Доступність посилання

ТОП новини

Голос із Криму: жителі півострова обирають президента України


Ілюстраційне фото

Понад 5,5 тисяч кримчан планують проголосувати на виборах президента України 31 березня. За інформацією Державного реєстру виборців України, 4419 кримчан і 1109 севастопольців мають намір прийти на виборчі дільниці. Найбільше зареєструвалися для голосування в Києві.

Скільки кримчан приїде з півострова в день виборів, а скільки з них ‒ вимушені переселенці, статистика не показує. Для того, щоб змінити місце голосування, жителі анексованого Криму мали заздалегідь пройти процедуру зміни місця голосування в Держреєстрі виборців. У разі другого туру їм доведеться робити це ще раз.

Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що, з огляду на обставини, зареєструвалися на виборах досить багато кримчан.

‒ Я думаю, ця цифра ще більша, тому що багато кримчан, вимушені залишити свої домівки, зараз перебувають за кордоном і голосують там. Але й так цифра досить велика, тому що, для того щоб взяти участь у виборах, є штучні бар'єри: треба піти до Держреєстру виборців і змінити місце голосування. Людина має витратити свій особистий час, пройти процедуру в робочий час. Плюс для кримчан участь у виборах ‒ це ризик, потім можна отримати проблеми з російською владою. Це показує, що громадяни роблять свідомий вибір і долають перешкоди для голосування, щоб реалізувати свої права як виборця. Це дуже важливо. Я вважаю, що інформаційна кампанія могла бути й кращою ‒ завдання держави донести це до кожного кримчанина, до кожного жителя окупованих частин Донбасу.

Український політолог, голова Платформи соціально-гуманітарних ініціатив та інновацій «Єдиний Координаційний Центр» Олег Саакян коментує передвиборні опитування кримчан і заяви кандидатів у президенти України щодо Криму.

‒ З огляду на інформаційну блокаду, є позитивний момент в тому, що кримчани спостерігають за українською політикою, причому суб'єктно ‒ вони висловлюють думки не зовнішнього спостерігача, а українського виборця. Що ж до самих кандидатів, Володимир Зеленський ‒ кіт у мішку, невідомо яка у нього буде політика. З багатьох питань, зокрема й щодо Криму, він окреслив лише стратегічну рамку ‒ невизнання анексії, робота на повернення півострова не на догоду Російській Федерації. Але яким чином і який сценарій бачить Зеленський, він не показує. Тут є досить серйозні ризики. Юлія Тимошенко більше схиляється до дипломатичних засобів і зображує певний місток, певний алгоритм, за допомогою якого вона хоче повернути Крим ‒ звернення до Будапештського меморандуму. Дуже позитивно, що це нерозривно пов'язане з питанням сходу України.

Олег Саакян
Олег Саакян

‒ Позитивно, що є розуміння відповідальності політичної еліти України за те, що Крим вдалося окупувати. Також ми бачимо у Гриценка чітке декларування намірів про повернення Криму й певного шляху, але у нього мало конкретики ‒ «Україна має бути сильною» ‒ і це навіть менше, ніж хотілося б в межах цього задекларованого шляху. Юрій Бойко ‒ традиційний представник проросійських симпатиків в українській політиці. Для них притаманне обходити тему Криму та згадувати про неї тільки в контексті критики чинної влади, причому місцями досить обґрунтованою. У будь-якому випадку немає конкретики, як повертати Крим, все зводиться максимум до переговорів з Росією та односторонніх дій з боку України. Фактично Бойко пропонує вдавати, що окупації не було, і відновити економічні, соціальні зв'язки з Кримом, ‒ додає Олег Саакян.

Чинний президент України Петро Порошенко оголосив, що питання про деокупацію Криму в разі його переобрання буде першим на порядку денному, що Україна й надалі тиснутиме на Росію шляхом ініціації нових санкцій і судових процесів у різних міжнародних інстанціях. Олег Саакян вказує на те, що тут важко розділити чинного президента та кандидата.

‒ Те, про що говорить Порошенко, більше схоже на звіт про виконану роботу. Перш за все, ми бачимо апеляцію до доброї волі Російської Федерації зі звільнення Криму, спробу її мотивувати. Окреслені президентом інструменти, безумовно, позитивні й потрібні, але це швидше інструменти боротьби з наслідками окупації ‒ вимоги компенсацій за економічні збитки, відповідальність за військові збитки. Але реального інструменту прямої деокупації, який не виходить з доброї волі Росії, я не побачив ні у звіті президента, ні в позиції кандидата.

Представник українського уповноваженого з дотримання прав жителів АРК і Севастополя Ісмаїл Халіков закликає кримчан, які опиняться в день голосування в Херсоні, звертатися до його відомства з приводу будь-яких порушень.

‒ 31 березня нас буде легко знайти в Херсоні за адресою проспект Ушакова, 47, кабінет 120. У нас працює номер гарячої лінії на сайті: 0-800-50-17-20. На вчорашній день у нас вже було близько 40 звернень ‒ не тільки жителів Криму ‒ з приводу всього, що стосується виборів. Може бути таке, що людина отримала свідоцтво про зміну місця голосування, приходить на виборчу дільницю, а її імені там немає або неправильна адреса записана. Багато технічних проблем. Можуть бути не надані певні умови для голосування, порушена таємниця голосування, кабінка не так обладнана. Все це порушення виборчого права, і за консультацією з цього приводу можна й необхідно звертатися до нас.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG