Жити в «гарячому» середовищі. Чим загрожують зміни клімату Росії та Криму?

За інформацією Всесвітньої метеорологічної організації, останні три роки стали найтеплішими роками за всю історію спостережень. Про це йдеться в доповіді українського Інституту стратегічних досліджень за 2020 рік. У Всесвітній день захисту клімату в ефірі радіо Крим.Реалії обговорювали, як глобальна зміна погоди впливає на планету та Крим.​

Зміни клімату спричинять економічні проблеми в Росії, оскільки ця країна одна з особливо чутливих до глобального потепління ‒ вважають в ООН.

«Росія ‒ одна з найбільш уразливих у сенсі кліматичних змін країн, велика її територія розташована в Арктиці, де потепління відбувається удвічі швидше, ніж в інших частинах світу. Якщо не зупинити кліматичні зміни ‒ наслідки для економіки Росії будуть жахливими, вони битимуть по основних галузях. Разом із побічними економічними збитками працівники втрачатимуть здоров'я, а продуктивність падатиме», ‒ сказав Грант Кіркман, керівник напряму «Кліматичні фінанси» Рамкової конвенції ООН щодо змін клімату.

У 2021 році в Росії мають ухвалити стратегію боротьби з кліматичними змінами. На думку представника російської екологічної групи «Екозахист!» Володимира Слив'яка, через глобальне потепління до кінця століття планетою почнуть розповсюджуватися інфекційні захворювання, що буде пов'язане з міграцією їх збудників з півдня на північ. Окрім того, за його словами, відбуватиметься масштабне опустелювання, а людство зіткнеться з нестачею прісної води та продовольства.

‒ Якщо всі ми нічого не будемо робити, то до кінця нинішнього століття потепління складе 3-4 градуси. Чим це загрожує? Це загрожує величезною кількістю людських смертей і величезною кількістю проблем для тих, хто виживе: жити в такому «гарячому» навколишньому середовищу стане набагато складніше. Деякі фахівці говорять про те, що це загроза всій людській цивілізації. Питання полягає в тому, як швидше позбутися від викопного палива, перейти на «чисту енергетику». Якщо ми будемо продовжувати продавати за кордон нафту, вугілля, газ і не будемо підвищувати енергоефективність, то до кінця нинішнього століття наші нащадки дуже серйозно страждатимуть, а багатьох з них просто не буде в живих.

Зміни клімату спричинять розбалансування кліматичної системи, прогнозує Слив'як. Він передбачає, що в місцях, де зараз мало опадів, їх стане ще менше, а місцевостям, в яких вони є, загрожують підтоплення, повені та урагани.

‒ Уявімо: клімат стає спекотнішим ‒ підвищується кількість ураганів, декілька разів на рік приходять тривалі хвилі спеки, коли немає опадів, коли в містах стає дуже спекотно і починається сильний ураган. А внаслідок зміни клімату стає не тільки більше ураганів ‒ кожний наступний з них сильніший за попередній. Те саме відбувається з морськими штормами. Настає літо, кондиціонери працюють на повну потужність ‒ тут налітає ураган, і руйнується лінія електропередач. Більше немає енергії для того, щоб увімкнути кондиціонери. Я думаю, що в цьому випадку смертей буде куди більше, ніж від повеней. Окрім того, атомним станціям потрібна вода для охолодження реакторів. Якщо трапляється хвиля спеки, то водойма, з якої охолоджують реактор, нагрівається. Гарячу воду неможливо використовувати для охолодження реактора. У Франції ця проблема вже існує: якщо влітку починається спека, то низка реакторів вимикається.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко вказує на такі наслідки зміни клімату на півострові, як засолення ґрунтів, нерівномірний розподіл опадів і появу нових видів морської флори та фауни, нетипової для кримського узбережжя.

‒ Поступово відбуватиметься опустелювання, враховуючи, що вода з Північно-Кримського каналу не надходить. Якщо зміниться клімат, то зміниться й рекреаційний потенціал півострова. Якщо взяти рівнинну частину Криму, там були різнотравно-злакові степи, у центральній частині Криму ‒ типчаково-ковилові степи, а у Присивашші ‒ полиново-злакові. Зараз ми їх уже не бачимо. Було дуже багато великих представників фауни ‒ це дрохва, стрепет. Зараз їх немає. Ось точно так само відбуватиметь заміщення видового різноманіття у зв'язку зі зміною клімату.

Литвиненко зазначає, що підконтрольна Росії кримська влада нераціонально використовує місцеві ресурси й не враховує погодні ризики.

‒ Потрібно було збільшувати не посівні площі, а площі лісових насаджень. Зараз знищуються лісові ресурси, а їх потрібно було б відновлювати. Знищуються підземні водоносні пласти, а їх потрібно було б зберігати. Крим зараз нещадно експлуатується.

У березні 2021 року голова Гідрометцентру Росії Роман Вільфанд попереджав, що через глобальне потепління в Криму зменшиться кількість опадів і його клімат стане схожим на клімат пустель.

«У Криму торік була дуже сильна посуха, дефіцит води дуже відчувається. Проблема дефіциту опадів на півдні ‒ це проблема не тільки нинішнього року, але проблема кліматична, оскільки низка досліджень показують, що у зв'язку з потеплінням клімату відбувається перерозподіл опадів», ‒ зазначив він.

З цією точкою зору згодний заступник директора Українського інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк. Він каже, що цього року Крим ще гостріше відчує нестачу води.

‒ Ситуація складніша, ніж була у 2020 році. Опади були, але низка водосховищ не наповнені. Існують потенційні загрози для 2021 року, оскільки ми входимо в період потепління, коли буде наростати дефіцит води через збільшення її витрат. Ми будемо свідками того, що ситуація загостриться, зокрема для північних та східних регіонів Криму.

Вчений сумнівається, що Росії вдасться вирішити проблему з дефіцитом прісної води в Криму за допомогою її видобування з дна Азовського моря. Раніше цю ідею озвучував російський президент Володимир Путін.

‒ Уже говорять про те, що в липні почнуться перші буріння. З огляду на необхідний бюджет і майбутній характер дій, можна говорити, що вони й самі розуміють, що вирішити цю проблему за допомогою ресурсів з дна Азовського моря неможливо.

(Текст підготувала Олександра Шевченко)