Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Російська пропаганда вже кілька днів поспіль продовжує спекулювати на витоку розмови офіцерів німецького Бундесверу. Оприлюднення запису бесіди справді призвело до великого політичного скандалу в Німеччині та дискусій серед західних союзників. Думаю, можна погодитися з думкою оглядача провідногоо шведського видання Dagens Nuheter Міхаеля Вінярскі, який підкреслив, що, цитую, «у Путіна є дві послідовні та всеосяжні цілі зовнішньої політики: розділити демократичний Захід та послабити підтримку України. Завдяки скандалу з прослуховуванням телефонних розмов, який вразив канцлера Німеччини Олафа Шольца, він успішно досяг обох цих цілей».
Проте історія з розмовою могла продемонструвати інший важливий момент, безпосередньо пов'язаний із війною Росії проти України. Схоже, для західних союзників України немає жодного «сакрального» Керченського (Кримського) мосту, і дискусії, як може бути знищений цей важливий для Кремля інфраструктурний об'єкт ведуться ніби побіжно, не викликаючи ні в кого відторгнення. Міст – серед тих об'єктів, які можуть бути знищені для успіху України в опорі та зменшення можливостей Росії в її агресивній війні проти сусідньої держави.
Звичайно, на офіційному рівні ніхто не визнаватиме цього – дипломатія для того й існує, щоб залишатися в межах пристойності, хоча Росія ці межі успішно ламає і «червоні лінії» вперто не помічає. Втім, важливим є і те, що відбувається в кулуарах. Російські пропагандисти, яким запропонували підслухану розмову представники російських спецслужб, у своєму прагненні догодити начальству не зрозуміли найголовнішого – вони «десакралізували» Керченський (Кримський) міст. Раніше про можливість знищення об'єкта «вголос» говорили насамперед українські політики та військові. Тепер ясно, що про це говорять і на Заході. Що і на Заході чудово розуміють, що міст будували зовсім не з метою покращити життя, а з метою забезпечити смерть і допомогти у війні. І в цьому сатвленні до Кримського мосту та прагненні його позбутися, певен, точно немає провини німецьких військових і ганьби Олафа Шольца.
Провина – на Володимирі Путіні, який зруйнував міжнародне право і напав на Україну.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
