Доступність посилання

ТОП новини

Територія «беззаконня та курортна глушина» – активісти про імідж Криму

Колаж
Колаж

Російська влада Криму розпочала розробку концепції розвитку іміджу регіону. Планується, що це буде комплексний документ на основі спільної роботи відповідних відомств і муніципалітетів.

Як повідомив на своїй сторінці у фейсбуці заступник міністра внутрішньої політики та інформації російського уряду Криму Кирило Нагорняк, розвиток іміджу Криму «неможливий без спільної праці всіх міністерств, відомств і муніципальних утворень».

«Образ регіону формує не лише туризм та інформація у ЗМІ, а й екологія, культурно-історичний розвиток регіону, соціальна захищеність громадян, політична стабільність, інвестиційна привабливість, візуальне сприйняття міст і сіл та багато іншого», – зазначив Нагорняк.

Заступник міністра внутрішньої політики, інформації та зв'язку російського уряду Криму Кирило Нагорняк
Заступник міністра внутрішньої політики, інформації та зв'язку російського уряду Криму Кирило Нагорняк

Заступник міністра стверджує, що у концепції розвитку іміджу Криму буде заплановано, «як висвітлювати досягнення Криму в основних сферах діяльності та реалізовувати його науковий, культурний, історичний і туристичний потенціал у короткій та довгостроковій перспективі».

У підконтрольному Москві міністерстві економічного розвитку Криму заявили, що «займаються зміцненням іміджу Криму на міжнародному рівні». Чиновники стверджують, що з початку 2021 року провели «24 заходи різного рівня та масштабу». Як приклад такої роботи згадують форум «Час для експорту», який у Криму називають «міжнародним», стверджуючи, що у заході взяли участь представники з Вірменії, Білорусі, Казахстану та Узбекистану.

Влада також згадує поїздки кримських груп до Білорусі, Узбекистану та Вірменії. Як заявив міністр економічного розвитку Криму Дмитро Шеряко, «підсумком візитів до цих країн стали підписані експортні контракти у сферах виноробства і туризму». На його думку, такі заходи «зміцнюють імідж Криму на міжнародній арені».

Кримські експерти по-різному оцінюють ініціативу російської влади Криму та ставлять під сумнів заяви чиновників про успіхи у діяльності щодо підвищення іміджу анексованого півострова. Кримськотатарський громадський діяч Заїр Смедля у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що Кримському півострову вже сформували імідж регіону, де «панує свавілля чиновників і силовиків».

Кримськотатарський активіст Заїр Смедля
Кримськотатарський активіст Заїр Смедля
Починати треба з елементарних речей – не порушувати будь-які права та свободи і не брати того, що тобі не належить
Заїр Смедля

«Не знаю, хто стоїть раніше – кінь чи віз, хто кому підпорядковується при формуванні іміджу, але можу сказати, що досить-таки успішно Криму сформували імідж місця, де панує свавілля чиновників і силовиків, де суди працюють для надання виду законності свавіллю. Неважко здогадатися, що такий імідж півострова сформувався завдяки тим, хто в гонитві за миттєвою наживою знищує унікальні пам'ятки історичного та культурного значення, неповторну та своєрідну природу півострова, гребе величезний капітал, у той час коли основна частина населення позбавлена всіх прав та свобод і змушена животіти, рахуючи гроші. Якщо комусь із осіб, зацікавлених формуванням позитивного іміджу Криму, хочеться справді його змінити, починати треба з елементарних речей – не порушувати будь-які права та свободи і не брати того, що тобі не належить, незалежно від того, як давно ти це встиг привласнити», – розповів громадський активіст.

На думку кримської активістки Тетяни Сергєєвої, наразі Крим продовжує зазнавати іміджевих втрат.

Криму не потрібен якийсь вигаданий імідж. Це півострів з багатовіковою історією, сповнений легенд і традицій
Тетяна Сергєєва

«Криму не потрібен якийсь вигаданий імідж. Це півострів з багатовіковою історією, сповнений легенд і традицій. Історично багата територія, що дбайливо зберігає власну тонку унікальність крізь століття. Крим завжди був колискою науки, культури, мистецтва, творчої наснаги та прикладом любові до своєї землі. Відсутність глибоких знань і гідної освіти у кадрів мінінформу, ігнорування думки фахівців та професіоналів, на жаль, не перший рік веде до втрати іміджу регіону на всіх рівнях, перетворюючи його на посередній витратний матеріал, витрачаючи бюджет на нескінченні концепції, що не мають на увазі нічого конкретного корисного для регіону і зміцнення його позицій у світовому просторі», – прокоментувала ситуацію Крим.Реалії активістка.

Про що мовчать камені. Подорож найдавнішими фортецями Криму (фотогалерея)

Руїни візантійської фортеці VI століття Алустон (з грецької – «протяг») розташовані в історичному центрі курортного міста Алушта. Звідси, з пагорба заввишки 44 метри, добре проглядається море, до якого по прямій лише 200 метрів
1/25 Руїни візантійської фортеці VI століття Алустон (з грецької – «протяг») розташовані в історичному центрі курортного міста Алушта. Звідси, з пагорба заввишки 44 метри, добре проглядається море, до якого по прямій лише 200 метрів
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Фортеця була збудована у формі чотирикутника неправильної форми і мала три вежі. Товщина стін становила 2-3 метри
2/25 Фортеця була збудована у формі чотирикутника неправильної форми і мала три вежі. Товщина стін становила 2-3 метри
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
До наших днів збереглася лише одна вежа і частина прилеглої до неї стіни. Їх можна побачити в центрі Алушти. Ці руїни є однією з основних визначних пам'яток міста
3/25 До наших днів збереглася лише одна вежа і частина прилеглої до неї стіни. Їх можна побачити в центрі Алушти. Ці руїни є однією з основних визначних пам'яток міста
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Генуезька фортеця Чембало в Балаклаві була побудована як фортифікаційна споруда в 1343 році на Фортечній горі (грецька назва – Кастрон)
4/25 Генуезька фортеця Чембало в Балаклаві була побудована як фортифікаційна споруда в 1343 році на Фортечній горі (грецька назва – Кастрон)
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Фортеця була однією з ланок у торговельному ланцюгу відносин між Генуєю і Китаєм, тому під час археологічних розкопок тут знаходили товари з різних куточків євразійського регіону
5/25 Фортеця була однією з ланок у торговельному ланцюгу відносин між Генуєю і Китаєм, тому під час археологічних розкопок тут знаходили товари з різних куточків євразійського регіону
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Колись фортеця була західним форпостом Генуезької морської республіки. Сьогодні це – комплекс руїн
6/25 Колись фортеця була західним форпостом Генуезької морської республіки. Сьогодні це – комплекс руїн
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Відреставрувати Чембало обіцяють вже 15 років. Роботи то починаються, то припиняються, і поки старовинна фортеця залишається напівзруйнованою. У лютому 2020 року російська влада Криму повідомляла, що концепція розбудови стародавнього міста в Балаклаві вже готова. Головне завдання – зробити його безпечним для відвідувачів
7/25 Відреставрувати Чембало обіцяють вже 15 років. Роботи то починаються, то припиняються, і поки старовинна фортеця залишається напівзруйнованою. У лютому 2020 року російська влада Криму повідомляла, що концепція розбудови стародавнього міста в Балаклаві вже готова. Головне завдання – зробити його безпечним для відвідувачів
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Місто-фортеця Чуфут-Кале – одне з найвідоміших кримських печерних міст. За словами істориків, його заснували візантійці в V-VI столітті для оборони далеких підступів до Херсонесу
8/25 Місто-фортеця Чуфут-Кале – одне з найвідоміших кримських печерних міст. За словами істориків, його заснували візантійці в V-VI столітті для оборони далеких підступів до Херсонесу
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
За півтори тисячі років скеля, на якій заснували Чуфут-Кале, ставала притулком для різних народів. Як правило, кожен з них називав місто на свій лад, тому він змінив не менше восьми назв. Одна з них &ndash; Кирк-Єр.<br />
&nbsp;<br />
Чуфут-Кале навіть було першою столицею Кримського ханства
9/25 За півтори тисячі років скеля, на якій заснували Чуфут-Кале, ставала притулком для різних народів. Як правило, кожен з них називав місто на свій лад, тому він змінив не менше восьми назв. Одна з них – Кирк-Єр.
 
Чуфут-Кале навіть було першою столицею Кримського ханства
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Після перенесення столиці Кримського ханства в Бахчисарай, у фортеці залишилися одні караїми, які розбудували поселення. За однією з версій, все місто тоді почали іменувати Джуфт-Кале, що означає &laquo;парна фортеця&raquo;. Ця назва і трансформувалася в нинішню &ndash; Чуфут-Кале.<br />
&nbsp;<br />
До кінця XIX століття, після того, як караїми і кримчаки покинули ці місця, печерне місто майже повністю спорожніло
10/25 Після перенесення столиці Кримського ханства в Бахчисарай, у фортеці залишилися одні караїми, які розбудували поселення. За однією з версій, все місто тоді почали іменувати Джуфт-Кале, що означає «парна фортеця». Ця назва і трансформувалася в нинішню – Чуфут-Кале.
 
До кінця XIX століття, після того, як караїми і кримчаки покинули ці місця, печерне місто майже повністю спорожніло
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Якщо спуститися в місто мертвих &ndash; караїмський цвинтар Балта-Тіймез (у перекладі з кримськотатарської &ndash; &laquo;Сокира не торкнеться&raquo;) &ndash; можна побачити могили, датовані ще Х століттям<br />
&nbsp;
11/25 Якщо спуститися в місто мертвих – караїмський цвинтар Балта-Тіймез (у перекладі з кримськотатарської – «Сокира не торкнеться») – можна побачити могили, датовані ще Х століттям
 
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Інкерман &ndash; невелике місто в Балаклавському районі Севастополя. Але пам&#39;яток у ньому більше, ніж в деяких областях. Територія ця була населена в епоху мезоліту &ndash; середньокам&#39;яного століття.<br />
&nbsp;<br />
В Інкерманській долині зафіксовані залишки близько 30 поселень і могильників епохи бронзи &ndash; раннього заліза &ndash; III-I тисячоліття до н.е. Але ці пам&#39;ятники оглянути ніяк не вийде, хоча артефакти тих минулих культур на навколишніх схилах іноді вимиває. А ось середньовічна фортеця Каламіта збереглася досить-таки непогано
12/25 Інкерман – невелике місто в Балаклавському районі Севастополя. Але пам'яток у ньому більше, ніж в деяких областях. Територія ця була населена в епоху мезоліту – середньокам'яного століття.
 
В Інкерманській долині зафіксовані залишки близько 30 поселень і могильників епохи бронзи – раннього заліза – III-I тисячоліття до н.е. Але ці пам'ятники оглянути ніяк не вийде, хоча артефакти тих минулих культур на навколишніх схилах іноді вимиває. А ось середньовічна фортеця Каламіта збереглася досить-таки непогано
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Її почали будувати в VI столітті за візантійського імператора Юстиніана I,який укріплював форпостами кордони імперії в Північному Причорномор&#39;ї. Перша назва фортеці невідома. На венеціанській морської мапі XIII століття пункт наприкінці Північної бухти названий Газарія, на генуезькій 1318 року &ndash; Каламіта.<br />
&nbsp;<br />
У 1427 році імператор кримського князівства Феодоро князь Олексій на руїнах фортеці VI століття звів нову. Вона складалася з шести веж, з&#39;єднаних чотирма куртинами, три з яких не збереглися
13/25 Її почали будувати в VI столітті за візантійського імператора Юстиніана I,який укріплював форпостами кордони імперії в Північному Причорномор'ї. Перша назва фортеці невідома. На венеціанській морської мапі XIII століття пункт наприкінці Північної бухти названий Газарія, на генуезькій 1318 року – Каламіта.
 
У 1427 році імператор кримського князівства Феодоро князь Олексій на руїнах фортеці VI століття звів нову. Вона складалася з шести веж, з'єднаних чотирма куртинами, три з яких не збереглися
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Руїни кріпосної стіни
14/25 Руїни кріпосної стіни
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Зверху відкривається краєвид на місто й околиці. Видимість на десятки кілометрів&nbsp;&ndash; найголовніше для оборонної фортеці
15/25 Зверху відкривається краєвид на місто й околиці. Видимість на десятки кілометрів – найголовніше для оборонної фортеці
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Будівництво генуезької фортеці в Судаку тривало близько ста років &ndash; з 1371 до 1469 року. Незважаючи на велику площу &ndash; майже 30 га, фортеця, завдяки своєму розташуванню, була практично неприступна. Вона була побудована на горі Дженевез-Кая (Фортечна гора) заввишки 157 метрів.<br />
&nbsp;<br />
За своїм походженням гора є давнім скам&#39;янілим кораловим рифом і являє собою пологий з півночі й стрімкий з півдня масив, який врізається в Судацьку бухту. Висота стін фортеці сягала шести, а в деяких місцях і восьми метрів, товщина їх дорівнювала півтора-два метри. Висота веж доходила до 15 метрів
16/25 Будівництво генуезької фортеці в Судаку тривало близько ста років – з 1371 до 1469 року. Незважаючи на велику площу – майже 30 га, фортеця, завдяки своєму розташуванню, була практично неприступна. Вона була побудована на горі Дженевез-Кая (Фортечна гора) заввишки 157 метрів.
 
За своїм походженням гора є давнім скам'янілим кораловим рифом і являє собою пологий з півночі й стрімкий з півдня масив, який врізається в Судацьку бухту. Висота стін фортеці сягала шести, а в деяких місцях і восьми метрів, товщина їх дорівнювала півтора-два метри. Висота веж доходила до 15 метрів
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Стіни вінчали зубці, надійно оберігали гарнізон від обстрілу. У зовнішньому поясі оборони фортеці розташовувалося 14 веж на Фортечний горі та одна &ndash; в районі порту. Дванадцять з них досі височіють над стінами, одна стоїть окремо, а від двох залишилися тільки фундаменти.<br />
&nbsp;<br />
До фортеці вели троє воріт, до наших днів дійшли лише Головні
17/25 Стіни вінчали зубці, надійно оберігали гарнізон від обстрілу. У зовнішньому поясі оборони фортеці розташовувалося 14 веж на Фортечний горі та одна – в районі порту. Дванадцять з них досі височіють над стінами, одна стоїть окремо, а від двох залишилися тільки фундаменти.
 
До фортеці вели троє воріт, до наших днів дійшли лише Головні
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Сюйреньську (Гостру) фортецю візантійці почали споруджувати на краю мису Куле-Бурун імовірно в VI-VII століттях. У середині XIV століття фортеця стала північним форпостом готського князівства Феодоро. Зруйнована турками після її захоплення в 1475 році, пізніше була відновлена
18/25 Сюйреньську (Гостру) фортецю візантійці почали споруджувати на краю мису Куле-Бурун імовірно в VI-VII століттях. У середині XIV століття фортеця стала північним форпостом готського князівства Феодоро. Зруйнована турками після її захоплення в 1475 році, пізніше була відновлена
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Стіни Сюйреньської фортеці товсті &ndash; 2,5 метра. Інформація про загальну довжину стін різниться від джерела до джерела &ndash; від 92 до 110 метрів. Висота &ndash; майже 5 метрів.<br />
&nbsp;<br />
Найтовстіші кам&#39;яні стіни фортеці тягнуться від східного до західного обриву і змикаються під тупим кутом, перетинаючи мис впоперек. З інших сторін Куле-Бурун був надійно захищений багатометровими стрімкими урвищами
19/25 Стіни Сюйреньської фортеці товсті – 2,5 метра. Інформація про загальну довжину стін різниться від джерела до джерела – від 92 до 110 метрів. Висота – майже 5 метрів.
 
Найтовстіші кам'яні стіни фортеці тягнуться від східного до західного обриву і змикаються під тупим кутом, перетинаючи мис впоперек. З інших сторін Куле-Бурун був надійно захищений багатометровими стрімкими урвищами
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Вежа або так званий замок феодала заввишки сягає 10 метрів. Колись вона була круглою, в два поверхи, розділені дерев&#39;яними перекриттями. Сьогодні до башти примикає оборонна кам&#39;яна стіна із залишками будинків, глиняного посуду, з давно зруйнованим отвором для воріт
20/25 Вежа або так званий замок феодала заввишки сягає 10 метрів. Колись вона була круглою, в два поверхи, розділені дерев'яними перекриттями. Сьогодні до башти примикає оборонна кам'яна стіна із залишками будинків, глиняного посуду, з давно зруйнованим отвором для воріт
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Фуна &ndash; середньовічна фортеця, точніше, те, що від неї залишилося біля підніжжя плато Демерджі, за два кілометри на північ від села Лучисте поблизу Алушти. Назва фортеці в перекладі з грецької означає &laquo;димна&raquo;. Спочатку, в ранньому Середньовіччі, Фуною називали і саме плато Демерджі
21/25 Фуна – середньовічна фортеця, точніше, те, що від неї залишилося біля підніжжя плато Демерджі, за два кілометри на північ від села Лучисте поблизу Алушти. Назва фортеці в перекладі з грецької означає «димна». Спочатку, в ранньому Середньовіччі, Фуною називали і саме плато Демерджі
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
На думку історика Володимира Кирилка, який комплексно займався історією фортеці, Фуна була зведена не раніше 1422 і не пізніше кінця 1423 року, найімовірніше, навесні-влітку 1423 року. А вже восени того ж року фортеця зазнала руйнувань у результаті потужного землетрусу.<br />
&nbsp;<br />
На фото &ndash; модель фортеці в мініатюрі
22/25 На думку історика Володимира Кирилка, який комплексно займався історією фортеці, Фуна була зведена не раніше 1422 і не пізніше кінця 1423 року, найімовірніше, навесні-влітку 1423 року. А вже восени того ж року фортеця зазнала руйнувань у результаті потужного землетрусу.
 
На фото – модель фортеці в мініатюрі
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
На відновлення зміцнення пішло кілька років, проте незабаром будови форпосту спалили. Точні причини пожежі та її дата невідомі. У 1475 році (в результаті захоплення Криму турками-османами) фортеця припинила своє існування
23/25 На відновлення зміцнення пішло кілька років, проте незабаром будови форпосту спалили. Точні причини пожежі та її дата невідомі. У 1475 році (в результаті захоплення Криму турками-османами) фортеця припинила своє існування
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Востаннє Фуна зазнала сильного руйнування під час землетрусу 1927 року
24/25 Востаннє Фуна зазнала сильного руйнування під час землетрусу 1927 року
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Найбільша протяжність фортеці з півночі на південь &ndash; 106 метрів, із заходу на схід &ndash; 56 метрів. Поруч із фортецею в середні віки пролягав торговий шлях з Горзувіта (Гурзуфа) й Алустона (Алушти) в степовий Крим
25/25 Найбільша протяжність фортеці з півночі на південь – 106 метрів, із заходу на схід – 56 метрів. Поруч із фортецею в середні віки пролягав торговий шлях з Горзувіта (Гурзуфа) й Алустона (Алушти) в степовий Крим
Мовчазні залишки масивних споруд «розповідають» багатовікову історію Криму
Previous slide
Next slide

Кримська активістка Наталія Кириченко вважає, що зараз Крим має «імідж відсталого регіону з убогим сервісом».

