Президент Росії Путін вперше за довгий час покинув резиденцію в Підмосков’ї і прийняв військовий парад на Красній площі у Москві. Свою ходу організували і бойовики контрольованих Росією угруповань «ЛНР» і «ДНР». Що люди в окупації думають про парад? Чому до Путіна майже ніхто не приїхав і територію яких пострадянських республік президент РФ назвав «традиційно російською землею»? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Донецьк, ранок 24 червня. У цей день площа Леніна була оточена озброєними бойовиками і людьми в поліцейській формі. Все тому, що проводили «парад, присвячений 75-й річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні», який планували ще 9 травня. «Донбас Реалії» запитали місцевих жителів, які прийшли на парад, як вони ставляться до його проведення у розпал пандемії.
– Все ж таки чекали 9-го, але в зв’язку з коронавірусом... нічого, посвяткуємо і сьогодні.
– А коронавірус?
– Плювати.
– Для нас це дуже багато означає – у мене дід, прадід, всі воювали, син бере участь у параді, продовжує справу дідів-прадідів.
Демонстрація єдності з Росією, мабуть, одна з головних задач угруповань бойовиків «ЛНР» і «ДНР». Наприклад, центр Донецька останнім часом буквально усіяний російськими прапорами. Сам парад запланували на годину раніше московського, щоб ходу показали російські телеканали. А ватажок контрольованого Росією угруповання «ДНР» Пушилін за тиждень до параду заявив, що вони «вже невід’ємна частина Росії». В ефірі пропагандистського телеканалу він апелював до того, що в гаманці – російський рубль, дітей у школах навчають російською мовою, крім того, ще й паспорт російський, хоча не у всіх.
«Єдине досягнення цих угруповань за останній час – це паспорти. Ось все інше падає. Паспорти – одна надія, а наступна – що вони все ж таки якось інтегруються з Росією. Іншого просто нічого немає і нічого крім Росії нема», – каже завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
Путін вийшов з «бункера» заради параду
Проведення військового параду для Росії традиційно принципове питання. Задля цього Володимир Путін вперше за довгий час вийшов з «бункера», як прозвали місце його роботи в резиденції в Ново-Огарьово.
«Ми як оглядачі ззовні, коли дивимось наскільки потворних форм набуває культ Другої світової війни, яку в Росії називають за радянською традицією «Великою вітчизняною», розуміємо, що в ньому криється великий момент психоделічності», – зауважує директор школи політичної аналітики НАУКМА Максим Яковлєв.
Культ Другої світової набуває потворних формМаксим Яковлєв
На парад до глави Кремля приїхали лідери Сербії, Молдови, Таджикістану, Узбекистану, невизнаних Абхазії та Південної Осетії, представник Боснії і Герцоговини. Президент Киргизстану в Москві був, але на парад не потрапив через коронавирус у членів делегації. А президент Білорусі Олександр Лукашенко навмисно не захотів стояти пліч-о-пліч з Путіним. Ніхто із представників західних лідерів на ходу не приїхав.
«Приїзд на таке свято до Путіна стає все більш і більш проблемним для тих, хто раніше міг би їздити в Москву без жодних вагань. І треба сказати, що перед самим парадом Путін навіть ускладнив ситуацію, тому що він опублікував статтю, яка викликала досить шокуюче враження», – каже науковий співробітник Центру російських досліджень Бориса Нємцова у Празі Олександр Морозов.
Друга світова і поправки до конституції Росії
В американському журналі National Interest Володимир Путін написав про уроки Другої світової. У президента Росії цілком радянський погляд на історію, де Сталін в перші роки війни не ділив Європу з Гітлером, а нібито навпаки – намагався запобігти бойовим діям. В цілому, кажуть оглядачі, нічого нового Путін не озвучив і закликав провести саміт РФ, США, Китаю, Франції і Великобританії у якості аналогу Ялтинської конференції 1945 року.
«У цій статті я звернув увагу на цей черговий заклик не переглядати результати Другої світової війни, в якому розумінні – а повернімось-но знову до біполярного світу, де є великі імперії, ну по суті їх було дві, так, є перефирії, які мають підкорятися і бути в орбіті впливу великих наддержав. Повернення до цього світопорядку зараз західний світ не хоче вочевидь», – каже директор школи політичної аналітики НАУКМА Максим Яковлєв.
Парад під час пандемії: Росія провела масштабні святкування Дня перемоги у Другій світовій війні (фоторепортаж)
Крім зовнішньополітичних завдань у російського параду був ще один, очевидний, внутрішній підтекст. Його провели його за тиждень до голосування за поправки до конституції Росії.
Провівши ці поправки, Путін відчує себе впевнено в перспективі безмежного правлінняОлександр Морозов
«У багатьох є відчуття, що провівши свої ось ці поправки до конституції, отримавши нехай і не переважну, але певну більшість, Путін відчує себе впевнено, особливо в перспективі свого безмежного вічного правління», – каже науковий співробітник Центру російських досліджень Бориса Нємцова у Празі Олександр Морозов.
У що виллється ця впевненість ніхто не знає. Але фільм про правління Путіна, який напередодні параду показав кремлівський телеканал, багатьох насторожив. Точніше слова російського президента.
«При створенні Радянського Союзу в договорі було прописано право виходу, а оскільки не була прописана процедура, то виникає питання – якщо та чи інша республіка увійшла до складу Радянського Союзу, але отримала до свого багажу величезну кількість російських земель, традиційних російських історичних територій, а потім раптом вирішила вийти зі складу цього союзу, але хоча б тоді виходила з чим прийшла і не тягла б з собою подарунки від російського народу», – заявив Путін у фільмі.
В першу чергу це адресовано Казахстану, потім Україні, а потім вже ПрибалтиціОлексій Їжак
«Однозначно можна сказати, що те, що він сказав відображає його думки, те, як він дивиться на світ. Якщо навіть подивитися на його люту міміку, коли він говорив, це видно, що він вкладав емоції. І якщо почитати тих небагатьох інсайдерів, які ще можуть розповідати, що робиться з іншого боку Кремля, всі вони говорять – це особиста думка Путіна, це його вистраждане, його погляд. Тобто це серйозно. Я думаю, що в першу чергу це адресовано Казахстану, потім Україні, а потім вже Прибалтиці. З Білоруссю розмова особлива, вони вважають всю Білорусь частиною «Великоросії», – каже завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
Дії Путіна після так званого «обнулення», впевнений Олексій Їжак, будуть залежати від декількох факторів: рівня підтримки серед росіян, цін на нафту і контактів із західними лідерами.
Що стосується парадів, то варто зауважити, що Донецьк 24 червня жив далеко не тільки цим. «Донбас Реалії» побачили на ході всього кілька тисяч глядачів – набагато менше, ніж в минулі роки. В одному зі спальних районів міста, Ленінському, не було ні російських прапорів, ні пропагандистської білбордів навколо.
У МЗС України назвали провокацією проведення парадів у Криму, Донецьку і Луганську і передали російським колегам ноту протесту.
