Доступність посилання

ТОП новини

Яких українських медіа бояться угруповання «ЛДНР»: кого блокують, а кого ні


Віктор Медведчук, голова проросійської партії «Опозиційна платформа - За життя», очільники підтримуваних Росією угруповань «ДНР/ЛНР» Денис Пушилін і Леонід Пасічник під час зустрічі у Мінську з питань мирного врегулювання на Донбасі. Білорусь, 27 липня 2019 року.

Хоча б один інтернет-провайдер на окупованій частині Донбасу – в Донецьку, Торезі, Сніжному та Луганську – блокує 162 українських сайти . Понад усе угруповання «Л/ДНР» бояться «Сайт міста Донецька 162.ua» та сайт «5 каналу». Про це кажуть українські аналітики. Втім, з березня кілька так званих «УкрЗМІ» зникли з «чорного списку».

Чому? Яких ЗМІ бояться угруповання «ЛДНР», а яких ні? І чи заходить жителі ОРДЛО на українські сайти? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили експерт Лабораторії цифрової безпеки Антон Кушнір, аналітикиня Лабораторії цифрової безпеки Наталя Онищенко, головний редактор «Сайт міста Донецька 62.ua» Роман Лазаренко.

– Яким чином ви визначаєте звідси – з підконтрольної частини України – які сайти блокують в ОРДЛО?

Антон Кушнір: Ми використовуємо програмне забезпечення Open Observatory Network. Люди, які перебувають на непідконтрольних територіях проводять заміри, підключаючись до вайфаїв різних провайдерів. Таким чином вони можуть побачити чи відкривається сайт. Таке програмне забезпечення дає змогу зібрати певні дані. Вся інформація збирається й передається на сервери розробника цього програмного забезпечення. Інформація стає доступною усім дослідникам, як тільки вона завантажена.

– Було вже декілька хвиль подібних досліджень?

Антон Кушнір: Ми проводимо цей тривалий проєкт зі замірів блокувань в ОРДЛО та в Криму, а також на іншій частині України. Перший тур замірів ми проводили у березні, потім у травні. Проєкт буде тривати до кінця року.

– Навіщо проводяться такі дослідження? Яка мета?

Антон Кушнір: Ми вболіваємо за цифрові права. У розумінні багатьох людей це досить абстрактна річ. Але означає, зокрема, те, що інформація, яка є в інтернеті, що стосується роботи веб ресурсів, не має фільтруватися й цензуруватися. Тому що як тільки ми починаємо її фільтрувати й цензурувати, там одразу з’ясовується дуже багато можливостей для маніпуляцій контентом, трафіком тощо.

Загалом, добре знати, що відбувається, чи взагалі технічно можливо заблокувати, наскільки поширено, чи роблять це провайдери. ОРДЛО це територія України, тому нам було цікаво подивитися як там відбуваються блокування, наскільки вони можуть бути подібні до тих блокувань, які відбуваються в анексованому Криму, як це відбувається на території Російської Федерації.

Антон Кушнір, експерт Лабораторії цифрової безпеки
Антон Кушнір, експерт Лабораторії цифрової безпеки

– Якщо порівняти ці дві хвилі, березневу й нинішню, які зміни помітні?

Донецькі провайдери менше блокують, ніж луганські. Луганські з часом лише нарощують свої блокування
Наталія Онищенко

Наталія Онищенко: Основна зміна, яка ми помітили, що один з провайдерів Donbass Electronic Communication перестав блокувати всі сайти, які блокував раніше. Це вкладається в загальну закономірність, яку ми бачимо, що донецькі провайдери менше блокують, ніж луганські. Луганські з часом лише нарощують свої блокування.

– Чому? Чи є гіпотези пояснення?

Антон Кушнір: Коли ми проводили перші заміри, ми намагалися знайти щось подібне до так званого офіційного реєстру заблокованих сайтів. Є російська практика, є окремий орган Роскомнадзор, який веде реєстр заборонених сайтів. Коли ми шукали подібні «чорні списки» по окупованій Луганщині й Донеччині, ми знайшли на Луганщини такий список. Він був оприлюднений на сайті так званого «Міністерства зв’язку» так званої «ЛНР». Там було багато сайтів українських медіа. По Донеччині так званого офіційного списку не було.

На окупованій частині Луганщини дійсно блокується суттєво більше, ніж на окупованій Донеччині. Ймовірно, це пов’язано з управлінськими рішеннями. Там чомусь вирішили скопіювати досвід Російської Федерації.

– Романе, аналітики кажуть, що ваш сайт міста Донецька блокують ледь не всі інтернет-провайдери ОРДЛО. Ви про це знаєте? І як ви це можете пояснити?

Роман Лазаренко: Так, це відбувається вже п’ять років. Насправді, є список «ДНР» заборонених сайтів. В якому наш сайт знаходиться під почесним номером 3. У 2015 році у цьому списку знаходилось близько 20 сайтів. Далі я не чув про його розширення.

Я це пояснюю тим, що коли наша редакція знаходилася в Донецьку під час «русской весны», нам «пощастило» першими зустрітися з бойовиками «ДНР», які увірвалися 26 квітня 2014 року в нашу редакцію з битками в уніформі, й вимагали в ультимативному порядку змінити нашу інформаційну політику. Ми нічого не змінили, але редакцію в Донецьку довелося закрити.

Чому нам «пощастило» потрапити першими в немилість, думаю, тому що ми були та є інформаційним міським сайтом. Ми були та, сподіваюся, залишаємося популярними. Наша відвідуваність весною-влітку 2014 року переходила за 120-130 тисяч людей за добу, а переглядів було понад мільйон. Ми давали картинку дуже об’єктивно. Люди не тільки з Донецька довіряли самому сайту.

Слухач: Президент України хоче створити російськомовний канал на окупованій території. Як ви гадаєте, чи його може заблокувати окупаційна влада? І чи можна блокувати через супутник цей канал?

Антон Кушнір: Якщо мова йде про те, що цей канал буде мати не тільки ефірне мовлення, але й інтернет-майданчик, то як і будь-який інший сайт чи сервіс його можна заблокувати. Інша річ, що блокування сайтів досить легко обходяться безкоштовними простими технічними рішеннями, якими можна навчити користуватися будь-яку людину.

Щоб впроваджувати жорсткі блокування, треба спеціальне технічне обладнання. Це те, що собі зараз може дозволити Росія
Антон Кушнір

Для того, щоб впроваджувати жорсткі блокування, треба спеціальне технічне обладнання. Це те, що собі зараз може дозволити Росія, оскільки вони тривалий час будують систему інтернет цензури. У інтернет-провайдерів є спеціальне обладнання, яке формально існує для того, щоб можна було стежити за блокуваннями, але по факту можна шпигувати за користувачами.

– А як працює ця технологія?

Антон Кушнір: Наприклад, вона дає змогу розпізнавати чи ви користуєтеся VPN, просто за тим типом як змінюється ваш трафік. Але я сумніваюся, що така технологія є у провайдерів на окупованій території.

Вони можуть додати цей портал у список блокувань і без засобів для обходу блокувань він буде недоступним. Але блокування в ОРДЛО не тотальні та, думаю, за допомогою, наприклад, VPN можна буде цілком обходити ці блокування.

– Я подивився список заблокованих сайтів, який ви наводите, там є дуже дивні регіональні сайти. Наприклад, «Моя Жовківщина»
(myzhovkva.com) заблокована на території окупованої частини Луганської області, також сайт ВСВІТІ (vsviti.com.ua) сайт про подорожі, новини суспільства, науки, там немає політики. Як ці сайти опинилися у списку заблокованих сайтом поряд з Радіо Свобода, «Українською правдою», «Цензор.нет» – яскраво політичними сайтами?

Хтось хаотично сформував цей перелік, там не було чіткого бачення інформаційної політики
Антон Кушнір

Антон Кушнір: Там є кілька сайтів, частина яких припинила існувати, а є такі, що виглядають як з 90-х. Думаю, це пояснюється людським фактором. Комусь дали задачу скласти список сайтів, які треба заблокувати. Можливо, ці люди позбирали всі сайти, які переобліковували інформацію про початок окупації, які публікували такі фото. Тобто хтось хаотично сформував цей перелік, там не було чіткого бачення інформаційної політики, стратегічних цілей.

– Романе, чи пишете ви матеріали для жителів ОРДЛО? Чи орієнтуєтеся на цю аудиторію, враховуючи, що вас там блокують?

Роман Лазоренко: Так, безперечно. Попри те, що нас там блокують, нас продовжують читати, обходять блокування. Нам важливо подавати український погляд, що відбувається на окупованій території, про життя переселенців, про те, що відбувається на вільній Україні.

– Чи є дані, скільки людей заходить вас читати з ОРДЛО?

Роман Лазоренко: Так, є статистика в агрегаторах. Але вони показують регіон загалом. На жаль, я не зустрічав агрегатори, які показують статистику тільки по окупованій частині. Але за нашими опитуваннями, десь 50% читачів це жителі окупованих територій.

– Що порадите українським ЗМІ, які хотіли б достукатися до жителів окупованої частини Донецької та Луганської областей? І що робити користувачам, як безпечно обійти блокування?

Антон Кушнір: Для ЗМІ поширювати контент у соціальних мережах. І можливо текст не завжди повністю може бути доступний, то принаймні відеоролики, фотографії, аудіо. До цього вже всі медіа, які хочуть працювати з аудиторією, яка перебуває на окупованих територіях, давно дійшли й це практикують.

Стосовно користувачів, нормальний надійний VPN, який не належить російській компанії та не передає дані російським структурам. Є хороший VPN, який розробляє канадська громадська організація, називається Psiphon. Він доступний для більшості операційних систем на комп’ютерах, доступний для мобільних платформ, безкоштовний і дає достатню швидкість.

XS
SM
MD
LG