Крим має імідж відсталого регіону з убогим сервісом. Поки що виходило все на «попередників» валити
Наталія Кириченко

«Скільки можна казати і нічого не робити? Що стосується наших кримських чиновників – роками! Незалежно, в якій країні ми перебуваємо. Я спостерігаю вже третю. Тільки в СРСР були помітні напрямки, в яких розвивався курорт. Це санаторії, дитячі табори відпочинку, турбази. А зараз? Крим має імідж відсталого регіону з убогим сервісом. Поки що виходило все на «попередників» валити. За 7 років, які ми бачимо зміни? Мільярди вкладень в інфраструктуру, дороги, дорогі готелі. А що кажуть гості? «Не поїдемо до Криму! Сервісу там немає! Санаторії доведені або доводяться до вбитого стану та йдуть у власність «потрібним людям». Дитячі табори у Судаку всі ліквідовані! Тепер це апартаменти для заможних людей або кар'єри», – повідомила свою думку в коментарі Крим.Реалії активістка.

Наталія Кириченко
Наталія Кириченко

За словами Наталії Кириченко, вона не вірить в успішність ініціативи російської влади щодо покращення іміджу регіону.

Особливий «шарм» іміджу Криму додають паркани. На ПБК вже моря з дороги не видно
Наталія Кириченко

«Особливий «шарм» іміджу Криму додають паркани. На ПБК вже моря з дороги не видно. До пляжу потрапити – треба кілометри парканів об'їжджати. Вся водоохоронна та заповідна зони забудовуються багатоповерхівками й таунхаусами. Все, чим міг похвалитися Крим курортний – це природа і море. З кожним роком ця іміджева складова стає скромнішою. Про що вони збиралися поговорити? Як за державні гроші роками, десятиліттями нічого не робити і при цьому не піти по етапу? Не потрібно чиновникам займатися іміджем півострова. Це не по кишені платникам податків», – наголосила активістка.

Активістка громадського руху «Вільний Крим» Еміне Ібраїмова вважає, що Крим перетворився на «курортну глушину».

Займатимуться іміджем, точніше, освоюватимуть черговий бюджет на це ті, хто цю розруху і створив
Еміне Ібраїмова

«Крим перекопаний, весь у кар'єрах і котлованах, зі знесеними горами, не зрозуміло для кого і навіщо прокладеною через весь півострів залізницею, вирубаними реліктовими лісами – ось такий імідж у Криму, і навряд чи його щось врятує. Перелопачений незайманий Коктебель вже не відновити, як і багато інших колись первозданних місць Кримського півострова. Вирубані реліктові ліси не замінити туями. Огороджене парканами узбережжя і битком забиті, залишені з панського плеча пляжі, зарослі амброзією узбіччя доріг – залишать про себе бридкі враження у відпочивальників. Усе це говорить про те, що Крим, на жаль, став російською курортною глушиною. Поготів, що займатимуться іміджем, точніше, освоюватимуть черговий бюджет на це ті, хто цю розруху і створив», – поділилася своїми спостереженнями з Крим. Реалії активістка.

Архітектор, громадська активістка Ольга Вечер, яка має досвід роботи в Громадській палаті Росії, вважає, що масова забудова Криму позбавляє його іміджу курорту і оздоровниці.

«Нехай ці чинуші чесно визнають, що вони своїми злочинними діями створюють імідж Криму як спального району Росії. Замість того, щоб оголосити всьому світові, що Крим – унікальний історико-культурний центр і неперевершена природно-кліматична оздоровниця (яку вони своїми руками вбивають). І при цьому ще блюзнірствують зі своїми вишукуваннями щодо іміджу багатостраждального Криму», – розповіла Крим.Реалії громадська активістка.

На думку кримських громадських активістів, туристична сфера Криму зазнала значних іміджевих втрат внаслідок катастрофічних повеней влітку цього року, що завдали людських жертв і величезних збитків.

Кримські активісти зазначають, що «надмірне звучання теми екстремізму в Криму грає не на користь туристичному іміджу півострова».

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

This item is part of
XS
SM
MD
LG