Доступність посилання

ТОП новини

Із паралельної реальності: чому Держдума Росії ухвалила заяву щодо України


Будівля Держдуми Росії

Нижня палата російського парламенту, Держдума, 18 жовтня одноголосно ухвалила заяву «Про загострення ситуації в Україні». У ній ідеться, що «влада України, по суті, вступила на шлях перетворення України на плацдарм боротьби з Росією та її народом на всіх можливих фронтах і напрямках». Російські депутати наводять прикладом прагнення України отримати церковну автокефалію. «Україна перетворилася на терористичну державу, а правителі сьогоднішньої України заплямовані кров'ю Олександра Захарченка та багатьох інших синів і дочок Донбасу», ‒ йдеться в заяві Держдуми Росії.

Чому російський парламент почав перейматися ситуацією в Україні? Наскільки серйозні наслідки ухвалення цього документа? І як слід реагувати Україні на російський демарш?

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін сказав, що «саркастично» ставиться до ухваленої російською Державною думою заяви, оскільки «Росія живе в паралельній реальності».

Павло Клімкін
Павло Клімкін

‒ Офіційно я коментувати це не буду, я взяв собі за правило все, що говорить російський парламент, не коментувати: по-перше, це люди, які голосували за окупацію Криму, а в нормальному цивілізованому суспільстві їм люди не мають руки подавати, як, наприклад, у ПАРЄ.

Український політолог, експерт із управління репутацією Борис Тизенгаузен вважає, що в російському парламенті лежить низка заготовок, які вже розроблені й просто чекають свого дня.

У Росії вважають, що томос ‒ це перший крок до розколу, до фізичного знищення російськомовних вірян в Україні
Борис Тизенгаузен

‒ Пан Затулін (Костянтин Затулін, перший заступник голови комітету Держдуми Росії у справах СНД і зв'язків зі співвітчизниками ‒ КР), наприклад, сказав, що це дуже своєчасний документ, й «у нас у столі лежить низка проектів, чия черга настала». Наприклад, законопроект про статус біженців із Донбасу, за якою процедурою давати їм російське громадянство, який їхній статус, як їм отримати матеріальну допомогу тощо. Тобто, це такий поштовх до ухвалення інших законодавчих актів, які вони почнуть зараз діставати зі столу. А основною причиною, на їхню думку, є «розкол і утиски православних вірян» в Україні. Вони говорили, що це спричинить міжетнічні, міжконфесійні конфлікти, натякали на ситуацію в Югославії. Але вони забувають, що в Югославії були серби-мусульмани, серби-католики й серби-православні, а в нас-то всі православні, тобто ні про які міжетнічні конфлікти не йдеться. Але вони вважають, що томос ‒ це перший крок до розколу, до фізичного знищення російськомовних вірян в Україні. Є ще одне припущення, чому цей документ був ухвалений саме зараз. Сьогодні (18 жовтня ‒ КР) в першому читанні було запропоновано заморозити пенсійні накопичення і, щоб цей соціальний удар пройшов менш помітно, було вирішено замилити інформпростір якоюсь гострою темою. Їх сьогодні було аж дві. Це ухвалення документа щодо України та звернення до США з вимогою розблокувати нарешті Кубу, яка «зачахнула під гнітом США». Тобто, протягнули непопулярне соціальне рішення, звалили в одну купу й автокефалію, і Керч, і Донбас, і ще погрози Сполученим Штатам.

Борис Тизенгаузен
Борис Тизенгаузен

Директор Інституту світової політики Євген Магда теж вважає, що заява російського парламенту є спробою відволікти увагу від трагічних подій у Керчі. Але не тільки:

Це продовження тренду втручання Росії в українські внутрішні справи
Євген Магда

‒ Це продовження тренду втручання Росії в українські внутрішні справи. Хочу нагадати, що верхня палата (російського парламенту ‒ КР), яка значно впливає на зовнішню політику, ще 1 березня 2014 року дала Путіну дозвіл на використання російських військ за кордоном. І з цього приводу не має бути ілюзій.

Також політолог зазначив, що заява Держдуми Росії має стати підставою для відповідної заяви українського парламенту. Оскільки необхідно постійно нагадувати міжнародній спільноті, що російська агресія триває, каже Магда.

Заява Держдуми ‒ це документ для внутрішньоросійського використання
Євген Магда

‒ У нас є одна проблема ‒ російська агресія, яка щодня забирає життя українських громадян. А хворобливі фантазії про націоналістів ‒ це, очевидно, стосується людей, які дивляться тільки програми Кисельова. І заява Держдуми ‒ це документ для внутрішньоросійського використання.

Євген Магда
Євген Магда

У четвер 18 жовтня на засіданні міжнародного дискусійного клубу «Валдай» президент Росії Володимир Путін сказав, що в концепції ядерної доктрини країни немає превентивного удару, але при цьому «агресор має знати, що відплата неминуча, що він буде знищений». «А ми, жертви агресії, ми як мученики потрапимо до раю, а вони просто здохнуть, бо навіть покаятися не встигнуть», ‒ сказав Путін.

Російський соціолог і політолог Ігор Ейдман вважає, що заява Путіна розглядатиметься на Заході цілком серйозно.

‒ Тема ядерного апокаліпсису мусується цілком серйозно. Таким чином намагаються залякати західних політиків: мовляв, ми відморожені, до всього готові й від нас можна чекати чого завгодно. Що стосується самого Путіна, якщо це блеф, то небезпечний. Із блефу починалися великі війни. Гітлер теж блефував перед тим, як несподівано для себе нарвався на світову війну. Думаю, що в Америці висловлювання Путіна сприймаються швидше як блеф. А в Європі інша ситуація: там дуже сильні пацифістські настрої, особливо в Німеччині. І багато хто говорить, що з таким російським керівником краще не зв'язуватися та все йому пробачати.

Игорь Эйдман
Игорь Эйдман
XS
SM
MD
LG