Доступність посилання

ТОП новини

Дев'ята річниця катастрофи під Смоленськом: «британська лабораторія підтвердила вибух»


Уламки польського президентського літака під Смоленськом. Росія, 11 квітня 2010 року

Результати досліджень британської лабораторії підтвердили висновки польської підкомісії із розслідування причин катастрофи літака президента Польщі Леха Качинського у квітні 2010 року під російським Смоленськом – так заявив голова підкомісії з питань повторного розслідування авіакатастрофи Антоні Мацеревич.

До 9-ї річниці катастрофи літака Ту-154М під російським Смоленськом, коли загинули президент Польщі Лех Качинський, його дружина Марія, 18 польських парламентарів, 10 генералів та адміралів – усього 96 людей, польська підкомісія із питань повторного розслідування причин інциденту опублікувала звіт про свою роботу.

Російські військові на місці катастрофи польського президентського літака під Смоленськом. Росія, 13 квітня 2010 року
Російські військові на місці катастрофи польського президентського літака під Смоленськом. Росія, 13 квітня 2010 року

​Британська лабораторія підтвердила «вибухи»

Голова «смоленської підкомісії», колишній міністр національної оборони Польщі Антоні Мацеревич в ефірі Польського радіо, зокрема, сказав, що судова лабораторія вибухових речовин при Міністерстві оборони Великої Британії Forensic Explosives Laboratory провела дослідження і підтвердила, що причиною знищення літака були вибухи.

Не пілоти, не якісь дії осіб, котрі були на борту, призвели до тієї трагедії, а вибух. Сьогодні вже завдяки британцям ми це знаємо
Антоні Мацеревич

«Не пілоти, не якісь дії осіб, котрі були на борту, призвели до тієї трагедії, а вибух. Сьогодні вже завдяки британцям ми це знаємо. Ми не визначаємо характер вибуху. Ми знаємо напевно, що у цьому вибуху брав участь тротил», – сказав Антоні Мацеревич.

За словами членів підкомісії, фактично британці підтвердили їхні висновки, оприлюднені у Технічному звіті від 2018 року.

У звіті, серед іншого, зазначається, що підкомісія вивчила дослідження, проведені в 2013 році польською Центральною поліцейською криміналістичною лабораторією, що показали наявність слідів вибухових матеріалів у 107 із 215 взятих зразків.

«Ці дослідження містять графіки, які можна використовувати для оцінки місця виявлення вибухових речовин і того, які це були вибухові речовини. Цей аналіз дозволив нам зробити ці висновки і повідомити прокуратуру, бо у червні минулого року про результати цих аналізів ми поінформували прокуратуру», – сказав заступник Мацеревича по роботі у цій підкомісії професор Казімеж Новачик.

Зокрема, дослідження кінця лівого крила Ту-154М показало наявність вибухових матеріалів.

Уламки польського літака Ту-154М. Загинули 96 пасажирів, серед них і президент Польщі . Росія, аеродром під Смоленськом. 14 квітня 2010 року
Уламки польського літака Ту-154М. Загинули 96 пасажирів, серед них і президент Польщі . Росія, аеродром під Смоленськом. 14 квітня 2010 року

​Підкомісія звинуватила Комісію у «недбальстві та фальшуванні»

Антоні Мацеревич також повідомив, що підкомісія направила до прокуратури клопотання про розслідування можливості скоєння злочину екс-головою польської Комісії із розслідування авіакатастроф Єжи Міллером і членами тієї комісії у період з’ясування причин смоленської катастрофи у 2010 році.

Йдеться про можливе фальшування та недбалість.

«Клопотання стосується їхньої недбалості, фальшувань, які вони допустили, і невиконання обов’язків. Це стосується самого пана Міллера, який у підписаному з росіянами меморандумі, підтверджуючи правдивість чорних скриньок і погоджуючись дати їх росіянам, які можуть повернути їх, коли хотітимуть, скоїв злочин за статтею 129», – заявив Антоні Мацеревич.

Він наголосив, що ця заява є результатом попередніх досліджень і висновків його підкомісії.

На місці катастрофи польського президентського літака. Росія, аеродром під Смоленськом, 13 квітня 2010 року
На місці катастрофи польського президентського літака. Росія, аеродром під Смоленськом, 13 квітня 2010 року

​Дивовижні пояснення російської сторони

У інтерв’ю тижневику Gazeta Polska голова польської підкомісії з питань повторного розслідування авіакатастрофи під Смоленськом Антоні Мацеревич також назвав «абсурдними» пояснення про те, що названі хімічні сполуки нібито могли занести в літак, наприклад, військові.

«Адже вони не прибули прямо з полігону, в польових мундирах. Або що ці речовини були на території смоленського летовища від Другої світової війни, – бо, наприклад, гексоген почали використовувати набагато пізніше. А літак перед рейсом перевірив функціонер Бюро охорони уряду із собакою і вибухових речовин не виявив», – сказав Мацеревич.

Він нагадав, що у 2012 році вибуховий матеріал виявили й на інших частинах літака, зокрема, на двох фрагментах лівого крила.

Польська підкомісія проаналізувала розміщення тіл загиблих і також на цій основі встановила, що вибух стався в центроплані (центральна частина крила літака, що з’єднує праву і ліву площини крила – Радіо Свобода). Тим часом на розрив центроплана вказувала навіть російська сторона, пояснюючи, що до цього призвели рештки пального.

Також Мацеревич висловив здивування, що під час першого розслідування, коли на стрічці запису розмов у кабіні літака, за його словами, знайшли чіткі сліди зовнішнього втручання, польські прокурори «прийняли дивовижні пояснення російської сторони, нібито винною є американська фабрика, яка цю стрічку виготовила».

Одне з перших фото з місця катастрофи Ту-154 із польською політичною та військовою елітою на борту. Росія, аеродром під Смоленськом, 10 квітня 2019 року
Одне з перших фото з місця катастрофи Ту-154 із польською політичною та військовою елітою на борту. Росія, аеродром під Смоленськом, 10 квітня 2019 року

Що сталося?

Вранці 10 квітня 2019 року о 8-й годині 56 хвилин у Росії під час посадки на військовому аеродромі «Смоленськ-Північний» зазнав катастрофи літак Ту-154 – борт, на якому летів президент Польщі Лех Качинський.

На борту було 96 людей, із них 7 – члени екіпажу. Окрім Леха і Марії Качинських, загинули олова Національного банку Польщі Славомір Скшипек, заступник міністра закордонних справ Анджей Кремер, керівник Інституту національної пам’яті Януш Куртика, голова Генерального штабу Польщі Францішек Ґонґор, екс-президент Польщі Ришард Качоровський і багато інших представників польської політичної еліти.

Польська державна делегація прямувала у Катинь для участі в меморіальних заходах до 70-х роковин розстрілу НКВС у 1940 році понад 20 тисяч польських військових, які утримувалися у радянських таборах.

У столиці Польщі Варшаві 17 квітня 2010 року на площі Пілсудського відбулася жалобна церемонія, були зачитані імена всіх 96 загиблих, а їхні портрети великих розмірів вивісили на спеціальному подіумі.

Церемонія прощання із загиблими у катастрофі під Смоленськом. Варшава, 17 квітня 2010 року
Церемонія прощання із загиблими у катастрофі під Смоленськом. Варшава, 17 квітня 2010 року

Попрощатися із загиблими прийшли тисячі поляків, а участь у церемонії брали представники керівництва багатьох країн, зокрема, і України.

Спочатку Комісія державної авіації із розслідування авіакатастроф МВС Польщі визнала причиною катастрофи «помилку екіпажу» внаслідок недостатнього аеронавігаційного забезпечення польоту диспетчерами аеродрому «Смоленськ-Північний».

У лютому 2016 року за рішенням тодішнього міністра оборони Польщі Антоні Мацеревича, поновили розслідування, створивши нову підкомісію.

Розслідування досі триває. Російська сторона, всупереч міжнародному законодавству, досі не передала полякам зібрані на місці події уламки літака Ту-154, а також відмовила надати можливість провести реконструкцію лайнера з цих уламків, як того вимагає порядок проведення експертиз у випадках авіакатастроф, кажуть у Польщі.

Довідка: За даними польської преси, згадана експертиза, зроблена у Великій Британії, підтвердила лише наявність на деяких елементах уламків літака слідів вибухових речовин, зокрема тротилу; висновки ж про «вибух» чи «вибухи» належать суто польській стороні.

Літак авіазагону польського уряду, наданий для польоту голови держави, з президентом Польщі Лехом Качинським, десятками посадовців і громадських діячів, що прямували на вшанування пам’яті поляків, убитих радянськими спецслужбами 1940 року біля села Катинь Смоленської області Росії, розбився 10 квітня 2010 року при заході на посадку на військовий аеродром у Смоленську. Загинули всі 96 людей, що були в ньому.

Комісія, створена Антоні Мацеревичем, уже й раніше, 2016 року, стверджувала про вибух чи вибухи в літаку, кілька разів змінюючи версії про кількість і місця вибухів.

Зокрема, руйнування лівого крила, як твердила комісія, почалося ще до його зіткнення з товстою березою – за даними раніше здійснених розслідувань, саме зіткнення з цим деревом, яке зрубало ударом, призвело до втрати частини крила і врешті до падіння літака.

А вибух у центроплані, за нинішньою версією польської сторони, стався, коли літак був іще в повітрі, на висоті кількох метрів. У цей час, за лічені частки секунди до удару об землю, літак уже летів, прямуючи в землю, практично в позиції догори дном.

Версію про вибух у президентському літаку висловлювали й раніше, в першу чергу представники владної в Польщі нині, а в час катастрофи опозиційної, популістської партії «Право і справедливість», висуванцем якої був загиблий Лех Качинський. Але цій версії не знайшли раніше підтверджень розслідування катастрофи в Польщі, яке здійснила в 2010–2011 роках польська Комісія розслідування авіаційних інцидентів. За даними польського розслідування так званої «комісії Міллера», версію вибуху вона теж розглядала, але наявні факти заперечують таку версію. І хоча в управлінні польотом російською стороною були недоліки, головною причиною катастрофи були помилкові дії екіпажу, зниження нижче від мінімальної припустимої висоти і внаслідок цього зіткнення літака з деревами, що призвело до поступового руйнування конструкцій машини, встановило польське розслідування.

Майже такі самі були й результати розслідування, здійсненого в Росії: безпосередньою причиною катастрофи стали дії польського екіпажу, який намагався здійснити посадку в густому тумані на аеродромі, не пристосованому для таких посадок, і всупереч інформації керівників польотів про непридатні для посадки умови вчасно не вирішив іти на запасний аеродром. Зокрема, за результатами розслідування, екіпаж ішов на посадку з надто високою швидкістю зниження і знизився нижче від мінімально припустимої висоти. Відтак літак став збивати дерева за лічені метри від землі і при спробі аварійно набрати висоту з уже відламаною частиною крила перевернувся догори дном і впав. У російському розслідуванні про можливу вину російських служб не йшлося.

У «Праві і справедливості», яка звинувачувала Росію в улаштуванні нібито теракту з метою знищити польське керівництво, всіх цих результатів не визнали. Зокрема, результати польського розслідування «комісії Міллера» партійні діячі відкидали, а російське розслідування вони звинувачували у «фальсифікації» його матеріалів.

Після приходу цієї партії до влади в Польщі 2015 року в країні знову почали розслідування щодо катастрофи з метою довести її «справжні» причини, як їх бачать у «Праві і справедливості». Це розслідування теж звинуватило Росію у «фальсифікації» справи, у Варшаві почали обвинувачувати російських керівників польотів і шукати інші ознаки на користь своєї версії, що катастрофу влаштувала Росія.

Тим часом 2015 року нові дані розслідування польської прокуратури, початого ще до приходу до влади «Права і справедливості», знову підтвердили попередні результати: на думку експертів, авіакатастрофу спричинили неправильні дії екіпажу літака, які полягали в рішенні командира екіпажу знизити літак нижче від дозволеного рівня, а також не дати вчасно наказу відійти на друге коло.

XS
SM
MD
LG