Що Путін хоче отримати за підтримку Лукашенка? Чи змінять протести «радянську» економіку Білорусі? Якою буде реакція Заходу? Чому народу Білорусі доведеться обирати між Росією і Заходом? Чим ця ситуація схожа на Євромайдан в Україні? Про це Оксана Бедратенко для «Голосу Америки» розпитала західних аналітиків та економістів.
Колгоспи, застарілі заводи та чисті вулиці – такою постає Білорусь через 30 років після розвалу Радянського Союзу. Економіки Білорусі та України разюче контрастують, але під час протестів, виклики з якими зіткнулась економіка Білорусі, подібні до українських проблем часів Євромайдану.
Про це, про можливі сценарії розвитку ситуації, зокрема економічної, у Білорусі та реакції на події у цій країні Заходу та Росії розмірковують економіст американського аналітичного центру «Атлантична Рада» Андерс Ослунд та британський економіст компанії управління активами BlueBay Тімоті Еш.
Економіка Білорусі і тепер разюче контрастує з українською економікою 2013 року, зазначає Ослунд.
Білорусь усе ще має радянську економічну систему, де домінує 60 великих державних підприємств і переважає залежність від російського ринку, куди йде майже половина експорту країни, включаючи застарілі трактори й машини. Білорусь зупинилась у розвитку і стагнує вже дев‘ять років саме через те, що вона є радянською, зауважує Ослунд.
«Це – найкраща радянська економіка, але вона радянська. Білорусь виробляє багато дуже гарних радянських товарів, які можна продати лише на ринку Росії, тому половина торгівлі Білорусі – з Росією. Це неможливо продати на Захід».
Білорусь – небідна економіка, нагадує Ослунд, – середня заробітна плата там складає 500 доларів на місяць, а в Україні – близько 400 за теперішнім курсом. Також Білорусь була однією із найменш корумпованих радянських республік і тепер є однією з найменш корумпованих пострадянських країн, каже Ослунд, оскільки корупція в країні фактично обмежена Лукашенком та його найближчим оточенням.
Попри всю очевидну різницю з Україною, економічні виклики, що постали як перед Україною сім років тому, так і перед Білоруссю під час протестів, дуже подібні, вважає Тімоті Еш.
«Це нагадує Україну 2013 року, – говорить Еш. – Больова точка тоді була курс валюти і різке зростання державного боргу».
У Білорусі, як і в Україні, непевність через протести спричинила тиск на курс валюти, а також спонукає білорусів забирати депозити з банків, зауважує економіст.
«Як і в Білорусі тепер – в Україні 2013 року, державний борг був порівняно невеликим – на рівні 50% ВВП, але, борг з 50 відсотків ВВП швидко зростає до 75, чи більше. Тому вгамування валютного курсу є ключовим», – додає аналітик.
Він зазначає, що Білорусь швидко втрачає валютні резерви і тому кредит у 1,5 мільярда доларів, про який російський президент Путін заявив під час зустрічі в Сочі, стане в нагоді для підтримки фінансової стабільності країни.
Аслунд покладає провину за теперішні проблеми з валютним курсом Білорусі, що впав на 20% за останні декілька місяців, на хибну економічну політику Лукашенка, яка повсякчас підводить країну до фінансової кризи.
Що дасть Путін і що забере?
Обіцяний Путіним кредит Білорусі у 1,5 мільярда доларів не покриває потребу країни у валюті, яка становить 6 мільярдів доларів, за оцінками Ослунда.
«Гадаю, що при резервах близько 600 мільярдів доларів, для Росії це була б дрібничка», каже економіст і зауважує, що Путін за свою підтримку, ймовірно, отримає вдесятеро більше.
Він нагадав фінансову кризу в Білорусі 2011 року. Тоді, після того, як Росія надала підтримку Білорусі, російські підприємства отримали контроль над білоруським трубопроводом, газовою компанією, а також половиною великого нафтопереробного заводу.
«Путін, гадаю, думає, що підчепив Лукашенка на гачок і йому немає куди йти, і тепер, зрештою, Лукашенко муситиме продати два великі нафтопереробні заводи і два великі заводи-виробники добрив у Білорусі. А разом ці чотири компанії становлять дві третини експорту Білорусі на Захід», – говорить економіст.
Розвиток протестів визначить і економічне майбутнє країни
«Як і Україна, Білорусь може мати дуже гарне майбутнє, – зауважує Тімоті Еш. – Якщо опозиція захоче піти іншим шляхом, український досвід свідчить, що Росія буде цьому перешкоджати. Вона зробить усе можливе, щоб ускладнити життя Білорусі. І, гадаю, досвід України показує, що за потужної підтримки Заходу, МВФ, Світового банку, можливо цьому протистояти.
Якщо в результаті переговорів буде щось відмінне від глибокого союзу з Росією, в опозиції будуть ті самі виклики, що й в України – як диверсифікувати торгівлю від Росії.
«Це було дуже болісно для України, але Україна вижила і стала більш міцною», – вважає експерт.
Лукашенко, ймовірно, не піде з посади
«По-перше, не думаю, що Лукашенко піде з посади за будь-яких обставин. Про що зараз кажуть в Москві? Як і в інших ситуаціях, Путін, ймовірно, замінить Лукашенка приблизно через два роки, як він це робить з губернаторами областей. Але – я стверджую – якщо Росія захопить Білорусь, не думаю, що це буде успішним, бо білоруси мобілізуються проти Росії.
Я очікую, що білорусів засмутить те, що Путін підтримує Лукашенка… Гадаю, білоруси мають зрозуміти те, що українці вже зрозуміли – мусите обирати між Росією та Заходом – третього не дано», – говорить Ослунд.
Еш погоджується: «Чим більше Росія долучається і підтримує Лукашенка, гадаю, опозиційній рух трансформується у щось інше, більш небезпечне для режиму Росії».
А от стосовно економічної підтримки Заходу Білорусі – поки тривають придушення протестів, МВФ та Світовій банк не даватимуть гроші режиму, говорить Еш.
Санкції проти Лукашенка та силовиків
ЄС та США розробляють санкції проти відповідальних за порушення прав людини в Білорусі.
- Європейський Союз розглядає санкційний перелік із 40 осіб, додає Ослунд.
- США можуть додати шість осіб до теперішнього переліку з 16 санкційних осіб у Білорусі.
- У 2016 році в санкційному переліку ЄС було 117 білоруських посадовців, тому ця кількість може легко зростати.
Для того щоб не зашкодити економіці країни, про санкції щодо галузей економіки не йдеться, однак ті з Росії, хто захоче отримати білоруські підприємства в результаті можливої непрозорої домовленості Лукашенка й Путіна, можуть наразитися на західні санкції, говорить Андерс Ослунд.
- 17 вересня Європарламент схвалив резолюцію про невизнання результатів виборів у Білорусі.
- Країни Європейського Союзу не визнали результати виборів у Білорусі і не вважають Лукашенка легітимним президентом.
- Про це 19 серпня заявила канцлер Німеччини Анґела Меркель. Заступник Держсекретаря США Стівен Біґен наголосив, що США підтримують вимоги опозиційної кандидатки на виборах президента Світлани Тихановської про «справді вільні і чесні президентські вибори, звільнення всіх політичних в’язнів і розслідування злочинів влади проти народу».
- Лукашенко 17 вересня знову публічно заперечив фальсифікацію результатів президентських виборів у Білорусі.
