Доступність посилання

ТОП новини

«Палацовий переворот» у Криму: унікальний пам'ятник у Форосі хочуть перетворити на готель


Російська влада має намір змінити профіль Палацу Кузнєцова у Форосі ‒ пам'ятки національного значення України, а з 2014 року й Росії. Він відомий тим, що на його стінах майже два століття зберігаються унікальні роботи російського пейзажиста Юлія Клевера. За задумом чиновників, палац має стати готелем.

Палац Кузнєцова у Форосі, за інформацією кримських краєзнавців, був збудований у 1889 році. Він названий на честь російського промисловця Олександра Кузнєцова, який купив палац у позаминулому столітті, коли переїхав до Криму лікуватися від туберкульозу. Об'єкт простояв на кримських горах два століття, пережив війни та землетруси. Свого часу в цьому маєтку працювали письменник Максим Горький і оперний співак Федір Шаляпін, а художник-пейзажист Юлій Клевер залишив там цілу колекцію своїх робіт.

До російської анексії Криму палац належав санаторію «Форос» українського бізнесмена Ігоря Коломойського. У ньому розташовувалися бібліотека та конференц-зала санаторію. У 2014 році «Форос» був «націоналізований» підконтрольною Росії кримською владою, а потім проданий Федерації профспілок Республіки Татарстан сусідньої Росії.

В українській юрисдикції Палац Кузнєцова є пам'яткою архітектури національного значення. Після російської анексії Криму палац став також і об'єктом культурної спадщини федерального значення. Але незабаром палац може змінити свій профіль. Російська влада має намір розмістити в ньому готель.

10 мільйонів ‒ на плани

На початку грудня федеральна державна бюджетна установа «Агентство з управління та використання пам'яток історії та культури» оголосило тендер із закупівлю послуг розробки науково-проєктної документації для робіт зі збереження та пристосування для теперішнього використання «Палацу (Олександра Кузнєцова)».

За ці послуги російські чиновники готові заплатити понад 10 мільйонів рублів.

Відповідно до тендерної документації, призначенням будівлі палацу після робіт має стати бутик-готель. Яких-небудь подробиць про майбутнє готелю поки немає. Всі його параметри, включаючи кількість номерів, пропонується визначити при проєктуванні.

Згідно з умовами, за сім місяців підрядник має підготувати проєкт реставрації та пристосування до сучасного використання палацу Кузнєцова, розробити й отримати для нього усі узгодження, зробити робочу документацію.

«Планування палацу не дозволяє розмістити готель без порушень»

За результатами огляду будівлі російські чиновники дійшли до висновку, що вона потребує зовнішніх і внутрішніх роботах. Тому тут планується провести протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи, зокрема й архітектурні.

«Необхідна заміна штукатурного шару (є лущення й обвалення штукатурного шару), відтворення профільованих елементів (є втрата карнизів, профільованих тяг, докомпоновка профільованих елементів сталевими ріжками та пінополістиролом), заміна водостічної системи та покрівлі, відтворення балюстрад на даху, облаштування водовідведення з балконів, реставрація кованого ганку, стін, посилення фундаментів», ‒ сказано в документах.

Лущення і обвалення штукатурного шару на балконі південного фасаду Палацу Кузнецова
Лущення і обвалення штукатурного шару на балконі південного фасаду Палацу Кузнецова

Реставраційні роботи плануються і всередині Палацу Кузнєцова, зокрема в приміщеннях з картинами Юлія Клевера. «Необхідні заходи щодо збереження та реставрації 15 живописних панно, написаних академіком імператорської Академії художеств Юлієм Юлійовичем Клевром. Картини приклеєні до сирої штукатурки, зняти панно, не пошкодивши його, неможливо. Необхідна реставрація мармурових сходів (є втрата елементів кованої огорожі, втрата трьох мармурових сходинок), реставрація та заміна столярних заповнень», ‒ йдеться в документації.

Мармурові сходи у палаці Кузнецова
Мармурові сходи у палаці Кузнецова
Відсутні балясини на покрівлі Палацу Кузнецова
Відсутні балясини на покрівлі Палацу Кузнецова

У попередніх висновках говориться, що наявне планування палацу «не дозволяє розмістити в будівлі готель без порушень предмета охорони: установка ліфта, частковий демонтаж історичного паркету при розміщенні санвузлів».

До того ж, у документах сказано, що велика кількість справжніх історичних елементів, включаючи паркети, столярні заповнення вікон і дверей, каміни, профільовані карнизи та тягнені елементи, мармурові сходи з кованою огорожею та 15 живописних панно «ускладнять проведення робіт і збільшать терміни їхнього виконання».

Скарби палацу

З документації чітко видно, що Палац Кузнєцова планується не тільки реставрувати, а й змінити його призначення, хоча федеральне законодавство Росії забороняє це. «Пристосування об'єкта культурної спадщини для сучасного використання ‒ науково-дослідні, проєктні та виробничі роботи, що проводяться з метою створення умов для сучасного використання об'єкта культурної спадщини без зміни його особливостей, що складають предмет охорони, зокрема й реставрація елементів об'єкта культурної спадщини, які являють собою історико-культурну цінність», ‒ сказано в російському законі «Про об'єкти культурної спадщини народів Росії».

Нам поки не вдалося отримати оцінку цих планів з боку профільних відомств України. Однак важливість збереження палацу та особливо його внутрішнього оздоблення очевидна, враховуючи його велику історію та унікальні картини, які збереглися до сьогоднішніх днів.

«На другому поверсі будівлі ‒ 15 романтичних пейзажів. Це величезні полотна у кілька метрів у висоту та ширину. Вони збереглися до наших днів. Це оригінали. Це роботи відомого пейзажиста Юлія Юлійовича Клевера. Чому ці картини збереглися? Тому що оригінальна ідея прийшла в голову Олександру Григоровичу (Кузнецову ‒ КР). Він підготував спеціальні ніші для картин. І за їхніми розмірами були написані картини, їх привезли у Форос і наклеїли в ці ніші. Так що зняти ці картини неможливо. Ось це якраз і врятувало їх від знищення», ‒ розповідає учасникам екскурсій кримський краєзнавець, завідувач клубу Фороса Павло Фірсов.

Ціна всієї колекції ‒ понад 500 мільйонів доларів

За його словами, будівля палацу була збудована у 1889 році у стилі російського класицизму з елементами італійського ренесансу. Вона споруджена з каменю-вапняку, з якого також складаються гори довкола. Під час землетрусу 1927 року будинок і деякі полотна Юлія Клевера постраждали, але їх вдалося зберегти. Оціночна вартість кожного полотна складає 35-40 тисяч доларів, стверджує Павло Фірсов. Тобто ціна всієї колекції ‒ понад 500 мільйонів доларів.

У науковій електронній бібліотеці періодичних видань Національної академії наук України ми знайшли наукове дослідження художніх особливостей живопису Юлія Клевера. У ньому говориться, що оздоблення Палацу Кузнєцова у Форосі живописними полотнами художника «стало помітним і виразним проявом синтезу живопису та архітектури в архітектурно-просторовому середовищі півдня Криму».

У дослідженні також наведені й фрагменти пейзажів Юлія Клевера в Палаці Кузнєцова у Форосі.

Щоправда, у дослідженні сказано, що в палаці були виявлені 13, а не 15 робіт Юлія Клевера, а ще одна робота «є копією низької якості твору академіка живопису». Однак унікальність всіх робіт дослідники не заперечують.

«Живописні полотна, написані маслом, наклеєні на поверхню стін невідомою клейкою речовиною, тому їх не намагалися зняти з поверхонь, щоб не знищити шар фарби та полотна. Жодна з досліджених робіт не підписана автором, цей факт дає підстави вважати їх роботами школи Юлія Клевера, проте манера автора в живопису пізнається як виконана безпосередньо в його творчій майстерні за участю автора», ‒ йдеться в дослідженні НАН України.

Незадовго до російської анексії Криму, влітку 2013 року, в палаці почали робити ремонт. У ньому хотіли організувати музей. «Людина, яка створила такий чудовий парк, не може бути у забутті, тому цей палац буде виглядати, як і раніше, чудово», ‒ говорив тоді український бізнесмен, партнер Ігоря Коломойського Олександр Шевченко.

На даний момент структури Ігоря Коломойського оспорюють «націоналізацію» і продаж своїх кримських активів у міжнародних судах.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG