Доступність посилання

ТОП новини

«Протистояння з НАТО, вторгнення в Україну»: експерти – про приховані цілі російських навчань «Кавказ-2020»


Російські військові навчання «Кавказ 2016» поблизу кримського полігону Опук, вересень 2016 року

Росія днями проводить масштабні військові навчання «Кавказ-2020». Вони проходять на Чорному морі, зокрема й біля узбережжя анексованого Криму. Представники російського Міноборони стверджують, що ці маневри мають суто оборонний характер, проте українські військові бояться спроби вторгнення в Херсонську область саме із півострова.

За офіційними повідомленнями, Росія зарезервувала в акваторіях Чорного та Азовського морів 22 морських райони, які перекривають підходи до Криму з усіх морських напрямів. При цьому в навчаннях беруть участь не тільки російські військові, а й представники інших країн ‒ зокрема Ірану, Китаю, Білорусі. Паралельно Україна проводить власні військові маневри, які, за офіційними повідомленнями, покликані покращити сумісність між Збройними силами України та країн НАТО. Про те, чи може таке протистояння навчань вилитися у повномасштабну війну, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

У російському Міністерстві оборони повідомили, що в навчаннях «Кавказ-2020» беруть участь приблизно 80 тисяч осіб, до 250 танків, до 450 бойових машин піхоти та бронетранспортерів, до 200 артилерійських систем і реактивних систем залпового вогню. Однак українська розвідка називає інші цифри: за її інформацією, Росія залучить до навчань понад 100 тисяч військових, 3000 тисячі одиниць бронетехніки, 500 літаків і вертольотів, а також кораблі та підводні човни.

Вибух вакуумної бомби, епізод російських військових навчань «Кавказ 2016» поблизу кримського полігону Опук, вересень 2016 року
Вибух вакуумної бомби, епізод російських військових навчань «Кавказ 2016» поблизу кримського полігону Опук, вересень 2016 року

Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», колишній експерт центру «Номос» у Севастополі Павло Лакійчук розповів Крим.Реалії, що російські військові цьогоріч поставили в центр своїх маневрів саме анексований півострів.

Цьогоріч навчання спрямовані в першу чергу на боротьбу моря проти берега та пересунуті ближче до Криму
Павло Лакійчук


– Навчання серії «Кавказ» відпрацьовуються за схожим сценарієм, у них беруть участь переважно сили Південного військового округу. Таким чином перевіряють їхню бойову готовність, впроваджують сучасні методи збройної боротьби, а також стимулюють командирів нестандартно вирішувати завдання. Цьогоріч навчання спрямовані в першу чергу на боротьбу моря проти берега та пересунуті ближче до Криму, що, безумовно, напружує не лише українську сторону, але й держав-партнерів у Чорноморському регіоні. Вже неодноразово траплялося так, що навчання серії «Кавказ» служили розгортанню сил для подальшої російської агресії в регіоні. Класичний приклад ‒ напад Росії на Грузію у 2008 році. Хоча, звісно, такі рішення залежать від волі вищого військово-політичного керівництва.

Павло Лакійчук
Павло Лакійчук

Павло Лакійчук також вказує на те, що заявлені російськими військовими райони навчань «Кавказ-2020» не збігаються з фактичними місцями їхнього проведення.

‒ Можна припустити, що заявка була від початку фіктивною, й у російських військових є інші цілі. Можливо, це свого роду демонстрація того, що поява кораблів інших країн у нейтральних водах навколо Криму може закінчитися для них сумно ‒ адже тут наче тривають військові навчання. По-друге, метою може бути провокація шляхом накладання районів українських та російських навчань ‒ тобто росіяни у разі чого можуть оголосити про те, що це провокація проти них. Утім, під час нинішніх маневрів поки що ніяких інцидентів не відбулося. Керівництво Росії непередбачуване, і я сподіваюся, що обійдеться без кровопролиття.

Військово-політичний аналітик агентства «Росбалт» Михайло Магід зазначає, що «Кавказ-2020» також має важливий міжнародний геополітичний аспект.

Блоку Росія-Іран-Китай поки що не існує, але він може виникнути в майбутньому
Михайло Магід

– З Росією у цих навчаннях співпрацює Іран, і була також інформація про китайську участь. Це можна сприймати як свого роду демонстрацію єдності та готовності до спільних дій тих країн, які перебувають під американськими санкціями або відчувають тиск із боку США. Безумовно, блоку Росія-Іран-Китай поки що не існує, але він може виникнути в майбутньому. Цими навчаннями Москва ніби оголошує: мовляв, якщо США і надалі на нас тиснутимуть, ми можемо все глибше інтегруватися у військовій політиці з Китаєм, з Іраном, з іншими недружніми для американців силами. Будь-яке посилення Тегерана в Вашингтоні сприймають болісно. Водночас керівництво Росії чудово розуміє, що будь-яке посилення Китаю не може бути безпечним для неї самої.

Повітряний бій, епізод російських військових навчань «Кавказ 2016» поблизу кримського полігону Опук, вересень 2016 року
Повітряний бій, епізод російських військових навчань «Кавказ 2016» поблизу кримського полігону Опук, вересень 2016 року

Утім, Михайло Магід вважає, що доля подібної коаліції дуже залежить від результатів президентських виборів у США та подальшої політики Вашингтона щодо Китаю та Ірану.

‒ Щодо припущень експертів про підготовку вторгнення Росії на материкову частину України з Криму ‒ я дуже сумніваюся, що, з огляду на можливі наслідки, навчання «Кавказ-2020» можуть перейти в якісь масштабні військові дії. Мені здається, і Росія, й Іран, й інші країни вичікуватимуть, чим закінчаться американські вибори та яким буде курс Вашингтона. Прямо зараз дражнити тигра їм невигідно, тому, думаю, військових акцій не буде.

Навчання «Об'єднані зусилля-2020» в українському Міністерстві оборони назвали відповіддю на «Кавказ-2020». У Генштабі збройних сил України повідомляють, що до маневрів залучать понад 12 тисяч осіб особового складу та приблизно 700 одиниць техніки та озброєння. Зокрема планується розгорнути понад десять бригад територіальної оборони. У межах цих навчань у Чорне море увійшли не менше чотирьох кораблів Альянсу, а в повітряному просторі країни постійно працює авіація НАТО.

Український воєначальник, командувач Військово-морськими силами України у 2014-2016 роках Сергій Гайдук вважає, що Росія зі свого боку таємно готується до сценарію війни з НАТО, зокрема на території України.

Росіяни розглядають різні сценарії протистояння з країнами НАТО і вторгнення в Україну
Сергій Гайдук

– Російські навчання «Кавказ-2020» мають дві складові, зокрема й непублічну. Їхня закрита фаза проводилася з березня до серпня, а зараз це просто показові виступи із залученням партнерів Росії. Все інше, що залишилося за кадром, вже відбулося: наприклад, мобілізація, вивчення автомобільних, залізничних, водних шляхів розгортання. Сюди ж варто віднести і відпрацювання взаємодії з парамілітарними структурами на кшталт «Великого війська Донського» ‒ його інспектував командувач Сухопутними військами Росії. На мій погляд, росіяни розглядають різні сценарії протистояння з країнами НАТО і вторгнення в Україну. Офіційно ж, у відкритій частині навчань йдеться про «боротьбу з міжнародним тероризмом».

Сергій Гайдук
Сергій Гайдук

Створення військової напруженості біля кордонів України ‒ це один зі способів Росії не давати Києву поглиблювати співпрацю з НАТО, переконаний український політолог, аналітик відділу Військової політики українського Інституту стратегічних досліджень Микола Белесков.

‒ Основні епізоди «Кавказ-2020» відбуваються далеко від України, однак їхнє стратегічне завдання ‒ продемонструвати Києву, продемонструвати Заходу, що в разі чого Росія має потенціал для масштабної ескалації і проведення потужних наземних наступальних операцій. Таким чином, навіть без війни Москва утримує Україну в «сірій зоні» безпеки, а країни НАТО отримують сигнал, що з цим Києвом розвивати співпрацю небезпечно ‒ у всякому разі в деяких формах. При цьому у своїй пропаганді Росія розповідатиме, що агресор ‒ не вона, а Україна та Захід. Хоча, як ми знаємо, вся ця історія почалася з нападу Росії та захоплення Криму, які повністю змінили розстановку сил і, власне, створили попит на присутність у регіоні тих же США.

Микола Белесков
Микола Белесков

Утім, Микола Белесков прогнозує, що в нинішніх умовах будь-яка потенційна ескалація навколо Криму буде контрольованою і навряд чи призведе до повномасштабної війни, в якій не зацікавлені ні Росія, ні Захід.

(Текст підготував Владислав Ленцев)​

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG