До п'ятої річниці створення проекту Крим.Реалії у «Мистецькому Арсеналі» в Києві відбулася публічна дискусія «Українське суспільство та Крим ‒ бачення майбутнього». Одним зі спікерів був український волонтер, співак, лідер групи «Антитіла» Тарас Тополя. У своїй промові він розмірковував про інформаційну війну за Крим, важливість думки лідерів громадянського суспільства та помилки минулого. Крим.Реалії виділили основні тези музиканта.
Російська пропаганда
Я давно й чітко усвідомлюю, що те, що я говорю, моя позиція, моя точка зору, певні ідеї ‒ є такими, які люди свідомо чи несвідомо наслідують. Це ті, хто прислухається до мене, слухає нашу музику, дивиться наші відео. І, звичайно, в межах громадської діяльності ми якимось чином формуємо точку зору людей.
Публічні люди мають, в першу чергу, усвідомлювати свою відповідальність перед суспільством щодо своїх думок, того, які меседжі вони посилають. Очевидно, що в певний момент після окупації Криму російська інформаційна війна та російська машина пропаганди використовує публічних людей для того, щоб надсилати свій посил. Щоб в контексті певних реплік та інтерв'ю транслювати свою позицію, яку можна використовувати для пропаганди.
Лідери думок
Громадянське суспільство, особливо публічні люди, мають бути дуже виваженими та обережними у своїх коментарях. Особливо в таких питаннях, як анексія Криму, його майбутнє, ті процеси, які відбуваються там упродовж останніх п'яти років. Я це дуже чітко усвідомлюю. Саме тому вважаю, що художники, творчі люди, провідники громадянського суспільства мають саме в інформаційній площині стати пліч-о-пліч у цьому непростому процесі відновлення територіальної цілісності України та конституційних прав громадян на цій території. І, звичайно, прав корінного народу.
Ми не сильні в юридичних процесах, не сильні в дипломатичних процесах, але своєю творчістю, своїми інтерв'ю, своїми публічними діями ми маємо посилювати усі ті напрямки, в яких рухається держава Україна заради досягнення цієї мети.
Втрачений час
Ми насправді дуже мало зробили за час Незалежності України для того, щоб Крим справді був українським в інформаційному просторі. Я можу з власного досвіду сказати, до чого я був причетний ‒ власне, до культурного життя півострова. Критично мало було значущих культурних подій, в яких брали участь українці. Наприклад, група «Антитіла» брала участь у деяких заходах, де організаторами були не українці. Ми спостерігали потужну діяльність російських культурних центрів на території Криму. Найчастіше це було постійне насичення півострова тією інформацією, яка потрібна була Росії.
Ви точно можете на нас розраховувати
Очевидно, виходячи з цього, ми маємо, окрім дипломатичних шляхів, відстоювати в культурно-інформаційній площині народ, цю територію. Як це зробити правильно? У мене чітких відповідей немає. Але я можу сказати з упевненістю, що частина громадянського суспільства, яку представляю не тільки я, докладе максимальних зусиль, щоб цей момент, про який ми сьогодні говоримо, став реальним в максимально швидкі терміни. Ви точно можете на нас розраховувати.
Довідка: На території Криму та Севастополя 16 березня 2014 року відбувся не визнаний світом «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія прийняла Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результатів голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Росії. Країни Заходу ввели економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
