Доступність посилання

ТОП новини

Інформаційна війна. Як працюватиме Центр протидії при РНБО України?


Росія. Молоді люди слухають виступ російського президента Володимира Путіна

Початок роботи Центру протидії дезінформації в Україні був анонсований на 16 березня. Втім, поки що суспільству не стало відомо, якими саме методами діятиме Центр в умовах інформаційної війни. Обмежуватися питаннями медіаграмотності населення та державних комунікацій вже не так актуально, зауважують експерти. За їхніми словами, прийшов час технологічного підходу до боротьби із цілою сукупністю способів маніпулювати інформацією та емоціями населення.

За словами секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова, Центр протидії дезінформації вже мав би розгорнути свою діяльність.

11 березня він заявив: «Рішенням Ради національної безпеки і оборони такий центр сьогодні був створений. Він розпочинає свою роботу з наступного вівторка (16 березня – ред.). Безпосередньо сам центр розміщуватиметься у ситуаційному центрі Апарату Ради національної безпеки і оборони, який розміщений на вулиці Банковій».

Данілов додав, що в апараті РНБО вже майже рік проводять відповідну роботу, займаючись питаннями протидії дезінформації.

Тим часом, якими методами Центр має боротися проти дезінформації, якими будуть його функціональні завдання та можливості, лишається незрозумілим. Якщо подібні центри у Європі, створені раніше, переважно опікуються питаннями медіаграмотності населення та покращення державної комунікації, то в Україні на сьогодні перед такою структурою мали би вже стояти більш сучасні задачі, зауважує у коментарі Радіо Свобода директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Ми побачили красиві слова, за якими не побачили функціоналу, принаймні, не зрозуміли, як цей Центр буде працювати
Оксана Романюк

«Із презентації РНБО було не зовсім зрозуміло, чи буде якась мережа в регіонах створюватися. Ми побачили красиві слова за якими не побачили функціоналу, принаймні, не зрозуміли як цей Центр буде працювати. Яка в нього буде взаємодія з органами виконавчої влади. Мене збентежило, що на запитання про взаємодію з правоохоронними органами не змогли відповісти. У нас є закони, пов’язані із питанням дезінформації, але зовсім не зрозуміло, як це буде функціонувати.

Складається таке враження, що люди відкрили для себе медіаграмотність як щось нове, і їм здається, що світ відкрив це разом із ними. Але це не так. Якщо створюється такий Центр, то вже має бути усвідомлення того, яким має бути функціонал, потрібне розуміння, які фахівці потрібні. Багато запитань залишається без відповіді», – наголошує Романюк.

Нові виклики у нових медіа

Центр з протидії дезінформації, у першу чергу, мав би бути аналітичним центром, здатним охопити усі інформаційні хвили, що виникають в Україні, на окупованих територіях, у Росії та в інших країнах. Водночас одного лише аналізу замало, потрібні фахівці, які змогли б рекомендувати ефективні відповіді на такі хвилі, зазначає у розмові з Радіо Свобода експерт зі стратегічних комунікацій, ексзаступник міністра інформполітики Тетяна Попова.

Центру треба думати про нові виклики у нових медіа, дуже таргетовані, дуже фрагментовані спеціальні комунікації
Тетяна Попова

«Далі все буде йти більше у digital і соцмережі, а там є такі нові інструменти, наприклад, що створюють меседж якийсь, розкидаючи по різних платформах, нарізають тексти, роблять з текстів навіть відео. Потім вони, після розповсюдження, зникають, коли тема вичерпана. Тобто вплив, який не можна відслідкувати до кінця. Такі матеріали не дуже доброї якості, але такі матеріали дуже схожі на створений користувачами контент, тому можуть викликати довіру. І такі речі будуть відбуватися, вони будуть набувати більшого впливу. То, звісно, такому Центру треба думати про нові виклики у нових медіа, дуже таргетовані, дуже фрагментовані спеціальні комунікації», – каже Попова.

Центр протидії дезінформації Україні вкрай необхідний. Але міжнародний досвід останніх років показав, що ефективна протидія інформаційним маніпуляціям має бути значно активнішою, ніж це було. Тим більш, що технології дезінформації теж розвиваються. 2014 року найбільшою небезпекою в інформаційному просторі були неправдиві новини. Нині ж дезінформація – це вже сукупність різноманітних, повідомлень, зокрема від псевдоекспертів, навіть мемів та розважальних відео, що формують інформаційний хаос та створюють емоційне забарвлення у тій чи в іншій країні, чим пропагандисти намагаються нав’язувати свої смисли. Про це у розмові з Радіо Свобода говорить голова правління Інституту інформаційної безпеки Артем Біденко.

Центр має бути, в першу чергу, технологічним інструментом
Артем Біденко

«То ж протидіяти треба іншим шляхом. Це, у першу чергу, створення нейромереж, програмних комплексів, що зможуть вирізняти незвичну поведінку в соціальних мережах, незвичну поведінку у медіа, використання емоційних слів, емоційних словосполучень, нав’язування не стільки неправдивої інформації, скільки певних емоційних станів.

Це можуть зробити тільки машини, тільки комп’ютери, а не аналітики. Останні апріорі не здатні виявляти певні закономірності в інформаційному полі. На Заході пішли такі ініціативи, зокрема у Європейському союзі, серед іншого, можуть бути додатки до телефонів, можуть бути модулі для браузерів, що дозволяють виявляти ботів, виокремлювати певні твердження у соціальних мережах.

Зрозуміло, що Україна також потребує такого Центру, який буде, у першу чергу, мати програмний комплекс, у другу чергу, аналітичні центри, у третю чергу, центр із медіаграмотності. Центр має бути, в першу чергу, технологічним інструментом, який дозволить будь-якому користувачеві встановити додаток чи модуль на свій браузер, щоб швидко виявляти дезінформацію та маніпуляції», – зауважує Біденко.

Швидкий запуск роботи Центру протидії дезінформації в Україні обіцяв президент Володимир Зеленський, виступаючи на форумі «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм». За його словами, цей Центр має стати міжнародним хабом протидії пропаганді.

XS
SM
MD
LG