Доступність посилання

ТОП новини

«Це ганьба на все життя»: чому ніхто не хоче братися за «реконструкцію» Ханського палацу


Ханский дворец в Бахчисарае
Ханский дворец в Бахчисарае

Підконтрольна Росії влада Криму не знайшла виконавця робіт для «реконструкції» восьми об'єктів музею Ханського палацу в Бахчисараї. Згідно з інформацією російського порталу держзакупівель, у Росії та анексованому Криму не знайшлося охочих зайнятися «реконструкцією» за більше ніж 315 мільйонів рублів.

Підконтрольне Кремлю керівництво Криму анонсувало завершення «реставрації» Ханського палацу в Бахчисараї до 2021 року. Уряд України наполягає на незаконності таких робіт.

Нинішній головний архітектор Бахчисарайського історико-культурного заповідника Рустем Умеров у коментарі телеканалу «Крым 24» сказав, що Ханський палац потребував реставрації:

«Ханський палац вже 300 років стоїть без таких глобальних реставрацій. Я думаю, він стоятиме ще століття. Але потрібні реставраційні та загальнобудівельні роботи, щоб підтримати пам'ятку в належному стані».

Ханський палац у Бахчисараї, березень 2019 року
Ханський палац у Бахчисараї, березень 2019 року

Схожої думки дотримується історик та археолог, декан історичного факультету Таврійської академії Кримського федерального університету імені В.І. Вернадського Олександр Герцен:

З естетичної точки зору серйозних втрат не відбулося
Олександр Герцен

«У Великий Ханській мечеті стан даху був загрозливим, тому були проведені невідкладні роботи, викликані аварійним станом об'єкта. Застосування черепиці, ідентичної оригінальній, але її довелося закуповувати в Іспанії, викликало суперечки фахівців. Але головне, що був встановлений захист від природних факторів, які серйозно впливають. Це завдання, в усякому разі, вирішене. З естетичної точки зору серйозних втрат не відбулося. Найважливіша мета ‒ запобігання подальшому руйнуванню пам'ятки».

Як у Криму знищують Ханський палац
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:44 0:00
Завантажити на комп'ютер

У серпні 2019 року гендиректор заповідника Вадим Мартинюк говорив, що для «реконструкції» необхідні певні фахівці:

«Необхідно залучити фахівців найвищого класу, фахівців-реставраторів. Можливо, знадобиться методологічна допомога сусідньої країни ‒ Туреччини, тому що культури «подібні». Особливо в частині відновлення мінаретів над Великою Ханською мечеттю. Для того, щоб люди прийшли та сказали: «Чудово!»

Станом на грудень 2019 року в Криму так і не знайшлося охочих зайнятися «реконструкцією» Ханського палацу в Бахчисараї. Кримськотатарський активіст Едем Дудаков бачить три причини цього.

Те, що наробили ці непрофесійні «реставратори», відлякує професіоналів
Едем Дудаков

‒ По-перше, в Росії не так багато фахівців, які працювали в середземноморському регіоні. Культура та архітектура Бахчисарайського Ханського палацу відноситься до середземноморської культури. Вона близька до турецької культури, до Азербайджану та всього іншого. Це один з фактів. Друге ‒ те, що наробили ці непрофесійні «реставратори», відлякує професіоналів. Наступний критерій ‒ це сама система проведення тендерів. У Росії тендери такого масштабу виграють фірми, які розташовуються в центральній частині, скажімо, Петербург, Москва і все таке. Чому вони виграють? Я думаю, там не без корупційної складової.

Ексголова комітету реставрації Департаменту охорони культурної спадщини України Яків Діхтяр розповідає, що нинішня «реконструкція» відбувається з порушеннями.

Черепиця іспанського виробництва, м'яко кажучи, трошки не підходить
Яків Діхтяр

‒ На жаль, інформація надходить дуже мізерна, можна навіть сказати, що підпільна. Станом на кінець 2017 року за фотофіксацією і тих роботах, які виконувалися, можна сказати, що порушення є, і їх дуже багато. Дійсно, ще в 2010 році кримською філією інституту «УкрНДІпроєктреставрація» були проведені роботи з обстеження і надані рекомендації з розробки проєкту реставрації. До 2013 року не знайшлося грошей для початку робіт. Але з тих висновків, які робили фахівці Криму, заміни вимагав дах. Це 10-15% конструкції. Фактично всі конструкції були порізані на шматочки і, відповідно, вирізані. Що стосується черепиці: потрібно (замінити ‒ КР) 25-30%. Фактично видалена вся черепиця, а застосована черепиця іспанського виробництва, м'яко кажучи, трошки не підходить.

Те, що відбувається, ‒ це не реставрація. Це ганьба на все життя
Яків Діхтяр

Пояснюючи відсутність охочих зайнятися «реконструкцією» Ханського палацу, Діхтяр каже, що за таку роботу не візьметься «реставратор, який поважає себе».

‒ Мабуть, ті люди, які займаються реставрацією, шанують свою честь. Те, що відбувається, ‒ це не реставрація. Це ганьба на все життя, і відмитися від неї буде дуже важко. Швидше за все, підрядник можливий (який погодиться ‒ КР), але реставратор, який поважає себе, за таку «реставрацію» не взявся б.

Ханський палац у Бахчисараї

Ханський палац-музей у Бахчисараї – найвідоміший музей, пов'язаний з історією кримських татар, територія літньої резиденції кримських ханів Гераїв. На території музейного комплексу розташовані палац, гаремний корпус, ханський цвинтар і мечеть. Він є кандидатом на внесення до Списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У липні 2016 року в російському Держкомітеті з охорони культурної спадщини Криму погодили проведення «реставрації» Ханського палацу. Влада назвала це «протиаварійними роботами».

Колишній голова комітету АРК у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, кримський активіст Едем Дудаков розповів, що під час «реконструкції» дерев'яні балки Ханського палацу були знищені: частину розпиляли, а частину – вивезли. Крім того, за даними Дудакова, фірма-підрядник, що виконує реставрацію, планує замінити старовинну черепицю на іспанську стилізовану.

Київ неодноразово критикував «реставрацію», яку проводить російська влада в Ханському палаці. Міністерство культури України стверджує, що через проведення цих робіт існує загроза руйнування головного корпусу палацу.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG