Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв напередодні конференції делегатів Курултаю, що відбудеться в Києві, дав розгорнуте інтерв'ю профільним ЗМІ. Кореспондент Крим.Реалії виділив головні теми з розмови з Джемілєвим і коротко їх переказує.
Про майбутню конференцію делегатів Курултаю
12 листопада в Києві відбудеться конференція делегатів Курултаю шостого скликання. Раніше голова Меджлісу Рефат Чубаров пояснив, що йдеться саме про конференцію, оскільки через ситуацію в Криму лідери кримських татар не зможуть зібрати повноцінну сесію Курултаю та набрати необхідний кворум для ухвалення рішень.
Мустафа Джемілєв пояснює, що, незважаючи на це, на конференції ухвалять рішення про продовження повноважень делегатів Курултаю. Свої обов'язки делегати виконуватимуть доти, поки не виникнуть умови їх демократичного переобрання.
Ми ухвалимо рішення про пролонгацію – до того моменту, поки не будуть створені умови їх демократичного переобрання
«Ухвалюючи регламент Курултаю, ми не передбачили варіанти його роботи в умовах надзвичайних ситуацій: війна, окупація. Цього року закінчується термін повноважень делегатів Курултаю. Проводити демократичні вибори делегатів Курултаю в умовах окупації неможливо. У ситуації, що склалася, ми вчинимо так: зберемо делегатів і ухвалимо рішення про пролонгацію ‒ до того моменту, поки не будуть створені умови для їх демократичного переобрання. А можливість проведення таких виборів буде тільки після деокупації», ‒ каже Джемілєв.
Рішення, для яких необхідна більшість голосів, ухвалюватимуть віддалено: «Я думаю, що необхідного кворуму не буде. Але ми вчинимо так: візьмемо за основу ті чи інші проекти рішень, проголосуємо за них. Ті рішення, для ухвалення яких необхідна більшість делегатів, будуть як проекти. Ми надішлемо тексти цих проектів нашим делегатам у Криму, а вони поставлять свої підписи під тим, який їм буде ближчим. Зрештою, чинним стане саме той проект рішення, який набере більшість підписів делегатів».
Джемілєв виключає варіант складання повноважень делегатами Курултаю та повернення до практики ініціативних груп, які представляли інтереси кримськотатарського народу в період СРСР. За його словами, найважливіше зараз ‒ зберегти роботу представницьких органів кримських татар. Народний депутат зазначає, що питання про повноваження голови Меджлісу Рефата Чубарова на конференції делегатів Курултаю не порушуватимуть.
Про переговори зі звільнення українських політв'язнів
Минулими вихідними в Стамбулі відбулася зустріч президентів України і Туреччини Петра Порошенка та Реджепа Ердогана. У ній також брав участь Мустафа Джемілєв. Вони обговорювали, зокрема, звільнення українських політв'язнів. Президенту Туреччини під час зустрічі передали список українців, яких тримають у в'язницях Росії та анексованого Криму. Той, у свою чергу, пообіцяв передати «список на звільнення» президенту Росії Володимиру Путіну. Незважаючи на успішний досвід обміну українських політв'язнів за безпосереднього сприяння Туреччини, Мустафа Джемілєв вважає, цей механізм «нераціональним і неправильним».
Чого вимагатиме Путін цього разу – велике питання. А раптом це будуть вимоги, що суперечать інтересам Туреччини?
«Я відверто скажу: в цьому питанні я не дуже оптимістичний. Я знаю, як проходило звільнення Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза ‒ в результаті з'ясувалося, що це був обмін на двох російських терористів, які вбивали чеченських дисидентів на території Туреччини. А з приводу нового списку я розмовляв зокрема з міністром закордонних справ Туреччини. Він мені відверто сказав: ви знаєте, Путін нічого безкоштовно не дає, і знаєте, якою ціною ми звільнили Умерова та Чийгоза. Що вимагатиме Путін в обмін на наших політв'язнів цього разу ‒ велике питання. А раптом це будуть вимоги, що суперечать національним інтересам Туреччини?» ‒ пояснює він.
Лідер кримських татар зазначає, що список політв'язнів постійно поповнюється новими прізвищами, поодинокі успіхи з обміну українців виглядають на цьому тлі малоефективними.
«Обмін я вважаю нераціональним, неправильним. Одна справа ‒ коли обмінюють військовополонених, інша справа ‒ коли ні в чому не винних людей, заарештованих за невизнання окупації, обмінюють на кривавих убивць, які й надалі чинитимуть вбивства. Це аморально, несправедливо. Для Путіна ж не проблема в будь-який час набрати будь-яку кількість заручників. Звільнимо цих ‒ завтра буде ще більше ув'язнених», ‒ пояснює він.
Санкції, санкції і ще раз санкції. Коли Путін зрозуміє, що злочинна політика обходиться дуже дорого, він поводитиметься інакше
На думку народного депутата, ефективним способом звільнення українців може бути тільки посилення тиску на політичне керівництво Росії: «Тільки тиск світової спільноти. Зараз, по-моєму, ми йдемо в правильному напрямку: санкції, санкції та ще раз санкції. Коли Путін зрозуміє, що його злочинна політика коштує дуже дорого, зокрема для найближчого оточення та його самого, тоді він поводитиметься інакше. Для взаємин з такою стороною єдиний варіант ‒ завдавати болючих ударів. В першу чергу, економіці».
Про національно-територіальну автономію Криму
Не так давно робоча група Конституційної комісії закінчила роботу над текстом змін і доповнень до Конституції України щодо статусу Криму. Лідери кримських татар розраховували, що вже цієї осені відповідний законопроект Президент внесе на розгляд в першому читанні до Верховної Ради. Далі ‒ позитивний висновок Конституційного суду й повторне голосування в парламенті.
За словами Джемілєва, надання такого статусу ‒ головна мета національного руху кримських татар як у радянський період, так і в наші дні.
Одна з найважливіших тем для кримських татар ‒ це внесення змін до Конституції України про статус Криму
«Одна з найважливіших тем для кримських татар ‒ це внесення змін до Конституції України про статус Криму. Переформатування тієї аморфної автономії, яка була створена на базі псевдореферендуму в 1991 році. Я вважаю, що це була драматична помилка України ‒ створення територіальної автономії. Ми ж говоримо про необхідність відновлення національно-територіальної автономії Криму, про повернення його додепортаційного статусу ‒ це головна мета національного руху кримських татар. Добре, що сьогодні влада України розуміє наскільки важливі ці зміни», ‒ пояснює він.
Зміну статусу Криму народний депутат регулярно обговорює з Петром Порошенком: «За розпорядженням Президента створена робоча комісія для внесення змін до 10 глави Конституції України. Зараз завдання стоїть так: правки, які ми підготували, має розглянути конституційна комісія. Пізніше їх мають ухвалити більшістю голосів народні депутати, далі проект змін піде до Конституційного суду. Три дні тому ми обговорювали це питання з Петром Порошенком. Я просив позначити його якісь результати до моменту проведення Курултаю».
Джемілєв прогнозує, що найскладнішим буде зібрати голоси конституційної більшості депутатів. Ухвалювати доленосне рішення, ймовірно, буде парламент наступного скликання.
«Коли проект змін повернеться з Конституційного суду ‒ почнеться найважче. «За» має проголосувати конституційна більшість депутатів. Це те, на що чекають наші співвітчизники в Криму. Водночас деякі фракції висловлюють занепокоєння, мовляв, це призведе до розвалу, ‒ розповідає Джемілєв. ‒ Але держави не розвалюються від того, що задовольняють законні вимоги їхніх громадян. Тому з такими фракціями ми будемо тісно працювати: пояснювати всі деталі майбутніх змін, відповідати на їхні запитання. Зібрати конституційну більшість буде дуже важко. Якщо до наступних парламентських виборів Конституційний суд винесе рішення, то вже на наступному скликанні на першій же сесії ми поставимо це питання».
