Російська влада Криму оголосила про намір розширювати хімічне виробництво на півночі Криму. Так, у Красноперекопську завод «Бром» планує інвестувати кошти в будівництво заводу з виробництва хлору.
«АТ «Бром» готується до реалізації інвестиційного проєкту «Будівництво заводу з виробництва хлору», що дозволить створити нові робочі місця. Підприємство планує провести зниження класу небезпеки з першого до другого у зв'язку з тим, що проєкт передбачає уникнення зберігання великих обсягів хлору в стаціонарних ємностях, а також у залізничних цистернах», ‒ розповіли в підконтрольному Кремлю міністерстві промислової політики Криму.
При цьому в міністерстві повідомили, що керівництво «Кримського содового заводу» планує збільшити виробничі потужності кальцинованої соди. Також влада Криму розглядає питання про надання підприємству затоки Сиваша для розвідки та видобутку корисних копалин.
Підприємство з виробництва хлору може стати останньою краплею для екології регіонуВолодимир Шелудько
На думку представника «Партії Зелених» України Володимира Шелудька, розширення хімічного виробництва на півночі Криму неприпустиме для екологічної ситуації, яка й так погіршується в останні п'ять років у регіоні.
«Для Криму існування підприємств «великої хімії» є величезним перебором. Підприємство з виробництва хлору може стати останньою краплею для екології регіону», ‒ розповів Крим.Реалії експерт.
Кримський бізнесмен Олег Зубков у коментарі Крим.Реалії сказав, що вважає неприйнятним розвиток хімвиробництва в північному Криму, враховуючи курортний статус півострова.
Як же треба ненавидіти Крим і кримчан, щоб після екологічної катастрофи, що сталася на півночі Криму торік, оголосити про будівництво нового хімічного заводу з виробництва хлору?Олег Зубков
«Як же треба ненавидіти Крим і кримчан, щоб після екологічної катастрофи, що сталася на півночі Криму торік, оголосити про будівництво нового хімічного заводу з виробництва хлору? Росію, яка пережила на своїй території понад 100 ядерних аварій, країну, екологічна ситуація в багатьох містах якої просто жахлива, здивувати тим, що трапилося в Армянську, практично неможливо. Таких «армянськів» у Росії ‒ весь Урал. З огляду на особливий природний статус курортного Криму, а також особливу політичну ситуацію в Криму, можна було навіть не заїкатися про будівництво нового заводу з виробництва хлору. Тим більше, що причини й наслідки торішньої трагедії ще не ліквідовані», ‒ сказав бізнесмен.
Повернення дітей і квітучі яблуні: Армянськ після скасування НС (фотогалерея)
Зубков зазначив, що в сучасних умовах у Криму, якщо російська влада щось вирішила, то громадська думка цьому не зможе перешкодити.
Курортний Крим повинен давати не хлор, не сірчану і соляну кислоту, не аміак, а здоров'яОлег Зубков
«Не вірю в нешкідливе та екологічно чисте виробництво хлору і вважаю, що подібним підприємствам немає місця на маленькому півострові, на який мільйони росіян поки що приїжджають покращити своє здоров'я. Курортний Крим має давати не хлор, не сірчану й соляну кислоту, не аміак, ніякі інші «принади» хімічної промисловості, а здоров'я та ще раз здоров'я. Вважаю, що ніякої доцільності в будівництві заводу з виробництва хлору немає. А ось наслідки його роботи, у разі нештатної ситуації, можуть бути катастрофічними. Але сьогодні не ті часи, коли весь Крим вставав проти будівництва Щолкінської атомної електростанції. Люди залякані та неорганізовані. А відомі кримські діячі-екологи виправдовуватимуть дії влади», ‒ зазначив Зубков.
Кримський проросійський активіст Сергій Дудченко нагадав про шкоду, яку завдала природі північного Криму робота підприємств хімічної промисловості.
У недалекому минулому хлор використовувався при веденні військових дій, як зброя масового ураженняСергій Дудченко
«У гонитві за прибутком місцева влада добиває екологію. Досі не вирішена проблема з заводом «Титан», викиди тривають, незважаючи на запевнення влади, що все під контролем. Через кислотні дощі знищені або пошкоджені посадки томатів і огірків, аж до центру Криму. Варварськи знищуються підземні рівні вод, свердловини глибиною до 300 метрів, ніхто не береться спрогнозувати масштаб шкоди. До того ж хочуть відкрити виробництво хлору. У недалекому минулому хлор використовувався при веденні військових дій, як зброя масового ураження», ‒ розповів Крим.Реалії Сергій Дудченко.
