Чим для кримчан обернеться запроваджений в Україні карантин через коронавірус? Чи можна буде їздити на материкову частину України за медичною допомогою? Які плани в української влади щодо можливого постачання води, переговорів з Росією та деокупації Криму?
На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії разом з ведучою Ельвіною Сеїтбуллаєвою відповідають керівник відділу з питань взаємодії із засобами масової інформації Держприкордонслужби України Андрій Демченко, постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич та координатор Офісу з розробки гуманітарної політики України Олександра Дворецька.
‒ Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов 13 березня підтвердив слова міністра внутрішніх справ країни Арсена Авакова, що українців без реєстрації на неокуповану материкову частину країни пропонується не пропускати через контрольні пункти в'їзду-виїзду не тільки на Донбасі, а й на адмінкордоні з анексованим Кримом. Причина ‒ карантин через пандемію коронавірусу. Андрію, яка зараз ситуація на адмінкордоні в Херсонській області?
Демченко: Контрольні пункти в'їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію працюють, як і раніше, у штатному режимі. При цьому прикордонники продовжують проводити температурний скринінг усіх, хто слідує на материкову частину України. Вимірювання температури не входить до переліку завдань прикордонників, але, щоб мобілізувати всі ресурси для боротьби з коронавірусом на території України, Держприкордонслужба вживає такі заходи спільно з медичними працівниками. Загалом за добу від двох до трьох тисяч осіб проходять такий скринінг, і, на щастя, ми не фіксували людей з ознаками захворювання. Ситуація стабільна.
‒ Дякую, Андрію. Антоне, як ви думаєте: чи заборонять у результаті кримчанам без прописки на материковій Україні виїжджати з півострова через адмінкордон?
Кориневич: Потрібно дочекатися розвитку подій, поки що змін немає (станом на вечір 13 березня ‒ КР). Ми вважаємо, що наші громадяни в Криму мають повне право приїхати на материкову частину України та отримати необхідні послуги, провідати родичів або друзів. Ми також вважаємо, що на контрольно-пропускних пунктах необхідно відкрити аптеки, тому що знаємо про проблеми з якістю російських ліків та цінами на них. Ми це реалізуємо. Поки що не вирішили питання, на балансі якого органу державної влади будуть сервісні зони.
‒ Ви також працюєте над проєктом медичної допомоги для кримчан онлайн, чи не так? На якому він етапі?
Кориневич: В цьому випадку наше представництво полегшує взаємодію Херсонської обласної адміністрації з провайдерами медичних послуг. Цей проєкт вже узгоджений, і єдине питання полягає в тому, коли саме він буде запущений. Він розрахований як на жителів Херсонської області, так і на жителів Автономної Республіки Крим і Севастополя. Ми хочемо, щоб кримчани 24 години на добу, 7 днів на тиждень могли отримати професійну консультацію українських лікарів, тому що на півострові є проблеми як з якістю медичних послуг, так і з кількістю лікарів.
‒ Олександро, ви як координатор Офісу з розробки гуманітарної політики України ‒ як ставитесь до можливої заборони перетинати адмінкордон для кримчан?
Дворецька: Зараз обмеження у зв'язку з місцем реєстрації діє тільки на контрольно-пропускних пунктах у Донецькій та Луганській областях. Є відповідний наказ командувача Об'єднаних сил. Що стосується Криму, щодо цього були лише рекомендації на сайті Міністерства внутрішніх справ. Наскільки нам відомо, йшлося про те, щоб не пропускати українських громадян з реєстрацією на тимчасово окуповані території при виявленні у них симптомів захворювання під час температурного скринінгу. Якщо у вас реєстрація на підконтрольній території, то вам нададуть медичні послуги і направлять до лікарні, а в іншому випадку, судячи зі звернення Арсена Авакова, будуть відправляти назад. Звичайно, це досить дивна міра ‒ вона дискримінаційна і залишає людей на окупованих територіях без належної допомоги. Ми не знаємо, чи є там тести на коронавірус і можливість отримати професійну медичну допомогу, щоб інфекція не поширювалася далі.
‒ Чи не виходить таким чином, що з кримчанами з українським паспортом будуть поводитися, як з іноземцями?
Дворецька: Ми вважаємо, що це несправедливе обмеження, і воно має бути скасоване. Громадські організації вже зверталися з приводу введення такого заходу на контрольно-пропускних пунктах у Донецькій та Луганській областях. Це невідповідне обмеження, яке до всього іншого стимулює корупцію і спроби нелегально перетинати лінію між окупованими і неокупованими територіями. Це питання сьогодні порушувалося на спільному брифінгу Офісу президента та голови Ради національної безпеки та оборони. Було озвучено, що це обговорюється, і ми очікуємо на рішення.
‒ Дякую, Олександро. Антоне, якщо говорити про гуманітарні питання, не можна не згадати суперечливі заяви нового прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля щодо відновлення постачання дніпровської води в анексований Крим. З його слів виходить, що водопостачання необхідне, тому що на півострові живуть українські громадяни, але при цьому треба уникнути постачання російських військових бази. Як ви можете прокоментувати цю проблему?
Кориневич: Напевно, складно коментувати, чому певні особи таким чином кажуть про постачання води до Криму. Я можу сказати, що у мене особисто як у громадянина цієї держави і в нашої команди у представництві ‒ абсолютно чітка позиція. По-перше, зараз ніякої гуманітарної катастрофи з водою в Криму немає, ви й самі це знаєте від кримчан. По-друге, Росія ‒ держава-окупант, яку ніхто не запрошував до Криму. Вона зобов'язана повністю забезпечувати потреби цивільного населення в усьому, в тому числі в воді. По-третє, для потреб цивільного населення води достатньо. Її не вистачає для промисловості, для російської військової машини, для масово переїжджають до Криму росіян ‒ можливо, тому і виникають такі розмови. Наша позиція однозначна: ми сподіваємося, що статус-кво залишиться таким же, як зараз. Воду в Крим до деокупації давати не слід.
Для потреб цивільного населення води достатньоАнтон Кориневич
‒ Чи відомо вам, що думає про це сам президент Володимир Зеленський, чиїм представником ви виступаєте?
Кориневич: Я можу лише сказати, що наша позиція комунікується всім учасникам процесу. Якщо пам'ятаєте, під час великого марафону президенту ставили це запитання, і на цій підставі ви можете зробити певні висновки (тоді Володимир Зеленський сказав, що вода Північно-Кримським каналом не піде ‒ КР). До того ж, ми також чули заяви певних посадових осіб з Офісу президента з цього питання... Я також вважаю, що у світлі переговорів з Росією щодо повернення наших громадян ми не можемо говорити про якісь варіанти обміну одного на інше. Подача води в Крим ‒ це щось, що не можна зробити зараз, що б там не робила російська сторона. Думаю все буде добре.
‒ Пригадується, ваша заступниця Таміла Ташева сказала, якщо воду в Крим все-таки дадуть, то вона подасть у відставку. Як би ви діяли?
Кориневич: Я думаю, що, виходячи з нашої риторики та нашої позиції, кожен може сформувати свою думку з цього приводу.
‒ У світлі переговорів щодо Донбасу цікаво дізнатися, чи розробляє ваше відомство який-небудь проєкт майданчика, де тема Криму звучала б нарівні з конфліктом на Сході України?
Кориневич: Дійсно, це дуже важливе питання. Насправді, основна річ зараз ‒ це розуміти, що на Донбасі збройний конфлікт, де гинуть найкращі наші громадяни, молодь, тому закінчити цей конфлікт ‒ абсолютний пріоритет. Але в Криму ситуація не набагато краща, особливо в плані порушень прав людини. Останні незаконні обшуки та затримання в Бахчисараї показали, що це може статися знову в будь-яку хвилину. Тому, безумовно, увага міжнародної спільноти до Криму дуже важлива. Тема Криму не повинна йти з головних світових майданчиків, і ми зробимо для цього все. До речі, в оновлений указ президента про наше представництво ми внесли положення про те, що ми будемо активно брати участь у міжнародних заходах. Тема Криму ‒ не тільки українська, так що тут підійде будь-який міжнародний формат. Можна починати з чогось невеликого, без участі держави-окупанта, яка може цього не захотіти. Головне, щоб цей формат був постійним. У нас є певні ідеї, які я поки не хочу розкривати.
‒ Як тема Криму зараз звучить на різних міжнародних майданчиках?
Кориневич: З початку року ми побували вже і в Вашингтоні, і в Давосі, і в Таллінні, і в Тбілісі, і в Нью-Йорку, і в Берліні. Дійсно, про Донбас говорять більше, і це природно, але ми хотіли б чути чіткіші політичні сигнали щодо Криму. Ми робимо все для того, щоб нас чули, і, мені здається, нас чують. Під час візиту до Берліна ми отримали важливі сигнали Міністерства закордонних справ Німеччини про те, що ніякої іншої позиції щодо Криму бути не може, що про скасування санкцій щодо анексії не може бути й мови. Безумовно, ми вважаємо, що потрібні сильніші політичні сигнали ‒ наприклад, такі, як Кримська декларація США ‒ від інших наших міжнародних партнерів.
Ми робимо все для того, щоб нас чули, і, мені здається, нас чуютьАнтон Кориневич
‒ Як щодо плану деокупації Криму?
Кориневич: Дійсно, від заяв «Крим ‒ це Україна» ми маємо переходити до конкретних речей. Ми працюємо над таким документом і вже звернулися до певних профільних органів, щоб разом сісти за стіл і раз і назавжди розробити цей план. Частина стратегії деокупації ‒ це концепція перехідного правосуддя і для Криму, і для Донбасу. Перший драфт вже написаний ‒ по суті, це те, що вже можна помацати. До нього є зауваження колег з профільних органів влади, і ми його доопрацюємо на підставі цих зауважень. Перехідне правосуддя ‒ це вихід з конфлікту у стан нормального життя. Йдеться і про відповідальність за вчинення злочинів, і про інституційні реформи, і про певне примирення, і про право знати правду про події, які відбулися. Насправді, це велика й важлива складова деокупації.
‒ Чи не вийде так, що всі злочини буде запропоновано забути й пробачити?
Кориневич: Зрозуміло, ні. Зараз у проєкті є чітко зафіксовані речі: не може бути прощена людина, яка вчинила військові злочини або злочини проти людяності, а люди, які вчинили злочини проти держави Україна, не можуть брати участь у роботі українських органів влади. Повноцінного каталогу таких злочинів поки немає, але є певні точки, від яких ми можемо відштовхуватися і прописувати, хто притягується до відповідальності, хто ‒ ні. Жодна концепція перехідного правосуддя у світі не говорила про абсолютне прощення ‒ це неможливо. У будь-якому випадку кримчани, які не вчинили жодних злочинів і не пов'язані з репресивною машиною Росії, не повинні нести ніякої відповідальності. Загалом ця відповідальність може бути або кримінальною, або політичною ‒ тобто обмеження на певні види діяльності. Я сподіваюся, у найближчі місяці ми оприлюднимо вже доопрацьований варіант концепції перехідного правосуддя.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
