Доступність посилання

ТОП новини

Герої України чи Росії? Долі кримських Героїв України


За роки незалежності одинадцятьох кримчан удостоїли звання Героя України. Цю державну нагороду та найвищий ступінь відзнаки в Україні у різний час здобули майже пів тисячі українців. Після анексії півострова Герої України з Криму розділилися: одні залишилися вірні Україні, інші підтримали Росію, треті – пристосувалися. Телепроєкт Крим.Реалії розбирався, як Герої України живуть в анексованому Криму, як Росія до них ставиться і чи можливо позбавити звання Герой України.

Звання Героя України надається разом зі врученням ордена держави за трудові досягнення або «Золотої Зірки» за геройські вчинки. Першим звання Героя України був удостоєний президент Національної академії наук Борис Патон на 80-річчя академії, що припало і на 80-річчя її керівника. З початку агресії Росії проти України золотими зірками нагородили десятки захисників України, які воювали на Донбасі. У листопаді 2014 роки звання Герой України посмертно присудили Небесній сотні – 99 загиблим під час подій на Євромайдані. У цьому списку опинився і кримчанин Сергій Кемський, його вбили 20 лютого на вулиці Інститутській у Києві.

Обличчя кримських Героїв України

Серед кримчан Героїв України: льотчик-випробувач, винороб, доярка, науковці, політики і громадські активісти. Відомо, що удостоєні звання Героїв України льотчик-випробувач Юрій Тішков і колишній директор «Масандри» Микола Бойко сьогодні живуть на материковій Україні. Однак більшість кримських Героїв залишилися на півострові. Серед них: кримський політик, колишній голова Верховної Ради Криму і народний депутат України Борис Дейч, директор машинобудівного заводу «Фіолент», Герой України Олександр Баталін, який став членом правлячої в Росії партії «Єдина Росія». У 2015 році в Криму помер Герой України Микола Багров, колишній ректор Таврійського національного університету імені Вернадського. Він вважав анексію півострова «блискучою операцією» і дякував за це Володимиру Путіну. Його колега, президент Кримського державного інженерно-педагогічного університету, Герой України Февзі Якубов під час президентських виборів в Росії у 2018 році був довіреною особою російського президента Путіна.

Юрій Тішков

Герой України Юрій Тішков у 2014 році виїхав з Криму і очолив Запорізький центр авіатренажерів. Тут військові і пожежні проходять підготовку з пілотування вертольотами МІ-2.​

Юрій Тішков, льотчик-випробувач, Герой України
Юрій Тішков, льотчик-випробувач, Герой України

Відомий льотчик-випробувач родом з Казахстану. У 1972 році закінчив Сизранське вище військове авіаційне училище льотчиків. У 1986 році нагороджений орденом «Червоної Зірки» за гарантування державної безпеки СРСР: Юрій Тішков розробив методику посадки вертольота з зупиненими двигунами. Він організовував підготовку вертолітного загону, який увійшов до складу миротворчих сил ООН в колишній Югославії. Звання Героя України здобув у серпні 2001 року за особисту мужність і героїзм, проявлені під час випробування і освоєння військової авіаційної техніки.

У 2012 році Юрій Тішков з колегами успішно випробував модернізовані гелікоптери МІ-24 і Мі-8. Посадку тоді здійснили на найвищу точку Криму – гору Роман-Кош, висота якої понад 1500 метрів.

У 2013 році група українських вертолітників піднялася вище Евересту і встановила світовий рекорд для гелікоптера МІ-8 – 9150 метрів. За штурвалом був Юрій Тішков, на той момент керівник державного навчально-випробувального центру Збройних сил України. Саме в цьому центрі проходили підготовку радянські космонавти Юрій Гагарін, Валентина Терешкова та Герман Титов. Установа мала статус національного надбання України. Тепер тут літають російські вертольоти.

Співпрацювати з російським командуванням Юрій Тішков відмовився. За його словами, із 700 співробітників 105 відмовилися працювати з новою владою. Тому сотню охочих він відправив у відрядження. Прихистити переселенців погодилися в Запоріжжі на заводі «Мотор Січ».

«Я думаю, все одно, це все перемелеться і історія все розставить на свої місця», – заявляв про ситуацію в Криму телеканалу ТБ-5 льотчик-випробувач. Від інтерв'ю з Крим.Реалії Юрій Тішков відмовився.

Микола Бойко

У 2018 році Рада національної безпеки і оборони запропонувала позбавити Миколу Бойка звання Героя України. Президент України документ підписав. Однак судового рішення, як того вимагає процедура, не було.​

Микола Бойко, колишній керівник винзаводу «Масандра», Герой України
Микола Бойко, колишній керівник винзаводу «Масандра», Герой України

Микола Бойко майже тридцять років керував винзаводом «Масандра». Родом зі Ставропольського краю. Диплом агронома здобув у Ставропольському сільськогосподарському інституті. Упродовж 1970-1976 років працював старшим агрономом у колгоспі «Україна» в Криму. Потім пройшов шлях від головного агронома, директора звичайного господарства, директора радгосп-заводу до посади генерального директора «Масандри» і обіймав цю посаду з 1987 по 2014 рік. З 1994 до 2006 року був депутатом Ялтинської міської ради.

Звання Герой України здобув 19 серпня 2009 року за видатні особисті заслуги в збереженні і примноженні кращих традицій вітчизняного виноградарства та виноробства. Після анексії Криму Микола Бойко утримався на своїй посаді. Ось що він заявляв в одному з перших інтерв'ю після анексії Криму:

По духу ми росіяни, і, звичайно, є ейфорія
Микола Бойко

«По духу ми росіяни, і, звичайно, є ейфорія. Ми щасливі, що повернулися на батьківщину. Але мені як «червоному директору» важливо відокремити емоційну частину від конкретних факторів, що впливають на роботу підприємства», – заявляв винороб.

Однак у березні 2014 року на підприємстві з'явилися «ввічливі люди». Потім в «Масандрі» призначили нове керівництво. У грудні 2014 року тодішній прокурор анексованого Криму Наталія Поклонська звинуватила керівництво «Масандри» в крадіжках на 4 мільярди рублів, нібито завод продавав колекційні вина за заниженими цінами.

Після звинувачень прокуратури і критики влади Бойка звільнили. Відомо, що захисту від нової кримської влади Бойко просив навіть у Путіна – не вийшло. А в 2015 році Слідчий комітет Росії порушив кілька кримінальних справ проти Миколи Бойка і оголосив його в розшук. Винороб виїхав на материкову Україну і сьогодні проживає в Одесі.

Борис Дейч

З 2016 року на сайті президента України з'явилася петиція з вимогою позбавити звання Героя України відомого кримського політика Бориса Дейча. Звернення набрало лише 592 підписи і залишилося без розгляду. Орден Героя України Борис Дейч отримав з рук Віктора Януковича в серпні 2013 року.​

Борис Дейч, кримський політик, Герой України
Борис Дейч, кримський політик, Герой України

Борис Дейч – фігура не публічна. У Криму кажуть, що він володіє туристично-оздоровчим комплексом «Судак», проте в нормативних документах його прізвища немає.

Родом Борис Дейч з Румунії. Диплом економіста здобув у Донецькому інституті радянської торгівлі. У 1998-2002 роках був депутатом Верховної Ради Криму, а потім і головою з 2002 по 2006 рік. Потім тричі обирався народним депутатом України від Партії регіонів.

Під час Революції Гідності Борис Дейч підтримував антимайдан. Також як народний депутат України 16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони». Це пакет законів, що обмежували права і свободи громадян і фактично робили кримінальним злочином будь-яку форму протесту. А під час незаконного референдуму в Криму Герой України закликав об'єднуватися з Росією.

Я зробив вибір. Я голосуватиму за входження в Росію
Борис Дейч

«Я почесний кримчанин, і душа моя болить за те, що буде тут, у Криму. Я зробив вибір. Я голосуватиму за входження в Росію», – заявляв у березні 2014 року політик в Судаку.

Незважаючи на проросійські заклики, посаду народного депутата України Борис Дейч не залишив. Він і далі приїжджав на роботу ще майже півроку. У Верховній Раді востаннє був зареєстрований 3 липня 2014 року.

Після анексії півострова і проросійських заяв Бориса Дейча про нього відгукуються позитивно. Український політичний діяч, генерал-лейтенант у відставці Геннадій Москаль особисто знайомий з Борисом Дейчем, адже протягом 1997-2000 років очолював кримську міліцію.

«Крім позитиву, я нічого не можу сказати. З ним було легко працювати, він був абсолютно проукраїнськи налаштований, він відійшов, наскільки мені відомо, від політики. В принципі, ніякої політичної роботи, нічим таким, що б шкодило іміджу України, не займається», – заявив Крим.Реалії Геннадій Москаль.

