«При такому обміні Путін кримських татар не віддасть». Експерти ‒ про перспективи звільнення політв'язнів

29 грудня на КПВВ «Майорське» в Донецькій області відбувся обмін утримуваними особами між Україною та угрупованнями підконтрольних Росії бойовиків на Донбасі. Всього під час обміну Україні видали 76 осіб: 12 військових та 64 цивільних. Серед них ‒ автори Радіо Свобода Станіслав Асєєв (Васін) та Олег Галазюк. Українська сторона видала 124 особи.​

Однак у списку тих, хто потрапив на обмін, не було кримчан. Напередодні у представництві президента України в Автономній Республіці Крим повідомили, що ув'язнених в анексованому Криму та кримських татар у сусідній Росії внесуть до наступного етапу звільнення утримуваних осіб.

«Упродовж останніх кількох днів звучали запитання про звільнення політичних бранців, які перебувають на території окупованого Криму та Росії. Можемо впевнено сказати, що робота зі звільнення триває... На черзі наступні кроки. Кримські полонені будуть внесені до наступного етапу звільнення. Жоден громадянин України, кримський татарин чи українець, не забутий», ‒ написала пресслужба відомства у фейсбуці.

Президент України Володимир Зеленський також говорив про важливість звільнення всіх українських громадян, які були затримані зокрема і в анексованому Криму.

«Ми розуміємо, що ще багато наших людей на території Російської Федерації, і багато перевезених із Криму. Це інший трек, яким ми зараз також займаємося», ‒ цитує Зеленського пресслужба Офісу президента України. Як сказано в повідомленні, президент наголосив на важливості для України повернення «усіх громадян, які незаконно утримуються на окупованих територіях Донбасу та в Росії».

Чому в обміні 29 грудня не було кримчан? Від кого залежить звільнення кримських ув'язнених? Хто виявився у виграші після обміну в медійному контексті ‒ Україна чи Росія? І коли варто чекати звільнення кримських політв'язнів? Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Народний депутат України та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз вважає, що під час обміну 29 грудня сталась підміна понять.

‒ Кримчани, звичайно, могли бути в обміні 29 грудня, якби президент (Володимир Зеленський ‒ КР) від початку поставив би собі за мету не за всяку ціну домагатися миру, як він каже ‒ не стріляти, здавати позиції, відводити війська, вважати партнером Путіна. Якщо ми не будемо укладати сумнівні договори щодо газу, якщо не будемо прощати наші досягнення в міжнародних судах із Росією, якщо ми будемо партнерам демонструвати, що для нас найвищі цінності ‒ незалежність, самостійність, території та громадяни України, які залишилися на окупованих територіях, тоді тиск (на Росію ‒ КР) збільшувався б. А такі підміни понять: людське життя ‒ найцінніше ‒ тоді навіщо нам воювати за нашу незалежність? Можна здатися, стати колонією Росії і як рабам безсловесним також бути в праві кріпосному, як уся Росія.

За словами Чийгоза, російська сторона не віддаватиме кримських політв'язнів на нинішніх умовах.

‒ Президент країни визначає зовнішню політику і як головнокомандувач вибудовує стратегію поведінки під час війни. І ця стратегія, на мій погляд, та й не тільки на мій погляд, ‒ на поступки та поразку. Обміну не було, тому що ми серед звільнених за списком ми маємо лише 12 військовополонених. Ми маємо тепер людей, які озвучують образи на адресу держави та українського народу. Ми радіємо за тих військових, яких звільнили. За тих, хто звинувачувався у шпигунстві й був заарештований. Ми боремося за всіх ‒ хто таксистом працював, хто відпочивати їздив до Криму, а потім його садили, а потім ми Цемаха віддавали. Сьогодні віддали цих злочинців-беркутівців.

При такому обміні Путін кримських татар не віддаватиме буде. Кримські татари символізують, як ті воїни, герої Небесної сотні, гідність, честь, сміливість, рішучість боротися за свою батьківщину, за свою країну. Тим більше, якщо президент (Володимир Зеленський ‒ КР) сам говорить, що на нормандській зустрічі йому часу не вистачило обговорити Крим. Хто тоді за нас буде, якщо президент не обговорюватиме Крим, тому що часу на газ багато було, а на Крим не вистачило?

Ахтем Чийгоз зазначає, що діалогу з Володимиром Зеленським щодо звільнення кримських татар і кримчан наразі немає.

‒ У нас діалогу, на жаль, немає. Але 29 грудня ми зустрічалися з прем'єром, ми непогано поспілкувалися і, на жаль, прем'єр, як і ми, не має стосунку до процесу обміну. Ми обговорювали питання в межах його компетенції. Понад годину тривала зустріч і я вважаю, що для першого разу вона пройшла нормально.

Український політолог Євген Магда вважає, що Україна програла обмін 29 грудня в контексті медійної складової.

‒ Медійна складова обміну з ганьбою програна українською стороною. Тому що на процедуру обміну не були допущені українські журналісти. А з російського боку приїхав спеціальний кореспондент «Комсомольской правды» Олександр Коц. І він не єдиний, хто там був. Зверніть увагу, наскільки активно там працювали різні проросійські та російські Telegram-канали. А Україна, як і після зустрічі нормандської четвірки, як і в контексті визнання Україною формули Штайнмаєра, «пасла задніх». Таке враження, що підписаний якийсь таємний протокол між офісами президентів України та Росії, що український офіс бере на себе зобов'язання без дозволу російських колег не робити ніяких заяв.

Керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв нагадує, скільки кримчан і кримських татар перебувають в ув'язненні на анексованому півострові та у Росії.

‒ За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру, політичними в'язнями та переслідуваними є 98 осіб. З них 11 ‒ це люди, які вже перебувають під домашнім арештом. Тобто, 86 осіб є політичними в'язнями, які безпосередньо перебувають або в СІЗО в Криму, або в колоніях і СІЗО на території Росії. Тому ми за півтора-два місяці до початку обміну зверталися і до президента України, і до уповноваженого з прав людини ВРУ Людмили Денисової з офіційним листом, де надали повний список політичних в'язнів і просили врахувати при обговоренні з обміну. Від Офісу президента ми не отримали відповіді взагалі, а з боку уповноваженої з прав людини нам відповіли, що враховуватимуть цей список.

За його словами, кримчани могли потрапити до списків на обмін ще на першому етапі, який відбувся 7 вересня.

‒ Коли ми говорили про обмін 35 на 35, то йшлося про Міжнародний трибунал з морського права, і «локомотивом» у тому обміні були саме українські моряки. Росія була зацікавлена, щоб не було посилення санкцій, тому під виглядом гуманності російського керівництва вони до моряків додали токсичних політв'язнів із Криму. Тоді на обмін могла потрапити ще більша кількість наших співвітчизників, які перебувають у катівнях ФСБ.

Що стосується цього обміну, то було зрозуміло, що він проводиться в контексті нормандського формату і, в першу чергу, Німеччина була зацікавлена у врегулюванні питання на сході України. Тому говорити про те, що кримські політв'язні будуть у цьому обміні, тим більше, що це обмін полоненими, а не політв'язнями, не варто.

Подібної думки дотримується і президент центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

‒ Коли йдеться про обмін «всіх на всіх», то така можливість (звільнення кримських політв'язнів ‒ КР) уявлялася і була пов'язана з паризькою зустріччю. Путіну там вдалося протягнути газові питання, яким було не місце на паризькій зустрічі, а Зеленському можна було протягнути питання обміну «всіх на всіх», включаючи полонених на Донбасі та політичних в'язнів. Це була унікальна можливість зробити такий розмін ‒ при твердому підході та позиції. І тут була допущена стратегічна помилка. Президент сказав, що займається і буде займатися (питанням звільнення кримських політв'язнів ‒ КР). Але гріш ціна цій заяві, тому що основний обмінний фонд віддали. І ситуація така, що Росія використовує це на свою користь, як у випадку з першою партією 7 вересня, коли їм було важливо витягти Цемаха. Зараз їм було важливо витягти свою агентуру, своїх диверсантів. Вони теж це зробили. Питання полягає в тому, чи буде виявлена добра воля з російського боку. Ми розуміємо, що її не буде. Триватиме порційна гра: якщо хочете когось, ви маєте піти на певні поступки. Тим більше, щодо Донбасу питання повністю не вирішене. Ті, хто був звільнений ‒ це третя частина тих, хто є у списку.

У свою чергу, Ескендер Барієв бачить два шляхи, якими можуть обміняти кримських політв'язнів.

‒ Ми чуємо низку заяв про те, що буде наступний етап обміну. Якщо чесно, я не зовсім у це вірю. Але я бачу тут два шляхи. Перший ‒ Росія повернеться до питання політв'язнів із Криму, коли активніше почнеться розгляд Міжнародного суду ООН у справі «Україна проти Росії». Але навіть у 2020 році на це особливо розраховувати не варто. Другий варіант ‒ коли при нашій активній роботі почнуться жорсткіші дії західного світу в санкційній політиці щодо Росії. Тоді під будь-яким приводом вони почнуть демонструвати, що немає ніяких утисків за расовим принципом і вони можуть піти на звільнення або обмін. Думаю, що це буде нескоро. Тому наше завдання ‒ зробити максимально токсичними для Росії усіх 86 осіб, серед яких приблизно 76 осіб ‒ це представники кримськотатарського народу.

(Над текстом працювала Марія Юзич)