Доступність посилання

ТОП новини

«Спочатку місто називали Левкополь»: кримський історик Володимир Поляков про історію Сімферополя


Вид на Салгир і пам'ятник Пушкіну (листівка 1987 року)

Сімферополь ‒ головне місто та адміністративний центр Криму з багатою історією. Офіційно у 2020 році йому виповниться 236 років. Як і навіщо посеред степів Криму з'явилося місто Сімферополь? Чому його часто називають іншим ім'ям ‒ Акмесджит? Хто будував тут перші літаки? І де є дуже схожий залізничний вокзал?

На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії разом з ведучим Андрієм Гевком відповідає кримський історик, автор книг «Вулиці Сімферополя», «Сімферополь», «Душа Криму» Володимир Поляков.

‒ Пане Володимире, чому Сімферополь досі називають також Акмесджитом?

‒ Я б хотів внести правку: наше місто не з'явилося 236 років тому лише через те, що його стали називати Сімферополем. Це давня Ак-Мечеть, можна продовжити його історію і до Неаполя Скіфського, але не будемо зараз заглиблюватися. У кримськотатарському середовищі його називають Акмесджит, Ак-Мечеть ‒ русифікована версія, це означає «біла мечеть». Місто ‒ поняття умовне. Є місця, де життя не зупиняється ніколи ‒ там, де вода, рілля та місце для притулку. У цьому плані Сімферополь розташований дуже зручно: поряд долина Салгира, обриви Петровських скель. Як писав Макс Волошин, «тут століть не просихала цвіль». Люди йшли, приходили, але ніхто не покине місце, де зручно жити.

Карло Боссолі. Вид на Сімферополь
Карло Боссолі. Вид на Сімферополь

‒ Яку роль Акмесджит мав у Кримському ханстві?

‒ Спочатку несуттєву, тому що столиця була поблизу Старого Криму, а потім у Бахчисараї. Акмесджит виник як друге за значенням місто, але його юрисдикція поширилася дуже далеко ‒ на Карасубазар і так далі. У Середньовіччі він став важливим політичним центром. До речі, вже в сучасності було абсолютно неправильним рішенням назвати новий мікрорайон Сімферополя Ак-Мечеть. По суті, так мала називатися центральна його частина, старе місто. Все інше ‒ місто російської пори.

‒ Як Сімферополь, який отримав статус міста, розвивався в Російській імперії?

‒ Старе місто перебудовувати не стали, а поруч, зліва від вулиці Салгирної ‒ зараз це проспект Кірова ‒ почали будувати європейське місто. Спочатку його називали Левкополь, тому що назву Сімферополь хотіли віддати Старому Криму. Тоді Катерина Друга запровадила моду на грецькі назви: знаючи, що є Херсонес, нове місто в гирлі Дніпра назвали Херсон. Коли вже заволоділи Кримом, вийшло, що назва була використана, інакше нинішній Севастополь зробили б Херсонесом. Плутанину влаштували пристойну. Єдине місто, з яким потрапили в ціль ‒ Феодосія, яка була там і раніше. Сімферополь зробили не просто містом, а губернським містом ‒ у перекладі з грецького це «місто користі». Є ще версія, що це «місто-збирач», але я не згодний: «місто користі», і крапка.

‒ Які галузі промисловості розвивалися в Сімферополі, чим він був таким важливим для Криму?

‒ Ахіллесовою п'ятою Сімферополя була логістика. Спочатку звідси постачали сіль на всю Україну і південь Росії, потім почали возити фрукти. Термін постачання ‒ дві-три тижні. Найдобірніші плоди вивозили в Москву та Петербург, те, що гірше, продавалося в містечках Малоросії, а найгірше ‒ всередині губернії. Усе змінилося, коли збудували залізницю: стали везти все у величезних кількостях. У Криму почала з'являтися переробна промисловість: власні консервні, кондитерські фабрики тощо. Вони давали багато робочих місць.