Олександр Баталін

Герой України Олександр Баталін сьогодні в Криму член правлячої в Росії партії «Единая Россия» і голова Кримського регіонального відділення Російського союзу промисловців і підприємців. На запрошення Крим.Реалії зустрітися на інтерв'ю Олександр Баталін не відреагував. В Україні директор заводу «Фіолент» оголошений в розшук – його підозрюють у державній зраді. Баталіну загрожує тюремний термін до 15 років.​

Президент Росії Володимир Путін і Герой України Олександр Баталін у Кремлі, 2017 рік
Президент Росії Володимир Путін і Герой України Олександр Баталін у Кремлі, 2017 рік

Олександр Баталін народився в Росії, в Челябінській області. Освіту інженера-механіка здобув у Севастопольському приладобудівному інституті. Свою кар'єру від майстра до директора, а потім і голови правління побудував на Сімферопольському машинобудівному заводі «Фіолент». Був заступником голови Ради міністрів Криму (1997-1998), двічі обирався депутатом Верховної Ради Криму (2002-2006; 2010-2014). Звання Герой України отримав в серпні 2012 року в розпал передвиборчої кампанії, коли як член «Партії регіонів» балотувався до Верховної Ради. Звання йому присудили за особистий внесок у зміцнення промислового потенціалу України.

Ми не турбуємося про майбутнє, тому що ми з вами і ми з великою Росією
Олександр Баталін

Посаду директора машинобудівного заводу «Фіолент» Олександр Баталін зберіг і після російської анексії Криму. Завод «Фіолент» – це промисловий гігант з виробництва електроінструментів. Але, окрім болгарок і дрилів, підприємство завжди працювало і на оборонну галузь. Раніше на українську, тепер на російську. За інформацією кримських ЗМІ, 70% продукції заводу «Фіолент» – це автоматичні й навігаційні системи для ракетно-космічної галузі, кораблів, авіації і бронетехніки. Після анексії завод почав виробляти високоточні кутові датчики для сучасних російських танків Т-14. І за роботу підприємства Баталін вже отримав нагороду особисто з рук президента Путіна.

«Вам велике спасибі від усіх нас кримчан, ми тепер живемо під мирним небом. І взагалі ми не турбуємося про майбутнє, тому що ми з вами і ми з великою Росією», – заявив на врученні в Кремлі Олександр Баталін.​

Февзі Якубов

У серпні минулого року пішов з життя президент Кримського державного інженерно-педагогічного університету, Герой України Февзі Якубов. Все життя він працював в освітній сфері. Звання Героя України отримав в жовтні 2004 року за видатні особисті заслуги в розбудові національної освіти.​

Февзі Якубов колишній президент Кримського державного інженерно-педагогічного університету, Герой України
Февзі Якубов колишній президент Кримського державного інженерно-педагогічного університету, Герой України

Після анексії Криму Февзі Якубов закликав кримськотатарську молодь не брати участі в проукраїнських рухах. Очолив громадську раду проросійського кримськотатарського телеканалу «Міллет». У 2018 році був наділений повноваженнями довіреної особи кандидата на посаду Президента Росії Володимира Путіна.

Після анексії Криму Февзі Якубов стверджував: нагороду Героя України 2004 року отримав заслужено. Будь-які спроби позбавити його геройського звання називав «помстою недругів».

І я зараз теж вважаю себе гідним громадянином Росії
Февзі Якубов

«Ніхто з нас не отримав цю нагороду по блату. Я, коли був в Україні, був гідним громадянином України. Я Україні залишався вірним. Жодного виступу або якогось висловлювання проти України не робив. І я зараз теж вважаю себе гідним громадянином Росії. Я отримав це звання не за політичну діяльність», – заявляв журналістам в Криму Февзі Якубов.

Микола Багров

Його колега, ректор Таврійського національного університету імені Вернадського, Герой України Микола Багров, який пішов із життя в 2015 році, також підтримав анексію Криму.​

Микола Багров, колишній ректор Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Герой України
Микола Багров, колишній ректор Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Герой України

Ім'я Миколи Багрова пов'язано з новітньою історією Криму. В різний час він очолював Кримську облраду народних депутатів, Верховну Раду Кримської АРСР, Верховну Раду АРК. Він один із авторів першої Конституції Криму, яка наділяла його широкими автономними правами. Багров висувався кандидатом на посаду Президента Республіки Крим.

Після анексії Криму Таврійський національний університет імені Вернадського був перетворений в Кримський федеральний університет, і Микола Багров обійняв пост президента університету. Він був присутній на підписанні договору «про взаємодію» між КФУ і Російським інститутом стратегічних досліджень.

