Доступність посилання

ТОП новини

Електрокар замість «Ланоса»: коли Україна зможе виробляти альтернативу Tesla?


Електромобіль Тесла на дорозі поблизу Києва, 14 вересня 2017 року
Електромобіль Тесла на дорозі поблизу Києва, 14 вересня 2017 року

Україна може невдовзі почати серійне виробництво електромобілів, слідом за іншими державами, які мають своє автовиробництво. Про це говорять і профільні депутати, автори законопроєктів для стимулювання галузі, й самі ж промисловці. Втім, частина експертів вказує на суто українські перешкоди для «електроавтовиробництва»: на проблемний інвестиційний клімат, гальмування судової реформи та на податкову систему, значно менш сприятливу, аніж в країнах, які вже виробляють електрокари.

В Україні стрімко зростає попит на електромобілі. Так, за минулий рік в країні продали у півтора рази більше електрокарів, ніж за рік до цього, а за перший квартал 2020 року – на третину більше, аніж за такий самий період минулого року. Цю тенденцію пригальмувала коронавірусна криза. Однак короткочасне падіння попиту фахівці пояснюють не так небажанням українців купувати «електричних коней», як тим, що МВС призупинили роботу сервісних центрів. Саме вони реєструють вживані електромобілі, найбільш популярні на українському ринку.

Втім, і автовиробники, і частина народних депутатів вже бачать ознаки того, що ситуація поліпшиться, і серійне виробництво електрокарів в Україні стане можливим.

  • Державне космічне агентство, завод «Південмаш» і південнокорейська компанія Caris підписали меморандум щодо виробництва 5 тисяч електробусів до 2023 року, а також 7,8 тисячі зарядних станцій. Сторони домовилися не лише про локалізацію виробництва електробусів в Україні, а й про обмін технологіями та про можливість експорту спільної продукції до Європи.
  • Завод «Єврокар» на Закарпатті, який нині виробляє легкові автівки, може взятися і за виробництво «електричних коней» світових брендів, першим з яких, імовірно, стане електричний Volkswagen, про це повідомляють і представники підприємства, місцева влада і народний депутат від Закарпаття Роберт Горват.
  • Тим часом і Горват, й інші народні депутати з кількох фракцій стали співавторами двох законопроєктів: про податкові та про митні пільги для тих, хто виробляє електротранспорт, завозить для цього виробниче обладнання та деталі, або ж імпортує електромобілі з інших країн. Обидва документи підтримав парламентський комітет з фінансів, податкової та митної політики.

Подібні заяви лунали і в минулі роки. Так, заступник міністра енергетики і захисту довкілля в попередньому уряді Олексій Рябчин на початку 2020 року анонсував пошук інвесторів для виробництва сучасних електричних автівок в Україні, за умови, що «це не повинен бути якийсь «електроланос».

Торік колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян звітував про переговори з південнокорейською Hyundai щодо відкриття виробництва електрокарів в Україні.

Тоді ж виробник автобусів та вантажного транспорту, корпорація «Богдан Моторс» заявляла, що готова виробляти електротранспорт модельних рядів компанії Hyundai.

А власне «електроланос» український виробник «АвтоЗАЗ» презентував у 2016 році: тоді далі дослідного зразка справа не пішла.

Чи вдасться українським автовиробникам скористатися шансом цього разу?

Експерти, опитані Радіо Свобода, бачать одразу декілька перешкод для «електричного автопрому» в Україні:

  • Проблемний інвестиційний клімат і недовіра до України великих західних інвесторів.
  • Зупинка судової реформи і недовіра до суддів.
  • Відсутність в Україні критичних технологій, зокрема – для виробництва потужних автоакумуляторів.
  • Промисловий «консерватизм» українських олігархів.
  • Податкова система, яка не стимулює подібних інноваційних. виробництв.
  • Ринок електрокарів хоч і зростає, але лишається на порядок меншим, ніж у розвинених державах.

Де інвестиції?

Попит на електричний автомобільний транспорт в Україні швидко зростає, однак власному виробництву перешкоджають особливості українського інвестиційного клімату, називає Радіо Свобода головну перешкоду колишній заступник міністра інфраструктури, а нині директор програми «Інфраструктура майбутнього» Українського Інституту майбутнього Володимир Шульмейстер.

Головна передумова для того, щоб було українське виробництво електромобілів – інвестиції
Володимир Шульмейстер

«В Україні ще не настільки великий попит, щоб спричинити створення власного виробництва. Але це не так важливо. Головна передумова для того, щоб було українське виробництво електромобілів – інвестиції. А інвестиційний клімат в Україні – не дуже... При цьому Україна має потенціал для того, щоб виготовляти навіть автоакумулятори для електротранспорту (вважаються чи не найбільш вартісною та високотехнологічною його деталлю – ред.) І експортувати не метал, як зараз, а вироби з нього (автівки), зі значно більшою доданою вартістю. Але це питання інвестицій і того, якими є бізнес-моделі українських олігархів», – пояснює аналітик.

Коли Україна дійсно почне випускати серійні електромобілі? Тут більш-менш точні прогнози неможливі, адже все залежить від перебігу реформ, стверджує Шульмейстер.

Коли Україна буде готова виробляти електромобілі, то у світі вже будуть популярними більш сучасні транспортні технології. Я ставлю на те, що це вже буде телепортація
Володимир Шульмейстер

«Усе залежить від реформ судочинства, податкової системи та інших. А вони зараз гальмуються. В мене були певні надії на Володимира Зеленського, проте зараз необхідні зміни тривають занадто повільно. Тому прогнози робити важко. Я думаю, коли Україна буде готова виробляти електромобілі, то у світі вже будуть популярними інші, більш сучасні транспортні технології. Я ставлю на те, що це вже буде телепортація», – іронізує експерт.

«Акумуляторна» перешкода: чи подолає Україна технологічне відставання

Для того, щоб запустити виробництво електромобілів, Україні потрібні три речі: сучасні технології для виготовлення ключових деталей, інвестиції та сприятливі умови, за яких виготовляти електрокар в Україні було би дешевше, аніж у сусідніх державах, наголошує в коментарі Радіо Свобода редактор розділу «Бізнес» видання «НВ» Іван Верстюк.

Створення технологій – це досить дорого. Що ж до виробничих площ та фахівців, то Україна їх уже має
Іван Верстюк

«Тут є кілька речей. Перша – брак технологій для виробництва акумуляторної батареї: сучасної, потужної, довговічної. В Україні немає таких технологій, їх треба десь добути. Я так розумію, що південні корейці, які починають співпрацю з «Південмашем» (для виробництва пасажирського електротранспорту), готові надати технології з виробництва батарей. Створення таких технологій – це досить дорого. Що ж до виробничих площ та фахівців, то Україна їх уже має, – уточнює Верстюк. – Є виробничі лінії на «Південмаші» та на інших великих підприємствах, де можна розмістити виробництво електромобілів. Так, це нові для України технології, але тут є інженери, здатні їх опанувати; є українські виші, які вже готують нових спеціалістів для цього сектору. І ще один момент: потрібні більш зрозумілі правила гри для закордонного інвестора. А також українські електрокари мають бути дешевшими за інші».

За словами Івана Верстюка, на європейському ринку чимало нових та вживаних електричних автобусів та електромобілів, і останні – досить недорогі. Однак вони часто не є абсолютно надійними, тож Україна цілком може «потягатися» за те, щоб зробити товар кращої якості та не гірший за ціною, наголошує експерт.

Україна цілком може поборотися за своє місце на ринку
Іван Верстюк

«Україна цілком може поборотися за своє місце на ринку. Маймо на увазі, що це експортна галузь, оскільки електрокар лишається досить дорогим задоволенням, відтак власне українського попиту буде недостатньо. З іншого боку, потужні точкові пільги для нової галузі Україна не може собі дозволити, через кризу та великий дефіцит бюджету. Але водночас – вона цілком може запровадити податок на виведений капітал. Цю ідею підтримує президент Володимир Зеленський, її підтримують уряд і парламент. Залишається отримати схвалення від МВФ. Якщо цей податок запровадять (на заміну податку на додану вартість – ред.), то у перспективі запуск таких виробництв в Україні може відбутися», – прогнозує Іван Верстюк.

Українські заправки і «зарядки» – вже є

На цьому тлі в Україні розвивається виробництво заправок та будівництво заправних комплексів для електрокарів.

Причому йдеться не лише про світові бренди «заправного бізнесу», а й про власне українські розробки, які враховують специфіку українського автопарку та є більш уніфікованими, а також придатними для швидкої модернізації під нові моделі.

Причому українські заправні комплекси, на відміну від електрокарів, готові й до експорту.

На відміну від електромобіля, випуск електрозаправок потребує значно менших інвестицій, пояснює такий стан справ Володимир Шульмейстер.

«Заправки – це теж високотехнологічна продукція, однак вона потребує значно менших інвестицій. Тоді як у запуст виробництва електромобілів треба інвестувати мільярди доларів. Іноземні інвестори до України не йдуть, через несприятливі умови. Інвестують в Україну переважно місцеві олігархи, але вони вже вибудували свої бізнес-моделі. Наприклад, їм простіше експортувати руду та метал», – підсумовує експерт.

Тим часом в Україні фактично не виробляють ні українських автобусів, ані електричних фур, ані приватних електроавтівок. За винятком тролейбусів, здатних подолати додаткові 20 кілометрів без контактної мережі.

А також – є саморобні витвори інженерного генію простих українців, які жартома порівнюють із Teslа, та які щоразу стають локальними сенсаціями.

XS
SM
MD
LG