Доступність посилання

ТОП новини

До Дня мови: які позиції української в Україні?


Першокласники з українськими букварями в одній зі шкіл Одеси, 1 вересня 2017 року

Для носія чи української, чи російської мов важко чути новину, не здригнувшись: нещодавно вчителька мистецтва в одній із одеських шкіл вичитала ученицю за те, що та відповідала українською замість російської, що призвело до сліз учениці перед усім класом.

Говорячи російською, вчителька наказала учениці встати, присоромила її, говорячи, що своєю українською «вона ставить вище себе за інших учнів».

Батьківська асоціація встановила, що вчительку звати Раїса Пірогова і її звільнили в середині минулого місяця за «аморальну поведінку, яка несумісна з виконанням професійних обов’язків».

Цей інцидент в Одесі, де російська домінує на 30-му році незалежності України, вказує на глибокі емоції, які мають люди в Україні щодо двох мов. Це також вказує, що російська та українська в Україні поступово міняються ролями.

Із 1991 року дві східнослов’янські мови конкурували одна з одною за панівний статус в друкованих ЗМІ, на радіо, телебаченні, в інтернеті та у промовах.

Важка доля української

Долю української мови часто порівнювали з кількасотлітньою боротьбою України за державність проти російського домінування, що включало політику царської Росії щодо приглушення української мови, а також маргіналізований статус української в СРСР.

На момент виходу України з Радянського Союзу російська мова була головною мовою спілкування, незважаючи на те, що ще в часи пізнього СРСР Україна закріпила законом українській мові статус державної в УРСР.

Протягом останнього десятиліття, однак, Київ вдався до заходів для суттєвого підвищення статусу української мови в суспільстві. Закон, підписаний колишнім президентом Петром Порошенком незадовго до завершення його каденції, чітко вказує, що українська є єдиною державною мовою в країні.

Вимога створювати український контент в усіх видах ЗМІ – на телебаченні, радіо, в інтернеті та друкованих ЗМІ – була посилена. Навчання українською в школах також посилювалось.

Невдоволення сусідів

Ці заходи та інші політичні кроки викликали невдоволення сусідів Україні зі Сходу та Заходу – 44-мільйонна країна розташована між Росією та кількома членами ЄС і НАТО.

У 2014 році російський президент Володимир Путін використав захист російськомовного населення як одну з причин для силового вторгнення на Кримський півострів та підтримки Москвою «сепаратистів» на сході України, жертвою чого стали вже понад 13 тисяч людей.

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 17 листопада 2016 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)
Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 17 листопада 2016 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)

Будапешт заблокував зустрічі Комісії Україна-НАТО через закон про освіту, звинувачуючи Україну в порушенні прав угорської етнічної меншини на Закарпатті. Проте захисники українського закону кажуть, що він таки дозволяє навчання угорською мовою.

Під час візиту в Бухарест у вересні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що Україна не змінить закон про освіту, але має намір втілювати його таким чином, аби захистити і власні інтереси, і інтереси інших країн, чиї громади живуть в Україні – включно з румунською громадою. Проте міністр не подав подробиць.

Мовне питання часом збурюється дуже запальними заявами, які робляться емоційно, а також через непорозуміння в деяких випадках.

У червні прихильники рівного статусу російської мови розлютились через пости в соцмережах про те, що ресторани «МакДональдз» пропонують меню лише українською та англійською, але не російською. Дехто стверджував, що російську прибрали навмисне, але правда в тому, що російської не було в меню від початку.

Компанія сказала, що її мовна політика відповідає мовному законодавству України і що персонал ресторанів обслуговує клієнтів українською, «але готовий перейти на російську в разі прохання».

Звуження вжитку російської у світі

Перехід на ширше вживання української відбувається на тлі стурбованості в Кремлі, що російська мова втрачає глобальні позиції – і не лише в Україні. В 2019 році Міністерство освіти Росії оприлюднило дані, що кількість російськомовних людей зменшилась удвічі у світі від моменту розпаду СРСР.

Міністерство посилалось на Центр наукових досліджень, який працює при Міносвіти Росії, його дані свідчать про те, що кількість тих, хто вивчає російську, скоротилась із 74,6 мільйона на рік у 1990-х роках до 38,2 мільйона у 2018 році.

Путін неодноразово стверджував – без конкретних доказів, – що такі цифри є результатом свідомої кампанії проти російської мови за кордоном – включно з Україною.

У листопаді 2019 року Путін сказав, що Росія постала перед «штучними, неприхованими і абсолютно безцеремонними спробами витіснення російської мови на глобальну периферію».

Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)
Під час пікету Конституційного суду України, який тоді розглядав справу щодо конституційності «мовного закону Ківалова-Колесніченка». Київ, 26 січня 2017 року. (В кінцевому результаті КСУ в лютому 2018 року скасував «закон Ківалова-Колесніченка»)

Деякі російськомовні громадяни в Україні поділяють цей погляд, але багато хто не згоден з цим, згідно з серпневим дослідженням київського фонду «Демократичні ініціативи».

Згідно з цим дослідженням, 36 відсотків українців переконані, що права російськомовних порушуються, а 52 відсотки з цим не згодні.

Водночас 51 відсоток українців вважають, що права україномовних порушуються в анексованому Росією Криму та районах Донбасу, які перебувають під контролем російських гібридних сил.

Пікет біля Верховної Ради України на захист української мови. Київ, 25 квітня 2019 року
Пікет біля Верховної Ради України на захист української мови. Київ, 25 квітня 2019 року

А коли соціологи питають про проблеми, які найбільше хвилюють, українці ставлять мовне питання десь знизу, а в пріоритетні виносять корупцію, економічну ситуацію, охорону здоров’я та інші.

В Україні назагал превалює толерантне ставлення щодо мови. І часом можна чути, як під час розмови лунає і українська, і російська.

На тлі зростання позицій української мови її носії виказують менше толерантності до спроб принизити її, понизити її статус, каже професор історії Ярослав Грицак.

Він наголошує, що якби одеський інцидент трапився «10 чи навіть п’ять років тому, не було б жодних наслідків», але «зараз реакція була моментальною – навіть зі звільненням вчительки».

Українська набуває вищого статусу, а російська… нижчого, вони помінялись ролями
Ярослав Грицак

Грицак каже, що хоча українська мова все ще є символом незалежності, «вона вже не є ключовим символом», бо почалася вживатися ширше.

В країні, де довго домінувала російська у минулому, каже він, «українська набуває вищого статусу, а російська… нижчого, вони помінялись ролями».

Разом з тим, кажуть аналітики, в Україні виникає політична українська тотожність, етнічна та мовна тотожність вже сприймається вужче, аніж політична тотожність.

Російська мова є рідною для президента Володимира Зеленського. Більшість українських вояків, які воюють проти підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, за деякими твердженнями, також говорять російською.

Все ще багато проблем

І все ж суперечності існують. Правозахисник із Луганська Сергій Мельничук виграв справу у Верховному суді у вересні, яка зобов’язала Зеленського говорити українською під час виконання ним службових обов’язків.

Він подав позов, коли почув, як Зеленський говорив російською під час форуму високих технологій у травні 2019 року.

Правозахисні групи в Бахмуті на Донбасі, який утримували російські гібридні сили, допоки українські війська не відбили місто в липні 2014 року, кажуть, що місцевий проукраїнський активіст та волонтер Артем Мірошниченко був побитий до смерті у листопаді минулого року за спроби говорити українською.

Брат Мірошниченка каже, що теж відчуває дискомфорт через свою україномовність. Поліція не вела слідство у справі вбивства Артема Мірошниченка за статтею про насильство на національному ґрунті і не назвала причини вбивства.

XS
SM
MD
LG