Доступність посилання

ТОП новини

«Сьогодні Росія не хоче ‒ завтра не матиме вибору»: як українська влада збирається повертати Крим


Фотоколаж: президенти України та Росії, Володимир Зеленський (л) і Володимир Путін

Президент Володимир Зеленський доручив затвердити склад Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні саміту «Кримської платформи». Також він підписав указ «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». В РНБО пообіцяли узгодити стратегію деокупації півострова упродовж двох тижнів.

Наскільки важливий цей документ та які перспективи «Кримської платформи»? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Ремовська поговорила з керівницею Центру журналістських розслідувань, українською журналісткою з Криму Валентиною Самар та головою Кримськотатарського ресурсного центру, членом Меджлісу кримськотатарського народу Ескендером Барієвим.

У своєму зверненні з нагоди Дня спротиву окупації Криму президент Володимир Зеленський сказав, що Україна ніколи не забуде про захоплення півострова Росією:

«Ми ніколи не забудемо події семирічної давнини. Крим був серцем України. Сонячним, добрим, світлим. Сім років тому у нас вирвали серце. Ми ніколи не забудемо, хто це зробив, і ніколи не забудемо, хто дозволив це зробити. Дехто переконував, що вирвав наше серце законно та ввічливо. А тепер, стискаючи його в руках, щиро дивується, чому Україна ображена, чому не хоче мати добрі стосунки, чому стільки ненависті, чому Україна не може цього забути й пробачити... Що потрібно, щоб Україна змогла знову радісно й щиро посміхнутися? Все просто. Потрібно повернути її серце. Повернути півострів Крим».

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

Журналісти Крим.Реалії запрошували президента Володимира Зеленського взяти участь в ефірі, проте він відмовився, пославшись на зайнятість.

Тим часом уже відомо, що міжнародний саміт у межах «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року. За словами Валентини Самар, до вказаної дати Україна має підготувати стратегію деокупації півострова. При цьому журналістка вважає, що Росія може захотіти приєднатися до цієї дискусії.

Час грає не на користь Росії, ми бачимо, до яких заходів вона вдається, щоб сховатися від санкцій
Валентина Самар

‒ Сьогодні Росія не хоче ‒ завтра не матиме вибору, а післязавтра вона, можливо, сама попросить (про участь у «Кримській платформі» ‒ КР), щоб повернутися до ситуації початку 2014 року й почати відновлювати відносини не тільки з Україною, але й з усім світом. Час грає не на користь Росії, ми бачимо, до яких заходів вона вдається, щоб сховатися від санкцій. Остання новина: Мінекономрозвитку Російської Федерації готує для Криму спеціальний економічний режим, який полягатиме в тому, що великі інвестори у Криму мають право приховувати свої реєстраційні відомості, щоб не потрапити під санкції. При цьому ми бачимо цілі колони так званої «народної дипломатії», якими займаються такі російські структури, як Росспівробітництво, фонд «Русский мир» та інші. В усьому світі ці люди працюють саме для зміни політики західних країн, щоб вони послабили або зняли санкції з Росії, а питання Криму взагалі зникло зі світового порядку денного. Ми бачимо реальні дії, реальні гроші, які витрачаються, щоб скасувати або послабити дію санкцій, серед інших і кримських.

Валентина Самар
Валентина Самар

Про свою участь у саміті «Кримської платформи» вже повідомила, зокрема, влада Литви. За словами міністра закордонних справ країни Габріелюса Ландсбергіса, ця ініціатива допоможе нагадати Заходу про анексію українського півострова:

«Я вважаю, що ніщо не вічне. Самі російські політики можуть думати, що це ‒ вирішена справа. Але є інструменти, повністю законні ‒ економічні, наприклад, деякі з них уже використовують, деякі, можливо, ще будуть використовувати, ‒ які тиснуть на державу-окупанта. І за певних умов ці політики можуть змінити свою думку. Тому я вважаю таку платформу дуже корисною. Не тільки для пошуку конкретних рішень, але й для того, щоб нагадати про проблему. Світ мінливий, з'являються нові проблеми, людям властиво відволікатися. Тому це («Кримська платформа» ‒ КР) ‒ корисна ініціатива, щоб нагадувати західним партнерам про те, що Крим окупований. І Литва братиме участь у цій платформі».

Габріелюс Ландсбергіс
Габріелюс Ландсбергіс

На думку голови Кримськотатарського ресурсного центру, члена Меджлісу кримськотатарського народу Ескендера Барієва, окрім «Кримської платформи», українській владі варто було б звернути увагу й на інші питання.

Треба більше говорити про деокупаційні закони, про політичні права корінного народу Криму й про те, яке місце Меджліс посідає в політичній системі України
Ескендер Барієв

‒ Ми вже неодноразово чули про «Кримську платформу», але хотілося б, щоб у ці дні президент сказав про те, що ми ухвалили низку законів щодо деокупації (Криму ‒ КР), що ми забезпечили правами корінний кримськотатарський народ, який найбільше постраждав через окупацію Криму й продовжує страждати, що ми до цього дня змогли звільнити низку політичних в'язнів Кремля. Це були б сильніші послання, і тоді українське суспільство змогло б не просто почути чергові політичні заяви, а змогло б відчути конкретні результати. Я думаю, що тут треба більше говорити про деокупаційні закони, про політичні права корінного народу Криму й про те, яке місце Меджліс посідає в політичній системі України. Це питання, які не вирішені досі.

Раніше спікер МЗС Росії Марія Захарова говорила, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова ‒ від водопостачання до транспортного сполучення.

(Текст підготувала Дарина Назарок)

Міжнародний майданчик з деокупації Криму

Міжнародний майданчик з деокупації Криму – ініціатива української влади щодо створення переговорної платформи для координації дій України і міжнародних партнерів стосовно захисту прав кримчан і деокупації анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи. Раніше про такі плани заявляли в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і Міністерстві закордонних справ України. В українському зовнішньополітичному відомстві вважають, що переговорні майданчики з врегулювання конфлікту на Донбасі та деокупації Криму повинні бути окремими один від одного.

Перша заступниця глави МЗС України Еміне Джеппар повідомила, що Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. До цього глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив, що не бачить Росію в роботі цього майданчика.

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість у роботі в рамках міжнародної платформі з деокупації Криму заявила Польща.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

Офіційний Київ очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі неодноразово вказували на те, що питання Криму закрите і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG