Доступність посилання

ТОП новини

«Все пустили на самоплив»: чому погіршується екологічна ситуація в Криму


Евакуація дітей в Армянську, Крим, 4 вересня 2018 року
Евакуація дітей в Армянську, Крим, 4 вересня 2018 року

Анексований Крим за підсумками літа 2019 року погіршив свої позиції в екологічному рейтингу регіонів сусідньої Росії. За інформацією екомоніторингу російської громадської організації «Зелений патруль», півострів опустився на чотири позиції і посів 61-е з 85 місць. Головні проблеми: екологічне лихо в Армянську та відсутність очищення стічних вод.

Директор природоохоронних програм «Зеленого патруля» Роман Пукалов прокоментував для «РИА Новости Крым» результати дослідження, повідомивши, що в Криму ще до російської анексії півострова був «цілий букет проблем, починаючи від сміттєвих полігонів і закінчуючи очищенням стічних вод».

«Це повна відсутність сучасних і просто очисних споруд, які нормально функціонують. У Сімферополі вони теж, на жаль, не можуть впоратися з тим обсягом забруднень, що потрапляють до них, і в річку Салгир скидаються забруднені стоки. Питна вода практично на всьому півострові, особливо на півночі, у його степовій частині, низької якості. Найчастіше люди отримують з крана технічну воду, непридатну навіть для поливання городів ‒ ґрунт одразу засолюється. Залишається проблема «Кримського титану». Кардинальних змін на краще ми там теж не побачили».

Поспілкуватися з журналістами Крим.Реалії представники цієї організації відмовилися, пославшись на небажання співпрацювати з Радіо Свобода.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко спростовує висновки російських колег.

Росія отримала фактично квітучий Крим: була вода, було сільське господарство, не було такої кількості кар'єрів, які руйнують природу, викидів у море
Маргарита Литвиненко


‒ Я зустрічалася ще в 2014 році з представниками «Зеленого патруля», які приїжджали до Севастополя, і ці зустрічі залишили дивне враження. Єдине, що чітко ми усвідомили, це те, що організація працює на грант, відпрацьовує грантові гроші з бюджету. Вони об'їхали кілька міст Криму, але чомусь мало зустрічалися з громадськими активістами. Переважно, це були зустрічі з офіційними представниками. Те, про що пише ця організація, можна легко взяти з офіційних звітів про стан навколишнього середовища, які публікуються на природоохоронних сайтах. Але вони стверджують, що їм дісталася екологічна руїна після України. Я з цим не згодна, тому що Росія отримала фактично квітучий Крим: була вода, було сільське господарство, не було такої кількості кар'єрів, які руйнують природу, викидів у море.

Маргарита Литвиненко вказує на те, що упродовж останніх п'яти років, коли Крим перебуває де-факто під російським контролем, вже наявні очисні споруди не модернізували.

Якби «Зелений патруль» хотів зробити свій внесок у збереження кримської природи, він би міг звернути увагу на історію із севастопольськими очисними спорудами
Маргарита Литвиненко

‒ Так що не варто перекладати всі свої проблеми на попередників. У мене особисто немає бажання зустрічатися з «Зеленим патрулем», тому що я не бачу реального результату, який може бути від цих зустрічей. Наша думка практично не буде врахована. Якби «Зелений патруль» хотів зробити свій внесок у збереження кримської природи, він би міг звернути увагу на ту ж історію, наприклад, із севастопольськими очисними спорудами, і з'ясував би, що можна зробити, щоб вони були збудовані. Щоб, нарешті, відбувся конкурс і визначився підрядник робіт. До того ж, у Севастополі залишився лише один пост для спостережень за станом повітря ‒ раніше їх було кілька.

Керівник громадського об'єднання «Асоціація громадськості Сімферополя» Сергій Дудченко стверджує, що в анексованому Криму фактично немає екологічного контролю з боку російських державних органів.

‒ Ситуація була передбачувана, очікувана, і жодних покращень поки не передбачається. Інфраструктури немає, турпотік дійсно був, але компенсаційні заходи не були проведені, навантаження лягло на застарілі каналізаційні, стічні мережі. Спілкування з екологами складне, чесних і незалежних екологів я практично не зустрічаю. Я знаю в Криму дві-три людини, які готові правдиво оцінювати ситуацію. Я з цим стикався і щодо сміттєвого заводу в Кам'янці, і щодо очисних споруд у Коктебелі. Дуже мало хто готовий говорити правду. Бізнесмени у нас взагалі зайняли позицію, що вони недоторканні, що тільки вони приносять гроші в бюджет, давайте ніхто не буде їх чіпати, але, по суті, вони шкодять Криму. Мінекології існує тільки на папері, ніхто не виїжджає і не займається. Усе пущене на самоплив, я не бачу жодного контролю, цієї роботи екологів.

Як розповів житель Щолкіного Олег, який просив з міркувань безпеки не називати його прізвище, російська влада Криму ігнорує звернення жителів селища Леніне, які скаржаться на погіршення самопочуття через роботу Семиколодезянської нафтобази.

Люди скаржаться на головний біль, на присмак заліза в роті, на порушення сну та погіршення пам'яті
Житель селища Щолкіне


‒ Два-три роки тому нафтобаза відновила роботу з перекачування нафтопродуктів. З 2016-го почалося будівництво зливо-наливної естакади, і відтоді обсяг перевалки нафтопродуктів виріс у рази ‒ мотивували необхідність цього будівництвом траси «Таврида». Пари від нафти, бітуму та інших нафтопродуктів потрапляють у навколишнє середовище, наші громадські активісти звертали увагу місцевої влади на те, що відбувається. Однак Міністерство екології Криму жодних порушень ніби не виявило. Тут виникає запитання: коли вони брали проби повітря? Тому що під час перекачування нафтопродуктів над селищем стоїть страшний сморід. Люди скаржаться на головний біль, на присмак заліза в роті, на порушення сну та погіршення пам'яті.

За словами місцевого жителя, на захист місцевого населення стали громадські активісти та медичні працівники.

‒ Нещодавно приїжджала знімальна група телеканалу «Крым 24», вони дуже довго спілкувалися з місцевими жителями, але в ефір нічого не потрапило. Вийшов невеликий сюжет, досить відфільтрований, з найслабшими тезами від жінки, яка була налаштована лояльно до місцевих чиновників. Вона зверталася до них із проханням захистити. Але чим займається та ж прокуратура, якщо лікарі говорять, що почастішали онкологічні захворювання серед молоді? Депутати, які мають виконувати свої функції, нічого не бачать, «рупор» місцевих «єдиноросів», видання «Репортер» мовчить. Люди вже готові виходити на вулиці, і ось уже в пабліках я бачу, що 18 вересня має бути виїзне засідання уряду Криму, прокуратури, наглядових органів. Нехай люди приходять і висловлюються, що неприпустимо труїти селище заради вигоди власника нафтобази.

Заступник координатора російської Екологічної вахти на Північному Кавказі Дмитро Шевченко зазначає, що в російських умовах влада іде на вирішення екологічних проблем лише під загрозою масових протестів.

‒ У Росії все дуже залежить від регіональної специфіки. Є якийсь федеральний порядок денний, який зараз не дуже прихильний до громадських організацій, громадського контролю загалом. Я так розумію, в Криму екологічні питання досить гострі, але при цьому не стоять у якомусь топі на тлі інших проблем. У нас, по сусідству, екологічні проблеми досягли таких масштабів, що це вже стало частиною суспільно-політичного порядку денного. Влада не може не реагувати на це, і в деяких випадках навіть намагається вести гнучку політику. Все залежить від конкретної ситуації, але якщо вони бачать, що в якомусь місці спостерігається масове невдоволення якимось комерційним або виробничим проєктом і у нього немає великих лобістів, то в багатьох випадках влада намагається трохи відступати. Але це буває далеко не завжди.

Дмитро Шевченко підкреслює, що якщо чиновники мають пряму зацікавленість у реалізації проєкту, який шкодить навколишньому середовищу та викликає невдоволення громадян, то змін на краще не відбувається.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG