Доступність посилання

ТОП новини

Говорити про міжнаціональну злагоду в Криму не доводиться ‒ активісти


3 червня відбулася нарада національно-культурних громадських організацій та релігійних об'єднань Криму під керівництвом голови Ради федерації Федеральних зборів Росії Валентини Матвієнко. Тема наради: «Підвищення ролі національно-культурних громадських та релігійних організацій у зміцненні єдності багатонаціонального народу Росії».

На думку російського глави Криму Сергія Аксенова (Аксьонова), «за минулі п'ять років люди різних національностей і конфесій зробили великий крок назустріч один одному».

«Сьогодні в республіці зареєстровані 15 регіональних і 80 місцевих національно-культурних автономій, представлених дев'ятнадцятьма національностями. Все це дозволяє кожному народу Криму реалізовувати свої культурні програми з розвитку традицій і звичаїв», ‒ сказав Аксенов.

Іншої думки дотримується кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв.

Говорити про міжнаціональну та міжконфесійну злагоду в Криму просто не доводиться, та й неможливо
Заїл Смедляєв

«Проведення різних круглих столів, нарад і конференцій є нічим іншим, як пусканням пилу в очі, адже говорити про міжнаціональну та міжконфесійну злагоду в Криму просто не доводиться, та й неможливо. Про яку міжконфесійну згоду можна говорити, коли, незважаючи на Конституцію, стаття 14 якої говорить про те, що жодна релігія не може встановлюватися як державна, майже в усіх державних органах присутні атрибути однієї конфесії, а на в'їздах до населених пунктів півострова встановлені хрести, релігійні символи тільки однієї конфесії», ‒ говорить активіст у коментарі Крим.Реалії.

Заїр Смедляєв
Заїр Смедляєв

Він зазначив, що при нинішній політиці російської влади в Криму щодо кримських татар говорити про міжнаціональну злагоду немає сенсу.

«Про яку толерантність та міжнаціональну злагоду можна говорити, коли за підтримки чиновників і державних службовців тиражуються образи про кримських татар, як про народ-зрадник, і навіть випускаються такого роду підручники. Про яку взаємну повагу можна говорити, коли встановлюються пам'ятники різним діячам, серед яких Катерина Друга, Потьомкін та Сталін ‒ ті, хто намагався знищити кримськотатарський народ, завдав болю та страждань іншим національним меншинам, які проживали в Криму», ‒ зазначив активіст.

«Вважаю, що всі ці наради з залежними від можновладців національно-культурними громадськими організаціями та релігійними об'єднаннями Криму робляться для демонстрації міжнародній спільноті ілюзії добробуту на півострові. А по суті ‒ спускання зверху директиви партії та уряду: «Ви тут дивіться, не нарікайте, інакше буде ще гірше», ‒ додав активіст.

Активістка Українського культурного центру в Криму Альона Попова в коментарі Крим.Реалії розповіла, що про діяльність національно-культурних автономій на півострові майже нічого не відомо широкому загалу.

«Я не знаю, чим займаються національно-культурні автономії. У Сімферополі нещодавно у вихідні відзначали День міста, у Гагарінському парку анонсували фестиваль національних кухонь, напевно, це як раз вони й робили. Але про будь-які інші заходи ‒ концерти, літературні вечори, відкриті зустрічі ‒ широкій публіці, напевно, невідомо», ‒ розповіла активістка.

Альона Попова
Альона Попова

За її інформацією, популяризацією української культури в Криму національно-культурні автономії не займаються.

«Популяризації, наприклад, української культури не відбувається. Головна візитка національного надбання ‒ музей Героя України, вишивальниці Віри Роїк. Цього року до її дня народження провели кілька заходів, але головний їхній натхненник ‒ син Віри Сергіївни, Вадим Роїк. А ось, наприклад, музей Лесі Українки в Ялті як був закритий в основній своїй частині нібито на реставрацію, так і залишається. І культурні автономії мовчать», ‒ наголосила активістка.

Вона зазначає, що лідери цих об'єднань мало відомі кримчанам, а самі міжнаціональні відносини переживають кризу в Криму.

Після 2014 року міжнаціональні відносини переживають гостру кризу
Альона Попова

«Я уявлення не маю, хто лідери цих товариств, чим вони гарні, кого вони об'єднують. Серед моїх знайомих таких немає. Звичайно, обов'язково наряджають дівчат і юнаків в українські костюми, щоб показати в першотравневій колоні, поставити кошик гвоздик на день народження Шевченка до пам'ятника поета. Існують і фольклорні ансамблі. Але яка тут роль національно-культурних автономій, сказати складно. І як вони зміцнюють міжнародну дружбу ‒ теж. На мій погляд, після 2014 року міжнаціональні відносини переживають гостру кризу. І ніякими показовими шоу цього не приховати», ‒ зазначила активістка.

