Кримськотатарський проросійський активіст із Судака Ейваз Умеров зустрів Новий рік під арештом. За ґрати він потрапив після того, як публічно виступив проти «свавілля кримської влади». Після одиночного пікету в Сімферополі, де Умеров просив допомоги президента Росії Володимира Путіна, його запросили до центру «Е», а потім відправили під суд.
Ейваз Умеров підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну та кремлівський наратив про «протистояння у цьому конфлікті Росії з колективним Заходом». 2014 року він активно підтримував російську анексію Криму, протистояв проукраїнським активістам і допомагав здійснювати репресії проти них. Але давня співпраця з російською владою Криму не стала гарантією його особистої недоторканності.
«Влада Криму влаштувала на мене полювання»
28 грудня Ейваз Умеров прийшов на площу Леніна у Сімферополі з плакатом проти «свавіллля кримської влади». Після цього, за його словами, до нього прийшли співробітники Центру протидії екстремізму (центр «Е» при МВС Росії) та запросили до слідчого, який склав стосовно нього протокол про адмінправопорушення за статтею 20.2 КоАП Росії (порушення порядку проведення мітингу чи пікетування).
Як стало відомо Крим.Реалії, 29 грудня підконтрольний Росії Центральний районний суд Сімферополя виніс щодо кримчанина рішення про призначення адміністративного покарання.
Сам Ейваз Умеров ще напередодні судового засідання припускав, що суд вдасться саме до адмінарешту, а не штрафу.
«Буде суд. Я думаю, що влада буде непохитна, мені дадуть десять діб за мій перформанс, і я Новий рік проведу в Сімферопольському ІТТ. Не впадайте у відчай, працюємо. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами», – заявив він.
Влада Криму влаштувала на мене полювання, фабрикуючи кримінальні справиЕйваз Умеров
«Перформансом» кримчанин називає свій одиночний пікет у центрі Сімферополя, під час якого звертався до президента Росії Володимира Путіна з проханням «зупинити свавілля кримської влади».
«Влада Криму влаштувала на мене полювання, фабрикуючи кримінальні справи, влаштовуючи цькування та облави біля мого будинку з метою фізичного усунення, всередині республіки правоохоронна система всі мої звернення спускає на гальмах і займається відписками, йде прямий тиск на суддів, слідчих за прямою командою з Радміну у сфабрикованих справах стосовно мене, з метою посадити у в'язницю та прибрати з публічної площини», – заявив Ейваз Умеров.
Оскільки на момент роботи над матеріалом Ейваз Умеров перебував під арештом в ІТТ Сімферополя, нам не вдалося зв'язатися з ним. Не знайшли ми і його адвоката. Крим.Реалії готові оприлюднити його позицію щодо цієї справи.
Конфлікт через ЗСУ?
Неприємності у Ейваза Умерова почалися наприкінці минулого року після публічного конфлікту з радником російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) Ервіном Мусаєвим. Торік у жовтні вони побилися. Російські медіа називали різні причини того, що сталося.
«Версій кілька: і громадянська позиція щодо спецоперації (так у Росії називають повномасштабне вторгнення в Україну – КР), і хтось із цих двох більший патріот Росії. У постраждалого (радник Аксьонова Мусаєв – КР) розбиті окуляри, струс мозку, рвані рани на лобі та накладені шви. Заява в поліцію вже написана, заодно радник хоче відшкодувати гроші за лінзу, що лопнула», – повідомляє російський телеграм-канал «Mash на волне».
Ейваз Умеров стверджує: бійка сталася через те, що Ервін Мусаєв заявив йому, що «невдовзі наші (маються на увазі Збройні сили України – КР) повернуться, і тобі та твоїм дітям ми повідрізаємо голови». За словами активіста, родичі Ервіна Мусаєва в Києві займають проукраїнську позицію та мають стосунок до ЗСУ.
Ервін Мусаєв цю інформацію публічно не коментує. А про конфлікт каже, що «зазнав нападу за свою принципову проросійську позицію», яку, як він стверджує, «не збирається змінювати».
Згодом російські силовики провели обшук у будинку Ейваза Умерова і порушили проти нього кримінальну справу за статтею про «навмисне заподіяння шкоди здоров'ю середньої тяжкості». Після цього Ейваз Умеров вийшов на пікет і потрапив під арешт.
Дійові особи: хто вони
Ейваз Умеров був мало відомий у Криму до 2014 року. Він жив у Судаку та його діяльність обмежувалася цим регіоном. У 2014 році він активно підтримував російську анексію півострова та протидіяв проукраїнським силам, які чинили спротив Росії. Зокрема, він був, за словами Ескендера Барієва, одним із провокаторів, які облили зеленкою координаторів Комітету із захисту прав кримськотатарського народу під час пресконференції у Сімферополі.
Ейваз Умеров активно виступає проти кримських татар зі структур Меджлісу кримськотатарського народу. Він вимагає, щоб вони не тільки не були допущені в органи російської влади півострова, а й не вели жодної публічної діяльності, погрожуючи їм «перекусити хребет без жалю».
Після російської анексії Криму Ейваз Умеров претендував на посаду мера Судака, але вибори програв. Деякий час керував відділом міжнаціональних відносин підконтрольної Росії адміністрації Судака. Потім був призначений заступником очільника цього відомства. Але в результаті пішов у відставку після звинувачень прокуратури у «перевищенні посадових повноважень». Свою провину він заперечував, але посаду залишив після судового розгляду.
Умеров був свідком обвинувачення у кримському суді спочатку проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахмета Чийгоза, а потім – у справі проти голови Меджлісу кримських татар Рефата Чубарова.
Раніше Ейваза Умерова пов'язували з колишнім віцепрем'єром російського уряду Криму, ексдепутатом Держдуми Росії Русланом Бальбеком, який неформально курирував кримських татар у російській владі Криму і мав прямий стосунок до кадрових призначень, зокрема, в лавах адміністративного апарату, громадських організацій, ЗМІ, установ освіти та культури.
Також Умеров очолював «Регіональну національно-культурну автономію кримських татар Криму» – громадську організацію, створену під протекцією російської влади Криму. 2020 року її було ліквідовано, але активіст продовжує називати себе очільником цієї «автономії».
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ейваз Умеров зайнявся виявленням на півострові «п'ятої колони» – людей із проукраїнською позицією. При цьому він критикує інформаційну ефективність Держкомнацу Криму, підконтрольного Росії муфтіяту та телеканалу «Миллет», відзначаючи «великий вплив» Меджлісу та організації «Хізб ут-Тахрір» на кримських татар у Криму.
Ервін Мусаєв, з яким конфліктує Ейваз Умеров, до 2014 року викладав у Кримському інженерно-педагогічному інституті, де його батько завідував кафедрою.
Після російської анексії Криму Ервін Мусаєв опинився в лавах російського уряду Аксьонова – обіймав посаду заступника начальника управління у Міністерстві внутрішньої політики російського уряду Криму.
Потім Мусаєв очолював кримськотатарський телеканал «Миллет», який контролює російська влада, створений замість витісненого з півострова першого кримськотатарського телеканалу «ATR».
2019 року Ервін Мусаєв опинився в лавах російської делегації на міжнародній конференції в ОБСЄ, під час якої заперечував масові порушення прав кримських татар у Криму та скаржився на «блокаду Криму з боку України».
Наразі Ервін Мусаєв працює заступником директора Інституту медіакомунікацій, медіатехнологій та дизайну «Кримського федерального університету» і веде активну політичну діяльність. Зокрема, є радником російського глави Криму Сергія Аксьонова та депутатом російської міськради Бахчисарая від «Единой Росии». Входить до палати молодих законодавців при Раді Федерації Росії.
«Колаборант перетворився на відпрацьований матеріал»
Репресії щодо Ейваза Умерова пов'язані з його публічною критикою оточення Сергія Аксьонова, вважає заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. На його думку, адмінарешт може бути попередженням для активіста про більш серйозні переслідування в майбутньому.
10 діб арешту – це, найімовірніше, останнє попередженняІльмі Умеров
«Це, насамперед, говорить про те, що цей колаборант теж перетворився на відпрацьований матеріал. Жодного порушення російського законодавства, судячи з усього, не було. Справу йому «шиють» на замовлення. На Росії із політичними, які перетнули дозволену межу, іншого не дано. Ейваз став жорстко критикувати оточення Аксьонова, скаржачись на нього Путіну. Реакція не змусила довго чекати. 10 діб арешту – це, найімовірніше, останнє попередження. Якщо Ейваз не «одумається», його посадять уже за кримінальною статтею», – зазначив Ільмі Умеров Крим.Реалії.
Історія з Ейвазом Умеровим також доводить, що співпраця з російською владою у Криму не рятує від репресій, каже адвокат і правозахисник Микола Полозов.
Ті, хто думають, що «колабораціоністська діяльність є оберегом і гарантією безпеки», за його словами, «зовсім нічого не розуміють» про те, як влаштований «харчовий ланцюжок силовиків у сучасній Росії».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
