Вибухів у Криму все більше, а російські військові готують Кримський півострів до оборони. Для цього тут росіяни створили цілу мережу оборонної інфраструктури. Журналісти Крим.Реалії і СХЕМ (проєкти Радіо Свобода) оновили інтерактивну мапу російських військових об'єктів у Криму, додавши місця розташування та супутникові знімки цієї інфраструктури – окопів і фортифікаційних споруд, а також місць вибухів та пожеж через ймовірні удари ЗС України по різних точках на Кримському півострові.
Журналісти Крим.Реалії та СХЕМ за супутниковими знімками встановили точне розташування і плани окопів, бліндажів й інших фортифікаційних споруд, які російські військові звели, готуючись до входження українських сил на Кримський півострів. Ці дані вже у відкритому доступі, вони зібрані на мапі в категорії «Фортифікаційні споруди». Зокрема тут зібрано понад 60 геолокацій різного типу оборонних ліній, зведених у Криму.
На цій інтерактивній мапі читачі на власні очі можуть пересвідчитися, як на північній частині Кримського півострова подекуди окопи тягнуться до десяти кілометрів. А Північно-Кримський канал взагалі перетворили на одну велику оборонну павутину. З деякими перериваннями, окопи тягнуться від кримсько-херсонського адмінкордону і до Джанкоя. Карта також дозволяє побачити, як навесні 2023 року російські військові розгалужили фортифікаційні мережі біля села Філатівка, яке, по суті, стало базовим табором російських артилеристів, зенітників, ракетників і, загалом, головним «форпостом» Чорноморського флоту РФ на Перекопському перешийку в Криму. Також на супутникових знімках Planet Labs можна роздивитися фортифікації, які російські військові звели біля багатьох сіл або навіть у самих населених пунктах Красноперекопського, Первомайського та Джанкойського районів.
Штаб Чорноморського флоту, аеродром «Саки», Керченський (Кримський) і Чонгарський мости – це все місця, де лунали вибухи, які експерти називають «розм’якшенням російської оборони та мілітаризації Криму». Завдяки повідомленням у соцмережах ми зібрали дані про більш як пів сотні таких випадків і визначили їхнє точне розташування.
На карті можна подивитися, де саме в Криму траплялася «бавовна»
Зокрема, було зафіксовано 51 «приліт», що супроводжувався вибухами, пожежами та руйнуванням військових і логістичних інфраструктурних об'єктів, важливих для російської армії. На карті можна подивитися, де саме в Криму траплялася «бавовна», що про це офіційно повідомляла російська влада і що розповідали місцеві жителі. Також додані фото та відео цих інцидентів.
На мапі можна побачити і найперші удари, зафіксовані ще торік, і найсвіжіші. Починаючи від уражень бурових установок «Україна» і «Таврида» до блок-кондуктора БК-1 Одеського родовища газу, які сталися ще 20 та 26 червня 2022 року, і завершуючи останніми: атака морських дронів на розвідувальний корабель «Приазовье» 11 червня 2023 року та ударом по Чонгарському мосту 22 червня.
У травні журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії опублікували інтерактивну карту окупованого в 2014 році Росією Кримського півострова з 223 діючими, тимчасовими і законсервованими військовими об’єктами Російської Федерації у 10 категоріях із геолокаціями в Криму. У продовження цього проєкту ми оновили інтерфейс і додали ще більше сотні геоточок. А це – більше військових об’єктів, більше супутникових знімків, ще більше категорій і як бонус – мапа вже доступна і англійською мовою.
Тепер на карті 346 пунктів. Частину цих локацій нам підказали кримчани
Тепер на карті 346 пунктів – 232 військові об'єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, а також відмічені місця 51 випадку «прильотів» по російських військових об'єктах і логістичній інфраструктурі в Криму – все це у 12 категоріях. Доречі, частину з цих локацій, нам підсказали кримчани в своїх листах, після публікації онлайн-мапи.
На карті військових об'єктів тепер більше супутникових знімків, детальніше можна розглянути майже весь Севастополь, Керченський півострів, Перекопський перешийок, аеродроми, уражені об'єкти та фортифікації. Це стало можливим завдяки співпраці з командою проєкту СХЕМИ, яка регулярно аналізує супутникові знімки ресурсу Planet Labs.
Величезна кількість кримчан живе у безпосередній близькості до військових об'єктів РФ. Такі місця несуть особливу небезпеку
Фото із супутника цих фортифікацій та «прильотів» редакція регулярно оновлюватиме. Крим.Реалії важливо поінформувати аудиторію про рівень мілітаризації Кримського півострова і пов'язані з цим небезпеки. Адже величезна кількість людей живе у безпосередній близькості до військових об'єктів РФ. А з огляду на широкомасштабні воєнні дії, які веде Росія проти України та серйозні наміри Києва повернути всі свої окуповані території, включно з Кримом, в тому числі і збройним шляхом – такі місця несуть особливу небезпеку для оточуючих.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