За інформацією ялтинського журналіста, екс-керівника азербайджанської громади Криму Рагіма Гумбатова, до 2014 року робота міжконфесійної ради «Мир ‒ дар Божий» давала корисні результати.

«Безумовно, в такому складному регіоні, яким не зі своєї вини є Крим, існування структур, які об'єднують людей різних національностей, конфесій, на мій погляд, потрібне й важливе. Треба зазначити, що міжконфесійна рада «Мир ‒ дар Божий» створена в українські часи і свого часу зробила певний внесок у вирішення проблемних питань, які тоді поставали. Також варто підкреслити, що національно-культурні об'єднання відіграють дуже важливу роль у збереженні та розвитку культури, традицій, мови представників національних меншин», ‒ сказав він.

Рагім Гумбатов
Рагім Гумбатов

При цьому він зазначив, що до 2014 року на півострові діяло набагато більше національно-культурних організацій всекримського рівня.

«При Україні національно-культурних організацій республіканського рівня було близько 40. Ці структури були об'єднані в Фонді міжнаціональної злагоди, на мій погляд, досить ефективному, який видавав газету, випускав книги, проводив різні заходи тощо. Згідно з наявною інформацією, сьогодні в Криму нараховують 15 республіканських національних організацій. Зниження кількості таких об'єднань може свідчити як про складність юридичного оформлення або відкриття подібних структур, так і про зниження інтересу з боку представників національностей до створення таких структур через обставини особливого характеру», ‒ зазначив Гумбатов.

Кримськотатарський активіст, голова ініціативної групи авіаторів «Ватан къанатлары» Нурі Бейтулаєв у коментарі Крим.Реалії сказав, що діяльність національно-культурних автономій у Криму має швидше декларативний характер.

«Ці поради, наради та автономії мені чомусь вперто нагадують комсомольські з'їзди, конференції і збори часів товариша Брежнєва, на яких звучали запевнення, що з кожним днем ми живемо все краще і краще, що з кожним днем дружба народів все більше й більше зміцнюється, що процес формування нової радянської людини успішно триває. При цьому всі оратори з кожним роком усе більше й більше усвідомлювали, що вони несуть у народні маси повну маячню й брешуть про свої досягнення», ‒ вважає активіст.

Кримськотатарський активіст Едем Дудаков в коментарі Крим.Реалії розповів про те, яку політику щодо кримських татар веде російська влада півострова.

«Що стосується великого кроку назустріч, то, напевно, Аксенов мав на увазі арешти кримських татар за політичними статтями. Книгу з історії Криму, де наш народ показаний неповноцінним ‒ зрадницьким. Встановлені пам'ятники бузувірам, які найбільш відзначилися в колонізації Криму, зокрема прославляння Сталіна. Знищення культурної спадщини в Ханському палаці. Закриття етнічних ЗМІ. Закриття ATR. Ліквідація груп із кримськотатарським мовним режимом та повсюдне відкриття білінгвальних груп, де рідна мова викладається як іноземна, а освіта ведеться російською мовою. Ну, й заборона етнічних виборних органів самоврядування Курултай-Меджліс. «Досягнень» дійсно багато», ‒ розповів активіст.

Едем Дудаков
Едем Дудаков

Блогер «Эхо Москвы» Олександр Горний, який переїхав до Криму, також негативно оцінює роботу російської влади Криму у сфері міжнаціональних відносин.

«Все це показуха, розпилювання грошей та імітація діяльності. Йде потужний перекіс на користь кримськотатарської громади, конфлікт у наявності, це усі розуміють і мовчать. Потрібно закривати всі ці імітації організацій, включаючи Держкомнац», ‒ наголосив блогер у коментарі Крим.Реалії.

Олександр Горний
Олександр Горний

Те, що в сусідній Росії громадські об'єднання мало уваги приділяють міжконфесійній злагоді на прикладі грантового конкурсу показав екс-фахівець зі зв'язків з громадськістю Міжнародної ісламської місії Дмитро Шубін. За його інформацією, російський Фонд президентських грантів провів перший конкурс 2019 року серед некомерційних організацій, де одним з напрямків було «Зміцнення міжнаціональної та міжрелігійної згоди». При цьому з 40 підтриманих фондом проектів у цій номінації немає жодного, який стосується міжрелігійної злагоди.

XS
SM
MD
LG