Велике спасибі президентові Володимиру Путіну, який допоміг, повернення Криму було проведено блискуче
Микола Багров

Під час виступу на церемонії, Багров сказав: «Я був першим керівником Верховної Ради Автономної Республіки Крим, і вже тоді можна було бачити в Україні ознаки нацизму. Зараз це нерідко переростає у відвертий фашизм. Велике спасибі президентові Володимиру Путіну, який допоміг, повернення Криму було проведено блискуче».

Чи можна кримських Героїв України позбавити звання?

Героями після нагородження українці залишаються практично довічно
Андрій Гречило

Антиукраїнські висловлювання, співпраця з країною-агресором – це ще не привід позбавляти звання Герой України. Як розповів Крим.Реалії член Комісії державних нагород та геральдики при президентові України​ Андрій Гречило, ця процедура складна і не дієва. Спростити механізм законодавці вже намагалися, але законопроект відхилили. Тому Героями після нагородження українці залишаються практично довічно, і в анексованому Криму також.

Андрій Гречило, член Комісії державних нагород та геральдики при президентові України​
Андрій Гречило, член Комісії державних нагород та геральдики при президентові України​

«Нагородили, а підлягає скасуванню. У разі судового переслідування також бувають випадки, коли суд ухвалює рішення: покарати і засудити. Однак в представлених документах не було питання про позбавлення державних нагород, відповідно, в постанові суду це не відображено, і людина засуджена, але залишається з державними нагородами», – пояснює Андрій Гречило.

Крім того, звання Герой України надає низку пільг і надбавку до пенсії. Після анексії Криму ці привілеї Кремль формально зберіг для українських героїв. Політолог Володимир Фесенко такий крок вважає непрямим підкупом.

В такий спосіб вони хотіли перевербувати частину кримських еліт на бік Росії
Володимир Фесенко

«Думаю, це пов'язано з тим, що в такий спосіб вони хотіли перевербувати частину кримських еліт на бік Росії. Так само, як перевербували силовиків, там вабили зарплатами, а тут дуже важливо, щоб впливові авторитетні люди в Криму, які служили в Україні, щоб тепер перейшли на бік Росії. Потрібно було зберегти їхній статус. Зокрема і привілеї, пов'язані з державними нагородами», – вважає Володимир Фесенко.

«Вона ж герой України, не Росії!»

«У загальній палаті лежало шість людей, палата забита донезмоги. У якийсь момент мені сказали: «Може, вона в коридорі полежить?» Розумієте, Герой України, який лежить у коридорі? Я кажу: «Хлопці, у неї вислуга років, вона Герой.Таких як вона залишилися одиниці». На що мені сказали: «Вона ж Герой України, не Росії!», – такі спогади про останні дні Героя України Катерини Гордєйчук залишилися в її онука Дмитра.

Герой України Катерина Гордєйчук
Герой України Катерина Гордєйчук

Віра Роїк

Герой України Віра Роїк – легендарна майстриня-вишивальниця з Сімферополя, засновниця школи української народної вишивки в Криму, заслужений майстер народної творчості України. За життя Віра Роїк вишила понад 300 творів за своїми орнаментами, а загалом виконала близько 1000 виробів ручної вишивки.​

Віра Роїк, легендарна майстриня-вишивальниця із Сімферополя, Герой України
Віра Роїк, легендарна майстриня-вишивальниця із Сімферополя, Герой України

Віра Роїк родом з міста Лубни, Полтавської області. У Криму жила з 1952 року. Прагнула організувати на півострові школу української народної вишивки, створювала гуртки, викладала вишивку в школах Сімферополя, брала участь у міських, кримських, республіканських виставках УРСР та Всесоюзних виставках СРСР. Шукала на півострові творчих людей, охочих стати вишивальницями. У 2006 році здобула звання Героя України.

Роботи Віри Роїк є 44 музеях, проведено 148 персональних виставок. У 2006 році була заснована міжнародна премія в галузі народного мистецтва імені Віри Роїк. Померла Віра Роїк 3 жовтня 2010 року. Похована в Сімферополі на кладовищі «Абдал».

Олександр Бартєнєв

Герой України Олександр Бартєнєв 27 липня 2013 року був застрелений з мисливської рушниці в під'їзді власного будинку в Феодосії.​

Олександр Бартєнєв, міський голова Феодосії (2008-2013), Герой України
Олександр Бартєнєв, міський голова Феодосії (2008-2013), Герой України

Звання Герой України Олександр Бартєнєв здобув у 2004 році за видатні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку паливно-енергетичного комплексу, багаторічну самовіддану працю і громадську діяльність. Олександр Бартєнєв довгі роки очолював Феодосійське підприємство забезпечення нафтопродуктами. Саме йому приписується заслуга в розквіті підприємства, яке «перетворилося на сучасний багатофункціональний нафтотермінал, що відповідає рівню міжнародних стандартів і має стратегічне значення для України».

Олександр Бартєнєв тричі обирався депутатом Верховної ради Криму. Був головою депутатської групи «Стабільність», член Блоку «За Януковича!», Член «Партії регіонів». З листопада 2008 року до липня 2013 року був на посаді міського голови Феодосії.

Кримчани, які здобули звання Героя України посмертно

Після анексії Криму звання Героя України двоє кримчан отримали посмертно. Ці нагороди вручили за громадянську мужність, героїзм і патріотизм, героїчне відстоювання конституційних принципів демократії, захист державного суверенітету і територіальної цілісності України.

Сергій Кемський

У листопаді 2014 року кримський політолог, журналіст, співробітник Інституту політичних і економічних ризиків і перспектив Сергій Кемський посмертно був удостоєний звання Героя України.​

Сергій Кемський, кримський політолог і журналіст, посмертно нагороджений званням Герой України
Сергій Кемський, кримський політолог і журналіст, посмертно нагороджений званням Герой України

Звання з нагородженням орденом «Золота Зірка» Сергію Кемському присудили за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних принципів демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народові, проявлені під час Революції Гідності.

Уродженець Керчі Сергій Кемський, загинув у віці 33 років. У Криму закінчив школу, а в 17 років переїхав до Львова, де вступив до університету і здобув освіту політолога. У 2013 році, коли в Києві почалися протести, Сергій жив у місті Коростень на Житомирщині. На той момент Кемський віддалено працював в Інституті політичних і економічних ризиків і перспектив, для якого писав аналітичні статті.

Сергій Кемський був переконаним анархістом. Він вважав, що, в разі перемоги Майдану, в Україні необхідно впроваджувати механізми прямої демократії, за допомогою яких громадяни будуть максимально залучені в управління країною. Свої погляди він виклав у статті «Чуєш, Майдан», опублікованій на «Українській правді» в грудні 2013 року.

Сергій загинув вранці 20 лютого, коли разом з іншими активістами проривався по Інститутській до урядового кварталу. Недалеко від Жовтневого палацу його вбили дві кулі: одна пройшла на виліт, друга – застрягла в правій легені.

Решат Аметов

У травні 2017 року президент України присвоїв вбитому в Криму кримськотатарському активісту Решату Аметову звання Героя України.​

Решат Аметов, кримськотатарський активіст, посмертно нагороджений званням Герой України
Решат Аметов, кримськотатарський активіст, посмертно нагороджений званням Герой України

Звання було присвоєно з врученням ордена «Золота Зірка» за громадянську мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України під час акцій протесту проти окупації Російською Федерацією Кримського півострова.

Решата Аметова викрали 3 березня 2014 року, після того, як він вийшов з одиночним протестом до будівлі кримського Уряду, проти дій Росії в Криму. Є відео, на якому люди, одягнені в камуфляжну форму, відвозять активіста в невідомому напрямку. 15 березня тіло Аметова зі слідами тортур знайшли в лісі Білогірського району Криму. Поховання активіста відбулося 18 березня 2014 року на міському кладовищі Сімферополя «Абдал».

Підконтрольна Кремлю влада Криму пообіцяла нагороду за розкриття вбивства кримськотатарського активіста. Однак вбивць так і не знайшли.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Ігор Токар

    Журналіст телепроєкту Крим.Реалії з 2018 року. Протягом 2019 року був журналістом та телеведучим програми «Ньюзрум» від Радіо Свобода. Роботу на національних телеканалах розпочинав регіональним стрінгером. Співпрацював із такими телеканалами: ICTV, 5 канал, Еспресо, 112, Телеканал новин 24. Співзасновник громадської організації та веб-ресурсу «Центр медіарозслідувань Прозоро». Автор документального фільму «Чміль». Закінчив Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, факультет філології та журналістики.

  • 16x9 Image

    Юлія Стець

    Українська журналістка та випускова редакторка. Навчалась на факультеті журналістики Запорізького національного університету. Спеціалізуюсь на соціально-політичних темах. Із 2014 року у фокусі моєї уваги – Крим, права людини, українсько-російські відносини. Із 2016 року співпрацюю з Радіо Свобода та проєктом Радіо Свобода «Крим.Реалії». Лауреатка конкурсу «Честь професії» 2020.

XS
SM
MD
LG