується в Україні, є, по-перше, дозволеною ВООЗ для екстреного застосування, вона зареєстрована в Україні, вона дійсно має доказову базу по ефективності застосування на підставі результатів клінічних досліджень.

Я сам також вакцинований CoronaVac і маю вже сформований захист, маю вже сформований імунітет.

По відношенню до результатів клінічних досліджень, то дійсно CoronaVac не вкладав надвеликі кошти у проведення наукових досліджень. І наукові дослідження з’явилися набагато пізніше, аніж по відношенню до Pfizer. Наприклад, декілька місяців тому з’явилося велике дослідження, яке було проведене у декількох країнах. І воно підтвердило, що дійсно вакцина CoronaVac має ефективність 83% від симптоматичного перебігу, тобто від важкого перебігу коронавірусної хвороби і 100% запобігання шпиталізації.

– «Дельти» стосуються ці цифри?

– «Дельта» не включався в це дослідження. І те, що ми вже бачимо по досвіду багатьох країн, то ефективність вакцини знижується приблизно на 10% по відношенню до «Дельти».

– Тоді 73% для CoronaVac (щодо «Дельти»)?

– Так.

– А для Pfizer і Moderna буде більше, я так розумію?

– Трохи більше.

– Але тільки мінус 10% всього-на-всього?

– Так. Але все рівно захист є. І зараз ті країни, де реєструється спалах «Дельти», вони показують, що переважні відсотки смертності, переважні відсотки важкого перебігу (це майже 98-99%), то це серед невакцинованого населення.

– А в Європі CoronaVac досі не зареєстрований. ВООЗом зареєстрований, а в Європі – ні.

– Він в процесі реєстрації. І я дійсно хотів би, щоб по відношенню до вакцин було дуже небагато саме геополітики. На жаль, Європа трішки затягує розгляд питання. Можливо, це пов’язано з відношенням до самого виробника.

– Тобто політичні моменти, на ваш погляд, у ставленні до Китаю?

– Так. Мені здається, що тут є політика. Тому що, наприклад, той же ж самий Pfizer або інші вакцини розглядалися ЕМА доволі швидко. Вакцина CoronaVac вже майже 2 місяці перебуває на розгляді Європейської медичної агенції. І ми маємо надію, що ЕМА прийме все ж таки виважене рішення і визнає цю вакцину вже дозволеною для використання.

– Як ВООЗ це зробив вже давненько.

– Так.

Pfizer, Moderna, AstraZeneca демонструють ефективність десь на рівні 91-95%

– Pfizer і Moderna – їхня ефективність? Ви сказали – щодо CoronaVac 73% проти симптоматичного можливого перебігу COVID (щодо «Дельти»). А Pfizer, Moderna, AstraZeneca?

– Pfizer, Moderna, AstraZeneca демонструють ефективність десь на рівні 91-95%. Тобто рівень захисту умовно вище. Однак дійсно ми маємо рахувати таким чином, що вакцинуватися треба якнайшвидше і вакцинуватися треба саме тією вакциною, яка є зараз. Я ніколи не радив і не буду радити чекати можливості обирати вакцину. Дійсно, наприклад, до кінця року Україна отримає ще 17 мільйонів Pfizer. Однак спалах може статися раніше, ніж ця вакцина вже доїде і буде можливість обирати.

Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода
Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода

«До кінця року хочемо вакцинувати більше половини»

– Якісь плани вже є реальні? До кінця року, можливо, до осені скільки в Україні загалом населення буде вакциновано?

– Ми хочемо вакцинувати більше, ніж 50%.

– До осені? Чи до кінця року?

– До кінця року. До кінця осені у нас стоїть мета зробити 10 мільйонів щеплень, тобто це вакцинувати 5 мільйонів людей.

– На сьогодні є?

– 6 мільйонів. У нас залишається 4-ри. Але ми рухаємося доволі швидко.

А якщо перехворів?

– Чимало ж і перехворілих. Навіть дехто і не здогадується про цей факт безсимптомно. А деякі лікарі кажуть, що навіть безсимптомний перебіг хвороби – антитіла є у нього чи клітини. Про це поговоримо. То навіщо вакцинуватися, якщо людина точно знає, що вона перехворіла?

– По-перше, зараз немає специфічної або визнаної цифри, який титр антитіл повністю захищає від коронавірусної хвороби. В процесі вивчення зараз саме ефективність набутого імунітету або імунітету після вакцинації. Це питання розглядалося національними експертами з питань імунізації. Зараз діє рекомендація така, що, не зважаючи на те, чи ви перехворіли, чи ні, все рівно є успішний досвід і рекомендація провести вакцинацію після 6-ти місяців після завершення хвороби. Це загальна рекомендація. Тобто людина одужала, 6 місяців і можна вакцинуватися.

Але якщо людина працює в критичній інфраструктурі, якщо це, наприклад, освітянин або медичний працівник, то тоді вартує не рахувати 6 місяців і вакцинацію провести в найближчому періоді після завершення активної хвороби.

– Щодо набутого імунітету, коли людина перехворіла... Зараз я не про «ковідіотів», вибачте за це слово, а тих людей, хто усвідомлює небезпеку коронавірусу. Є антитіла? Ходять по медичних лабораторіях... І от свіжа інформація з МОЗ України з посиланням на ВООЗ: «Антитіла не є єдиною ланкою захисту від COVID, є ще клітинна імунна відповідь. Вона зберігається довше, тест на антитіла не визначать її». Розкажіть про це. Багатьох це здивувало. Антитіла – це не показник?

Попередні дані кажуть про те, що людина, яка може не мати антитіл, спрацьовує клітинний імунітет і людина має захист

– Все вірно. Дійсно механізм формування імунітету – це доволі складний процес. І ми можемо казати про те, що є імунітет так званий гуморальний, тобто коли ми вимірюємо за допомогою специфічних тестів антитіла, які циркулюють у крові.

А є ще клітинний імунітет. Клітинний імунітет ще в процесі вивчення. І зараз декілька передових лабораторій світу вивчає роль клітинного імунітету. Однак попередні дані кажуть про те, що людина, яка може не мати антитіл, спрацьовує клітинний імунітет і людина має захист. Але механізми вивчення або вимірювання клітинного імунітету зараз перебувають ще в площині саме науковців.

– Але більшість вважає, що клітинний – це серйозна штука.

– Так.

– Деякі стверджують, наприклад, лікар Дубровський, гість студії Радіо Свобода, що клітинний важливіше імунітет, ніж гуморальний, так званий (антитіла). Це правда?

– Так. Це підтверджується і результатами наукових досліджень. Однак виміряти саме клітинний імунітет, окрім як в науковій лабораторії, зараз майже неможливо.

А якщо вакцини змішати?

– Змішувати різні вакцини можна, ні? Перша, друга доза.

Якщо перша доза Pfizer або Moderna, то друга доза може бути зроблена також Pfizer або Moderna

– Деякі так. І зараз є чіткі рекомендації по тому, що можна змішувати. Можна змішувати між собою мРНК-вакцини. Тобто якщо перша доза Pfizer або Moderna, то друга доза може бути зроблена також Pfizer або Moderna. І ці вакцини можна змішувати.

І є друга опція. Це коли змішується вакцина AstraZeneca з вакциною мРНК. AstraZeneca може буде введена, векторна вакцина, в якості першої дози, тоді другу дозу можна ввести мРНК-вакцину або Pfizer, або Moderna. Змішування інших типів вакцин зараз не дозволено. І зараз немає доказової бази по безпечності такого змішування.

Я хочу сказати, що тут є один важливий момент, що дозвіл на змішування вакцини – це рішення лікаря. Тобто це не свідомий вибір пацієнта. Тобто неможливо прийти до центру вакцинації і замовити якийсь змішаний «коктейль» або змішану дозу.

– Я знаю, у Таїланді й деяких інших країнах навіть практично це вже роблять – третю, так звану бустерну дозу вводять. Як ви це оцінюєте? Є сенс – третю дозу?

– Є офіційна заява ВООЗ з приводу третьої дози. ВООЗ не підтримала введення третьої, так званої бустерної дози. І саме чому? Зараз є єдина офіційна заява фармацевтичного сектору компанії Pfizer про те, що третя бустерна доза начебто ефективна. Результатів наукових досліджень ми ще чекаємо. І вони очікуються наприкінці серпня. Це результати про ефективність введення так званої бустерної або додаткової дози. Тому зараз фінального рішення не ухвалено.

Але дійсно така дискусія ведеться. Деякі результати країн показують, що додаткова підсилююча імунізація може бути потенційно більш ефективною.

– Але це на рівні обговорення? І якщо людина дві дози – це вже добре?

– Це добре. І це дійсно зараз рекомендація. Тому я сфокусувався би зараз на отриманні базового курсу щеплень – дві дози.

Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода
Головний санітарний лікар України Ігор Кузін у студії Радіо Свобода

– А Johnson & Johnson, одна доза – буде ця вакцина в Україні?

– Сподіваємося, що колись буде. На жаль, це дійсно складні перемовини. Тому що компанія Johnson виробляє доволі невеликі кількості вакцини у світовому масштабі. І дійсно вона покриває потреби лише декількох країн. Тому зараз немає підписаних контрактів, і перемовини навіть попередні по представленню певної ціни зараз ще в процесі. Зараз їх немає.

Виявити «Дельту» в Україні

– Повертаємося до «Дельти». Лабораторії в Україні є, які цей штам визначають? Може кожен охочий прийти і визначити?

Лабораторії, які працюють в Україні, мають дві можливості по діагностиці «Дельта»

– Ні. І зараз, просто щоб було розуміння, що людина, яка інфікувалася штамом «Дельта», її будуть лікувати так само, як і людину, яка інфікована «Альфа», «Бета» або іншими штамами. Тактика лікарська не буде відрізнятися по відношенню до будь-якого штаму коронавірусної хвороби. Тому вивчення саме того чи іншого штаму – це зона інтересів лікарів-епідеміологів. Тому що по відношенню до таких людей треба більш ретельніше відстежувати контактних осіб і застосовувати протиепідеміологічні заходи. І для науковців.

Зараз лабораторії, які працюють в Україні, мають дві можливості по діагностиці «Дельта». Це повне геномне секвенування. Це доволі складний метод.

– Скільки таких лабораторій на сьогодні?

– Їх три, які знаходяться в державному управлінні. І більше, аніж 5-6. Це приватні лабораторії. Зазвичай вони використовуються під час діагностики онкозахворювань або вроджених вад. Тобто метод секвенування застосовується в Україні.

І частина лабораторій вже має специфічні ПЛР-системи, які дозволяють доволі швидко виявити саме прицільно цю мутацію. На рівні Центру громадського здоров’я в нас є майже 2 тисяч таких тестів. На рівні областей також декілька тисяч вже є. І сподіваємося, що до осені ми зможемо такі тест-системи забезпечити на рівні кожної області.

Вакцинація – батогом чи пряником?

Вакцинація в Україні безкоштовна і добровільна

– Пане Кузін, незважаючи на те, що коронавірус за ці понад 1,5 роки довів, що це далеко не жарт, що це не «просто грип», як деякі кажуть, все рівно багато українців не хочуть вакцинуватися, незважаючи ні на що. Стимулювання і примус якийсь будуть, вимога, накази?

– Вакцинація в Україні безкоштовна і добровільна. І тому дійсно, коли ми кажемо про примус, маємо не забувати і про права людини, і про епідеміологічну доцільність.

Зараз вакцинація по суті регулюється або ми просимо вакцинуватися освітян і медичних працівників. Оскільки це зараз є або прописано постановою, або це є у внутрішніх регуляція. Вакцинація для інших громадян поки буде залишатися добровільною. І ми сподіваємося все ж таки на самосвідомість і на те, що українці – це європейські громадяни, вони мають розуміти...

– А от європейські громадяни, пане Кузін, у яких з самоусвідомленням, свідомістю все гаразд. Для них преференції якісь передбачені? У тут же ж питання QR-кодів, звісно, виникає.

– Європа спробувала ввести QR-коди. І вони спрацьовують у деяких країнах. Але дійсно зараз вони скоріш перебувають у стані «пілоту».

Україна також не відстає від цього. І в нас зараз Міністерством цифрової трансформації відбувається розробка. Зараз вже розроблено міжнародний COVID-сертифікат. І також завершується розробка українського внутрішнього сертифікату, який потенційно може бути використаний для доступу, наприклад, на публічні заходи або для відвідування ресторанів або кінотеатрів у випадку, якщо така людина буде про вакцинована, або протестована. Тобто технічно можливо впровадження...

– Готується це? А коли буде впровадження? Можете назвати дату цих усіх речей?

– Скоріш за все, що ми це будемо переглядати ближче до середини вересня, коли ми вже будемо намагатися впровадити диференційовані підходи.

– З середини вересня цього року?

– Так.

– А кому все-таки протипоказана вакцинація? Є ж такі люди, не дай Боже, певні захворювання і так далі, стани. Але вони, наприклад, хочуть подорожувати за кордон, інші у них виникають бажання. Які документи, як їх отримати і так далі, що не треба вакцинуватися, що це протипоказано?

Радив би завжди звертатися до свого сімейного лікаря, щоб лікар приймав виважене рішення по співвідношенню користь-ризики для кожної людини

Дійсно є так звані абсолютні медичні протипокази. Тобто це ті медичні стани, при яких людина не може вакцинуватися взагалі і отримувати вакцину. Цей перелік є специфічним для кожного типу вакцин. Тому я радив би завжди звертатися до свого сімейного лікаря, щоб лікар приймав виважене рішення по співвідношенню користь-ризики для кожної людини.

Але що робити таким людям, які мають абсолютні медичні проти покази? На жаль, їм доведеться проходити регулярні тестування, ПЛР, якщо вони хочуть виїжджати закордон. Зараз немає специфічної довідки. Це буде лише запис в електронній медичній картці. Але це буде запис всередині країни. Для виїзду закордон їм треба буде здавати або ПЛР-тести, або антигенові в залежності від того, які вимоги пред’являє країна, куди вони прямують.

Щеплення від COVID дітей

– Пане Кузін, МОЗ України вже затвердило рекомендації експертів щодо щеплення дітей від 12-ти років. Йдеться про вакцину Pfizer. Докладніше про це розкажіть.

Є доказова база по безпечності вакцинації дітей від 12-ти років

– Так, це єдина вакцина, яка зараз оприлюднила результати наукових досліджень, і є доказова база по безпечності вакцинації дітей від 12-ти років. Україна також імплементувала, адаптувала такі рекомендації. І ці рекомендації полягають в наступному. Перше – що ця вакцинація дозволена дітям від 12-ти років. Використовується лише одна вакцина. Це вакцина Pfizer. Рекомендовано такий самий інтервал щеплення. Тобто через 28 діб.

І є дві можливості отримати таку вакцину. Перша – це наявність важких супутніх соматичних захворювань. Тобто тоді, коли ризик важко перенести коронавірусну хворобу такій дитині буде занадто високий. Або друга опція. Це коли дитина виїжджає за кордон, наприклад, на навчання або для участі в олімпіадах, і вимогою для приїзду її в країну є саме вакцинація.

Щоб отримати таку вакцину, треба звернутися до свого педіатра або до сімейного лікаря, має бути підготовлений або медичний висновок з рекомендацією провести таку вакцинацію, або довідка в довільній формі про те, що ця дитина потребує вакцинації.

– Чому в одних регіонах України, умовно кажучи, більше вакцинується, в інших – менше? Чому така нерівномірність?

– Усе залежить від того, яким чином відбувається комунікація, наскільки ефективно спрацьовують центри вакцинації, пункти щеплень. До того ж є ще певні соціально-культурні особливості регіонів.

COVID назавжди?

– Трошки оптимізму додайте, якщо є сенс додавати. «Дельта», «Дельта-плюс», «Лямбда» – я не знаю, до епсилону дійде? Літер грецького алфавіту вже не вистачить. COVID буде вічний?

– Сподіваємося, що ні. І COVID нарешті завершиться. Але дійсно маємо запам’ятати декілька простих речей. Треба вакцинуватися. Друге – ми маємо навчитися захищати себе від інфекційних хвороб, особливо від респіраторних.

– Не тільки COVID?

– Не тільки.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
XS
SM
MD
LG