21 лютого у світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Мешканці України, окрім державної, називають рідною, зокрема, кримськотатарську, російську, румунську, угорську, польську. При цьому, за даними соціологів, протягом останніх років кількість українців, які хотіли б бачити російську мову другою державною в Україні, помітно скоротилася. Натомість пожвавлюється громадська активність на захист кримськотатарської мови.
2003 року Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов або мов меншин. Основною метою цього документа є захист мов, які традиційно використовуються меншинами в межах кожної держави. Цим Україна зобов’язалася захищати регіональні мови від зникнення, створювати можливості для вивчення їх у закладах освіти і використання в засобах масової інформації та судочинстві.
Українська влада того часу визначила мовами, на які поширюється дія Хартії:
- кримськотатарську
- російську
- угорську
- білоруську
- болгарську
- гагаузьку
- грецьку
- єврейську (так у тексті документа про ратифікацію – ред.)
- молдавську
- німецьку
- польську
- словацьку
- румунську
Єдина державна мова
Попри велику кількість мов меншин, основні дискусії протягом незалежності точилися навколо статусу російської.
2013 року Київський міжнародний інститут соціології провів дослідження, в якому, зокрема, намагався визначити ставлення українців до мовного питання. Тоді 56% із 2 760 опитаних назвали рідною мовою українську, 40% – російську.
47% респондентів КМІС висловили думку, що російська мова заслуговує статусу регіональної там, де цього забажає більшість населення. 28% запропонували зробити її другою державною в Україні. І тільки 19% вважали, що російську треба виключити з офіційного спілкування по всій території країни.
Втім, за даними соціологічної групи «Рейтинг», кількість охочих бачити російську мову другою державною протягом останніх років стабільно скорочується – з 27% у 2014-му до 15% наприкінці 2017-го.
За цей же період кількість прихильників української як єдиної державної зросла з 47% до 61%.
Участь в опитуванні взяли 30 тисяч жителів України.
2012 року за президентства Віктора Януковича був ухвалений закон «Про засади державної мовної політики», що передбачав надання окремим мовам статусу регіональної. Втім, 2018-го Конституційний суд визнав його таким, що не відповідає Основному законові.
В результаті статус регіональної, який російська за тим законом отримала, наприклад, у Херсонській чи Миколаївській областях, був скасований.
Мова анексованих
Верховна Рада визнала кримських татар корінним народом України у 2014 році. Російська окупаційна влада Криму декларує рівність на півострові трьох мов: української, російської й кримськотатарської.
Втім, насправді про рівноправ’я говорити не доводиться, заявляв восени 2017 року народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За його словами, кількість дітей у кримськотатарських школах зменшується.
Змушують батьків, щоб вони писали заяви щодо навчання російською мовоюРефат Чубаров
«Кількість дітей, які там (у Криму – ред.) навчаються кримськотатарською мовою, скорочується щорічно, бо вони в наших школах відкривають класи з російською мовою навчання. Кримськотатарські діточки, але змушують батьків, переконують їх, залякують, щоб вони писали заяви щодо навчання російською мовою. Крім школи, по всіх інших сферах абсолютно є визначена домінанта російської мови», – сказав тоді Чубаров.
ЮНЕСКО, своєю чергою, включає кримськотатарську до атласу мов, що перебувають під загрозою зникнення.
На материковій Україні в 2015 році почав роботу портал Crimean Tatars, який має на меті збереження кримськотатарської мови і культури.
Крім того, мовлення кримськотатарською передбачає концепція Суспільного мовлення, затверджена восени 2018 року.
Угорськомовне Закарпаття
Мови меншин зосереджені здебільшого у прикордонних областях України. В Закарпатті, наприклад, поширена угорська, і Угорщина активно виступає на захист прав своєї меншини в Україні. Це вилилося в протест Будапешта проти ухвалення нового закону «Про освіту», який передбачає, що основною мовою навчання стає українська.
Попри те, що закон не забороняє вивчати й мови меншин, представники угорської влади побачили в ньому загрозу правам закарпатських угорців.
Втім, влітку 2018 року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив в інтерв’ю «Європейській правді», що Будапешт нібито готовий до компромісу, якщо Київ дійде її з закарпатськими угорцями.
Дані початку століття
Наразі немає актуальних офіційних даних щодо того, скільки носіїв має кожна мова на території України. Наприклад, за даними групи «Рейтинг», у грудні 2018 року 47% опитаних заявили, що користуються в побуті українською мовою, 31% – російською. 22% респондентів вказали, що послуговуються обома мовами.
Дані Всеукраїнського перепису населення відображають мовну ситуацію в Україні на 2001 рік. Проведення наступного – поки що пробного – перепису заплановане на 2019 рік.
Наявні ж дані свідчать, що на початку 21-го століття в Україні проживали 48,2 мільйони осіб. 67% з них вважали українську рідною мовою, 29,6% назвали російську. Частка носіїв жодної з інших мов не перевищувала 1%. Наприклад, кримськотатарську на той час вважали рідною 231 382 людей, що становило 0,48% від загальної кількості населення України.
Міжнародний день рідної мови затвердили на Генеральній асамблеї ЮНЕСКО 2000 року з ініціативи Бангладеш. За даними організації, лінгвістичне розмаїття у світі під загрозою: близько 40% населення Землі не має доступу до навчання тією мовою, якою розмовляє.
Організація об’єднаних націй оголосила 2019 рік Роком корінних мов.
«Мультилінгвальні й мультикультурні громади існують завдяки своїм мовам, які передають і зберігають традиційні знання й культури у сталий спосіб», – мовиться в заяві ЮНЕСКО.
Всього, за даними ООН, понад 2 600 мов наразі перебувають під загрозою зникнення.