Російський блогер Олександр Горний повідомив, що з його досвіду спілкування з кримчанами, вони висловлюються проти відкриття нових небезпечних виробництв у Криму.
Криму однозначно потрібно закриття небезпечних виробництвОлександр Горний
«Упевнений, що жителі Криму категорично проти цього. Криму однозначно потрібно закриття небезпечних виробництв. Сергій Аксенов зобов'язаний дати коментарі та повідомити про свою позицію з цього приводу до призначення на чергову п'ятирічку», ‒ сказав Крим.Реалії блогер.
Архітектор і громадська активістка, яка має досвід роботи у Громадській палаті Росії, Ольга Вечер у коментарі Крим.Реалії назвала плани з розвитку хімічного виробництва в Криму «диверсією проти екології Криму».
Колишній представник президента України в АРК, радник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Борис Бабін у коментарі Крим.Реалії повідомив, що з боку України необхідно вжити дієвих заходів для протидії Росії та підконтрольній їй кримській владі.
Наміри окупантів розвивати потужності хімічних підприємств північного Криму з неправомірним використанням акваторій Сиваша свідчать про недостатню ефективність протидії агресору з боку УкраїниБорис Бабін
«Наміри окупантів розвивати потужності хімічних підприємств північного Криму з неправомірним використанням акваторій Сиваша свідчать про недостатню ефективність протидії агресору з боку України. Перш за все ‒ у протиправній частині використання цими заводами природної сировини ‒ мінералізованих розсолів західного Сиваша. Упевнений, що питання подальшої подачі розсолу є стратегічним питанням деокупації Криму та вимагає концентрації уваги громадськості, нового вищого керівництва Генпрокуратури, СБУ, Офісу Президента та нового губернатора Херсонщини», ‒ наголосив Борис Бабін.
У серпні 2019 року депутат Держдуми від анексованого Криму Михайло Шеремет запропонував розглянути питання поступового закриття хімзаводів на півночі півострова.
Вважаю, що ми маємо розглянути питання поступової відмови від хімічних виробництв на півостровіМихайло Шеремет
«Хімічні підприємства на півночі Криму випускають унікальний продукт, який важливий і конкурентоспроможний у світі. Я розумію, що ці підприємства містоутворювальні, але все-таки вважаю, що ми маємо розглянути питання поступової відмови від хімічних виробництв на півострові», ‒ запропонував Шеремет.
29 серпня на хімічному підприємстві «Титанові інвестиції» (завод «Кримський титан») в Армянську була зупинена робота одного з цехів, як повідомила влада, це було зроблене «з метою запобігання погіршенню екологічної ситуації в місті».
На початку вересня 2018 року завод «Кримський титан» був зупинений після серії хімічних викидів сірчистого ангідриду та хлористого водню в атмосферу. З міста були евакуйовані діти, встановлений моніторинг стану атмосферного повітря, а в кислотонакопичувач почали закачувати воду. Робота підприємства відновилася в другій половині жовтня, коли температурний максимум на півострові був пройдений.
Російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що на заводі «Кримський титан» в Армянську «змінився власник», однак пригрозив «націоналізацією» підприємства в разі невиконання домовленостей «щодо захисту екології регіону».
Викиди в Армянську
В Армянську 20 жовтня розпочали запуск заводу «Кримський титан» після його зупинки через викиди, що стались у ніч із 23 на 24 серпня. Влада Криму заявила, що причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».
У Києві вважають, що викид хімічних речовин на території Криму стався через російських військових, які на тренуваннях нібито обстріляли відстійники відходів титанового і содового заводів.
За вказівкою російського глави Криму Сергія Аксенова (Аксьонова) з Армянська вивозили дітей шкільного та дошкільного віку в кримські санаторії через забруднення повітря в місті.
Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще 1971 року, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Group DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.
2014 року, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Group DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». 2015 року ПрАТ «Кримський титан» був перейменований на «Юкрейніан кемікал Продактс».