‒ Як на місті позначилася Кримська війна 1854-1856 років?

‒ З Кримською війною, з похованнями пов'язані пів Сімферополя. У будь-якому більш-менш пристосованому приміщенні був госпіталь, а ховали, де тільки можна. Є вулиця Братська ‒ там були братські могили. Те ж саме з Госпітальними вулицями. Досі на території приватних дворів знаходять кістки учасників війни з медалями, ґудзиками. Дуже багато шкіл були збудовані на місцях кладовищ.

‒ На початку 20-го століття в Сімферополі з'явився завод аеропланів Анатра. Що це було за виробництво?

‒ Цю назву також має мікрорайон на північний захід від нинішнього стадіону «Локомотив», де розташовані 13 вулиць і провулків. Колись тут було льотне поле і цехи авіаційного заводу. Тоді він був одним з найбільших на півдні Російської імперії. У 1914 році одеський банкір Артур Анатра купив порожні землі та збудував своє підприємство. Це був останній завод, створений у царській Росії ‒ найсучасніший. Тут збирали не свої літаки, але одні з найкращих моделей свого часу ‒ «Ньюпор 17». Підприємство укомплектували найкращими робітниками авіаційних заводів Петербурга. Серед істориків тривають суперечки, чи встигли ті літаки потрапити на фронт, чи ні. У Громадянську війну німці вивезли частину обладнання, але підприємство продовжувало жити. Робітники просили Володимира Леніна зберегти його, але нічого не допомогло. У 1921 році почалася криза, і завод знищили, обладнання вивезли в невідомому напрямку. Потім відкрили на місці старих цехів шкіряний комбінат.

‒ Як вийшло, що Крим, за винятком Севастополя, так швидко захопили у Другу світову війну? Що означав для Сімферополя прихід німецьких військ?

‒ Головною трагедією було те, що радянські війська чекали десанту з моря ‒ а німці прийшли з Перекопу. З Сімферополя куди не відступай ‒ усюди море, так що багато хто опинився у страшній пастці, особливо євреї. Рятували насамперед техніку, худобу, а людям треба було отримати перепустку для евакуації. Спочатку командування було впевнене, що Крим не здадуть, а коли німці вже прорвали Перекоп, стали створювати партизанські загони. Німці увійшли до Сімферополя 1 листопада 1941 року. У перші дні було безвладдя ‒ пограбування магазинів тощо. Німці швидко навели залізний лад і повісили мародерів. Потім румунська армія, яка стояла в місті, дуже довго харчувалася запасами нашого консервного заводу. У квітні 1944 року ситуація повторилася: німці пішли, радянські війська не прийшли, і знову стався спалах мародерства.

Німці пішли, радянські війська не прийшли, і знову стався спалах мародерства

‒ Як був збудований сімферопольський залізничний вокзал, який знають усі, хто колись бував у Криму?

‒ Спочатку він був одноповерховий і постраждав у роки війни. Вокзал ‒ одна з найперших цілей для авіації будь-якого боку. Відновлювали вокзал Сімферополя полонені німці, але під керівництвом наших архітекторів. Це був проєкт Олексія Душкіна, причому майже така ж будівля з башточкою є в Сочі. Він дійсно запам'ятовується: ці портрети полководців у головному залі, курортна тематика, унікальний годинник.

Фото 2015 року. Сімферополь, залізничний вокзал
Фото 2015 року. Сімферополь, залізничний вокзал

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Андрій Гевко

    Випусковий редактор та ведучий етерів Радіо Крим.Реалії. Закінчив Київський університет ім. Бориса Грінченка за спеціальністю «Журналістика». Почав кар'єру у виданні «Україна молода», згодом працював на телеканалі ICTV. На Радіо Свобода прийшов у 2017 році.  Починав журналістом і диктором новин. Захоплюється кінорежисурою та гітарою.

XS
SM
MD
LG